Як мінімізувати вплив зимових стресів на озимі культури: поради експерта

Ще на початку 2000-х років спостерігалися морозні періоди, коли в Україні приблизно 80 % пшениці озимої вимерзло. Наступні декілька років і врожайність озимої пшениці спостерігалася низька по Україні, 1,4 т/га. Тоді на стан посівів озимини негативно вплинула льодова кірка і у фазу кущення температури в деяких регіонах знижувалися до -17 °С.

За інформацією Українського гідрометеорологічного центру, середня місячна температура повітря в січні 2024-го становила 0…6 °С морозу, в Криму від 1 °С морозу до 4 °С тепла.

За даними синоптиків у січні середня місячна температура повітря коливалася від 0 °С до 4 °С морозу, на Закарпатті, в Криму, Одеській та Херсонській областях 0…+2 °С, що на 1,5…2 °С вище за норму.

Місячна кількість опадів 32–43 мм (в горах Криму 77 мм), що в межах норми, у східних, Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях 35–78 мм (в Карпатах місцями 80–100 мм), що дещо більше за норму. Крім того, у січні відмічені сильний вітер, хуртовини, сильний сніг, під час відлиг — ожеледь, туман.

Як такі метеорологічні умови можуть вплинути на врожай зернових та чи буде хліб в Україні? На ці та інші запитання відповідав під час онлайн стріму з фермерами експерт з агротехнологічних питань Олексій Сергієнко (https://www.youtube.com/watch?v=SwXBk6Mw8tc).

Якщо не випаде сніг, а температура повітря знизиться до -20 °С, що загрожує ріпакові?

• Це надто критичні температури, особливо для перерослих рослин ріпаку. Адже, це ті рослини, які з осені добре розвинулися, мали 12–14 листків і точка росту ріпаку становила 2 см над рівнем ґрунту. Морози до -20 °С будуть небезпечними для рослин без снігового покриву, в такому випадку рослини пошкодяться. Після відступу таких морозів, на таких посівах, за температури не нижче -5 °С, можна провести монолітний аналіз і перевірити стан посівів на пошкодження низькими температурами.

Які сорти пшениці озимої можуть значно пошкодитися низькими температурами?

• Кожен сорт має свою ступінь зимостійкості — це і буде вирішальним фактором. Також ним буде кількість цукрів, які накопичила пшениця, а потім їх вивільнила, саме в грудні та на початку січня. Пшениця за нормальних умов, за нормального загартування може накопичити до 30–34 % вуглеводів, які не дають за низьких температур швидко замерзнути воді в клітинах протопласта, відповідно, за розмерзання, зруйнувати стінки клітин і призвести до обезводнення рослин пшениці та до їхньої загибелі. Є сорти, які витримують морози на вузлі кущення, а є ті, які менше витримують такі умови. Тому вважати, що європейські сорти, наприклад, вимерзнуть, буде неправильним, бо кожен із них має різну характеристику, відповідно, треба знати рівень зимостійкості сортів пшениці і перевіряти методом монолітного аналізу різницю показників зимостійкості сортів вітчизняної чи європейської селекції.

Як правильно визначити мінімальну температуру на вузлі кущення?

Є відповідні методи визначення. Встановлюються термометри в металевий тубус на метеостанціях, штифт занурюють на глибину 3 см в ґрунт і фахівець може перевірити по штифту, якою була найнижча температура на вузлі кущення. Не на всіх полях вузол кущення може сформуватися. Якщо він сформувався восени, то пшениця найбільше загартується, відповідно, вона буде й більш морозостійкою. Якщо вузол кущення не сформований, то фаза 2–3 листка є найбільш критичною для посівів озимини.

Як уникнути випрівання озимих культур?

Випрівання озимини може спричинити товстий шар снігу або висока вологість ґрунту. Уникнути цієї проблеми можна не допустивши переростання рослин восени (загустити посіви за ранньої сівби). Також варто дотримуватися термінів сівби, висівати стійкі до випрівання сорти і звертати увагу на попередника та обробіток ґрунту.

Як впливає система обробітку ґрунту на стан посівів у період низьких температур?

• Пшениця сьогодні сіється і за No-till, і за Strip-till, і за мінімальним обробітком ґрунту тощо. Має значення те, як сформувалася пшениця, як увійшла в зиму та як накопичила рівень вуглеводів. Культура може добре розвиватися і за висівання після оранки, а може й погано розвинутися. Така ж ситуація може бути й за висіву пшениці за вищезазначеними системами обробітку ґрунту.

Причини неперезимівлі ріпаку озимого

• Найголовнішими причинами є ранні терміни сівби, внесення великої кількості азотних добрив, сильно розвинені рослини ріпаку, відлиги, тепла погода в зимовий період, коли витрачаються рослинами накопичені вуглеводи. Сьогодні висівають достатньо зимостійкі гібриди ріпаку озимого, так, варто підбирати саме такі.

•  

Як внесення мікроелементів впливає на стан озимої пшениці?

• Всі елементи мають значення для рослин пшениці озимої. Бор, мідь, манган, наприклад, укріплюють загальний стан рослин, сприяють підвищенню рівня вуглеводів. Найбільше на стан озимих пшениці та ріпаку впливають: мідь, манган, молібден, залізо, цинк, бор і мезоелементи (сірка, магній та інші).

Боротьба з гризунами у посівах озимини

• Препарати, які сьогодні є на ринку та дозволені для використання проти мишоподібних гризунів втрачають свою ефективність, адже миші дуже швидко розмножуються, таким чином виробляється стійкість гризунів до препаратів. Тому варто підбирати д.р. зважаючи, перш за все, на види гризунів. Потрібно дослідити, хто саме живе у вашому полі чи у сховищі та яка кількість тих гризунів. Лише після цього проводити боротьбу.

Внесення добрив по мерзлоталому ґрунту та пізніше навесні

• Внесення добрив можна проводити на початку лютого, в середині лютого, а можна і наприкінці січня. Основний фактор, яким треба оперувати — це рельєф поля. Також варто знати, який фізичний стан ґрунтів на вашому полі. Крім того, потрібно обрати добрива, які планується вносити (КАС, сульфат амонію, селітра чи карбамід). Все це має значення.

Пшениця є й буде однією з провідних культур в Україні, у сезоні 2024 нею засіяно 4 млн га. Не за горами весна і варто подбати про удобрення озимини, при цьому можна зменшити витрати та примножити врожайність культури. Тому три внесення азотних добрив вирішать питання високих урожаїв та отримання якісного зерна.

Залежно від того, в якій фазі розвитку перебуває озима пшениця, який попередник було висіяно до неї, все це має значення. Бо в період відновлення вегетації культури, в ґрунті може бути наявним мінеральний азот, від цього залежатиме і норма внесення азотних добрив.

Якщо пшеницю висіяли після бобових культур і вона добре розвинена навесні, то я би радив по мерзлоталому ґрунту вносити невелику норму азоту, наприклад, 30 кг/га в д.р. (у вигляді амідної, аміачної, амонійної форм). Такі добрива мають пролонговану дію і навесні пшениця буде добре кущитися, вийде в трубку, а вже перед фазою «вихід в трубку» можна ще додати азот у вигляді КАС чи селітри.

Цього року багато пшениці було висіяно в пізні строки та після соняшника, зокрема, який не є дуже добрим попередником, бо залишається менше вологи в метровому шарі ґрунту, тим самим, менше азоту. Таку пшеницю по мерзлоталому ґрунту необхідно підживлювати азотними добривами в нітратній формі (аміачна селітра) з нормою 45–60 кг/га в д.р. на слабких посівах. Так, пшениця додатково розкущиться та сформує нормальний стеблостій. Варто зробити акцент на кількість колосків на м2, їх має бути не менше 600. В результаті й врожайність культури буде вищою.

На слаборозвинених посівах варто підживлення спланувати двічі. Перше підживлення на слабких посівах пшениці носить назву регенеративне, для покращення продуктивної кущистості та підвищенні загальної кількості продуктивних стебел на конкретній площі. Але, азоту, який вноситься по мерзлоталому ґрунту перший раз, може не вистачити для того, щоб пшениця сформувала нормальний колос, а потім і хороший врожай, тому потрібно провести друге підживлення перед фазою «вихід в трубку». В цей період пшеницю можна підживити різними видами добрив і різними способами (наприклад, внести КАС за технологією CULTAN (ін’єкція в кореневу зону рослини) або оприскувачами з крупнокрапельними форсунками або за допомогою трубок), все залежить від норми добрив, за якої температури вносимо тощо.

Третє підживлення потрібно вносити позакоренево, по колосу карбамідом у фазу «молочна стиглість». Таке внесення покращить якість зерна озимини підвищивши кількість білка та клейковини. Норма застосування 5–10 кг/га карбаміду, можна додати 10 кг КАС (https://www.youtube.com/watch?v=50CdedcJR3Q ).

Отже, дотримуючись даних порад, впевнений експерт, кожен аграрій зможе правильно подбати про свої рослини і захистити їх, а гідрометеорологи, у свою чергу, запевняють, що проблем з озиминою цього року не буде, адже сніг випаде і вбереже пшеницю від вимерзання. Тому хліб буде!

В. Полевик, v.polevik@univest-media.com