Спецможливості
Технології

Фітопаразитичні карантинні нематоди

05.06.2008
1879
Фітопаразитичні карантинні нематоди фото, ілюстрація
Фітопаразитичні карантинні нематоди

Згідно з оцінкою американських учених, щорічні втрати врожаю від фітопаразитичних нематод, залежно від культури, становлять 5–20%. Низку особливо небезпечних видів включено до списків карантинних організмів багатьох країн світу. Проте, попри жорсткі заходи карантинного контролю, ареал їх все-таки поступово розширюється.

У таблиці наведено матеріал щодо особливо небезпечних видів нематод, включених до карантинних списків різних країн світу за останні сім років. Для його складання використано комп’ютерну базу даних ЄОЗР (1995–2002 рр.).

Aphelenchoidesoryzae (рисова нематода) уражує переважно наземну частину рослин. Оптимальна температура розвитку — 21...25°С. Може розмножуватися партеногенетично, при цьому за сезон розвивається кілька генерацій. Коли зерна проростають, рисові нематоди стають активними й переміщуються до зон росту на листках і стеблах, де й живляться. На рисі спочатку виникає характерне побіління на верхівці листка, потім уражені тканини гинуть, що призводить до зморщування та викривлення пластинки листка, що оточує волоть. Зерна стають меншими. На полуниці листки зморщуються та викривлюються, цвітіння ослаблюється, і рослини стають карликовими. На інших культурах рисові афеленхи спричинюють пошкодження й опадання листя. Паразит зберігає життєздатність при поширенні з насінням рису й рисовою лузгою, переноситься також з посадковим матеріалом суниці та інших рослин-хазяїв.

Окрім зазначеного виду, у різні роки до списків карантинних об’єктів різних країн світу входили такі небезпечні фітопаразитичні афеленхи, як рисова листкова нематода (А. besseyi), сунична нематода (A. Fragariae), хризантемна нематода (A. Ritzemabosi). Незважаючи на те, що їх виведено сьогодні зі списків карантинних об’єктів, вони й досі завдають значної шкоди в регіонах та країнах, де інтенсивно вирощують квіти й суниці.

Bursaphelenchus xylophilus (соснова стовбурова нематода) уражує тільки хвойні породи. Личинки 4-ї стадії потрапляють на молоді пагони хвойних порід за допомогою переносників — усачів роду Мопоchamus. Нематоди швидко розмножуються в смоляних каналах, уражуючи їхні епітеліальні клітини. У результаті зменшується виділення смоли, знижується й припиняється транспірація. Зовні це виявляється в пожовтінні й зів’яненні хвої.

Нематоди цього виду різностатеві. Патогенний ефект на хвойних спостерігається, коли середньомісячна температура липня або серпня вища за 20°. Нижній поріг розвитку нематод — 9,5°. Вони можуть виживати у різноманітних пиломатеріалах, тирсі, трісках тощо, живлячись на фітопатогенних грибах. Проте без переносників нематоди не можуть перебратися з одного дерева на інше. Особливу небезпеку для поширення являє собою деревина, заселена нематодами й жуками-переносниками. Починаючи з 1986 року, європейські та інші країни світу запровадили ембарго на ввезення сирої деревини з країн поширення цього виду. Уся деревина, яку ввозять, має бути оброблена методом теплового сушіння, у результаті якого нематоди гинуть. У вогнищах ураження хвойних порід основні засоби боротьби зводяться до знищення жуків-переносників.

Ditylenchus destructor (стеблова картопляна нематода) небезпечна тільки на холодних вологих грунтах, оскільки заселяє тільки підземні органи рослин. Очищуючи уражену бульбу картоплі, можна побачити маленькі білі крапки з відмерлою тканиною, які згодом розростаються, темнішають, набувають волокнистої структури, а всередині можуть утворюватися порожнини. На паростках уражених бульб є трохи запалі ділянки, шкірка на яких потріскана, зморшкувата й місцями відшаровується. Забарвлення — від сіруватого до темно-коричневого. На ірисі й тюльпанах інвазія зазвичай відбувається біля основи цибулини й поширюється на луски, призводячи до зміни кольору — від сірого до чорного. Коріння може чорнішати, листки розвиваються слабо. На арахісі з’являються чорні плями на шкаралупі, спочатку тільки біля поздовжньої жилки. Ядра стають поморщеними, зародок — коричневим. Нематоди можуть пересуватися в грунті на невеликі відстані. Поширюються із зараженими бульбами картоплі та іншими підземними органами рослин, а акож з грунтом і водою під час зрошення.

Ditylenchus dipsaci (стеблова нематода) живиться на паренхімних тканинах стебел та цибулин, спричинюючи руйнування клітин осердя, розростання й потворний розвиток наземних частин рослин і некроз або загнивання основи стебла, цибулин, бульб і кореневищ. Може продовжувати розвиток у період зберігання, причому холод і волога сприяють зараженню. Найімовірнішим є перенесення нематод із сухим насінням і посадковим матеріалом, а також з водою у процесі зрошення, з сільськогосподарською технікою. У природі личинки 4-го віку витримують висихання протягом довгих років. За відсутності рослини-хазяїна нематоди живуть не більше року. За чисельності більш як 20 особин на 500 г грунту спостерігали сильне ураження картоплі й жита.

Globoderapallida, G. rostochien-sis (бліда картопляна нематода, золотиста картопляна нематода). Ці види цистотвірних нематод належать до основних патогенів картоплі. Під упливом кореневих виділень рослини-хазяїна з цист виходять личинки нематод, які проникають у коріння. Вони живляться на клітинах перициклу, корі або епідермісі, після чого залишаються там і проходять решту личинкових стадій, що завершуються формуванням самок і самців. Самці активні, червоподібні, гинуть після копуляції. Самки в результаті паразитизму на рослинах округлюються й залишаються прикріпленими до коріння. Далі самки гинуть, проте можуть зберігати інвазійні личинки в цистах упродовж багатьох років, якщо немає кореневих виділень рослин-хазяїв. На полях, заражених нематодами, зустрічаються ділянки з рослинами ослабленими, а також такими, що відстали в рості, іноді виявляються пожовтіння, зів’янення та загибель листків. Природних механізмів поширення нематода не має, відбувається воно при завезенні цист насіннєвою катоплею, посадковим матеріалом, грунтом, цибулинами квіткових культур, продовольчою картоплею.

Heterodera glycines (соєва нематода). Линяння личинок другої стадії в соєвої цистотвірної нематоди відбувається всередині яйця, а подальше відродження личинок пов’язане з кореневими виділеннями рослини-хазяїна. Нематоди живляться на групах клітин в коренях, змінюючи їх на багатоядерні синцитії. Самки розвиваються в кулькоподібні особини і розривають тканини кореня, виступаючи назовні. Оптимальні температури для їхнього розвитку — 23...28°С. За відсутності рослини-хазяїна цисти зберігають інвазійну здатність протягом 6–8 років. Уражені рослини хирляві, у них змінюється забарвлення. За низького й середнього рівня ураження посилюється утворення бічних коренів, зменшується кількість кореневих бульбочок. За винятком обмеженого періоду пересування личинок і самців, нематоди нерухомі. Цисти поширюються з транспортом, птахами, з корінням заражених рослин.

Hirshmaniella oryzae (рисова коренева нематода) — подовжена, з довжиною тіла понад 1 мм. Нематоди проникають у тканини в будь-якому місці коріння рису. Вид дуже поширений у регіонах рисосіяння.

Meloidogyne chitwoodi (колумбійська галова картопляна нематода) зимує в грунті в стадії яйця або личинки. Навесні за температури 5°С нематоди активізуються. Проникаючи в корінь і живлячись там, спричинюють розростання оточуючої тканини, у результаті утворюються чотири гігантські синцитії, на поверхні з’являються здуття й гали. Самки нерухливі, сріблясто-білі, грушоподібної форми. Самці рухливі, червоподібні. Симптоми можна побачити лише за значного ураження: рослини відстають у рості й розвитку і мають хлоротичне забарвлення. На заражених бульбах утворюються гали.

Nacobbus aberrans (накобус аберантний). Унаслідок розвитку несправжньої галової нематоди в коренях рослин самки стають мішкоподібними. У самців тіло залишається червоподібним. Через гістологічні зміни, пов’язані з живленням нематод, утворюються гали, що зовні схожі на гали нематод роду Meloidogyne spp., проте більш розділені й округлі, формують чіткі розростання, тоді як гали Meloidogyne зазвичай зливаються, утворюючи довгасте розростання уздовж кореня. Може завозитися з бульбами картоплі й грунтом, а також на коренях інших рослин-хазяїв. Цей вид може становити небезпеку для рослин закритого грунту.

Radopholus similis (норова нематода) у всіх стадіях розвитку перебуває в корінні рослини-хазяїна, залишаючи його лише за несприятливих умов. Заражати рослину можуть не лише личинки, а й самки. Живлячись, нематода утворює в корі ходи, що зливаються у великі порожнини. Можливий партеногенез. Щільність популяції сягає 3000 особин на 1 кг грунту, або 100000 особин на 100 г коренів. При зараженні цитрусових відмічається певне зменшення розмірів дерев і кількості листків, схильність до в’янення і слабкий сезонний ріст. Нематоди не спричинюють цілковитої загибелі дерев, але врожай цитрусових за високої щільності популяції знижується. На корі в місцях ушкодження можуть відбуватися розриви. Норова нематода вважається американським видом, і до Європи її було завезено, мабуть, з декоративними рослинами. Найвірогідніше, нематоди було завезено до інших регіонів на коренях цитрусових, бананів та декоративних рослин, а також з грунтом.

Xiphinema americanum (ксифінема американська) — великі червоподібні ектопаразитичні нематоди, що сягають 5 мм завдовжки. Живуть виключно в грунті. Пересуваються у вологій плівці, що покриває часточки грунту. Знаходять молоді ростучі корені рослин, де живляться, проколюючи кілька шарів клітин довгим списом і висмоктуючи цитоплазму. Самки відкладають незапліднені яйця. Внаслідок живлення нематод на кінчиках коренів утворюються пухлини-здуття. Якщо в процесі живлення передається вірус, з’являються специфічні симптоми. Можуть жити лише у вологому грунті, відповідно, й поширюються з ним. Ідентифікація даного виду є справою доволі важкою. Близькоспоріднена група включає 24 види (за іншими літературними джерелами, — 32) нематод, і при ідентифікації їх визначають як “нематоди групи ксифінема американум”. Особливістю даного виду, так само як і багатьох представників родини Longidoridae, є те, що вони, крім безпосередньої шкоди, якої завдають рослинам, паразитуючи на них, здатні переносити віруси. ематоди групи ксифінема американум переносять неповіруси, зокрема вірус борошнистості листків вишні (CRLV), кільцевої плямистості томату (ToRSV), розеткової мозаїки персика (PRMV), кільцевої плямистості тютюну (TRSV). У Північній Америці найсильніше уражуються цими вірусами яблуня, вишня, персик, виноград, груша, суниця, слива тощо. При цьому відзначено, что дані нематоди у Північній Америці є природними переносниками цих вірусів. У Великій Британії, Данії, Швеції, Нідерландах вірус кільцевої плямистості томатів виявляється на пеларгонії, в Югославії — на виноградниках. Однак відсутні докази, що вірус у Європі поширюється природним чином зазначеними видами нематод. Вважається, що вірус було занесено з імпортованими рослинами.

Xiphinema californicum (ксифінема каліфорнійська), Xiphinema rivesi. Ці нематоди є близькоспорідненими з X. americanum і також є переносниками неповірусів. Наведена вище інформація щодо перенесення вірусів стосується і даних видів нематод.

Longidorus diadecturus (лонгідорус діадектурус) належить до природних переносників вірусів (PRMV), що стало причиною серйозних захворювань низки культур у Північній Америці.

Нематоди належать до числа мікроорганізмів, які важко ідентифікувати, що створює труднощі в прийнятті швидкого рішення карантинним інспектором на місці під час перевірки імпортованого вантажу. У зв’язку з цим, за правилами всіх країн, що регламентують ввезення рослинної продукції, забороняється ввезення грунту або іншого природного субстрату, які можуть містити небезпечні фітопатогенні організми, у тому числі й паразитичних нематод. А проте, періодично виникають ситуації, пов’язані з необхідністю ввезення того чи того рослинного матеріалу з грунтовим субстратом (для розсадників, наукових цілей тощо). У цьому разі, як показує проведений аналіз щодо оцінки видів нематод, деякі паразитичні нематоди (наприклад, нематоди-вірусоносії) можуть становити загрозу для рослин.

О. Кулініч,
заввідділом лісного карантину
ВНДІ карантину рослин,
П. Тюльдюков, Н. Козирєва,
наукові співробітники
Інституту паразитології РАН

Інтерв'ю
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0