Спецможливості
Досвід господарств

Особливості фермерського господарства Леляківське

22.06.2020
4143
Особливості фермерського господарства Леляківське фото, ілюстрація
Олександр Ящик

ТОВ «Леляківське», що на Полтавщині, вже понад 15 років є одним із найуспішніших господарств регіону, яке сфокусувало свою діяльність на розвитку найприбутковіших галузей сільського господарства. Можливо, поява нового багатоопераційного висівного комплексу підштовхне керівництво господарства до освоєння на своїх полях і мінімальної технології ґрунтообробітку. Але остаточне рішення буде прийматися лише після практичних випробувань, за вирощування різних сільськогосподарських культур на різних полях.

 

 

«Сільським господарством займаюся все своє життя, відколи 2001 року закінчив Полтавський аграрний університет і отримав кваліфікацію ветеринарного лікаря. Практично зі студентських аудиторій пішов працювати в колективне агропідприємство, яке на той час функціонувало в нашому селі. Проте часи для роботи були не найкращі — занепад колгоспів, розпаювання земель і майна, зміна власності тощо. Тому на загальних сімейних зборах було прийнято рішення про початок обробітку отриманої у результаті розпаювання землі власними силами. Спочатку це була земля лише членів сім’ї, загалом родини, згодом ми почали орендувати землі односельчан, що й стало головною умовою створення 2003 року власного фермерського господарства», — говорить Олександр Ящик, керівник і однин із засновників ТОВ «Леляківське».

На початку його роботи основним напрямом діяльності було рослинництво. Згодом ветеринарна справа, яка була й наразі залишається головним покликом душі та серця господаря, перемогла. Тож були викуплені майнові паї орендодавців, що дало змогу врятувати фермерські приміщення від повної розрухи та розпочати відновлення тваринництва, що наразі для керівника ТОВ «Леляківське» є пріоритетом.

«Про початок своєї діяльності не дуже хочеться й згадувати, тому що це був період тотальної нестачі техніки, обігових ресурсів та коштів узагалі. Працювали як могли та чим могли», — розповідає Олександр.

PÖTTINGER TERRASEM C6 F — головна машина для висівання зернових культур і трав у господарстві Згодом, за словами керівника господарства, економічна ситуація господарства стала поліпшуватися, що дало змогу на сьогодні сконцентрувати, так би мовити, в одних руках близько 1990 га землі.

«Ми паралельно розвиваємо дві галузі — тваринництво та рослинництво. На цей час наміру збільшувати земельний банк не маємо, адже наявні площі цілком задовольняють наші потреби. До того ж, на мою думку, кількісне збільшення землі — це шлях в нікуди, ми намагаємось отримати максимум ефективності з одиниці площі», — пояснює стратегію роботи господарства пан Олександр.

Основними культурами в ТОВ «Леляківське» є кукурудза на зерно та силос, озима пшениця, соняшник, ярий ячмінь, горох і ріпак. Також майже третина площ господарства відведена під вирощування багаторічних трав.

«Основна технологія ґрунтообробітку в нашому господарстві — це оранка. Хоча колеги, які обробляють землі поруч із нашими, практикують використання таких технологій землеробства, як No-till і Strip-till, позиціонуючи їх як більш енергоощадні та такі, що дають змогу краще накопичити та зберегти вологу в ґрунті. Скажу відверто, до них у мене душа не лежить. Ми чітко дотримуємося сівозміни, вносимо величезну кількість органіки на поля й отримуємо гідні результати за традиційної технології.

Взагалі мій покійний батько любив повторювати, що розвиток історії іде по спіралі. Він згадував, що коли йому було 20 років, то річка Удай, яка протікає повз наше село, також пересихала, і посуха була не менш жорстка, ніж торік і на початку весни цього року. Проте від плуга ніхто не відмовився», — говорить керівник.

Звісно, факт зміни клімату та посилення впливу посухи на врожайність сільськогосподарських культур у господарстві не заперечують, проте впевнені, що дотримання основ землеробства мінімізує вплив погодних факторів на господарську діяльність. «Можливо, ми також згодом практикуватимемо інші технології ґрунтообробітку, але на сьогодні вже добре усвідомлюємо, що це зовсім інші підходи, набір техніки тощо. Наступним важливим фактором у прийнятті рішення щодо їхнього застосування є те, що всі ці технології “не наші”, вони прийшли з-за кордону і якщо вони там працюють, то не факт, що так само добре працюватимуть і в нас. Можливо, там із застосування оранки вони не можуть отримати вищі врожаї, ніж, скажімо, з “нулем”. Наші умови дають нам змогу інтенсифікувати процес вирощування сільськогосподарських культур і отримувати відповідно вищі результати. Ми спостерігатимемо за ситуацією, але найближчими роками відмовлятися від традиційної технології ґрунту не плануємо», — ділиться своїми міркуваннями керівник.

Плуг SERVO 6.50 від компанії PÖTTINGER — ще один крок до виробничої бездоганностіТак, урожайність основних сільськогосподарських культур у господарстві торік становила: соняшнику — 38 ц/га, кукурудзи на зерно — 100, ячменю — 50, пшениці — 70 ц/га.

Основою технічного парку в «Леляківському» є техніка іноземного виробництва. Адже з нею, як каже керівник господарства, спокійніше. «Вітчизняної техніки практично не використовуємо, оскільки вона часто “підводить”. Особливо це неприємно та неприпустимо за виконання складних та відповідальних робіт, таких як сівба чи годівля ВРХ».

Основною тягловою силою господарства є трактор компанії Deutz-Fahr потужністю 280 к. с. і Claas Axion 940 потужністю 375 к. с. Для отримання точних і рівномірних сходів, які, за словами керівника, є головною умовою отримання високих урожаїв, у господарстві було оновлено парк висівної техніки. Торік, після отримання результатів із демонстраційних ділянок ріпаку, висівання яких виконували багатоопераційними комплексами різних виробників, було прийнято рішення щодо придбання висівного комплексу компанії Pöttinger, яка брала участь у змаганні й агрегат якої «втер носа» іншим виробникам аналогічної техніки.

«Звісно, висівний комплекс — це вартісна річ, але в підсумку його експлуатації господарювання виходить дешевшим. Адже завдяки йому ми уникаємо низки технологічних операцій під час сівби: передвисівний ґрунтообробіток, основне та припосівне внесення добрив, висівання та прикочування посіву. Він може все це виконувати за один прохід ще наприкінці пригладити й загладити», — з усмішкою говорить Олександр.

Також до переваг нової техніки господар відносить і наявність сучасних систем контролю, можливість оперативної зміни параметрів сівалки та можливість роботи в автоматичному режимі. «Сівалка Pöttinger TeRrasem C6 F, залежно від потреб, має можливість висівати мінеральні добрива у міжряддя. До того ж є можливість відключення половини секцій сівалки під час роботи на клиноподібних полях, що дає змогу уникати зайвої перевитрати насіння та добрив. До речі, для висівання просапних культур ми використовуємо сучасну сівалку Horsch Maesrto 24.7 із функцією відключення висівних секцій, до якої я ставився скептично, не надаючи відповідного значення можливості економії добрив і висівного матеріалу. Так от у перший рік використання за допомогою цієї сівалки було “зекономлено” насіння соняшнику в кількості, що дала б можливість засіяти 40 га, а кукурудзи — 60 га. Тому автоматизація сільського господарства —  просто необхідна річ, і що більше процесів виконуватиметься в автоматичному режимі, то краще», — впевнено резюмує керівник.

Як і для більшості сільськогосподарських товариств України, для ТОВ «Леляківське» початок цього року не був простим. Але погодні умови покращилися, і тут сподіваються на отримання високих урожаїв. «Рік важкий і непередбачуваний. Низький рівень вологи в ґрунті не давав змоги визначитися з потребою весняного внесення мінеральних добрив. Ми на свій страх і ризик провели підживлення озимих культур і, дякувати богові, пішов дощ. У поєднанні з якісним тогорічним висівом — також із мінеральними добривами — ми отримали просто вибуховий ефект. І стан розвитку наших посівів значно випереджає сусідські», — говорить керівник.

Окрім сівалки Pöttinger, у господарстві пана Олександра також працює плуг цієї компанії, який було куплено також торік. А ще в планах керівника — придбання трисекційної косарки та граблів-ворушилок цього самого бренда. «Із компанією Pöttinger ми працюємо досить тісно. Головною їхньою перевагою, окрім надійної та сучасної техніки, є відкритість персоналу та величезне бажання працювати на результат. Адже сервісна та інформаційна підтримка в компанії — одна з найкращих», — говорить пан Олександр.

 

Комплексний підхід та знання справи

«За останнє десятиріччя ринок техніки дуже сильно змінився в кращу сторону. Якщо 10–15 років тому, відверто кажучи, не було з чого вибрати та й коштів для придбання було обмаль, то наразі — тільки пішла чутка, що ти хочеш щось купити, як відразу біля офісу вишиковується черга з менеджерів компаній. Мені імпонують підходи компанії Pöttinger. Представники компанії не просто пропонують техніку, а готові надати цілий комплекс рішень для покращення господарської діяльності. Вони забезпечують кваліфіковану підтримку як з агрономії, так і в питаннях якісної заготівлі кормів. Тут сильна команда, і вони — професіонали своєї справи. Крім того, з ними приємно працювати, оскільки компанія пропонує сприятливі умови придбання їхньої продукції, що, звісно, дуже важливо», — говорить керівник.

 

Співпраця з компанією Pöttinger — задоволення та довіра

Процес сироваріння — справа відповідальна, але у «Леляківській сироварні» він відбувається без зайвої метушніПопри серйозний підхід до ведення рослинництва, головною справою свого життя пан Олександр усе ж таки вважає розвиток тваринництва. Наразі в господарстві нараховується 1110 голів ВРХ, із яких 500 — це дійні корови.

«Якщо до справи ставитися з відповідальністю, то й віддача буде висока. На сьогодні ми отримуємо 28 л від корови. І це при тому, що на своїх фермах застосовуємо прив’язне утримання тварин.

Наразі будуємо новий корівник. У планах — встановлення сучасної доїльної зали, також маємо намір продовжити розвивати переробку молочної продукції», — говорить керівник.

До слова: два роки тому в господарстві було прийнято рішення диверсифікувати ринки збуту молока й налагодити власну переробку. Наразі в складі підприємства працює сироварня та невеликий цех із розливу молочної продукції, що дає змогу переробляти власне молоко та реалізовувати натуральну й безпечну продукцію. «Нестабільне ціноутворення на молоко інколи ставить тваринництво в скрутне становище щодо утримання рентабельності. Тому переробка — це один із інструментів для економічної стабілізації підприємства. Так, це більші затрати праці та значні економічні інвестиції, проте й прибуток більший. Це, так би мовити, один бік медалі. Дуже важливим питанням залишається якість молочної продукції на ринку. Наразі дуже багато фальсифікованої молочної продукції, зокрема сирів, і це явище настільки поширене, що люди вже забули смак справжнього молока чи сиру. Наша ж мета — запропонувати ринку натуральну молочну продукцію за адекватною ціною. Звісно, нам буде складно конкурувати з великими молокопереробними підприємствами, але, на моє переконання, майбутнє — за якісною натуральною продукцією. І споживачі це починають розуміти. Адже економія на якості продуктів харчування є дуже сумнівною», — впевнено говорить керівник.

 

Не хлібом єдиним: сироварня

Склад готової продукції  За добу «Леляківська сироварня» може переробляти 4 т молока лише для приготування сиру. Також близько 1 т молока переробляється на кисломолочну продукцію.

На підприємстві впроваджено міжнародну систему керування безпекою харчових HASP за стандартом ISO 22000:2005. Тому щодо безпечності продукції не може бути жодного сумніву.

«Головною нашою превагою є можливість поставки свіжого молока з ферми. Ми не прив’язані до постачальників і на 100% упевнені, що молоко буде свіже і якісне. Адже ми забираємо на переробку менше як 15% від загальної кількості отриманого за день молока», — говорить Юлія Нешкуренко, начальник виробництва «Леляківська сироварня».

Наразі «Леляківська сироварня» виготовляє так звану голландську групу напівтвердих сирів. Це сири типу Гауда і Маасдам, хоча в асортименті також є аналог італійського сиру Рікота та вершковий м’який сир.

Попри невелику видову лінійку сирів, асортимент мінісироварні просто вражає. Адже начальник виробництва, Юлія Нешкуренко, постійно експериментує з різними добавками, які впливають на смакові якості продукції. «Окрім “чистих” сирів, ми також маємо в асортименті сири з додаванням помідорів і оливок, прованських трав та оливок, лише з додаванням прованських або італійських трав, перцю чилі, м’яти. Плануємо зварити партію сиру з додаванням лаванди та меліси, пажитниці. До речі, хочу акцентувати увагу, шо всі добавки є натуральними», — говорить про продукцію сироварні Юлія.

Для отримання якісної продукції всі процеси відбуваються на новому та сучасному обладнанні. Відразу з ферми молоко потрапляє в танк-охолоджувач, що забезпечує його якісне зберігання. Лінія приймання молока повністю автоматизована, і жодного контакту молока з повітрям чи обслуговуючим персоналом немає. Також лінія оснащена системою автоматичного промивання.

Юлія НешкуренкоПісля охолодження молокосировини та за потреби тимчасового зберігання молоко потрапляє до пастеризаторів-сировиготовлювачів, де й відбувається весь процес сироваріння. Сформоване сирне зерно збирається в п’ятикілограмові форми та кладеться під пневматичні преси, де маса «відбивається» з кожної сторони впродовж години. Соління сиру відбувається у спеціальній ванні, яка також має власну систему автоматики для підтримання сольового розчину в потрібному стані (в автоматичному режимі відбувається періодична фільтрація розчину, підтримується потрібна температура, щільність і кислотність).

Для дозрівання сиру на підприємстві передбачено п’ять камер із різною температурою, в яких відбувається висушування та дозрівання сиру. В камері визрівання сир перебуває не менше ніж 45 днів, упродовж яких за кожною сирною головкою ведеться ретельний догляд (у перші десять днів на кожну головку сиру наноситься латексне покриття, яке дає можливість виходу зайвої вологи і водночас забезпечує добре дозрівання. Кожного дня сирні головки протирають і перевертають на інший бік).

Після 45 днів сир переміщують в іншу камеру, з іншими параметрами вологості та температури, де сир лежить аж до настання часу продажів (у цей період сир також щодня протирають та перевертають на інший бік).

«Що довше сир зберігається (звісно ж, мається на увазі — запакованим), то смакові якості його покращуються, але і його вартість збільшується», — пояснює Юлія Нешкуренко.

 

Наразі тваринницька галузь України переживає не найкращі часи. Проте доки існують такі господарства, з відповідальним і ретельним підходом керівництва до ведення справи, то українському селу та в цілому національній продовольчій безпеці країни нічого не загрожує.

 

А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com

 

Більше інформації про продукцію компанії PÖTTINGER можна переглянути на сайті: https://www.poettinger.at/uk_ua

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0