Молочна ферма зупинитися не може… навіть в умовах війни!

Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати своє життя на новий лад.

У господарствах не вистачає кормів, скорочується чисельність поголів’я, падають молочні показники.

«Наразі головне — вижити, а не отримати прибуток!», — каже дехто з агровиробників. «Навіть у цих непростих для молочного бізнесу умовах треба думати про ефективність виробництва!», — впевнені інші. Що ж, скільки господарств, стільки і думок…

Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!». На які труднощі та перешкоди наражаються українські молочні підприємства у ці непрості часи та яким чином можна врегулювати ситуацію з відтворенням, а разом із цим стабілізувати економіку ферми, розповідає Валерій Лотоцький¹, експерт з розведення та відтворення, керівник з розвитку Консультаційного центру АВМ та Центру ветеринарного обслуговування.

¹Презентація «Організація відтворення та охорона здоров’я тварин в умовах війни»

Така ситуація небезпечна і вимагає негайного втручання. Ми всі розуміємо, що наразі тварини надмірно спресовані — і причин для цього предостатньо (кормовий стрес — це коли вимушено змінюються раціони, стрес у результаті вибухів, обмежені моціон та інсоляція, недотримання у повному обсязі вимог гігієни тощо). Тому, яким чином ці тварини будуть поводитися під час такого стану є великим питанням. Так, незважаючи на важкі умови сьогодення, українські ферми працюють, корови доються, малеча народжується. Втім, виробничі показники залишають бажати кращого.

 Для початку слід розуміти, що ми утримуємо корову не для того, щоб вона просто перебувала у стійлі, а для того, щоб заробити на ній гроші (якби банально це не звучало…). Пам’ятаєте як завжди говорили люди старшого віку, наші діди та бабусі, які пережили другу світову та голодомор: «Завдяки корові ми вижили». І це, без перебільшення, так. На сьогодні, як не крути,  основна мета будь-якої ферми (і всі ми з вами це розуміємо) — заробити гроші. А без добре налагодженої роботи по відтворенню стада цієї задачі досягнути неможливо! Згадаймо більш сучасний вислів: «Немає продукції без репродукції», який доволі чітко прояснює, що основою для нарощування обсягів виробництва продукції молочного скотарства є відновлення та розширене відтворення продуктивного поголів’я за одночасного збільшення рівня продуктивності тварин.

• Отже, коли ми говоримо про ті непрості умови, в яких наразі працюють практично всі вітчизняні ферми, забезпечення своєчасного запліднення тварини є фактично передумовою для їхнього виживання?

Знову-таки, всі ми розуміємо, що корова не створювалася для того, щоб давати нам молоко, крім того, вона не була запрограмована на виробництво 10-12 т молока за лактацію. Її природна фізіологія налаштована таким чином, щоб дати 300-500 л молока, потрібного для вигодовування свого потомства. Що відбувається у промислових умовах? Ми налаштували організм корови на те, щоб отримувати від неї прибуток. А прибуток — це молоко! І хоча впродовж лактації ми отримуємо від неї це молоко нерівномірно, тим не менш, для нас це вигідно. З іншої сторони, ми маємо розуміти, у разі дефіциту поживних речовин та/або незбалансованого раціону або, коли корми роздаються хаотично (тоді, коли є така можливість у персоналу фермі), то для збереження тварини та відновлення її продуктивності треба, щоб вона була тільною. Іншими словами, тільна корова — це гарантія її подальшої молочної продуктивності!

Якщо одразу після отелення тварина виходить на пік виробництва молока (залежно від породи, типу годівлі) від 30-го до 60-го дня, то до 7 місяців вона «дасть» максимум прибутку (рис. 1). А потім буде сухостійний період, коли ми не отримаємо від неї ніякої продукції. Тож, що більше буде інтервалів із високим піком молочної продуктивності, то більше ми заробимо на корові грошей. Важливий технологічний момент… Корова, якщо вона була тільною, навіть коли перебувала в умовах стресу та перестала доїтися, після отелення згодом може відновити свою продуктивність. Звісно, за умов налагодження повноцінної годівлі та належних умов утримання. З неплідними тваринами такого не буде! Не чекайте від них дива! Так, доїтися така корова буде, але минулих високих показників молочної продуктивності від неї очікувати варто.

​ 

• Інакше кажучи, відтворення — одна з основних передумов, щоб зберегти не тільки молочну продуктивність, а і ферму взагалі. Зрозуміло також, що у цьому контексті треба думати і про економіку підприємства в цілому. Втім, багато господарств наразі мають обмежені фінансові ресурси, особливо ті, що знаходяться на сході та півдні України.

Як ми всі знаємо, основними виробничими критеріями, що визначають економічні показники процесу відтворення у молочному скотарстві, є вихід телят (одне теля на корову впродовж року — це норма) і термін експлуатації корів. Так, на вирощування телички ми повинні інвестувати впродовж двох років, а вже потім вона дозволить збирати від неї дивіденди у вигляді виробництва молока. Також слід розуміти, шо за умов злагодженого функціонування всіх систем організму в усі періоди онтогенезу процес відтворення продуктивної худоби у молочному скотарстві є циклічним і триває 28-30 міс. Це в ідеалі те, що має бути… Але знову-таки, є сурові реалії сьогодення, триває війна, і ми маємо пристосуватися до непростих умов роботи. Незважаючи на це, нам необхідно забезпечити осіменіння продуктивного поголів’я, яке може бути організоване як штучним, так і природним шляхом. Останнє застосовують у разі, коли немає можливості знайти або підвезти сперму — пам’ятаймо, наше завдання за будь-яких умов зробити корову тільною!

​ 

Статистика — річ вперта… Наведені вами дані є цілком справедливими. Загальноприйнятим є твердження, що корова має осіменятися до 60-го дня після отелення, якщо після 80-го дня— результати будуть набагато гіршими (табл. 1). А на фермі, де є проблеми, наприклад, із годівлею, навпаки не треба поспішати рано осіменяти корову. Наступним важливим показником ефективності відтворення корів, на якій слід звертати увагу, є сервіс-період (інтервал від отелення до запліднення). Його тривалість має становити 80-90 діб. Бажано, щоб він не перевищував 120 днів. Але, якщо говорити про продуктивних тварин, то компромісом між отриманням високої продуктивності та достатнього рівня відтворення може бути сервіс-період у 121-140 днів (табл. 2). Звісно, цільову тривалість сервіс-періоду кожна ферма встановлює для себе, зважаючи на рівень продуктивності, стійкість лактації у тварин і потреби в ремонтному молодняку.

² Р. Ставецька, І. Рудик «Визначення оптимальних строків осіменіння корів», Білоцерківський НАУ

Табл. 1. Середній день першого осіменіння

Табл. 2. Показники сервіс-періоду

• Чи у всіх корів відновлюється статева циклічність після отелення?

При виявленні стадії збудження в умовах, коли у нас немає достатнього рівня годівлі, ми матимемо проблеми з відновленням циклічності після отелення. Взагалі за статистикою, у 31 % високопродуктивних корів овуляція відсутня до 80-го дня доїння, тобто у яєчниках відбувається ріст фолікулів, але повноцінної стадії збудження немає. За таких умов овуляція не проходить, і не утворюється жовте тіло статевого циклу. Взагалі, слід розуміти, що жовте тіло є передумовою для того, щоб фолікул повноцінно дозрів в овоцит, і змогло відбутися запліднення (рис. 2). У випадку недоотримання твариною поживних речовин, жовте тіло не утворюється, хоча ріст фолікулярних хвиль відбувається. На жаль, такий стан речей може продовжуватися доволі тривалий час. 

• Якщо тварина низькопродуктивна чи аборигенна, вона, як правило, економить енергію (тобто вона не стане віддавати молоко), і цього буде достатньо для забезпечення процесу відтворення.
•  З високопродуктивною худобою все буде з точністю до навпаки — економити енергію вона не стане — у такому разі статева циклічність тривалий час відбуватися не буде.

• Отже, дефіцит енергії може стати причиною невдалого осіменіння?

Причин, насправді, предостатньо. Але всі вони зводяться до дефіциту ЛГ (лютеїнезуючий гормон — індуктор овуляції, забезпечує функціонування жовтого тіла). Звісно, є ті фактори, що сприяють дефіциту цього гормону.

• Так, у разі дефіциту енергії (якщо корова віддає молока більше, ніж отримує з раціону) у тварини автоматично виникає дефіциту ЛГ. Яскравим прикладом є високопродуктивна худоба, яка після отелення втрачає масу тіла (більше, ніж 0,5 балів угодованості), у неї порушується обмін речовин, розвивається кетоз. Аналогічну історію ми можемо спостерігати у приватному секторі — розтелилася корова на початку зими, у цей час немає достатнього рівня годівлі. Допоки така тварина не вийде на пасовище і не збагатить свій раціон, стадія збудження у неї проявлятися не буде.
• За недостатнього рівня годівлі може виникнути гіпоглікемія, що гарантовано призведе до гіпоінсулінемії та зниження рівня гонадотропін-рилізинг-гормону (GnRH). У такому разі дефіцит ЛГ не змусить на себе чекати.

• Зменшення рівня лептину (пептидний гормон, що регулює енергетичний обмін. Переважно виробляється жировими клітинами), що виникає в результаті втрати маси тіла, також призводить до інгібування GnRH, а це, своєю чергою, недостача ЛГ.
• Так само підвищений рівень кортизолу (гормон стресу), рівень якого  підіймається у разі перебування тварини у стресовій ситуації. Він також призводить до дефіциту ЛГ.

Не слід також забувати і про те, що дефіцит енергії має відтерміновані негативні наслідки. Є таке поняття як фолікулярне «маркування», яке може спостерігатися за вираженого дефіциту енергії.

• Я правильно розумію, такі поняття як фолікулярне «маркування» та погана якість овоцитів тісно взаємопов’язані між собою?

Давайте більш детально «поринемо» в процес овогенезу. Поки фолікул не починає розвиватися, він відомий як примордіальний фолікул (рис. 3). Його розміри мікроскопічні. За нестачі енергії примордіальні фолікули, які знаходяться в яєчниках, уже можуть бути враженими. Тож, коли тварина приходить у першу стадію збудження статевого циклу, вона вже не зможе бути здатною до запліднення. Тобто за недостатнього рівня енергії та/або у стресованої тварини до 60-80-го дня статевого циклу може не знайтися в наявності повноцінної, здатної до запліднення яйцеклітини (у нормі до 40-го дня). І, навіть якщо відбулося запліднення, то така яйцеклітина  все рівно є вже пошкодженою, і ризик того, що відбудеться рання чи пізня ембріональна смертність доволі високий.

• Більшість фахівців сходяться на думці, що у більшості випадків корови запліднюються не під час першої, а другої охоти. Що ви думаєте з цього приводу?

Нам завжди говорили, що раніше відновлюється статева циклічність, то вища заплідненість. Фактично, щоб яйцеклітина дозріла, необхідно, щоб у яєчнику було жовте тіло, відповідно, має бути достатній рівень прогестерону. Якщо цього немає, і є дефіцит енергії, то осіменіння під час першої овуляції буде безрезультатним. Що раніше починається утворюватися жовте тіло після отелення, то швидше проявляється статева циклічність після отелення. Адже це є свідченням того, що фізіологія корови «працює» добре (табл. 3).

Табл. 3. Якщо на штучне осіменіння «йде» 2,2 спермодози, то до першого осіменіння має пройти три стадії збудження статевого циклу

Але якщо ми з вами говоримо про те, що у тварини є проблеми з годівлею (відповідно вона має ї проблеми із статевою циклічністю), то в такому випадку потрібно зменшити витрати на спермопродукцію. Просто треба почекати… Не слід спішити осіменяти таку тварину — збільште добровільний період очікування, це призведе до того, що заплідненість після першого осіменіння буде значно вищою.

• А яким чином можна прискорити формування жовтого тіла та покращити заплідненість?

Самий простий і дешевий варіант — застосувати препарати GnRH. На сучасному ринку представлений доволі широкий вибір — можна застосувати сурфагон, гонадон, лецирелін, оварелін, гонасілта та ін. Препарати GnRH доцільно вводити після 35-45-го дня доїння. Введенням цих препаратів ми впливаємо на фолікул розміром від 1,5 см і більше (дрібніші фолікули не мають рецепторів до GnRH) і стимулюємо виділення ЛГ. Таким чином, формується жовте тіло — а це висока ймовірність ефективного запліднення.

Якщо ж у ветеринарній аптечці господарства є дефіцит препаратів, а стадію збудження необхідно простимулювати, можна використовувати простогландини (естрофан, дінолітик, проліно тощо). Але не можна проколювати корів простогландином і осіменяти у строго фіксований час. Це помилка! Оскільки час прояву стадії збудження залежатиме від часу, коли ми ввели простогландин (так, після введення простогландину тварина може проявляти стадію збудження від 24 год. до 5 діб).

• Якщо ми ввели простогландин у перші 5 діб статевого циклу, він взагалі не діятиме.
• Якщо ми ввели простогландин на 7-й або з 15-го дня статевого циклу, то ми «перекинемо» тварину на 17-й день статевого циклу. Тобто відбудеться розсмоктування жовтого тіла, дозріє домінантний фолікул, тварина прийде у стадію збудження. Це самий бажаний варіант.
• Якщо ми попадаємо трохи раніше — на 6-й день/14-15-й день — тварина приходитиме в охоту на 3 добу.

Отже, при введенні простогландину треба додатково виявляти час для введення сперми та контролювати ступінь зрілості фолікулі. До того ж, використовувати простогландини доречно тоді, коли в яєчнику є жовте тіло.

• Для покращення відтворювальних характеристик стада і полегшення роботи персоналу на виробництві застосовують різні схеми синхронізації статевого циклу. Яка найпростіша та найдешевша з них? Така, що підійде практично кожному господарству?

Самим дешевим варіантом синхронізації є використання надзвичайно простої та зрозумілої для всіх схеми «Овсинх» (OvSynch), яка передбачає такі кроки:

1. ін’єкція GnRH за сім днів до введення простагландину F2 альфа. Такими діями ми стимулюємо овуляцію фолікулів, сприяємо розвитку жовтого тіла. Ефективність індукції овуляції після першого введення GnRH коливається від 66 до 85%; 
2. на 7-й день введення простагландину F2 альфа (PGF2α). Це потрібно для індукції лютеолізу та подальшого розвитку домінантного фолікулу наступної хвилі;
3. друга ін’єкція GnRH через 48−56 год. після введення простагландину стимулює овуляцію домінантного фолікула;
4. через 16−24 год. штучне осіменіння. За спостереженнями, рівень запліднення був вищим у випадку, коло корів осіменяли через 16 год. після другої ін’єкції GnRH — 45%, а після осіменіння через 24 год. — 41%.

Але повторюся, ця схема може бути ефективною тільки на тих тваринах, які проявляли статеву циклічність і в яєчниках яких є жовті тіла.

Якісна спермопродукція — це стабільний поступ до високих виробничих показників на фермі. Ми же хочемо, щоб кожна наступна лактація у тварини була краща за попередню, щоб кожне наступне покоління корів було кращі за материнське поголів’я (за такими показниками як тривалість продуктивного використання, рівень продуктивності, стійкість до захворювань, якісні показники молока тощо). На більшості ферм у структурі собівартості молока частка затрат на генетичний матеріал (спермопродукцію) складає від 1 до 2 % Але є одне але… має бути класна кормова база і нормальні умови утримання.

• Зараз ми маємо проблеми з електропостачанням, на багатьох пунктах осіменіння банально холодно. Як працювати із спермопродукцією у таких умовах?

Так, така ситуація значно ускладнює роботу персоналу ферми. Втім, незважаючи на це, ми маємо доволі скурпульозно відноситися до технологічних нюансів роботи зі спермопродукцією. Так, завжди перевіряти температуру водяної бані для того, щоб вона відповідала інструкції, які надають постачальники сперми. На сьогодні це є критично важливою процедурою! Так, згідно національної інструкції, температура відтаювання пайєт має бути +35,0 ±0,5ºС. Деякі постачальники спермопродукції рекомендують користуватися температурою +37,0ºС.  Також слід дотримуватися експозиції і температурних режимів відтаювання сперми:

• 0,25 мл — 20 с
• 0,5 мл — 40 с

• Яку помилки найчастіше роблять фахівці господарств за штучного осіменіння?

Про недотримання строків осіменіння ми вже з вами говорили. Іноді буває так, що одну спермодозу ділять між кількома тваринами. Цього робити не варто! Збитки від неплідності будуть в рази більшими, ніж економія на спермодозі. Якщо ж так склалося, що фінансова ситуація господарства не сприяє використанню спермопродукції у повному обсязі, то залежно від запасу останньої, для першого-другого осіменіння тварин племінного ядра треба використовувати штучне осіменіння, а для інших — природне. Також слід пам’ятати, що за штучного осіменіння є кілька основних технологічних етапів:

1. виявлення стадії збудження статевого циклу;
2. вибір оптимального часу для введення сперми;
3. підготовка сперми до введення;
4. власне осіменіння.

• А як щодо ситуації, коли організувати штучне осіменіння (наприклад, немає спеціаліста, є проблеми з логістикою та/або фінансами) на фермі є проблемою. Що робити у такому випадку?

У цьому контексті варто згадати, що крім штучного осіменіння є природне. І хоча я особисто не є прихильником останнього, втім, ще раз повторюся, забезпечення своєчасного запліднення тварини є фактично передумовою для виживання ферми. Навіть якщо ми вибракуємо теля, то матимемо корову, яка буде доїтися! До того ж, після отелення, за умови забезпечення належної годівлі та умов утримання, така тварина зможе відновити свою молочну продуктивність. Отже, якщо у господарства немає можливості застосувати штучне осіменіння, треба використовувати природне! Пам’ятайте, кожен день неплідності вартує господарству від 3 $!

Щодо природного осіменіння… Так, для деяких господарств — це вихід із складної ситуації, втім, такий спосіб осіменіння має цілий ряд недоліків. Насамперед це інбридинг та доволі високий ризик поширення коїтальних і генетичних хвороб. А ще треба дотримуватися кількісного співвідношення корів по відношенню до бика-плідника. Так, за вільного осіменіння за одним биком-плідником закріплюють 30-50 корів на рік, за ручного — 60-120.  Крім того, за природного осіменіння слід звертати увагу на:

• відбір плідників за генотипом та їхня андрологічна оцінка;
• вибракування тварин з вадами і аномаліями розвитку;
• годівля і утримання плідників згідно з нормативами;
• оцінка їх відтворної функції за проявом статевих рефлексів, якістю сперми, заплідненістю;
• контроль змивів з препуція, бакзабрудненостісперми, діагностичні дослідження на інфекційні хвороби.

NB! І наостанок... Дотримуйтесь елементарних правил біобезпеки. Не забувайте про ризик клостридіозів, ризик від «корів-приблуд», м’ясоїдних тварин та гризунів.

Л. Крюкова, керівник проєкту «Тваринництво та ветеринарія»
https://www.facebook.com/TVmagazine.ua/