Перший досвід використання дронів у сільському господарстві

Останніми роками стрімко поширюється використання безпілотників у сільському господарстві. Значною мірою це обумовлено швидким розвитком самих безпілотників, передусім зростанням максимальної вантажопідйомності, що відкриває нові сфери для застосування цих апаратів. Зокрема, швидко зростає парк агродронів в Україні. Вже накопичено перший досвід їх використання, яким охоче діляться фахівці. Аналіз цього досвіду дасть змогу аграріям отримати максимальний ефект від використання безпілотників і уникнути розчарування від придбання «модної цяцьки».

Першим ділом фахівці радять визначитися з тим, для яких цілей використовуватимуться безпілотники. Зараз у сільському господарстві існує три основних сфери їх використання: моніторинг, розкидання трихограми і внесення ЗЗР. Для різних сфер потрібні різні дрони. Наприклад, дрон для моніторингу несе на собі камеру, і бажано – не одну. Для розкидання трихограми достатньо дрона вантажопідйомністю 1 кг, а от для внесення ЗЗР та інших видів ультрамалооб’ємного обробітку необхідний важкий дрон. Зрозуміло, що один дрон теоретично може виконувати всі функції, але це буде так само неефективно, як виконувати геть усі роботи в господарстві 400-сильним трактором.

Дрони для моніторингу найчастіше обладнують стандартними цифровими фотовідеокамерами, RGB-камерами та мультиспектральними камерами. RGB-камера дає змогу робити дуже високоякісні фото і навіть 3D-моделі полів. Вони на порядок якісніші за супутникові знімки. Наприклад, якщо останні мають розрізнення 7 пікселів/м², то RGB-камери - 7 пікселів/см². Мультиспектральні камери, які мають 6 датчиків (по одному в зеленому й червоному діапазонах, два – в інфрачервоному та два датчики освітленості), використовуються для побудови карт NDVI.

Для розкидання трихограми використовують легкі дрони, як коптери, так і літакового типу, адже 1 кг трихограми вистачає на 100 га. Ціна таких дронів – від $1000 до $3000. Частіше для цих цілей застосовують дрони літакового типу, які можуть за один політ покрити площу більше 100 га.

Для ультрамалооб’ємного внесення використовуються важкі дрони, сегмент яких зараз швидко розвивається. Наприклад, якщо в 2019 р. в Україні працювало приблизно два десятки дронів для внесення ЗЗР, то в 2020 р. – близько 100, а за минулий рік імпортовано близько 600 таких апаратів.

На сьогодні, за словами фахівців, на українському ринку представлено близько десятка виробників дронів для внесення ЗЗР. Два з них – XAG і DJI – відносять до брендових, решта виробників, які багато китайських заводів взагалі, наносять на вироби будь-яку назву, яку побажає замовник. Перші знаходяться в ціновому діапазоні $20-22 тис., другі - $14-16 тис.

Фахівці стверджують, що різниця в ціні відбиває різницю в якості виконання. Дорожчі виготовлені з якісних матеріалів, з хорошим програмним забезпеченням. В дешевших під час розбирання апаратів, що вийшли з ладу, знаходили помпи, що встановлюються в домашніх акваріумах, та двигуни, що використовуються авіамоделістами-аматорами, окислені роз’єми, перетерті проводи.

До будь-якої технічної новинки багато хто ставиться з засторогою. Не стали винятком і дрони для внесення ЗЗР. Багато хто не впевнений у здатності якісного внесення ЗЗР шляхом ультрамалооб’ємного (5 л робочої рідини на гектар замість традиційних 100-300) обприскування. Сумніви сільгоспвиробників пов’язані з тим, чи не висохне крапля по дорозі до листка, наскільки можуть краплини досягати нижніх листків, знесення краплин вітром, тощо. Адже крапля долає шлях не 50 см, як за внесення ЗЗР обприскувачем, а кілька метрів. Тому внесення ЗЗР дронами зазвичай відбувається або коли наземна техніка фізично не може зайти в поле, або під час десикації соняшнику, коли кліренсу обприскувача не вистачає.

Серед переваг обприскування дронами називають і те, що відпадає необхідність постійно возити на поле воду цистернами: на 100 га достатньо 500 л. До того ж для ультрамалооб’ємного обприскування теж сконструювали спеціальний змішувач, щоб співробітник майже не контактував з отрутохімікатами під час приготування бакової суміші.

У СТОВ «Діброва» з с. Мізяків поблизу Вінниці лише минулого року за допомогою дронів обробили 1500 га, залучаючи спеціалізовану фірму на умовах аутсорсингу. І результатами залишились задоволені. Наприклад, після внесення інсектициду на соняшник у фазі 5 листків фахівці господарства відзначили, що краплини досягли нижнього листка і покрили всі листки з однаковою (на око) щільністю. За словами власника господарства, дрони застосовували за швидкості вітру не більше 4 м/с, а взагалі бажано, щоб вона не перевищувала 3 м/с.

Представники спеціалізованої фірми з внесення ЗЗР дронами додали, що обробіток здійснювався майже виключно вночі, тож ризик випаровування по дорозі був мінімальним. Водночас він додав, що під час роботи на полі з опорами два дрони однієї з марок було втрачено через те, що проводи ЛЕП занадто сильно провисли. Як розповіли фахівці фірми, нерідко дрони падають через людський фактор: оператори міняють точки зльоту-посадки, забувають про опори, тощо. Зазвичай так трапляється, коли дронами керують не професійні оператори, а самі сільгоспвиробники. Тому фахівці радять звертатися до спеціалізованих фірм: у загальних затратах на обприскування дроном, що становлять 300-500 грн/га, зарплатня оператора складає всього 20-30 грн/га.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com