Спецможливості
Технології

Міскантус: секрети вирощування від найдосвідченіших

17.04.2018
8299
Міскантус: секрети вирощування від найдосвідченіших фото, ілюстрація
Ілля Пєтухов на зрілій плантації міскантуса

Компанія «Енерго-Аграр» має найбагатший досвід вирощування міскантусу не тільки в Україні, а й в усьому СНД. Ще з 2009 року вона почала роботу з цією культурою. Попервах, звичайно, не все було гладко. Та вже другий рік (саме зараз, у квітні) вона збирає промисловий урожай, на які є покупці навіть з Німеччини та Швейцарії.

 

Чому міскантус?

 

До ідеї вирощування міскантусу компанія прийшла поступово. Спочатку була ідея виробництва пелет з відходів вирубок у Карпатах. «Спостерігаючи результати варварської вирубки тамтешніх лісів, я був вражений кількістю відходів», — згадує один з фахівців компанії Ілля Пєтухов.

Загорілися ідеєю, аж раптом почули від одного досвідченого лісівника: «До лісу вас ніхто не пустить». Як виявилося, якщо дізнаються, скільки компанія переробила відходів, зразу підрахують, скільки лісу було вирубано насправді, тож, порівнявши з офіційними даними, нескладно визначити обсяги крадіжок. А це органам, що опікувалися вітчизняними лісами, тоді було зовсім непотрібно.

Тому фірма почала вивчати інші варіанти: солому, лушпиння соняшника. Врешті зупинилися на культурному вирощуванні біоенергетичних рослин, тож вибір залишився між вербою й міскантусом. Останній вибрали через меншу зарегульованість і корумпованість сільськогосподарської сфери порівняно з лісовою. Адже культурні плантації дерев згідно тодішньої нормативної бази можна було розбивати тільки на землях Лісового фонду і ще існувало чимало труднощів нормативного плану, одним словом, колізія була ще та. Тож вибрали замість деревної рослини трав’янисту. «Верба й міскантус доповнюють одне одного», — пояснює Ілля Пєтухов. Для верби найкраще підходять перезволожені місця, неугіддя. Для міскантуса потрібні сільгоспугіддя, хай хоч і малородючі, а в перезволожених місцях він рости не хоче. В подібних місцях його витісняє самосійна верба.

Збирали інформацію про цю культуру по крихтах. І в Україні — в Інституті енергетичних культур і цукрового буряка, в Житомирі у професора Зінченка, і в Європі: Польщі, Угорщині, Австрії. З Європи спочатку завозили й посадковий матеріал — т. зв. ризому: частини кореневищ із бруньками — точками росту. Таких бруньок для нормальної життєздатності рослини необхідно хоча б 3, оптимально — 6–10.

 

Головне — врятуватися від бур’янів

 

Так має виглядати ризома міскантусаПоляки з посадковим матеріалом підвели: прислали ризому в… сміттєвих кульках. Попри те, що в них наробили дірок, щоб ризома «дихала», посадковий матеріал все одно запрів, адже температура в кульках досягала 30–35°С. До того ж матеріал дали найгіршої категорії, деякі кореневища взагалі без бруньок. Тож не дивно, що з австрійської ризоми міскантус виріс і вищий, і зеленіший.

Садити міскантус можна як навесні, так і восени. Фахівці «Енерго-Аграр» поки не точно не визначилися, коли краще. Зручніше конкретно їм навесні, тому садять навесні, після оранки й культивації.

Процес посадки давно механізували. Ще кілька років тому Інститут енергетичних культур і цукрових буряків створив спеціальну посадкову машину, яка нагадує розсадосадильну: так само за кожним посадковим блоком розташоване крісло, де сидить працівник і вручну закладає ризоми. Працювали на такій машині вчотирьох, ще двоє йшли за машиною з лопатою, підправляючи огріхи.

Згодом в «Енерго-Аграр» цю машину модернізували, зробивши посадкові секції на незалежних підвісках, що дає змогу точно витримувати глибину посадки (8–10 см), не зважаючи на нерівності поля, і садити без огріхів. Так що тепер з лопатами за машиною не ходять. Продуктивність механізованої посадки — 5-6 га за день.

Посадка міскантусаВисаджували міскантус із густотою 12 тис. рослин на гектар. Згодом зрозуміли, що краще було б 13,5 тис. шт./га. Оптимальною шириною міжрядь тут вважають 75 см після експериментів з 85 і 100 см. Мінімальна густота посадки, за висновками фахівців «Енерго-Аграр», — 1х1 м. Якщо садити рідше, зберігатимуться прогалини, які виступатимуть осередками розвитку бур’янів. А бур’яни — це найбільша проблема для міскантуса. Причому в перші рік-два (а живе плантація міскантуса від 15 до 23 років), а за 3–5 років рослини достатньо розростаються, щоб зімкнутися і не дати бур’янам уже ніякого шансу.

Перші посадки міскантусу в «Енерго-Аграр» начисто заглушували бур’яни. Як виявилось — невчасно вносили гербіциди, невчасно підживлювали добривами. «Зате такий негативний досвід дав нам змогу розробити чітку технологічну карту, якою ми готові поділитися з партнерами, адже тепер продаємо самостійно вирощений посадковий матеріал на сторону і надаємо консультації з вирощування цієї поки що екзотичної для України культури», — говорить Ілля Пєтухов.

Міскантус через 1,5-2 місяці після посадкиОтже, посадивши міскантус навесні, «Енерго-Аграр» чекав перший урожай 2 роки, поки культура не виросла 2,5–3 м заввишки: косять, як і садять, навесні. А далі культура відростає за рік, тож її скошують щорічно, аж поки плантація не виснажиться. Перший укіс дав 5–6 т/га сухої маси, другий — 10–15, а далі плантація входить в повне плодоношення, віддаючи по 15–20 т/га.

Догляд зводиться до гербіцидних обробок у перші роки, особливо в 1-й і 2-й рік після посадки, та до підживлень добривами. «Удобрення міскантуса, за винятком деяких нюансів, нагадує удобрення кукурудзи», — говорить І. Пєтухов. Пробували робити й міжрядні обробітки, але згодом відмовилися.

Косять міскантус звичайним кормозбиральним комбайном «Ягуар», який заодно й подрібнює рослинну масу. Якщо не йдуть дощі, то вологість рослинної маси становить 14–15%: можна зразу завантажувати в будь-який котел. До речі, 300 кг міскантуса за теплотворною здатністю замінюють 1000 кубометрів газу.

 

Є власний посадковий матеріал і власний сорт

 

Зараз під міскантусом у фірми «Енерго-Аграр» 200 га в Хмельницькій обл. Але незабаром завдяки залученню швейцарських інвесторів до цих площ додадуться 1000 га в районі Коростеня. «Навіть малородючі землі підходять для міскантуса. Він може дати 15–20 т/га там, де кукурудза дає всього 3–4», — розповідає Ілля Пєтухов.

Попит на міскантус — переважно за кордоном. Зокрема, врожай вже відвантажується до Німеччини й Швейцарії, ведуться переговори зі словаками. Товар постачається як у формі пелет, так і в формі січки. Платять європейські покупці 50–60 євро/т.

Міскантус наприкінці першого сезону вегетаціїПаралельно розвивається існуюче виробництво. Створивши власне виробництво безвірусного посадкового матеріалу in vitro, «Енерго-Аграр» продає ризому власного виробництва, навіть супереліту. Ведеться навіть селекційна робота: на базі австрійських сортів разом з ученими НААН України виведено вітчизняний сорт міскантусу Верум, який зареєстровано відповідним чином.

«Негативний досвід імпорту ризом навчив нас, як слід поводитися з посадковим матеріалом», — говорить Ілля Пєтухов. Тому зараз у господарстві ризому після підкопування трактором вибирають і сортують вручну, задіюючи до 300 чоловік. Як розповів Ілля Пєтухов, є американська технологія, повністю механізована, але вона пошкоджує багато посадкового матеріалу. А в «Енерго-Аграр» його не так багато, щоб вони могли це собі дозволити. Зберігають ризому в холодильнику, регулярно поливаючи, щоб не засохла, а перевозять у «дихаючих» полотняних мішках.

Тож зараз першопроходець вирощування міскантусу в Україні забезпечує посадковим матеріалом інших охочих вирощувати цю енергетичну культуру.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Фото - www.miscanthus-ukraine.com

Ключові слова: мискантус, Энерго-Аграр

Інтерв'ю
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее

1
0