Наша земля — це наша годувальниця

Як показує практика, фермерські господарства можуть заробляти більше грошей з гектару землі, ніж великі агрокомпанії. Проте для досягнення успіху фермерському господарству необхідно вкладати в один гектар набагато більше праці. У той же час, агрохолдинги, зазвичай, сіють соняшник та інші «популярні» агрокультури, тоді як малі господарства можуть вирощувати різноманітнішу й дорожчу (більш маржинальну) продукцію.

Наприклад, фермер Олександр Медведєв із села Стайки, що на Київщині, висіває лише огірки, озиму пшеницю та сою на своїх 100 гектарах землі, і має чудові результати не тільки по врожайності, а й матеріально. Розповідає Олександр Медведєв, який працює на землі вже сорок років.

Пане Олександре, розкажіть про ваше господарство. З чого ви розпочинали свою діяльність?

— Більше сорока років свого життя присвятив роботі в сільському господарстві. Спочатку працював агрономом у колгоспі, а потім вирішив створити своє власне господарство. Я розумів, що лише праця на своїй власній землі може задовольняти потреби моєї сім'ї. Так, у 2002 році розпочало свою діяльність ФОП «МЕДВЕДЄВ О.О.». Спочатку господарювали на двох-трьох гектарах землі (вирощували огірки). Для її обробітку нам допомагали сусідні господарства. Хотілося більшого! Так, у 2008 році разом із сином вирішили купити новий трактор МТЗ-82. Після чого ми почали вже хазяйнувати. На сьогодні маємо в обробітку невеликий земельний банк лише 100 га. Але, як на мене, не площі відіграють велику роль, а правильне господарювання на землі.

Для того, щоб залишатись на плаву з такою площею землі, потрібно акцентувати увагу насамперед на високорентабельних культурах. Висівати пробували різні культури, як овочеві, так і традиційні. Врешті решт дійшли до висновку, що для нас найрентабельніші три культури: це овочі – огірки, та традиційні – озима пшениця і соя. Огірки висіваємо на 20–30 га, під пшеницю відводимо 50 га, та сої 30 га (проводимо кожного року чергування площ для цих культур).

На вирощування якої культури ви ставите основний акцент?

— Основний акцент ставимо на огірки. Оскільки наше господарство є одним із найбільших, яке займається насінництвом цієї культури в Україні. Наші посіви включають гібриди огірків відкритого ґрунту Трой F1 та Льоша F1, а також сортові огірки Фенікс та Джерело. Можливо, вони й застарі на ринку, на мою думку, але завжди у попиті. І це завдяки їхній урожайності та смаковим якостям. У нашому господарстві підтримуємо сортову чистоту, репродукцію цих гібридів і сортів на високому рівні. Ми можемо забезпечити всі необхідні умови для обробки посівів, зокрема наявність техніки для сівби та збирання, а також обов'язкову сортопрочистку посівів.

У цьому році наше насіння не тільки буде продаватися на вітчизняному ринку, але й завойовуватиме ринок Європи.

На що потрібно звернути увагу при вирощуванні озимої пшениці?

– У нашому господарстві маємо оптимально відпрацьовану технологію вирощування озимої пшениці. В основному висіваємо її як попередник під сою та огірки. Це допомагає збільшити їхню врожайність не тільки завдяки попередженню захворювань та шкідників, зменшенню забур'яненості поля, а й покращенню водно-фізичного режиму ґрунту та раціональнішому використанню поживних речовин.

Щодо мінерального живлення, маю правило не використовувати на посівах мінеральні добрива, а лише органічні. Вже впродовж восьми років вносимо курячий послід в нормі 10-15 тонн на всю площу. Ефект від цього значний. Завдяки цьому отримуємо непоганий врожай. Тогоріч отримали 8 т/га озимої пшениці. На мою думку, це чудовий результат. Курячий послід містить в собі макро- та мікроелементи, органічні рештки, інші речовини, які потрібні для інтенсивного росту і розвитку рослин.

Багато агровиробників не схильні до використання органічних добрив та віддають перевагу мінеральним. Вони отримують непогані врожаї, але при цьому знижують родючість ґрунту. Це в майбутньому може призвести до неповоротних наслідків. На землі повинні працювати спеціалісти з відповідною професією, які знають, як правильно господарювати та що потрібно робити.

Щодо мікродобрив: користуюся ними і вважаю, що вони допомагають, але якщо ґрунт не має достатньо базових елементів живлення (азот, фосфор, калій), то мікродобрива не дадуть бажаного ефекту.

Щодо висіву, восени виробляємо площу і відразу висіваємо озимину. Як правило, під озимину ми не оремо, а проводимо дискування бороною AMAZONE Catros. Взагалі, я прихильник якісної підготовки ґрунту. Потрібно обробляти достиглий ґрунт. Часто бачу, як люди обробляють надто вологий ґрунт. Надалі це призводить до переущільнення та інших проблем.

Після дискування відразу висіваємо озимину і коткуємо посіви. Це затримує вологу в ґрунті та сприяє рівномірним сходам рослин. Насіння озимини обов’язково протруюємо.

Кліматичні умови в останні роки, порівняно з минулим століттям, змінилися майже кардинально. Завдяки цьому озимину можна висівати, не дотримуючись строків. На сьогодні ми вже навчилися висівати її переважно в жовтні, але була практика висіву і в листопаді. При цьому пшениця входила у зиму, маючи два або три пагони у кущі. Вона переносила зимовий період нормально та давала гарний урожай наступного сезону.

Для нашої озимої пшениці ми використовуємо насіння від іноземних селекціонерів. Всю площу пшениці займає сорт Тобак, який завдяки своїй високій адаптивності забезпечує стабільно високі врожаї навіть за несприятливих чи посушливих умов вирощування.

Перед введенням сорту пшениці в виробництво, звертаю увагу на його посухостійкість та морозостійкість, якість пшениці та технологічні особливості. Лише після цього вирішую, чи годиться він для мене.

Щодо захисту рослин, не маємо конкретного плану, якого завжди дотримуємося. Робимо вибір, спираючись на різні фактори, такі як погода, стан рослин та поля, а також інші параметри, і лише тоді приймаємо рішення щодо необхідних обробок. Зазвичай за сезон проводимо три–чотири обробки.

Мені здається, що фунгіцидна обробка посівів є найважливішою, оскільки це захист колосу від грибкових захворювань, які дуже шкодочинні. Зазвичай поєднуємо внесення фунгіцидів з гербіцидами, інсектицидами або регуляторами росту. Перше внесення фунгіциду проводимо в кінці кущення – початку виходу рослин у трубку. Зазвичай вносимо Капало в нормі 1,0 л/га. Обов'язково потрібно захищати посіви пшениці під час цвітіння, оскільки саме тоді закладається майбутній урожай. Якщо в цей період погода дощова і спостерігається розвиток окремих хвороб, тоді вибираємо відповідний фунгіцид. Намагаємося використовувати фунгіциди з різних груп, щоб уникнути резистентності. Кожен випадок потребує індивідуального підходу.

Для боротьби зі шкідниками на нашому полі обов'язково використовуємо інсектициди. Ми вносимо препарат Канонір Дуо, що допомагає позбутися шкідників після двох–трьох застосувань. Його висока біологічна ефективність забезпечується за рахунок двох діючих речовин, які не допускають розвитку резистентності у шкідників. Дія препарату помітна вже протягом короткого періоду після його застосування.

Ми завжди прагнемо досягти високої врожайності нашого господарства. Для цього нам необхідно використовувати рістрегулятор Медакс Топ, щоб уникнути втрат через вилягання та проблем зі збиранням врожаю. Ми застосовуємо його двічі: перше внесення проводимо під час виходу рослин в трубку у кількості 0,6 літра на гектар, а друге – під час появи прапорцевого листка в тій же кількості.

Контроль бур'янів у посівах пшениці повинен бути спрямований на максимальне знищення сегетальних рослин. Цей підхід включає не лише застосування гербіцидів, а й агротехнічні методи. Наразі, ми стикаємося з поширеним бур'яном — ваточником сирійським. Незважаючи на те, що він не є карантинним, шкода від нього значна, та й боротися з ним дуже складно. Раніше пасічники ненавмисно сприяли поширенню цього бур'яну, оскільки він є чудовим медоносом. Вони викопували його та переносили в лісосмуги, на узбіччя доріг та інше. Це призвело до того, що позбутися його практично неможливо.

Два роки тому ми отримали п’ять гектарів землі, на пай, яка протягом п'яти років не використовувалася. Відразу висівати щось на цих ділянках було безглуздо, оскільки ми нічого не змогли б там отримати. Тому, вирішили залишити ці поля під чорним паром на рік. Тогоріч, перед посівом озимини восени, провели оранку, два лущення та вісім культивацій. Я сподіваюся, що цей метод принесе результат, оскільки гербіциди ефективні лише на локальному рівні.

Хочу звернути вашу увагу на те, що скоро на посівах почнеться боротьба з амброзією полинолистою. Нажаль, цей бур'ян поширений по всій території нашої країни, аграрії винні у його поширенні. Багато господарств використовують монокультуру, вносять лише великі кількості азотних добрив, та застосовують гербіциди, що недостатньо ефективні у боротьбі з бур'янами. Однак, важливо звертати увагу на правильний догляд за посівами, такий як обробіток ґрунту, внесення органічних речовин, дотримання сівозміни та багато іншого.

А як перезимували посіви? Наразі стан посівів задовільний. Морози та безсніжна зима не мали негативного впливу на рослини. Ми сподіваємося, що цього сезону отримаємо хороші результати.

Поговоримо про сою. Чи маєте якісь секрети її вирощування?

— Звичайно, кожен фермер має свої власні секрети вирощування певної культури. Наприклад, ми намагаємося не засівати сою занадто густо. Висіваємо від 350 до 500 тисяч насінин на гектар. Переважно висіваємо сою в другій декаді травня, залежно від погодних умов. Такі посіви пройдуть через стадії росту швидше, насіння краще наливається та дозріває. Головне, що такий посів сої допомагає уникнути хвороб, порівняно з посівом у квітні.

Під час посіву сої, головне — якісно підготувати насіннєве ложе. Це забезпечить рівномірні та дружні сходи, а також високий прибуток від вирощування сої. Найкращі врожаї дають посіви, які рівномірно висіяні на глибину 4–5 см. Якщо насіння занадто глибоко, вона може не прорости або мати погані сходи.

На додачу, минулого року ми зібрали 3,5 тонн сої з гектару, а наше найкраще поле показало врожайність на рівні 3,8 тонн з гектару.

Що Ви побажаєте аграріям?

— Я бажаю, щоб кожен аграрій пам'ятав, що на землі потрібно господарювати, а не вичавлювати з неї всі соки. Важливо не забувати про технології вирощування, які не руйнують ґрунт. Ми повинні працювати на землі, яка є нашою годувальницею, і берегти її, незалежно від обставин. Оскільки наша держава є аграрною країною, нам потрібно дбайливо ставитися до землі, вона потрібна нашим нащадкам.

І, звісно ж, ПЕРЕМОГИ! Скоріш вигнати всіх ворогів з нашої землі — і до роботи по всій країні: заліковувати рани, спричинені рашистською агресією, і відновлювати багату процвітаючу неньку Україну!

О. Єрмоленко, o. yermolenko@univest-media.com