Полуничний бізнес: альтернативи захищеному ґрунту немає

Нинішній рік яскраво показав, що перспектива у ягідного бізнесу є тільки за умови укриття плантації: якщо за продукцію з теплиць дають дорожче, ніж минулого сезону, то за ягоду з поля – дешевше, настільки, що породжує сумніви в тому, що ціна в розпал сезону покриватиме затрати. Сімейна ферма Тертичних з Херсонщини, набравшись досвіду вирощування ягоди на полі, при першій же можливості поставила теплиці. І зараз їхній приклад демонструє переваги вирощування ягоди в закритому ґрунті, які не обмежуються одним лише ранішим дозріванням продукції.

Родина Тертичних з Берислава на Херсонщині почала вирощувати полуницю 5 років тому. Спочатку, щоб набратися досвіду, орендували 1 га на діючій плантації. «Нашим вкладом були тільки фізична присутність на полі і збирання, для якого в допомогу родині наймали кілька чоловік», — розповідає Ірина Тертична.

Не маючи досвіду промислового вирощування ягід, родина, звичайно ж, припустилася низки помилок. Тож урожай зібрали скромний — усього 7 тонн. Та, головне, - придбали неоціненний досвід, який дав упевненість у можливості продовжувати і розвивати бізнес.

Тому для продовження бізнесу на родину з трьох осіб взяли 15 га землі. Але тут уже необхідно було все робити з нуля, адже землю виділили в чистому полі без жодної інфраструктури.

Довелося здійснити значні вкладення. Наприклад, буріння свердловини обійшлося не багато, не мало у чверть мільйона гривень. Стільки ж потребувало підведення електроенергії в поле, щоб качати зі свердловини воду для поливу.

В перший рік на полі висадили 2 га полуниці сортів Джолі, Клері і в невеликих обсягах Хоней. Зараз довели площу ягідної плантації до 10 га.

Згодом вирішили влаштувати ще й теплиці для вирощування ягід. Два роки тому, взявши в Фонді підтримки фермерських господарств кредит безвідсотковий кредит на 5 років на 400 тис. грн, побудували 4 сучасних плівкових теплиці розміром 50х10 м. Фірму, яка збудувала теплиці, знайшли в самому Бериславі. "Зараз така теплиця коштувала б усі 150 тисяч, адже останнім часом метал різко подорожчав», — зауважує Ірина Тертична.

Якщо з фінансами сімейній фермі допоміг Фонд підтримки фермерських господарств, то в іншому значну і всебічну допомогу надав Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). «Я беру участь у роботі Ради жінок-фермерів України і її Херсонського відділення. Там і познайомилася з проєктом. Вони нам надали неоціненну допомогу. Перш за все тим, що багато чому нас навчили. До того ж завдяки участі в проєкті ми отримали суттєві, відсотків на 30, знижки на плівку, агроволокно, тощо», — розповідає пані Ірина.

Навчальна ж програма, додає вона, була багатою й насиченою і включала як численні виїзні семінари, так і онлайн-навчання. І. Тертична розповіла, що учасникам проєкту організували екскурсії до найбільш досвідчених виробників ягід у теплицях (Павлівського, Анастюка). А завдяки щоденному онлайн-курсу учасники проєкту почули багато цікавого про агрономію, логістику, маркетинг, ринки збуту. «Це знання, яких не отримаєш більш ніде. Важливо, що все це на сайті можна прослухати повторно, коли потрібно», — резюмує пані Ірина.

На сьогодні в родині вже 11 теплиць і два фермерських господарства: діти повністю відділилися від батьків. Як розповідає Ірина Тертична, вирощування ягід у закритому ґрунті має цілу низку переваг.

Звичайно ж, хоча теплиці й без опалення, ягода в них дозріває на місяць раніше, ніж у полі. Якщо в полі полуницю вирощувати під укриттям агроволокном, у теплиці все одно ягода достигатиме на 2 тижні раніше. Наприклад, цього року перша ягода в теплиці дозріла вже 20 квітня, а торік — 4 квітня.

Раніша ягода — краща ціна. Наприклад, минулого року перший урожай з теплиці вдалося продати по 80 грн/кг. Щоправда, за другу вибірку отримали вже 60 грн, а потім ціна спустилася до 50 і згодом до 40 грн. А цього року сезон ягоди з теплиці почали зі 130 грн/кг і потім ціни ще довгенько трималися вище 80 грн/кг. І навіть середня ціна за сезон очікується цього року на рівні 60 грн/кг.

Але й тоді, коли на ринок починає надходити ягода з поля, за тепличну все одно доплачують. Особливо яскраво це проявляється в нинішньому році, коли польова ягода на початку сезону потерпала від прохолодної й дощової погоди. В таких умовах на полі більше ягоди псується. І навіть зовні здорова, але рясно просякнута дощами, польова ягода, за спостереженнями супермаркетів, лежить на полиці менше, ніж теплична. Тому ферма Тертичних в один і той же час отримувало за тепличну ягоду 75–80 грн/кг, а за польову — лише 50 грн. А на початок червня ягоду з поля в регіоні забирали по 20–25 грн/кг.

Ягода з закритого ґрунту менше хворіє. Та й узагалі в господарстві взагалі обходяться без ЗЗР. Навіть без гербіцидів, хоча на полі забур’яненість ускладнює збирання і «краде» частину врожаю. Однак, по-перше, сімейна ферма працює з супермаркетами, а ті перевіряють вміст пестицидів і їхніх залишків у продукції. А, по-друге, гербіциди справляють фітотоксичний ефект на полуниці, затримуючи дозрівання ягоди на 2 тижні. У теплиці ягоду вирощують і без міндобрив, удобрюючи тільки компостом. У той час як на полі ягоду підживлюють через краплинну систему комплексними добривами Master, Yara, тощо. Щоправда, така екологічна ягода з теплиць і ніжніша. Тому господарі контролюють, щоб збирачі не бралися пальцями за ягоду, а зривали її і клали в лоток, тримаючи за плодоніжку.

Урожайність у теплиці теж вища. Наприклад, торік з 4 теплиць по 5 соток кожна зібрали 7 т ягоди, що в перерахунку на гектар дає 35 тонн. Для порівнянна: в полі найурожайнішого сорту (Клері) збирають 20 т/га. Звичайно, господиня частково завдячує такою високою врожайністю експериментам зі схемами посадки: на частині площ в одну лунку садили по два саджанці, а не один, ще на частині полуницю висаджували не в одну стрічку, а в дві.

Ще одна перевага тепличної полуниці — форма ягоди. Завдяки тому, що в теплицях встановлюють по вулику з джмелями (інші господарства, які встановлюють удвічі більші теплиці – 100х10 м, ставлять два вулики на теплицю), майже не буває ягід неправильної форми. Щоправда, цього року в теплицях все-таки спробували вітрове запилення: у вітряну погоду плівку піднімали, в безвітряну або занадто холодну створювали вітер у теплицях, ходячи з переносними вентиляторами, підключеними до генератора.

Звісно, вирощування ягід у теплиці передбачає вищі затрати. Наприклад, саджанець працює в теплиці всього один сезон, після якого восени теплиці дезінфікують розчином перекису водню. Як пояснила І. Тертична, це викликано вимогами оптових покупців до розміру ягід. Адже якщо в перший сезон після посадки на плантації 90% ягід – великі і лише 10% середні й дрібні, то вже на другий — 60% дрібні і лише 40% великі й середні.

А в кожну теплицю потрібно 40 тис. саджанців. Тому купувати сертифіковані саджанці — лише мрія для сімейної ферми: один сертифікований саджанець коштує 13–14 грн. Навіть бюджетна компенсація тут погоди не робить, адже вона становить тільки 20% вартості саджанців ягід. «Бажання купувати сертифіковані саджанці, без хвороб, зі стовідсотковою відповідністю характеристикам сорту є, а можливості немає», - коментує Ірина Тертична. От і доводиться шукати варіанти: приблизно половину необхідної кількості саджанців вирощують самотужки в опалюваній теплиці. Решту докуповують, зазвичай касетну або фріго-розсаду, віддаючи перевагу касетній через те, що та вже має сформовану кореневу систему.

Сезон у теплицях триває місяць. Як пояснює І. Тертична, якщо вирощувати в теплиці ремонтантну полуницю, то сезон перетинатиметься з сезоном польової ягоди. А господарство й так відчуває брак робочої сили. Якщо мобілізувати всіх родичів, то вдається зібрати на полі до 15 чоловік. Тому 10–20 збирачів доводиться наймати. А з персоналом чимала проблема полягає ще й у тому, що люди масово відмовляються реєструватися у роботодавця. «Якщо заздалегідь вимагаєш документи, то люди не приїздять. А якщо приїздять, то відмовляються надавати документи. А якщо контролюючі органи застануть у мене на полі неврахованих працівників, то це загрожує мені великим штрафом. Тому з великим труднощами вдалося сформувати колектив з тих, хто готовий реєструватися», — розповідає Ірина Тертична. Вихід із ситуації вона бачить тільки один: розділити відповідальність за оформлення між роботодавцем і працівником, щоб працівник теж був зацікавлений, щоб його оформили.

Та попри всі труднощі вирощування ягоди в теплицях Ірина Тертична бачить, що альтернативи закритому ґрунту немає. Тому мріє і про укриття в полі, хоча б такі, які вона бачила в Ізраїлі під час ознайомлювальної поїздки, організованої 3 роки тому Радою жінок-фермерів. «Там полуниця родить цілий рік, тому в сезон дощів укривають за допомогою дуг поля, причому не тільки ряди, а й міжряддя і навіть дорогу до поля», — згадує Ірина Тертична.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com