Контроль чисельності хлібних клопів у агроценозі пшениці

Однією з основних проблем недобору врожаю зернових колосових культур і погіршення його якості є дія шкідливих організмів (хвороб і шкідників). Із загальної їхньої кількості частка втрат від шкідників становить близько 26%.

В Україні зерновим колосовим культурам шкодять понад 300 видів фітофагів, найчисленніша група (81%) — комахи. До небезпечних шкідників пшениці озимої належать близько 50 видів фітофагів.

За результатами моніторингу ентомокомплексу пшениці озимої за період 2016–2018 рр. у зоні діяльності Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла виявлено 55 видів шкідливих комах із 19 родин, які в тій чи іншій мірі можуть пошкоджувати цю культуру. Загальний склад ентомофауни налічував вісім рядів (рис. 1).

Серед великої кількості шкідників зернових колосових культур в Україні найбільшої шкоди зерну та його якості завдають хлібні клопи (ряд Hemiptera), які в структурі ентомокомплексу займають 20%.

Ряд Клопи, або Напівтвердокрилі (Hemiptera) представлений одинадцятьма видами фітофагів, які належать до родин Сліпняки, або міриди (Miridae), пентатоміди (Pentatomidae) та щитники-черепашки (Scutelleridae).

Клоп шкідлива черепашка Eugaster integriceps Put. пошкоджує озиму пшеницю, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку, під час заселення, клоп пошкоджує листя рослин, пізніше — стебло та колос. Унаслідок уколу в стебло на початку входу в трубку в рослини жовтіє і засихає верхній лист. Якщо пошкодження в стебло клоп завдає перед колосінням культури, то утворений нею колос вирізняється частковою або повною білоколосістю, що призводить до істотного зниження врожаю. Основну шкоду завдають личинки, шкодочинність яких залежить від їхнього віку. Зерно, що пошкоджено личинками молодших віків (другого- третього), деформується, його маса зменшується на 50–70%. Личинки старших віків (четвертого-п’ятого), а також клопи нового покоління менше впливають на кількість урожаю, але різко погіршують хлібопекарські та інші технологічні показники зерна. А в результаті шкодочинної діяльності личинок старших віків, які живляться рослинним білком, у зерні пшениці істотно знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. В сухому борошні ферменти не діють, але за додавання в нього води для замісу тіста починається процес розщеплення білкових молекул — і клейковина втрачає свої властивості або деградує. Крім того, пошкоджене клопами зернопогіршує показники кондиції насіння — зменшується енергія його проростання та схожість.

Пшеницю пошкоджують кілька видів хлібних клопів, які багато в чому схожі між собою, хоча є представниками різних родин: щитники-черепашки — Scutelleridae (шкідлива, маврська та австрійська черепашки) та пентатоміди — Pentatomidae (гостроголові клопи — гостроголова та носата елія). Найшкідливішим серед хлібних клопів є шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), яка поширена в Україні у Степу й Лісостепу та пошкоджує пшеницю, рідше ячмінь, жито, овес.

Цикл розвитку та шкідливість вищезазначених видів хлібних кло­пів схожі між собою. Зимують дорослі клопи під опалим листям, різними рослинними рештками, у полезахисних смугах та лісах, частково можуть зимувати на відкритих ділянках. Навесні, в квітні, після прогрівання підстилки в лісосмугах до 12–14°C, клопи пробуджуються, а за температури 16–17°C з’являються на її поверхні. Масовий їхній переліт на посіви пшениці починається зазвичай у травні, коли впродовж 3–5 діб денна температура повітря утримується на рівні не нижче як 18–19°C.

Спочатку після перельоту на посіви зернових колосових у прохолодні дні й до настання стійкої теплої погоди клопи сидять на поверхні ґрунту, у нижньому ярусі стеблостою, ховаючись у вузлах кущіння, в земляних тріщинах та під грудочками ґрунту. В сонячну й теплу погоду, за температури понад 18°C, відбувається масовий літ клопів, що збі­гається приблизно із закінченням кущіння — початком трубкування у озимих культур. У цей період слід провести облік шкідника на посівах та за потреби обробити поля інсектицидом (можливе крайове внесення) проти цих шкідників, щоб не допустити масового поширення їх на посівах. Оскільки в цей час клопи проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса та висмоктують рослинний сік, то в місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла ще деякий період залишаються зеленими, а потім поступово відмирають. Уколи в стрижень колоса призводять до часткової або повної білоколосості.

Самиці через 5–12 днів після початку посиленого живлення на рослинах починають відкладати яйця (наприкінці травня — протягом червня), які розміщують у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по сім у кожному. Період відкладання яєць триває 40–50 діб. Залежно від фізіологічного стану й екологічних умов плодючість самок становить від 50 до 300 яєць.

Ембріональний розвиток продовжується один-два тижні (у прохолодну погоду — до 20 днів). Личинки I–II віків дуже чутливі до температури та вологості повітря: як правило, похолодання й рясні опади спричиняють масову їхню загибель.

Личинки I віку неактивні, живлення починають у II віці, висмоктуючи сік як із вегетативних, так і з генеративних частин рослин. Із розвитком личинок їхня потреба в їжі зростає, й вони починають активніше живитися. Найбільшої шкоди завдають личинки старших (IIІ– V) віків, а також окрилені клопи нового покоління, які живляться вмістом зерна в колосі.

Травлення у клопів (і личинок) частково позакишкове: клоп проколює хоботком оболонку зерна та вводить в ендосперм слину з ферментами, що розщеплюють білки, ліпіди та вуглеводи, а потім уже шкідник усмоктує розрі­джені поживні речовини. Частина ферментів, уведених шкідником, залишається у зерні, що робить борошно непридатним до випікання хліба.

Тривалість розвитку личинок залежить від температури й вологості середовища і триває 20–60 днів. Масове закінчення розвитку личинок і поява нових дорослих комах збігається з молочною або молочно-восковою стиглістю в озимих культур, тому в цей період потрібно проводити хімічний захист посівів від клопів. Слід зазначити, що склад популяції хлібних клопів значно залежить від погодних умов перезимівлі.

Цикл розвитку клопів успішно завершується лише в період, коли імаго вдосталь поживиться зерном, інакше комаха не перезимує. Для успіху заходів контролю та обмеження шкідників слід проводити постійний моніторинг посівів.

Останніми роками період заселення посівів клопами був розтягнутим і до того ж наставав із запізненням (унаслі­док низьких нічних температур пові­тря). Фенологічно він тривав від початку до завершення трубкування культури, що не надто сприяло дружному відкладанню яєць самками й відродженню личинок у оптимальні фенологічні строки. Раннє пробудження кло­пів у місцях зимівлі та їхнє пригнічення весняними заморозками в період мігра­ції й заселення посівів негативно впливало на фізіологічний, біотичний стан та їхню репродуктивну здатність. У фазі наливання зерна — молочна стиглість на більшості посівів чисельність шкідника не перевищувала ЕПШ. Наприклад, погодні умови весни-літа 2019 року були відносно сприятливими для розвитку та заселення клопів, на окремих посівах відзначали наявність шкідника в межах порога шкідливості.