Маршрути руху агрегатів під час вирощування просапних культур

Деякі виробники вважають, що за інтенсивної технології вирощування просапних культур і поліпшення ефективності гербіцидів, активізації їхніх дії за поєднання грунтових і страхових гербіцидів відпадає потреба в міжрядному обробітку цих культур взагалі. Автори не погоджуються з цією тезою.

Причини незгоди такі. По-перше, надто великий і різноманітний рівень забур'яненості; по-друге, значне поширення майже скрізь злісних багаторічних коренепарасткових і корневищних бур'янів, які важко знищити за допомогою самих гербіцидів; по-третє, після випадання опадів утворюється грунтова кірка, яку теж слід розпушувати механічним способом, щоб уникнути надмірного випаровування вологи. Ефективним заходом боротьби з бур'янами в рядках є також підгортання рослин. Друге розпушування на глибину 6-8 см проводять із лапами-підгортачами. При цьому швидкість руху агрегату становить 8-9 км/год, за меншої - грунт не присипатиме бур'яни в рядках.
Нарешті, механічний обробіток лише в міжрядді просапних культур коштує набагато дешевше, ніж суцільне обприскування дорогими гербіцидами. Так, якщо міжрядний обробіток 100 га культиватором КРН-5,6 коштує 2500 грн, у тому числі 280 л пального, 48 люд.год., то обробка 100 га тієї самої культури обприскувачем із шириною захвату 15 м і витратою 2 л/га гербіциду коштуватиме 6000 грн з обслуговуванням (підвезенням води, перемішуванням і самим внесенням), у тому числі 120 л пального, 38 люд.год. і, що найголовніше, великою вартістю гербіцидів: 3 дол. за 1 л (на сьогодні - це, як мінімум, 24 грн х 2 = 48 грн на 1 га і 4800 грн на 100 га). До того ж, ця обробка має бути, зазвичай, неодноразовою.
Інша річ, коли ми поділимо функції догляду за посівами просапних культур (виходячи з логіки) на два сектори. Там, де ми не в змозі ефективно знищити бур'яни в захисній зоні рядка, вносимо гербіцид стрічкою завширшки 15 см (одразу економимо майже в 2,5 раза витрати гербіцидів), а основну смугу міжряддя обробляємо традиційним механічним способом. При цьому ми не тільки поліпшуємо екологію, знижуємо витрати на вирощування цих культур, а й маємо змогу, за потреби, підгодувати рослини, розпушити кірку.
З викладеного вище можна дійти висновку: за різної технології вирощування в господарствах будь-якого рівня складності та матеріально-технічного забезпечення не можна зовсім відмовитися від міжрядного обробітку культиваторами.
Але саме ця технологічна операція має величезний недолік, а саме: під час її здійснення знищується (тобто вирізається) 10-15% рослин (Довідник кукурудзівника, 1986). Як наслідок, у зв'язку з механічними обробітками під час догляду за посівами доводиться збільшувати страхову надбавку на насіння до 30-40% заданої збиральної густоти висіву.
Для подолання цього недоліку під час здійснення кожного міжрядного обробітку грунту потрібно суворо повторювати маршрут руху посівного агрегату (рис.). Інакше важко запобігти непередбачуваному сковзанню колісного трактора в бік навіть найменшого схилу, особливо після випадання опадів. Крім того, якщо під час проведення міжрядних обробітків трактор із культиватором рухатиметься в протилежному до сівби напрямку, зрушення грунту дотичним зусиллям на протекторі шин буде спрямовано в протилежний бік, що підсилить ефект розпилення грунту.
Перед висіванням просапних культур на полі відбивають розворотні смуги, ширина яких зазвичай дорівнює двом-трьом проходженням посівного агрегату. При цьому, в разі потреби, коригують норму висіву, глибину загортання насіння, ширину стикового міжряддя.
Потім відбивають лінію першого проходження й починають рух посівного агрегату на вибраному швидкісному режимі. Під час роботи з просапними сівалками (СУПН-8, ССТ-12А, УПС-12, УПС-8) як рушійну машину використовують колісні трактори класу 14 кн - МТЗ-80/82.
Для кожного поля в спеціальному журналі або зошиті на окремій сторінці стрілкою (див. рис.) вказують напрямок початку руху посівного агрегату відносно сторін світу (із зазначенням № поля, № бригади, дати висіву).

М. Ролдугін,
канд. техн. наук,
Дніпропетровський державний
аграрний університет
Л. Філіпов