Льон олійний — альтернатива соняшнику

Протягом десятиліть провідною олійною культурою в Україні є соняшник. Але його посіви виснажують грунт, призводячи до незворотних наслідків. 

Альтернатива - льон олійний, який може успішно замінити в сівозмінах соняшник, адже росте в тих самих зонах, не поступається за прибутковістю і є значно кращим попередником.
Перевагами вирощування льону олійного є:
-  посухостійкість - щорічний урожай - 12-25 ц/га;
-  короткий вегетаційний період (80-105 днів), що дає змогу збирати льон у кінці липня, а тому є одним із кращих попередників для озимих зернових культур;
-  можливість його використання як страхової культури для пересівання озимих зернових культур;
-  стійкість сходів до весняних заморозків;
-  стійкість до обсипання та вилягання, що дає можливість вирощувати льон олійний у різних зонах України;
-  проста технологія вирощування - звичайний рядковий висів;
-  не потребує застосування інсектицидів, якщо немає специфічних шкідників та хвороб (особливо у південному регіоні);
-  невибагливість до родючості грунтів і можливість його вирощування без застосування добрив;
-  високий рівень рентабельності виробництва.
Виробництво льону олійного в Україні має позитивний потенціал. Це, передусім, обумовлено експортним попитом на насіння льону країн ЄС, США, Канади, який становить близько 40 тис. т. У 2010 році під посівами цієї культури було 58,9 тис. га. Основними регіонами вирощування льону олійного є південь, хоча останніми роками площі збільшують саме центральні та північні області.
З насіння льону виробляють високоякісну швидковисихаючу технічну олію, яку широко використовують для виготовлення натуральної оліфи, лаків, емалей, високоякісних фарб, лінолеуму, антикорозійних покриттів, мила, замазок, клейонок тощо. Використовують лляну олію і як харчовий продукт.
Дослідженнями останніх років виявлено надзвичайні лікарські властивості лляної олії. Ненасичені жирні кислоти прискорюють обмін холестерину в крові та сприяють його виведенню, поліпшують обмін речовин, позитивно впливають на артеріальний тиск, знижують ризик серцево-судинних і ракових захворювань, алергічних реакцій. Препарати, виготовлені на основі лляної олії, успішно лікують опіки й запалення шкіри. Продукти переробки насіння льону - макуха і шрот - дуже цінний корм для худоби.

Місце в сівозміні
Льон олійний у сівозміні висівають після зернових культур, зернобобових, баштанних, картоплі, кукурудзи на зелений корм та інших просапних культур, після яких поле залишається чистим від бур'янів. Ефективне розміщення льону по пару. Не рекомендується висівати льон після соняшнику, хрестоцвітих, суданської трави, льону.
Льон олійний рано збирають, тому він є добрим попередником для озимих та ярих культур.
  На попереднє місце його слід повертати не раніше ніж через п'ять-сім років, щоб уникнути ураження хворобами та шкідниками.

Обробіток грунту
Основний обробіток грунту здійснюють за системою поліпшеного зябу. Одразу після збирання попередника стерню лущать на глибину 6-8 см. За появи сходів бур'янів поле обробляють культиваторами з одночасним боронуванням. У боротьбі з коренепаростковими бур'янами (осотом польовим, молочаєм) ефективним є поєднання обробітку грунту лемішними плугами з використанням гербіцидів. Після відростання бур'янів у фазі розетки (4-5 листків) їх обприскують гербіцидом Раундап у дозі 4-6 л на гектар.
У кінці вересня - на початку жовтня поле орють на глибину 22-25 см з обов'язковим вирівнюванням. Якщо зяб з осені не вирівняли, тоді рано навесні його боронують. Але після весняного вирівнювання швидко втрачається волога в посівному шарі грунту. На вирівняному з осені полі проводять передпосівну культивацію на глибину 5-6 сантиметрів.

Удобрення
На формування однієї тонни насіння льон олійний витрачає 55-65 кг азоту, 10-25 фосфору та 40-45 кг калію.
Найбільшу кількість елементів мінерального живлення він потребує від початку сходів до цвітіння. Критичним періодом живлення льону азотом є період від фази ялинки до бутонізації. Але надлишкове азотне живлення в цей час може спричинити вилягання рослин.
Потреба у фосфорі різко виражена з перших днів вегетації і триває до кінця дозрівання, але найінтенсивніше - від бутонізації до утворення насіння.
Потреба в калії приблизно така сама, як у фосфорі, але грунти в зонах промислового вирощування льону олійного, зазвичай, багаті на калій, тому нестачі в ньому рослини не відчувають. Кращі грунти - чорноземи та каштанові.
  Найефективнішим є застосування добрив із внесенням їх під основний обробіток грунту та під час сівби в рядки з розрахунку N45-60P60. На грунтах з недостатнім вмістом калію вносять K45. Внесення 40-50 кг/га суперфосфату в рядки одночасно з висіванням насіння збільшує його врожайність на 2-3 ц з гектара.

Висівання
Якість посівного матеріалу значною мірою забезпечує високий урожай льону олійного. Для висівання використовують чистосортне, з високою енергією проростання й схожістю, повновагове насіння. Гарантувати високу врожайність насіння можуть лише поля, засіяні насінням першої або другої репродукцій. Посівний матеріал подальших репродукцій значно знижує урожай та олійність.
На насіннєвих посівах льону в насінницьких господарствах здійснюють два сортові прочищення: перше - в період цвітіння, коли за кольором квітки в основному сорті можна вирізнити домішки інших сортів; другу - у фазі ранньої жовтої стиглості, коли враховують висоту рослин, форму куща і врожай. Саме таким посівним матеріалом вдається сформувати продуктивні посіви з однаковою якістю насіння.
  Висівати льон як холодостійку культуру можна за першої змоги виходу в поле. Насіння проростає за температури плюс 6°С, однак для дружних сходів грунт має прогрітися до 10...12°С. Сходи з'являються на п'ятий-сьомий день після сівби і здатні витримувати короткочасні приморозки до мінус 3...4°С. Льон олійний слід висівати відразу після закінчення сівби ранніх ярих культур. У південних регіонах - це кінець березня - початок квітня. Запізнення з висівом призводить до зниження врожаю на 2,2-2,8 ц з гектара.
Оптимальним способом сівби льону олійного є рядковий висів з шириною міжрядь 15 см, що забезпечує потрібні умови розвитку рослин. Глибина загортання насіння льону як дрібнонасінної культури - 3-5 см. Норма висіву - 4-4,5 млн шт./га схожого насіння, або 30-40 кг/га. В умовах кращого зволоження норму висіву збільшують до 5-6 млн шт./га. Необхідною умовою для одержання рівномірних і дружних сходів є висівання у вологий шар грунту з одночасним прикотковуванням.

Догляд за посівами
У зв'язку з повільним ростом рослин льону до фази бутонізації треба дбати про чистоту посівів. Засміченість може призвести до сильного пригнічення рослин бур'янами, тому у фазі ялинки ефективним засобом є обробка посівів страховими гербіцидами або їхніми баковими сумішами (залежно від видового складу бур'янів), такими як Лонтрел, Кросс, Базагран, Фюзілад, Пік, Агритокс та ін.
  На сьогодні льон олійний слабо уражується хворобами та ушкоджується шкідниками.
З хвороб небезпечними є фузаріоз, антракноз, пасмо. Джерелом інфекції є насіння, яке уражується спорами грибів; хворі рослини; післязбиральні рослинні рештки та грунт. Насіння уражується спорами грибів у період збирання та обмолоту.
Важливі профілактичні заходи:  ретельне очищення насіння, сівба в оптимальні строки, протруювання насіння препаратами Вінцит, Вітавакс та іншими.
Основні шкідники льону: льонова блішка, совка-гамма, льонова плодожерка, лучний метелик. Крім традиційних хімічних обробок, зменшити пошкодження можна ранніми строками сівби, дотриманням просторової ізоляції посівів (не менше 2 км) від полів, де його вирощували попереднього року, знищенням бур'янів, раннім післязбиральним лущенням стерні та зяблевою оранкою льоновищ.
Збирання
Період збирання льону припадає на кінець липня - початок серпня, тобто збігається із зерновими жнивами. Але конкуренції між культурами не виникає, тому що льон може постояти до закінчення зернових жнив, насіння з його коробочок не обсипається, стебла не вилягають.
Стиглість посівів визначається побурінням коробочок, опаданням листя. Якщо коробочку струснути, насіння в ній торохтітиме.
  Чисті від бур'янів посіви збирають прямим комбайнуванням, а забур'янені - скошуванням у валки. До скошування приступають, коли дозріє 75% коробочок, на цю пору вологість насіння становить 20-25%. Висота скошування - 12-15 см. За сприятливих умов валки висихають протягом п'яти-семи днів. Льон косити важче, ніж колосові через наявність у стеблах волокна, тому різальні елементи треба замінити на нові й добре їх відрегулювати.
Льон - культура з незакінченим типом вегетації, тож за дощової погоди можуть відростати пагони: в цьому разі треба застосовувати десикацію препаратами Баста, за п'ять-десять днів до збирання, або Пурівел, за десять-чотирнадцять днів до збирання.
Підбирають та обмолочують валки, коли вологість знизиться до 12%. Зниження вологості насіння до 8-10% призводить до значного його травмування. Перед обмолочуванням перевіряють герметизацію комбайна, щоб не було втрат насіння. Швидкість обертання барабана має бути в межах 800-1300 об./хв. Зазори між бичами барабана й планками деки на виході - 2-3 мм. Доцільно на місце нижнього жалюзійного решета встановити решето з продовгуватими отворами завширшки 4 міліметри.
  Під час збирання може виникати проблема утилізації пожнивних решток, адже стебла льону містять волокно, тому в процесі збирання можуть утворюватися довгі тріпані "коси". Їх важко загорнути в грунт, крім того, вони повільно розкладаються. Щоб уникнути таких труднощів, перед оранкою потрібно використовувати важкі дискові борони, а за потреби - повторити дискування у взаємоперпендикулярних напрямках.
Обмолочений льон негайно очищують і просушують. Вологість засипаного в зерносховище насіння не може перевищувати 10 відсотків.

Т. Товстановська,
ст. наук. співробітник Інституту
олійних культур УААН