Як підвищити якість яблука для експорту
Кооператив «Дари Берегівщини», що об’єднує кілька садівничих фермерських господарств, активно консультує щодо захисту садів і дрібні сімейні господарства. Це стало можливим завдяки гранту, виділеному компанією Corteva Agrisciense рік тому в рамках першого національного конкурсу TalentA.
Якість яблук покращили завдяки гранту від Corteva Agrisciense
Ручний електричний ранцевий обприскувач, садові ножиці, міні-лабораторія в валізці, до якої входять мікроскоп і прилади для вимірювання твердості, цукристості плоду і концентрації етилену в сховищі – так виглядає набір «швидкої допомоги» дрібним садівникам, яких ось уже два роки консультує кооператив «Дари Берегівщини». З цим набором у багажнику легковика агроном-консультант кооперативу Еріка Шапочка виїздить до садівників, які, побачивши успіх кооперативу, що працює ще з 2006 року, стали просити допомогти і їм у вирощуванні якісного врожаю яблук.
Все це, включаючи часткове фінансування придбання самої машини, стало можливим завдяки гранту компанії Corteva Agrisciense на суму $3000: проєкт пані Еріки «Мобільна спецслужба допомоги саду «Захисники рослин» зайняв третє місце в першому національному конкурсі TalentA, започаткованому з метою заохочення ініціатив жінок в агробізнесі.
«У нашому краї існують давні традиції садівництва», - говорить вона. І справді, на Закарпатті дуже сприятливі умови для садівництва. Згубні весняні заморозки, від яких останнім часом потерпають садівники на більшій частині території України, тут - рідкість. Вони трапляються, але не настільки сильні, щоб завдати врожаю великої шкоди. Достигають тут яблука на 2-3 тижні раніше, ніж на Поділлі – сезон починається в липні. Раніше вийшовши на ринок, садівники отримують кращу ціну. Щоправда, не завжди. Після сезонів, коли спостерігається надлишок продукції на ринку, на момент дозрівання на Закарпатті першого врожаю в сховищах може бути багато старого яблука, що дуже збиває ціну.
Так чи інакше, але нерівдко місцеві фермери, насадивши сад, часто через рік-другий помічають, що не отримують тих доходів, на які розраховували. І головна причина цього – якість. Отримуючи недостатньо якісне яблуко, садівники змушені збувати його за «скільки дадуть», обвалюючи ціни і для себе, і для всього ринку, а часто – віддавати продукцію на переробку, де закупівельні ціни апріорі значно нижчі. В результаті падають ціни і на яблуко, і на концентрат, і на сік, причому – для всіх.
«На сьогодні вже недостатньо вирощувати яблука так, як вирощували наші батьки й діди. Зараз яблуко має бути якісним і разом з тим відповідати вимогам у плані вмісту пестицидів та інших хімічних речовин. Ми консультуємо господарів, щоб вони не перевитрачали ЗЗР і не отруювали свою продукцію», - розповідає пані Еріка.
«Завдяки консультуванню наші партнери почали вирощувати якісне яблуко, яке можна продати за адекватну ціну», - продовжує вона. На жаль, у нинішньому сезоні це не завжди відповідає дійсності. Собівартість яблука 5 грн/кг, а вітчизняні роздрібні мережі дають не більше 5, часом узагалі 3 грн/кг. Або ж вимагають привезти їм у розподільчий центр, нав’язують різноманітні «маркетингові послуги» (ясна річ, платні), посилюють вимоги до якості, та ще й не розраховуються по пів року. «Добре, що хоч не беруть плату вже за те, що розташували свою продукцію у них на полиці, бо виробники алкоголю віддають за це по кілька мільйонів гривень», - коментують у кооперативі. На переробку яблуко зараз приймають взагалі по 1,9 грн/кг. При цьому, як відзначають закарпатські садівники, в сусідніх країнах ЄС такого немає: наприклад, зараз у супермаркетах там яблука коштують не менше долара за кілограм, тоді як в Україні – 10 грн.
Як експортувати яблука
Тому в нинішньому сезоні у українських садівників є тільки один спосіб заробити на яблуках – експорт. Але щоб пробитися на зовнішні ринки, яблуко повинно відповідати кільком критеріям.
Перший з них – популярний серед споживачів країни призначення сорт. Саме такі сорти переважають у 50-гектарному саду ТОВ «Артос» із села Гать, яке й стало засновником кооперативу «Дари Берегівщини». До популярних на експортних ринках належать, зокрема, Гала, Гренні Сміт, Фуджі, запитаний у Великобританії Бребурн. Крім того, на сорти існує певна мода, яка з часом проходить, і тоді садівникові доводиться корчувати 10-річний сад, який міг би ще родити й родити. На сьогодні перспективними з точки зору моди на експортних ринках у кооперативі «Дари Берегівщини» називають такі сорти, як Гала Шніга Ред, Ред Чіф і його похідні, Ред Джонапрінс і похідні, а також клубні (наприклад, Пінк Леді).
Другий критерій успіху на експортних ринках – калібр. Наприклад, у Росії й Білорусі споживач «купує очима» за принципом «чим більше, тим краще». Тому туди зараз «на ура» йдуть яблука Голден діаметром 9 см. Натомість у країнах ЄС яблука такого розміру вважаються некондиційними, щось на кшталт кормових. Тамтешні покупці думають: ну як давати таке яблуко дитині в школу, якщо воно у не ї в руці не поміститься? Тому, наприклад, британці звикли до яблука діаметром 65 мм. Та й у решті країн ЄС найпопулярніший калібр – 65-70 мм. Аналогічні вподобання і в ОАЕ, чиї гуртові покупці замовляють яблуко Гала діаметром не більше 70 мм. А яблука Фуджі, які замовляє Африка, беруть іще дрібніші – трохи більше горіха. Річ у тім, що там родини великі й небагаті, тому віддають перевагу таким яблукам, щоб, купивши навіть 1 кг, можна було роздати кожній дитині. Тим часом до азіатських країн експортуються яблука сорту Пінова діаметром від 60 до 85 мм. Основний спосіб регулювання діаметру яблука, за словами пані Еріки, - проріджування зав’язі, яке в господарстві здійснюють як вручну, так і хімічним способом (6-бензиладеніном).
При цьому партія одного сорту повинна бути не менше 100 т. Тому дрібним садівникам, які мають одного сорту лише 5 т, хай навіть «фуру», годі думати про експорт. Якщо тільки не кооперуватися, що й роблять члени «Дарів Берегівщини».
Формування експортних партій – не єдиний напрямок кооперації. Важливою її складовою виступає зберігання і сортування. Для цього кооператив використав… військові склади для ядерних ракет малої дальності, залишені поблизу села радянською армією. В одному з сіл неподалік ангари, які використовувала ця сама військова частина, розбили місцеві цигани, щоб дістати зі стін арматуру. А тут, у селі Гать, у колишніх військових ангарах зберігають до 2000 тонн яблук. За температури від 0 до +2°С вони зберігаються до травня навіть без РГС. «Ми плануємо поставити абсорбери для вуглекислого газу, і цього було б достатньо», - говорить пані Еріка.
Секрети якості яблук
«Щоб виростити якісне яблуко, потрібно не вилазити з саду цілий рік. Наприклад, мінеральну олію проти кліща і добрива ми вносимо ще до 1 березня. Починаючи з 1 березня – мідьвмісні препарати, і далі обробляємо 5-6 разів системними препаратами, профілактично щотижня та інсектицидами залежно від ситуації. А ще – під час складання схеми захисту думати наперед, навчитися заздалегідь передбачати проблему і робити схему захисту гнучкою, змінюючи її щосезону», - продовжує співрозмовниця. Втім, певні правила складання системи захисту в ТОВ «Артос» усе ж сформували. Зокрема, складають її за діючими речовинами, адже, як вважає пані Еріка, немає такої компанії, у якої можна було б купувати увесь спектр препаратів для саду. Сам же препарат, на її думку, має бути ефективним і недорогим. При цьому тут не використовують генериків. Але це не принципова позиція, а лише спостереження на власному досвіді. «Якщо українські виробники запропонують ефективні замінники і науково доведуть їх ефективність, то, звичайно, будемо ними користуватися», - говорить пані Еріка.
Гнучкість системі захисту забезпечує програма, яка передбачає ризики небезпек у саду на основі показників розташованої там метеостанції: швидкості і напрямку вітру, кількості опадів, вологості повітря. Також схема захисту залежить від сорту. Наприклад, Гала і Голден Делішес досить вразливі, а Пінова, Бребурн і Фуджі більш резистантні до парші.
Прикладом важливості правильного вибору препарату можуть слугувати акарициди. «Є потужні препарати, вони дуже популярні, але разом з тим залишають високі обсяги залишків у яблуках і вбивають у саду все, що ворушиться, в т. ч. корисних хижих кліщів. Тому ми радимо препарати останнього покоління селективної дії, які нещодавно з’явилися – вони дуже ефективні конкретно проти павутинного кліща», - говорить Еріка Шапочка. «І, звичайно ж, зміцнюємо імунітет дерева: розкислюємо ґрунти, бо вони у нас дуже кислі, вносимо органічні добрива, мікроелементи по листку», - продовжує співрозмовниця.
Найкращим біостимулятором вона називає обрізку, яка, в свою чергу, залежить від схеми посадки, яких у саду ТОВ «Артос» три: 4х1,25 м, 3,3х1 м і 3,3х0,6 м. Найефективнішою виявилась остання: вона дає плодову стіну, тоді менше навантаження на одне дерево. За такої густої посадки на дереві не залишають гілок старше 3 років, і яблуня, не маючи скелетних гілок, плодоносить рівномірно по всій висоті. До того ж більше саджанців – більше врожай, тоді як затрати на саджанець усе одно менші, ніж потім на його обробку. Врожайність яблук в ТОВ «Артос» коливається в межах 45-60 т/га, тобто, господарство збирає стабільні врожаї.
«Секрет стабільного врожаю – стабільний догляд», - підсумовує пані Еріка. Технологіями такого стабільного і, як зараз люблять висловлюватися, сталого догляду вона й ділиться і з меншими фермерськими господарствами, які мають від 1 до 5 га саду, і з дрібними виробниками. І дуже допомогла в її прагненні Corteva Agrisciense, яка, вперше у світі започаткувавши програму підтримки жінок в агробізнесі TalentA в Іспанії в 2019 р., вже наступного року розпочала її і в Україні і продовжує й зараз.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com