Як боротися із західним квітковим трипсом

Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis) є одним з найнебезпечніших шкідників квіткових і овочевих культур закритого грунту. Широкий поліфаг, він пошкоджує близько 300 різних культур. Шкідник висмоктує клітинний сік рослинної тканини. На першому етапі це спричинює появу жовтих некротичних плям, сріблястих штрихів, а якщо чисельність шкідника зростає, — некрозів.

В умовах закритого грунту, розмножуючись безперервно, дає до 12–15 поколінь за сезон. Загальна тривалість розвитку від яйця до дорослої комахи коливається від 12 до 35 днів. Найбільш сприятлива температура для розвитку і швидкого розмноження — 20–25°С.

Самки відкладають яйця в паренхіму листків, стебел, квіток, плодів; плодючість — до 100 яєць. Тривалість розвитку яєць при 25°С становить 2–4 дні, при 15°С — 11 днів. Відроджені личинки починають живлення. Наприкінці 2-го віку вони його припиняють і перетворюються на пронімф, а потім — на німф. Через 1–3 дні з німф виходять дорослі комахи.

Шкідник поширюється з посадковим матеріалом, зі зрізаними квітами, з транспортом, тарою, знаряддями виробництва у стадії яйця, імаго, личинки. У Росії його вперше було виявлено на початку 90-х років у Ленінградській області, куди він потрапив із Західної Європи.

З метою виявлення західного квіткового трипса тепличні комбінати обстежують регулярно (1 раз на квартал). Передусім звертають увагу на господарства, що одержали посадковий матеріал із зон зараження. Їх перевіряють кожні 7–10 днів упродовж 3–5 місяців з моменту ввезення матеріалу.

Трипса легко виявити візуально. Пошкоджені рослини мають специфічні симптоми. При цьому слід враховувати, що трипси віддають перевагу найбільш освітленим ділянкам, збираючись на квітках і листках передусім найбільш уподобаних рослин (хризантема, гіпсофіла, цинерарія, троянда, гербера, гвоздика).

Трипси збирають, струшуючи їх з квіток над білим аркушем паперу. Виявлених комах збирають м’яким пензликом у пробірку зі спиртом, етикетують і відправляють до найближчої карантинної лабораторії для визначення.

Аби запобігти занесенню шкідника на нові території і подальшого поширення його, слід чітко дотримуватися карантинних заходів.

До них належать:

• ретельний контроль посадкового матеріалу, що надходить у господарства закритого грунту;
• заборона на реалізацію посадкового матеріалу з господарств, що мають вогнища шкідника;
• заборона на вирощування декоративних рослин навколо тепличних комбінатів.

У разі виявлення західного квіткового трипса має бути виконано всі заходи (карантинні, організаційно-господарські, захисні), що перешкоджають розширенню первинних вогнищ шкідника, і використано всі наявні прийоми для ліквідації цих вогнищ. Поширення трипса великою мірою стримують такі заходи:

• знищення бур’янів, що є резерваторами шкідника, на території комбінатів і прилеглих до них землях; зосередження більш уражуваних рослин в одному місці (такий захід уповільнить розселення шкідника по всій площі комбінату і дасть змогу проводити локальні обробки, а, крім того, поряд з більш цінними, рентабельними культурами бажано висаджувати пошкоджувані, але менш цінні);
• своєчасне видалення й утилізація рослинних решток;
• висаджування більш стійких культур (аспарагус, петунія, календула, лілія, кали) біля вхідних дверей, у місцях сортування квітів; висаджування рослин-«накопичувачів» (хризантема, гіпсофіла, агератум) на площі, що становить 0,3–0,5% площі основної культури, для зниження чисельності шкідника;
• збирання та знищення перецвіту (троянда, гвоздика, гіпсофіла) у період спаду комерційного попиту на квіткову продукцію;
• своєчасне вибракування й видалення культур по закінченні їхньої вегетації (заселені шкідником культури треба спалювати);
• вирощування більш уражуваних цінних культур у другій половині вегетаційного сезону, коли, зазвичай, відмічається зниження чисельності шкідника;
• здійснення принадних посадок одиничних уражуваних рослин серед цінних культур з постійним контролем за чисельністю трипса;
• надання переваги (добираючи асортимент вирощуваних культур) темнозабарвленим трояндам, рослинам з більшим вмістом пилку в пиляках (кали, лілії, фрезії, антиринум).

За нашими даними, високу ефективність проти трипса продемонстрували Актара — 0,08–0,1% робочий розчин; Фітоверм — 1%; Конфідор — 0,2%; Талстар — 0,2–0,3%.

З огляду на стійкість шкідника до багатьох хімічних препаратів, слід: застосовувати той самий препарат не частіше ніж два рази за сезон; постійно чергувати групи препаратів, використовувати бакові суміші; проводити зближені обробки з інтервалами 4–7 днів залежно від температурного режиму на комбінаті і темпів розвитку шкідника; чітко дотримуватися доз інсектицидів.

В. Совершенова,
голов. спеціаліст Республіканської лабораторії з карантину рослин, П’ятигорськ, Росія