Профілактика мікотоксикозів

На сьогодні розроблено нові, досконаліші, способи заготівлі й переробки кормів, які, за дотримання всіх технологічних вимог, забезпечують тваринництво якісними кормами, не лише збалансованими за вмістом усіх потрібних поживних речовин, а й безпечними в санітарному відношенні. Водночас несприятливі погодні умови, порушення санітарно-гігієнічних вимог збирання, заготівлі та збереження кормових субстратів створюють середовище для розвитку численних мікроорганізмів та грибів, зокрема плісеневих, які виділяють токсичні продукти життєдіяльності — мікотоксини.
Основою профілактики мікотоксикозів сільськогосподарських тварин має бути комплекс заходів, спрямованих на запобігання ураженню кормів мікроскопічними грибами на всіх етапах їхньої заготівлі, транспортування, зберігання та використання. Найважливішим елементом у системі профілактичних заходів мікотоксикозів тварин є організація постійного контролю за вмістом метаболітів плісеневих грибів у кормах, а в разі виявлення в них грибного ураження — своєчасного та ефективного знешкодження мікотоксинів.
Забруднення рослинної сировини мікотоксинами можливе на всіх стадіях його виробництва, зберігання, переробки та транспортування. Розвитку грибів у кормах сприяє низка чинників: недотримання правильної сівозміни, нехтування агротехнічними прийомами, що сприяють ліквідації збудників захворювань (своєчасне лущення, глибока оранка, весняне підживлення добривами, боронування озимих культур) та широке розповсюдження високоврожайних гібридних сортів рослинних культур, але недостатньо резистентних  до фітопатогенів.
Вирішальний вплив на стан кормів і ступінь ураження їх мікроорганізмами мають і умови зберігання: вологість, температура, тривалість зберігання до висушування. У кормах, які містять 14—17% вологи, мікроскопічні гриби не розвиваються. Підвищення вологості  на 1%  і температури до 20…25°С зумовлює ріст переважно плісеневих грибів, у тому числі токсичних. Грубі корми часто піддаються ураженню восени і навесні, коли вологість повітря підвищена, а температура вище 0°С.
Заходи щодо запобігання мікотоксикозам тварин повинні бути спрямовані на недопущення ураження кормів мікроскопічними грибами та їх метаболітами на всіх етапах заготівлі, зберігання та згодовування.  Зерно після збирання врожаю слід негайно висушити до вмісту вологи 13–15%  для припинення життєдіяльності грибів, а потім охолодити вентилюванням до температури зберігання. Особливе значення в профілактиці отруєнь сільськогосподарських тварин належить санітарній оцінці зерна кукурудзи. Зазвичай, на зберігання надходить кукурудза з підвищеною вологістю, тому її зерно найчастіше  уражується плісеневими грибами, особливо до такого ураження сприйнятливі гібриди кукурудзи.
Разом з тим, під час виробництва кормів треба систематично дотримуватися  чистоти технологічних ліній, устаткування, своєчасно усувати джерела вологи, проводити регулярну аерацію зерна, запобігати заселенню  гризунами.
Найважливішим елементом профілактики мікотоксикозів тварин є постійний контроль за вмістом мікотоксинів у кормах на всіх етапах виробництва. Одним із показників санітарного стану кормів, зокрема зерна, є дані про кількість спор грибів в 1 г корму. Згідно з методичними вказівками щодо санітарно-мікологічного дослідження кормів, фуражне зерно, в 1 г якого виявлено 10–20 тис. спор грибів, не можна згодовувати птиці; 100–200 тис. спор становлять загрозу для молодняку свиней, 500 тис. спор і більше  можуть спричинити отруєння свиней на відгодівлі та мікотоксикоз у великої рогатої худоби.
Солому й полову, уражені токсичними грибами, категорично забороняється згодовувати й використовувати для підстилки. Таку солому спалюють. Коли ураженість корму грибами  не досягла великих розмірів, підвищити його якість можна з допомогою механічного очищення. Сіно й солому, забруднені мікотоксинами малотоксичної дії (за результатами біопроби), дозволяється згодовувати худобі з 10-денними інтервалами в суміші з іншими кормами, але не більше 25% раціону. Такий корм забороняється використовувати з кислим силосом або жомом.  Нагрівання, заморожування, прожарювання, обробка в мікрохвильових печах малоефективні. Для знешкодження зерна й зернофуражу, ураженого плісеневими грибами, використовують хімічні препарати:  піросульфіт натрію, піросульфіт калію, соду кальциновану, аміачну воду або газоподібний аміак. Грубі корми, уражені  мікотоксинами, крім цих хімічних речовин, обробляють негашеним вапном та  їдким натром.
Слід відмітити, що донині як технології своєчасного висушування корму та зберігання його в модифікованому газовому середовищі, так  і більшість методів детоксикації уражених грибами кормів, залишаються практично важкодоступними та дорогими. До найбільш  поширених практичних засобів обробки корму для руйнування токсинів належать вуглеамонійні солі (ВАС). ВАС — це суміш бікарбонату й карбонату амонію, яка під час зберігання розкладається на амоніак та вуглекислий газ. Обробку зерна ВАС проводять протягом чотирьох-дев’яти тижнів, а в разі сильнішого забруднення й довше. Токсичність зерна при цьому зменшується протягом 25 днів.  ВАС, до того ж, віднаджує  гризунів, згубно діє на комах, що важливо для профілактики ураження корму грибами. Водночас обробка корму ВАС сприяє покращанню його поживної якості за загальним, небілковим, азотом та не впливає негативно на смак. Безпечність такого корму для худоби доведено в дослідах на лабораторних і сільськогосподарських тваринах.
Розроблено також бактеріологічний метод профілактики і боротьби  з пліснявінням кормів, який базується на основі антагоністичної дії мікроорганізмів, вилучених із сіна тимофіївки лучної. Суспензію бактерій вносять аерозольним способом за допомогою дезінфекційної установки пошарово один раз під час закладання соломи чи іншого грубого корму  на зберігання. Кількість  грибних колоній, які виділяються з корму після обробки  бактеріальним препаратом, через місяць зменшується в 25 разів і більше. Крім антагоністичної дії на гриби, мікробний препарат підвищує поживну якість кормів.

Г. Дяченко,
канд. ветерин. наук
Н. Кравченко,
канд. ветерин. наук