Робота в степу: боятись нічого — потрібно працювати

Працювати ефективно, без збитків та ще й мати вільний час на відпустку чи відпочинок посеред виробничого сезону — мрія кожного аграрія. Це нереально, скажете ви. Проте — можливо.

Як мінімізувати кількість технологічних операцій, пов’язаних із обробітком ґрунту? Яким чином можна полегшити працю хлібороба? Ці та ще низку питань подібного роду постійно ставив перед собою молодий агроном Юрій Малета, який 2000 року починав свою кар’єру в одному з КСП Херсонщини. Проте корисних порад, які б допомогли знайти потрібні відповіді, на той час йому отримати не вдалося. Як і набиратися досвіду під керівництвом досвідчених агрономів. Річ у тім, що молодому фахівцю довелось вести відлік свого трудового шляху від часів, коли КСП реорганізували.

Пан Юрій не покинув розпочату справу хлібороба й продовжив свою діяльність, проте вже як керівник новоствореного господарства «Ельдорадо» із земельним банком 50 га (так звані фермерські гектари). На той час ані відповідної техніки, ні обігових коштів не було — практично всі технологічні операції проводили найнятою техні­кою.

«Є різні технології обробітку ґрунту, й усі вони, залежно від географічного розміщення господарства, заслуговують на увагу. Так, зокрема, для нашої зони основним лімітуючим фактором у вирощуванні сільськогосподарських культур є волога. Тому головним для нас є її збереження та накопичення. А зробити це з максимальною ефективністю можна лише за мінімізації обробітку ґрунту», — говорить Юрій Малета.

«Погравшись» декілька років із традиційною рільничою технологією, очільник господарства вирішив повністю відмовитися від обробітку ґрунту. Хоча повною відмовою це назвати важко, адже головним знаряддям у виконанні ранніх польових робіт була сівалка СЗС-2,1, основним робочим органом якої є стрілчаста лапа. «Сівалку купили в одному із сусідніх господарств. І практично з першого року відчули переваги її використання. Одного разу ми трішки забарилися зі збиранням соняшнику й не встигли вчасно підготувати ґрунт до сівби. Так поле й зазимувало. А навесні вже не можна було обробляти ґрунт, адже в такому разі ми б повністю його пересушили, і тоді на врожай годі й сподіватися! Та виручила сівалка. З допомогою СЗС-2,1 ми за один прохід робимо декілька операцій: передпосівну культивацію, сівбу, прикочування. І що характерно, після такого висіву ми отримали врожайність ярого ячменю на рівні тих господарств, в яких проводили оранку, культивацію й прикочування окремо», — пригадує пан Юрій.

За словами керівника господарства, зменшення кількості проходів техніки полем і, як наслідок, значне збереження вологи та економія трудових ресурсів дали змогу отримувати більш-менш пристойні результати. Це сприяло підвищенню довіри місцевого населення і дало можливість збільшити земельний банк господарства до 200 га. Так, крок за кроком, його власник наближався до повної відмови від проведення обробітку ґрунту. Згодом панові Юрію вдалось додати до свого активу ще 1000 га, і питання, як працювати далі, яку технологію використовувати — стояли все гостріше. «Я досить тривалий час придивлявся до нульового обробітку ґрунту, проте спробувати таку технологію не наважувався. Потім якось розговорився зі своїм колегою із сусіднього господарства — і вже разом вирішили спробувати. Перед тим як впровадити технологію на власних полях, вирішили поспілкуватися з фермерами, які вже мають досвід ведення рільництва за цією технологією. Також прийняттю такого важливого рішення сприяла й участь у декількох тематичних семінарах, після яких сумнівів щодо ефективності технології ноу-тілл залишалося все менше й менше», — далі веде свою розповідь мій співрозмовник.

Проте прийняти рішення — це лише половина справи, адже вся наявна техніка господарства була не пристосована до ноу-тілл.

Шлях освоєння ноу-тілл

«Першого року (2009-го) роботи по нулю я висіяв 50 га соняшнику. Сівалки, яка мала можливість працювати за цією технологією, я не мав. Тому довелось найняти техніку «зі сторони». І що ви думаєте? Ми отримали таку саму врожайність, що й на тій частині поля, де проводили повний комплекс технологічних операцій з обробітку ґрунту. Таким чином ми на практиці побачили, що «це працює». До того ж слід зазначити, що тоді ми працювали не чітко за нульовою технологією, а використовували лише деякі її елементи, зокрема, прямий висів», — продовжує пан Юрій.

Наступного року, знову ж таки порадившись із колегою та спираючись на досвід роботи по «нулю» своїх сусідів, фермер вирішив спробувати висіяти насіння ріпаку анкерною сівалкою Seed Hawk компанії Vaderstad (аналогічну сівалку вже досить тривалий час використовували в сусідньому господарстві). «Я звернувся до компанії Vaderstad із пропозицією висіяти на базі мого господарства демонстраційну ділянку. І зна­єте, їхня реакція приємно вразила. Практично наступного дня приїхали, висі­яли — і поїхали. На жаль, того року була жахлива посуха, й отримати сходи не вдалось», — ділиться своїм досвідом господар.

Проте відступати ніхто не збирався! Роботою сівалки, навіть попри погані результати, зумовлені складними погодними умовами, пан Юрій був більше ніж задоволений. Тож того самого року господарство придбало цей агрегат (із шириною захвату 6 м) і повністю перейшло на висів зернових культур за технологією ноу-тілл. Забігаючи трішки наперед, скажу, що торік у цьому господарстві придбали ще одну, вже 12-метрову, сівалку цього виробника, аби збільшити продуктивність посівної кампанії й висівати зернові культури в оптимальні терміни.

Кажуть, що технологія ноу-тілл має перехідний період, коли ґрунт природно відновлюється й урожайність зернових знижується, проте в господарстві цього не відчули. Результати були стабільно на рівні попередніх років. Можливо, це було через постійні посухи, які повторювались щосезону (із 2012 по 2015 рр.), а можливо, цей період було вже пройдено, коли використовували сівалку зі стрілчастими лапами.

Та що б там не було, нині господар уже й не уявляє, як би розвивалось та працювало його господарство без цієї сівалки. «Так, наприклад, 2014 року ґрунт узагалі не піддавався жодному механічному обробітку. Хто працював за традиційною або мінімальною технологією, нічого не могли робити в полі. Ми ж за допомогою сівалки Seed Hawk засіяли свої поля озимими культурами, щоправда, повністю постирали всі робочі органи (слід зазначити, що сівалка відпрацювала в господарстві вже понад 5 сезонів). Чесно кажучи, її технічні можливості мене просто приголомшили! Незважаючи на те, що висів здійснюється з допомогою анкерних сошників, широкі межі регулювання притискного зусилля дають змогу висівати, так би мовити, в «асфальт», — ділиться своїми враженнями від роботи агрегату керівник господарства. Ці зусилля не були марними, і наступного року вдалося отримати надзвичайний як для Півдня України врожай зернових — близько 52 ц/га.

У господарстві віддають перевагу вирощуванню озимих сільськогосподарських культур, аби мати можливість максимально використати осінню та весняну вологу. Звісно, висівають там і ярі зернові, проте в невеликій кількості, й багато сподівань на них не покладають. Цього року як експеримент висія­ли горох та ярий ячмінь. «Головною перевагою сівалки є ширина міжряддя — 25 см. Люди зазвичай бояться такого міжряддя, а боятися нічого. Наш досвід показує, що за цієї відстані між рядами рослин урожайність не менша, а навіть більша, порівняно з сівалками, що працюють із меншим міжряддям. А якщо говорити про роботу в умовах недостатнього зволоження, то використовувати сівалку анкерного типу та широкорядні посіви просто необхідно», — радить пан Юрій.

Також власник господарства постійно експериментує різними нормами висіву культур та системами живлення. От, наприклад, торік урожайність озимого ячменю становила 5,5 т/га, а густота стояння рослин на момент збирання — 2–2,5 млн шт./га (за норми висіву — 3 млн). Проте завдяки використанню рідких комплексних добрив (КАС), які мають пролонговану дію, вдається збільшити масу колоса до 2,5–2,8 г. Таким чином, густота стояння рослин на полі не є головним фактором високої врожайності. В цьому випадку біоло­гічна врожайність становила близько 7 т/га, а в заліку господарство отримало 5,5 т/га. «Отримання стабільно високих урожаїв можливе, насамперед, завдяки використанню нульової технології обробітку ґрунту та техніці, яка відмінно до неї пристосована. Проте слід віддати належне й застосуванню КАС як основного елемента живлення. Я навіть не знаю, які б ми отримали результати за внесення з такою самою метою гранульованих міндобрив… Вносячи КАС, що мають різні форми азоту і, як наслідок, пролонговану дію, окрім підживлення рослин, ми «годуємо» ще й ґрунтову біоту, яка також працює на живлення сільськогосподарських культур», — говорить керівник господарства.

Тому питання, яку сівалку використовувати для висіву технічних культур, у господарстві навіть не стояло: віддали перевагу виробникові, техніка якого вже перевірена виробничою практикою у господарстві. Тож 2011 року було придбано сівалку Tempo F8 для висіву технічних культур.

На момент відвідання господарства (3.05.2017 р.) там тільки розпочали сіяти соняшник. Це пов’язано з погодними умовами та власним баченням ведення господарської діяльності. «Звісно, ми могли й раніше «закрити» посів­ну площу. Так, саме «закрити», проте ми намагаємось сіяти в оптимальні терміни. Скажімо, посівна площа соняшнику обсягом близько 400 га для нашої сівалки — це не проблема. Так би мовити, з усіма перекурами — максимум через 5 днів роботу буде виконано», — запевняє пан Юрій.

Соняшник тут висівали з нормою 43 тис. рослин/га з одночасним внесенням гранульованих добрив у розрахунку 70 кг/га. Завдяки технологічності та використанню інноваційних рішень, продуктивність висіву доволі висока як для восьмирядної сівалки і становить 60–70 га за зміну. Звісно, можна й більше, проте технічні можливості трактора МТЗ-1221, із яким агрегатують сівалку, не дають змоги сіяти швидше, ніж 11 км/год. «Компанія Vaderstad впроваджує та використовує в своїх машинах найсучасніші передові технічні рішення, що дає змогу йти завжди на крок попереду і мати готовий інструмент для своєчасного вирішення поточних потреб як сьогодення, так і тих завдань, які будуть актуальними завтра. Так, можливо, наразі для кишені аграрія вартість сівалки занадто обтяжлива, проте це виправдані інвестиції для перспективного господарювання», — переконаний Юрій Малета. За його словами, техніч­ний парк господарства дає змогу без проблем обробляти понад 2500 га. Звісно, «технічний парк» — це голосно сказано. Сьогодні в господарстві працюють лише два трактори МТЗ-1221, три сівалки Vaderstad та один причіпний обприскувач Amazone. (До речі, в штаті господарства, окрім пана Юрія як керівника, який виконує також і функції агронома та інженера, працює лише два механізатори.)

Трактори господарство придбало 2011 року. Для того, аби вони відмінно працювали із закордонною технікою, було замінено «рідну» гідравлічну систему на закордонну (встановлено від­повідний комплект виробництва компанії Bondioli&Pavesi), додатково встановлено кондиціонери, новітню систему паралельного водіння та навігації від Trimble, здвоєні колеса.

Ні дня без експериментів!

Не зважаючи на складність вирощування ріпаку на півдні України, пан Юрій щороку сіє цю культуру, експериментуючи з різними нормами висіву, попередниками, шириною міжрядь тощо. «За використання технології ноу-тілл однією з проблем є наявність великої кількості пожнивних решток на поверхні поля, що створює труднощі для сівби ріпаку. І практично всі дискові сівалки неспроможні якісно це зробити. Адже за налаштування дискової сівалки на глибину висіву ріпаку диски не прорізають шар соломи, а заминають його на дно посівного ложа. Таким чином насінина без контакту з ґрунтом перебуває буквально в підвішеному стані, й шансів прорости в неї немає. Потрібна сівалка, робочі органи якої мають можливість звільнити лінію висіву від рослинних решток і «покласти» насінину в підготовлений ґрунт. Тому я вважаю, що оптимальним є використання сівалки з анкерними сошниками або сівалок, оснащених спеціальними розгортачами лінії висіву, як у сівалках для технічних культур», — говорить керівник господарства.

Таким чином, маючи власне бачення щодо адаптування техніки до обраної в господарстві технології ґрунтообробітку та виробляючи відповідні підходи до ведення роботи, пан Юрій торік уперше в Україні за допомогою сівалки Tempo F8 (із міжряддям 70 см) провів сівбу ріпаку «по нулю».

«У сівалці перед сошниками (для висівання добрив та насіння) встановлено голчасті розгортачі пожнивних решток, які з мінімальним впливом на ґрунт звільняють лінію висіву. За ними йде сошник із широким опорним колесом, що також бережно щодо впливу на ґрунт формує якісне посівне ложе, в яке кладеться насінина. Після цього рядок прикочується спеціальними колесами», — із захопленням розповідає про процес висівання пан Юрій.

За його словами, звільнення посівної смуги від рослинних решток особливо важливе для ріпаку, адже, як відомо, в разі його висі­ву під великий шар соломи ми отримуємо видовження кореневої шийки у культури, що негативно впливає на її ріст та розвиток. Крім того, господар відзначає ще одну важливу перевагу цих сівалок — високу точ­ність висіву (тобто майбутнього «розпо­ділу» рослин у посіві), що досягається завдяки висівному механізму сівалки. У ньому впроваджено принцип висіву Power Shoot (з англ. — «точний постріл»), що на сьогодні дає змогу найточніше розподіляти насіння в рядку навіть за роботи на високих швидкостях.

«Усі чомусь під час впровадження нульової технології обробітку ґрунту ставлять як основну вимогу наявність спеціального культера перед сошником. Я сказав би, що його наявність не обов’язкова, і навіть шкідлива, адже він додатково «відкриває» смугу ґрунту, через яку втрачається дорогоцінна волога. Використання ж сівалки точного висіву дає змогу якнайточніше висівати насіння без додаткових його витрат», — висловлює свою думку керівник.

На експериментальному полі у господарстві висіяли ріпак нормою 250 тис. шт./га. Тобто однієї посівної одиниці (1,5 млн), яка торік коштувала 5500 грн, вистачило для засівання площі обсягом 6 га! Ясна річ, важливою вимогою залишається якість висіву насіння. Мається на увазі глибина його загортання, чіткий розпо­діл насіння в рядку тощо. Відомо, що жодна сівалка для висіву зернових культур не може так точно і якісно розмістити зерно, як посівний агрегат для тех­нічних культур. За словами агронома-новатора, сівалка Tempo — це ідеальна машина для сівби. До того ж керівник акцентує увагу не на швидкості сівби сівалкою, а на відмінній підготовці посівного ложа та якісному розподілу насіння.

Підсумовуючи, можна сказати, що для будь-якої техніки робота за нульового обробітку ґрунту є серйозним випробуванням. І тому агрегати, які працюють у таких господарствах, дій­сно варті уваги. «Сьогодення показує, що потрібно працювати з імпортною технікою. Говорячи так, я не відгукуюсь погано про надбання вітчизняних машинобудівників, але факт залишається фактом: працювати з іноземними агрегатами, попри їхню високу початкову вартість, значно приємніше і зрештою — дешевше. До того ж завдяки скороченню технологічних операцій за їхнього застосування вдається вивільнити час навіть посеред виробничого сезону. Можливо, якби працювали по-старому, не маючи часу навіть голову вгору підняти, то ніколи б так і не наважилися на впровадження нових технологій та закладання різноманітних експериментів. І не помітили б, як за роботою повз нас пройшло життя…» — по-філософськи підсумував пан Юрій.

А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №6, 2017 р.