Кращий господар в Україн: досвід господарств

ТОВ "Мрія" Чорнобаївського району Черкаської області

На території нинішнього села Бакаєве, що на Черкащині, перші поселенці з'явилися 100 років тому. На фото, що зберігаються у місцевому музеї, - історія села й людей, які цю історію творили. Після реформування місцевого колективного сільгосппідприємства на початку двохтисячного тут утворилося два сільгосптовариства. Одне з них - "Мрія".

Іван Романій, директор ТОВ "Мрія":
- Були часи, коли "Мрія" в районі посідала останні місця. Аж поки 2007 року прийшов "Златодар" на чолі з Володимиром Лук'янцем.
Генеральний директор державного підприємства "Златодар" Володимир Лукич Лук'янець родом із Бакаєвого, і саме до нього звернулися земляки по допомогу.

Володимир Лук'янець, генеральний директор ДП "Златодар":
- Коли прийшли сюди, було відверто страшно: практично все поголів'я вивезли, шість місяців не платили людям зарплату, майже півтора мільйона гривень боргів було. До цього тут хазяйнував "хлопчик", який керував так, що зумів придбати собі сучасне авто, купити квартиру, хату. І все це - за кошт людей.

Щоб підняти господарство, пригадує Володимир Лукич, першого ж року взяли кредит на шість мільйонів. Почали збільшувати поголів'я худоби. Тваринництво й рослинництво тут нерозривні. Землі в господарстві небагато - 1200 гектарів. Але завдяки якості посівного матеріалу, дотриманню технологій, внесенню органіки на поля врожаї вирощують вражаючі - по 70-80 ц/га озимої пшениці, кукурудзи - по 100 ц і вище, соняшнику - понад 30 ц/га. Нині "Мрія" за економічними показниками - на перших позиціях у Чорнобаївському районі.

Іван Романій, директор ТОВ "Мрія":
- У нас демократії немає. У нас диктатура технології. Все. Тут другого не дано.

Нова техніка, що з'явилася в господарстві за цей час, забезпечує виконання всіх робіт в оптимальні терміни. Наприклад, раніше засівали за добу 40 гектарів площ, а тепер встигають удвічі більше.

Олександр Скиба, головний агроном:
- Дуже хорошу 16-рядну кукурудзяну сівалку придбали ми у фірми "Амако" і тепер сіємо нею соняшник, кукурудзу. Дуже швидко, ефективно. Ще в нас є зернова сівалка цієї самої фірми - ми нею не нахвалимося.

Рівень рослинництва господарство забезпечило, на часі - розвиток тваринництва. Нині на фермі утримують 510 голів великої рогатої худоби, із них 150 корів. І за дев'ять місяців 2010 року від реалізації молока отримали понад 1,5 мільйона гривень.

Володимир Бичовий, головний зоотехнік:
- Отож тут є над чим подумати, і ми вже стайню відновили, закупили молокопровід, плануємо за рік-два добавити ще 200 голів великої рогатої худоби і фуражних корів, щоб у нас назагал було 400 корів.

Тваринництво - це й робочі місця. Трудовий колектив господарства - близько ста чоловік, середня заробітна плата - дві-дві з половиною тисячі гривень. До речі, жоден мешканець Бакаєвого не зареєстрований на біржі праці. Роботу має кожен, хто хоче працювати.
Люди на селі задоволені - зростає зарплатня, орендна плата. За паї пайовики одержують і гроші, й продукцію: зерно, кукурудзу, ячмінь, борошно, олію. За пільговими цінами можна виписати поросят, м'ясо, сало.
Працювати на землі для Володимира Лук'янця завжди означало брати відповідальність і за село, його соціальну сферу, за людей, які тут живуть, за їхніх дітей. У Бакаєвому тільки початкова школа - дитсадок, але керівництво господарства все робить для того, щоб вона залишилася, підтримують матеріально. Адже якщо є школа, діти, то буде й село - така принципова позиція. На ремонт сільського Будинку культури нещодавно виділили 85 тисяч гривень, на ремонт сільської амбулаторії - 65 тис., навели порядок у центрі села й на його вулицях, на ставку облаштували зону відпочинку, опікуються дозвіллям молоді й допомагають сільським ветеранам.

Володимир Лук'янець, :
- Тут село, тут живуть наші батьки, діди й молодь. Якщо його не підтримувати, деградація триватиме й далі. Я впевнений: майбутнє аграрного сектору України - за великими технологічними компаніями, за великотоварним виробництвом і за створенням у невеликих селах ефективних тваринницьких підприємств. Тоді у людей будуть і робота, і хороші умови життя, а значить, будуть молоді сім'ї, народжуватимуться діти. Село житиме й розвиватиметься...

ПП "Західна аграрна компанія" Волинської області
У галузі птахівництва Іван Коляда працює вже шість років. Нині він на підприємстві очолює один із найважливіших підрозділів.

Іван Коляда, керуючий інкубатором:
- Це досить перспективне підприємство з великими потужностями. Я задоволений зарплатою й кар'єрним ростом на підприємстві.

Іван свого часу підвищував професійний рівень у Польщі, а тепер постійно спілкується із закордонними колегами, відслідковує ситуацію на ринку. Цей інкубатор потужністю 26 млн яєць за рік, 22 млн курчат - один із виробничих підрозділів агропромислової групи "Пан Курчак", яка починала свою діяльність на Волині в кінці 90-х років минулого століття із придбання м'ясокомбінату. Щоб мати власну сировину для переробки, пізніше зайнялися й птахівництвом та рослинництвом.

Юрій Снопко, директор ПП "Західна аграрна компанія":
- Орендуємо землі в двох районах Волинської області: Локачівському та Горохівському. Займаємося зерновими. Зернові переробляємо на корм для власного птахівництва та свинарства. На п'яти тисячах гектарів землі, що орендує компанія, запроваджуємо п'ятипільну сівозміну, в якій два поля відведено під кукурудзу.

Ярослав Мазуренко, головний агроном ПП "Західна аграрна компанія":
- Масив у нас в Горохівському районі - близько тисячі гектарів. Ще цієї весни (2010. - Прим. ред.) тут росли дерева. Площу освоювали за класичною технологією: переорювали, поповнювали запаси гумусу сидеральними культурами і рослинними рештками.

Господарський підхід до обробітку землі задовольняє й орендодавців, їх у підприємства понад 2,5 тисячі, всі вони отримують хорошу орендну плату. Вже близько двох тисяч місцевих мешканців мають і роботу в різних підрозділах агропромислової групи, і гідну зарплату.

Сергій Мартиняк, голова агропромислової групи "Пан Курчак":
- Наразі працюємо над розширенням господарства, й те, що почали у 2008-му, сподіваємося, що до 2012-го закінчимо. Це - збільшення потужності відгодівлі птиці вдвічі, це - будівництво підприємства з переробки олії та макухи. В планах - будівництво підприємства з переробки відходів на біогаз і подальше виробництво електроенергії.

Енергоощадні технології уже успішно впроваджуємо в цих пташниках. 56 тисяч голів молодняку бройлерів обігріває котельня, що працює на соломі.

Олександр Адамюк, директор ТОВ "Агідель":
- За добу 12-16 тюків спалюємо й повністю забезпечуємо власні потреби цією котельнею.

Агропромислова група нині за рік постачає по Україні близько 7,5 млн курчат-бройлерів. У планах - вихід на зовнішні ринки.

Сергій Мартиняк, голова агропромислової групи "Пан Курчак":
- Наше підприємство проходить перевірку ветеринарної служби Росії, Білорусі, Казахстану. Якщо отримаємо дозвіл, тоді постачатимемо свою продукцію на територію єдиного митного союзу Росії, Казахстану, Білорусі.

ТОВ "Аграрний фонд Терещенка" Чуднівського район Житомирської області

Як було три роки тому, мешканці села Троща - центральної садиби господарства - й жителі інших шести сіл, у яких нині товариство "Аграрний фонд Терещенка" орендує землю, добре пам'ятають.

Сергій Прокопчук, механізатор:
- Раніше землі пустували, не було нічого, крім бур'янів, а тепер усе засіяно, оброблено.

Родина Сергія здає в оренду господарству чотири земельні паї. Орендну плату одержують грошима. Хоча можна й зерном. Це вже самі селяни вибирають.

"Аграрний фонд Терещенка" - спільне українсько-французьке підприємство. За три роки його роботи на землях Чуднівського району Житомирської області багато чого змінилося.

Валерій Мельник, заступник генерального директора ТОВ "Аграрний фонд Терещенка":
- Свою роботу ми почали фактично з нуля. Навіть техніку спочатку зберігали на території дитячого табору, там же мешкали й наймані механізатори.

Нині на новій сучасній техніці працюють уже місцеві механізатори. Коли в господарстві з'явилася нова техніка, почали вчити своїх людей працювати на ній.

Валерій Мельник, заступник генерального директора ТОВ "Аграрний фонд Терещенка":
- У нас працюють механізатори з тих сіл, де ми взяли землю в оренду. На такій техніці ніхто з них раніше не працював.

Тому й проводимо навчання.
На всіх семи тисячах чотирьохста гектарах, що є в обробітку господарства, застосовують мінімальну технологію обробітку грунту.

Олександр Карпюк, інженер:
- Завдяки мінімальній технології та наявності широкозахватних агрегатів, і обробіток землі, і внесення міндобрив, і хімічні обробки - все робимо прискореними темпами.

Перед висіванням на кожний гектар у господарстві вносять по 150 кг мінеральних добрив, а це - 6-7 млн грн щороку, стільки ж коштів витрачають на засоби захисту. А загалом за час існування господарства в розвиток усієї його інфраструктури вже вкладено майже 8 млн євро. Спеціалізується товариство на вирощуванні зернових та технічних культур, хоча в планах - і розвиток тваринництва. Цього року з полів зібрали понад 20 тис. тонн зерна за середньої врожайності більше ніж 43,5 ц з гектара.

Підприємство збудувало два нові сучасні зерносховища. У них можна зберігати по 4 тис. тонн зерна. Але спочатку його звозять на зерноочисний і сушильний комплекс потужністю 280 тонн за добу.
У різних підрозділах господарства працює 72 людини - мешканці місцевих сіл. Хто біля техніки, хто на комплексі, хто в лабораторії. Лабораторія сертифікована по всіх культурах, і саме тут визначають якість зібраного зерна.

Валерій Мельник, заступник генерального директора ТОВ "Аграрний фонд Терещенка":
- Усі зернові культури, які ми збираємо, зберігаємо на наших потужностях, і коли реалізуємо зерно, покупцеві важливо знати, яка якість продукту.

Підготоване до реалізації зерно - 3 тис. тонн пшениці і 9,5 тис. тонн кукурудзи - заклали в поліетиленові мішки місткістю 200-250 тонн кожний і запакували. Така технологія зберігання, за словами керівника господарства, окуповується за три місяці і дає можливість зберігати продукцію до кращих ринкових цін. Окрім постійного розвитку господарства, своєчасної виплати заробітної та орендної плати, сплати податків, для товариства важливим є підтримка соціальної сфери тих сіл, у яких орендується земля. Щороку товариство виділяє на вирішення соціальних проблем понад 300 тис. грн. Це й благоустрій сіл, і прокладання водогінної мережі, ремонт шкіл та сільських доріг, підтримка церковної громади, дитячих садочків. Матерям-породіллям господарство дає 5 тис грн допомоги.

Євгенія Макалюк, голова райдержадміністрації Чуднівського району:
- Жодне підприємство не проводить таких розрахунків і не підтримує так місцеве населення, як "Аграрний фонд Терещенка".

Кіровська філія науково - виробничої фірми "Урожай" Черкаської області

Тетяна Полствин у фельдшерсько-акушерському пункті села Кірове, що в Черкаському районі, працює вже 20 років. На її допомогу завжди можуть розраховувати 545 місцевих мешканців. Останніми роками кількість жителів у селі зростає, тільки торік у Кіровому народилося десятеро діток.

Тетяна Полствин, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом с. Кірове:
- З'явилася робота в селі, молодь почала залишатися вдома, завдяки цьому й народжуваність збільшилася.

Люди відчули зміни на краще, коли п'ять років тому в село прийшли нові орендарі, й місцеве господарство стало філією науково-виробничої фірми "Урожай". Податки, які сплачує сільгосппідприємство до місцевого бюджету, плюс кошти за так званою соціальною угодою з кожної із чотирьох сільських рад дають можливість на місцевому рівні вирішувати нагальні соціальні проблеми.

Тетяна Луценко, сільський голова с. Кірове:
- За кошти сільської ради ми змогли перекрити покрівлю ФАП, усередині зробили ремонт, нові вікна поставили - це понад 100 тис. грн. Придбали й потрібне медичне обладнання. Тепер люди можуть на місці полікуватися, а не їхати в район.
Місцевій школі - 30 років. Учнів у ній навчається небагато - 52 дітей. Та підтримку відчувають усі.

У спеціалістів "Урожаю" є неабияка зацікавленість у тому, щоб працювати добре й потрапити на Дошку пошани.

Олег Васецький, директор НВФ "Урожай":
- Людина, портрет якої - на Дошці пошани вперше, отримує 300 грн надбавки до зарплати, вдруге - уже 600. Крім того, дитина працівника, який удруге удостоївся такої нагороди за свій добросовісний труд, має право навчатися в будь-якому вузі України безоплатно, за кошт нашої організації. От такий стимул ми використовуємо для тих, хто самовіддано працює.
Механізатор Віктор Зубко - один із таких сумлінних працівників Кіровської філії. На землі трудиться все життя.

Земельні паї родина Зубків теж здає в оренду своєму господарству. Орендну плату одержують зерном за ціною 800 грн/т, а ще господарство допомогло механізатору придбати авто, тепер надало безвідсотковий кредит на навчання дочки.

Співпраця з аграрними вузами для "Урожаю" - одна з актуальних тем.

Олег Васецький, директор НВФ "Урожай":
- Ми співпрацюємо з вузами, постійно відбираємо студентів на практику. Найкращі залишаються працювати в нас. Таких дітей уже багато. Ми їм наймаємо квартири, кращим купляємо житло. Постійний відбір.

Тут взагалі всі постійно вчаться: агрономи й механізатори, бухгалтери й економісти. Особливо взимку, коли настає пора освоєння нової техніки, нових технологій, комп'ютерної грамоти.

Олег Васецький, директор НВФ "Урожай":
- Для людей це - нове, але вони працюють, їм подобається. До того ж, у нас немалі зарплати, і премії в кінці року, тож є стимул працювати, вчитися й підвищувати свій професійний рівень.

Одне поле в 96 га для спеціалістів Кіровської філії теж по-своєму навчальне, точніше, експериментальне. Тут під сівбу озимих внесли не тільки фосфорно-азотні добрива, а й курячий послід. Густі й здорові сходи обнадіюють багатообіцяючим урожаєм наступного року.

Михайло Корнієнко, директор Кіровської філії:
- Постійно застосовуємо новітні технології, тому наші врожаї не поступаються європейським- ні за кількістю, ні за якістю: маємо добрі показники й щодо клейковини, й щодо білка.

Рік, що минає, для кіровських селян був непростим, передусім, через погоду. І все ж, друге місце в районі за результатами збирання ранніх зернових зайняли, намолотивши по 75 ц/га озимої пшениці. Неабияке значення має те, уточнив директор, що в оптимальні терміни з посівною вкладаємося.

Михайло Корнієнко, директор Кіровської філії:
- Висівали посівний матеріал (сорт Смуглянка) сівалками точного висіву "Грейт Плейн", які придбали у фірми "Амако".

Вони зарекомендували себе в господарстві якнайкраще. Дуже надійні, і результат тішить - високі врожаї.
До речі, технологія обробітку грунту в усіх господарствах НВФ - класична, з використанням оранки. На всіх полях "Урожаю", а нині це - 70 тис. га, працює техніка кращих зарубіжних і вітчизняних виробників. Вирощений урожай використовують на виготовлення комбікорму для птиці, оскільки підприємство є структурним підрозділом Миронівського хлібокомбінату.