Оп­тимізація ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці

За ре­зуль­та­та­ми досліджень з виз­на­чен­ня ча­ст­ки впли­ву тех­но­логічних фак­торів на уро­жайність пше­ниці ози­мої, про­ве­де­них в Інсти­туті сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни, вста­нов­ле­но найвпли­вовіші з них у зоні Сте­пу Ук­раїни за ос­танні 16 років (ри­су­нок). З пред­став­ле­ної діаг­ра­ми вид­но, що ви­со­кий вплив на вро­жайність куль­ту­ри ма­ють за­хис­ний ком­плекс рос­лин (24,1%), по­пе­ред­ни­ки (22,7), до­б­ри­ва (20,1%), не менш важ­ли­вим у фор­му­ванні вро­жаю є сорт, ча­ст­ка впли­ву яко­го на цей по­каз­ник ста­но­вить 14,2%. Ра­зом з тим, слід за­ува­жи­ти, що ці роз­ра­хун­ки є усе­ред­не­ни­ми за ос­танні 16 років і не мо­жуть бу­ти «шаб­ло­ном» або «кон­стан­тою» для ок­ре­мо­го ро­ку. На жаль,  ос­танніми ро­ка­ми спо­с­терігається істот­на мінливість в аг­ро­ме­те­о­ро­логічних по­каз­ни­ках, що спри­чи­няє не­стабільні умо­ви зво­ло­жен­ня грун­ту та теп­ло­во­го ре­жи­му. Ре­акція різних за ге­не­тич­ним по­тенціалом сортів на вка­зані мінли­вості є не­од­норідною, то­му в умо­вах кож­но­го ро­ку ча­ст­ка впли­ву то­го чи іншо­го фак­то­ра мо­же зміню­ва­тись.

Ге­не­тич­но за­кла­де­ний уро­жай­ний по­тенціал су­час­них вітчиз­ня­них сортів пше­ниці ози­мої є ви­со­ким і ста­но­вить 10–12 т/га. Од­нак для йо­го ре­алізації рос­ли­нам не­обхідно ство­ри­ти спри­ят­ливі умо­ви ве­ге­тації. До то­го ж усі сор­ти по-різно­му ре­а­гу­ють на умо­ви ви­ро­щу­ван­ня. Ос­танніми ро­ка­ми площі ви­ро­щу­ван­ня ози­мих куль­тур після тра­диційних по­пе­ред­ників (чорні та зай­няті па­ри, ба­га­торічні тра­ви то­що) є об­ме­же­ни­ми.

Ле­во­ва ча­ст­ка посівів ози­ми­ни розміщується по не­па­ро­вих по­пе­ред­ни­ках, зо­к­ре­ма після стер­нь­о­вих, зер­но­бо­бо­вих та олійних куль­тур, що не завжди дає змо­гу за­без­пе­чи­ти до­статні за рівнем зво­ло­жен­ня умо­ви ве­ге­тації пше­ниці ози­мої.

В умо­вах зо­ни Сте­пу од­на з го­ло­вних про­блем, яка за­ли­шається і до­нині не­розв’яза­ною — це роз­роб­ка та­ких тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої, які б за­без­пе­чу­ва­ли одер­жан­ня стабільних і ви­со­ких ва­ло­вих зборів зер­на не­за­леж­но від по­год­них умов. З ме­тою оп­тимізації тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої про­во­ди­ли досліджен­ня про­тя­гом 2010–2013 рр. у дослідно­му гос­по­дарстві «Дніпро» ДУ Інсти­ту­ту сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН (Дніпро­пе­т­ровсь­ка обл.). Вив­ча­ли вплив по­пе­ред­ників та рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня на фор­му­ван­ня еле­ментів струк­ту­ри вро­жаю та уро­жайність су­час­них сортів пше­ниці ози­мої. По­льо­вий три­фак­тор­ний дослід за­кла­да­ли ме­то­дом послідо­вних діля­нок си­с­те­ма­тич­ним спо­со­бом. Пло­ща еле­мен­тар­ної ділян­ки ста­но­ви­ла 60 м2, обліко­вої — 40 м2. По­вторність у досліді — три­ра­зо­ва. Пе­ред сівбою насіння про­тру­ю­ва­ли пре­па­ра­том Раксіл Уль­т­ра (0,2 л/т). Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої, за ви­нят­ком по­став­ле­них на вив­чен­ня пи­тань, бу­ла за­галь­но­прий­ня­тою для північної ча­с­ти­ни Сте­пу Ук­раїни. Сор­ти пше­ниці ози­мої се­лекції різних се­лекційних центрів — Зіра, За­можність та Розкішна висіва­ли по чор­но­му па­ру, після яч­ме­ню яро­го та сої.  До­за міне­раль­них до­б­рив на варіан­тах досліду, які пе­ред­ба­ча­ли фо­но­ве удо­б­рен­ня, по чор­но­му па­ру ста­но­ви­ла N30P30K30, після сої — N45P45K45, після яч­ме­ню яро­го — N60P60K60. Азотні піджив­лен­ня про­во­ди­ли аміач­ною селітрою,  до­зою N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту (МТГ) та до­за­ми N30 і N60 ло­каль­но у фазі кущіння рос­лин пше­ниці на­весні. Усі досліджен­ня та спо­с­те­ре­жен­ня в дослідах про­во­ди­ли згідно із за­галь­но­прий­ня­ти­ми ме­то­ди­ка­ми.

Ре­зуль­та­ти про­ве­ден­ня досліджень

За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них досліджень бу­ло вста­нов­ле­но, що рос­ли­ни різних сортів пше­ниці ози­мої в умо­вах Північно­го Сте­пу Ук­раїни за­леж­но від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей по-різно­му ре­а­гу­ва­ли на по­пе­ред­ни­ків та рівень міне­раль­но­го жив­лен­ня.  Як пра­ви­ло, це про­яв­ля­ло­ся у фор­му­ванні еле­ментів про­дук­тив­ності, зо­к­ре­ма щільності про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою (табл. 1).

У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень найбільшу кількість про­дук­тив­них сте­бел фор­му­ва­ли рос­ли­ни сортів За­можність та Розкішна. За­леж­но від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей, по­пе­ред­ників та рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня їхня кількість зна­хо­ди­лась у ме­жах 271–429 та 298–482 шт./м2 відповідно. Най­мен­шою кількість про­дук­тив­них сте­бел бу­ла у сор­ту Зіра і ста­но­ви­ла 251–389 шт./м2. Ре­зуль­та­ти досліджень свідчать про стійку тен­денцію до фор­му­ван­ня більш ви­со­ких по­каз­ників про­дук­тив­ності у рос­лин різних сортів пше­ниці ози­мої за їхньо­го розміщен­ня по чор­но­му па­ру, на ділян­ках із вне­сен­ням фо­но­во­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва у дозі N30P30K30 з на­ступ­ним піджив­лен­ням посівів на­весні N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту та ана­логічною до­зою у фазі кущіння на­весні. Знач­ною мірою на ве­ли­чи­ну вро­жаю впли­ва­ла ма­са зер­на з ко­ло­са. Так, найбільші зна­чен­ня цьо­го по­каз­ни­ка відміча­ли у рос­лин сортів Зіра та Розкішна — 1,34 та 1,20 г відповідно.  Мен­шою ма­са зер­на з ко­ло­са (1,19 г) бу­ла у сор­ту За­можність. Кількість зе­рен у ко­лосі бу­ла та­кож більшою у сортів Зіра та Розкішна і в се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень ста­но­ви­ла 37,1 та 36,9 шт. За ви­ро­щу­ван­ня ози­ми­ни після сої більшу ма­су зер­на з ко­ло­са бу­ло от­ри­ма­но на ділян­ках із пе­ред­посівним вне­сен­ням фо­но­во­го до­б­ри­ва у дозі N45P45K45 з на­ступ­ним піджив­лен­ням рос­лин N30 по МТГ та N30 — ло­каль­но у фазі кущіння на­весні. У сортів Зіра, Розкішна та За­можність за­зна­че­ний по­каз­ник ста­но­вив 1,29; 1,16 та 1,15 г відповідно. Кількість зе­рен у ко­лосі на цих ділян­ках та­кож бу­ла більшою у сортів Зіра та Розкішна і ста­но­ви­ла 35,2 та 34,3 шт. відповідно.

Слід за­зна­чи­ти, що за сівби пше­ниці після яч­ме­ню яро­го по­каз­ни­ки еле­ментів струк­ту­ри вро­жаю в усіх сортів за розміра­ми бу­ли ниж­чи­ми, ніж за розміщен­ня посівів ози­ми­ни по па­ро­во­му по­пе­ред­ни­ку та після сої. Так, на варіан­тах досліду, які пе­ред­ба­ча­ли пе­ред­посівне вне­сен­ня N60P60K60 з по­­­даль­шим піджив­лен­ням рос­лин азо­том N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту та N60 — у фазі кущіння на­весні, ма­са зер­на з ко­ло­са у рос­лин сор­ту Зіра ста­но­ви­ла 1,25 г,  сор­ту Розкішна — 1,14 г. Най­мен­шою ма­са зер­на з ко­ло­са бу­ла у сор­ту За­можність — 1,10 г.
За­леж­но від по­пе­ред­ників та рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня по­каз­ник ма­си 1000 зе­рен ко­ли­вав­ся в ши­ро­ких ме­жах і в се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень у сор­ту Зіра ста­но­вив 32–40 г, у сортів Розкішна та За­можність — 31–40 та 31–39 г відповідно.

Взаємодія еле­ментів про­дук­тив­ності рос­лин, фор­му­ван­ня яких відбу­ло­ся за склад­но­го поєднан­ня впли­ву на пше­ни­цю абіотич­них і біотич­них фак­торів, за тісної взаємодії з по­став­ле­ни­ми на вив­чен­ня аг­ро­технічни­ми прий­о­ма­ми спри­чи­ни­ли фор­му­ван­ня посіва­ми різно­го за розміра­ми вро­жаю зер­на у ро­ки досліджень (табл. 2).
Се­ред сортів, що вив­ча­ли у дослідах, най­в­ро­жайнішим за ви­ро­щу­ван­ня після яч­ме­ню яро­го та сої, а та­кож по чор­но­му па­ру ви­я­вив­ся сорт Розкішна, най­менш про­дук­тив­ним — сорт За­можність.

За­вдя­ки ство­рен­ню спри­ят­ливіших умов для ве­ге­тації усі по­став­лені на вив­чен­ня сор­ти пше­ниці ози­мої най­ви­щу вро­жайність фор­му­ва­ли по чор­но­му па­ру. За ви­ро­щу­ван­ня по па­ро­во­му по­пе­ред­ни­ку сор­ти за­без­пе­чу­ва­ли одер­жан­ня мак­си­маль­ної вро­жай­ності на варіан­тах досліду, які пе­ред­ба­ча­ли вне­сен­ня фо­но­во­го до­б­ри­ва з посліду­ю­чим піджив­лен­ням азо­том N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту та N30 — у фазі кущіння на­весні. По чор­но­му па­ру у сортів Зіра, Розкішна та За­можність у се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень во­на ста­но­ви­ла 5,12; 5,82 та 5,03 т/га відповідно. При­бав­ка вро­жаю віднос­но до варіан­та з вне­сен­ням тільки фо­но­во­го до­б­ри­ва ста­но­ви­ла відповідно 11,5; 12,7 та 14,3%. За розміщен­ня посівів після сої зер­но­ва про­дук­тивність сортів Зіра, За­можність та Розкішна та­кож бу­ла най­ви­щою на ана­логічних варіан­тах досліду і ста­но­ви­ла відповідно 4,11; 3,75 та 4,29 т/га.

За ви­ро­щу­ван­ня після яч­ме­ню яро­го уро­жайність зер­на пше­ниці ози­мої бу­ла най­ви­щою на варіан­тах, які пе­ред­­­­ба­ча­ли вне­сен­ня фо­но­во­го до­б­ри­ва з на­ступ­ним піджив­лен­ням азо­том N30 по мерз­ло­та­ло­му грун­ту та N60 — ло­каль­но у фазі кущіння на­весні. На за­зна­че­них ділян­ках досліду у сортів Розкішна, Зіра та За­можність  уро­жайність ста­но­ви­ла 3,96; 3,74 та 3,50 т/га відповідно. Порівня­но з варіан­та­ми, де вно­си­ли тільки фо­но­ве до­б­ри­во, при­бав­ка вро­жаю зер­на у цих сортів ста­но­ви­ла 0,93; 0,94 та 0,84 т/га, тоб­то тільки за­вдя­ки про­ве­ден­ню азот­но­го піджив­лен­ня уро­жайність зрос­ла на 23,5; 25,1 та 24,0% відповідно.

У розрізі років про­ве­ден­ня досліджень уро­жайність пше­ниці ози­мої зміню­ва­лась у до­стат­ньо ши­ро­ких ме­жах. Так, у порівня­но не­спри­ят­ли­вих за гідро­термічним ре­жи­мом умо­вах 2011/12 ве­ге­таційно­го ро­ку вро­жайність вив­чаємих сортів бу­ла най­ниж­чою і, за­леж­но від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей та рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня, по чор­но­му па­ру ста­но­ви­ла 3,29–4,58 т/га, після яч­ме­ню яро­го — 2,14–3,24, після сої — 2,17–3,58 т/га. 

Най­ви­щу вро­жайність бу­ло одер­жа­но в умо­вах 2012/13 ве­ге­таційно­го ро­ку, відповідно до за­зна­че­них по­пе­ред­ників: 5,44–7,22; 3,52–5,20 та 3,70–5,54 т/га.

Висновок

Та­ким чи­ном, в умо­вах північної ча­с­ти­ни Сте­пу Ук­раїни під час  ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої по чор­но­му па­ру за умо­ви за­без­пе­чен­ня до­стат­нь­о­го рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти сор­ти різно­го рівня інтен­сив­ності — Зіра, За­можність та Розкішна, які за­без­пе­чу­ва­ли в на­ших дослідах ви­со­кий рівень зер­но­вої про­дук­тив­ності. За ви­ро­щу­ван­ня після сої пе­ре­ва­гу слід на­да­ва­ти сор­там напівінтен­сив­но­го (Зіра) та універ­саль­но­го (Розкішна)  ти­пу, а після яч­ме­ню яро­го — кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти сор­ти універ­саль­но­го ти­пу, зо­к­ре­ма сорт Розкішна. 

Най­е­фек­тивнішою си­с­те­мою удо­б­рен­ня, яка за­без­пе­чує одер­жан­ня мак­си­маль­ної зер­но­вої про­дук­тив­ності різних сортів пше­ниці ози­мої під час  ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру, є пе­ред­посівне вне­сен­ня міне­раль­но­го до­б­ри­ва N30P30K30 з на­ступ­ним піджив­лен­ням посівів ози­ми­ни азо­том N30 по МТГ та N30 ло­каль­но у фазі кущіння на­весні. За ви­ро­щу­ван­ня після сої — вне­сен­ня N45P45K45 під ос­нов­ний об­робіток грун­ту, N30 — по МТГ та N30 — ло­каль­но у фазі кущіння. Після яч­ме­ню яро­го пше­ни­цю ози­му кра­ще ви­ро­щу­ва­ти за тех­но­логією, що пе­ред­ба­чає вне­сен­ня N60P60K60 во­се­ни, N30 — по МТГ, та N60 — ло­каль­но у фазі кущіння на­весні.

О. Же­ляз­ков, канд. с.-г. на­ук,

Н. Паль­чук, канд. с.-г. на­ук,

Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН,

Г. Кир­са­но­ва, канд. с.-г. на­ук,

Дніпро­пе­т­ровсь­кий дер­жав­ний аг­рар­но-еко­номічний універ­си­тет