Спецможливості
Досвід господарств

Секрети «агро-регіонівського» соняшнику

25.06.2019
623
Секрети «агро-регіонівського» соняшнику фото, ілюстрація

Власники компанії «Агро-Регіон» — шведські інвестори. Землі компанії зосереджені здебільшого в трьох областях — Київській, Чернігівській, Житомирській, і невелика частина — на Хмельниччині. На сьогодні компанія має в обробітку близько 36 тис. га ріллі. Основні культури в структурі виробництва — кукурудза, яка займає із року в рік 45–50%, соняшник — до 20% (для того, аби повертати його на те саме місце раз на чотири роки).

 

Крім них, у господарстві ще вирощують сою — близько 4 тис. га, озиму пшеницю — також близько 4 тис. і пивоварний ячмінь — 2 тис. га. Найулюбленіші культури Юрія Лисака, головного агронома «Агро- Регіону», — соя, якою спеціаліст цікавився ще зі студентських років, а також озима пшениця, яку вирощував на сході України на великих площах. Проте мова далі піде про досвід вирощування соняшнику. Хтось із вас здивується: чому? Адже про технологію його вирощування написано вже достатньо. Та досвіду, як і знань, багато не буває, і на прикладі господарювання інших завжди можна знайти для себе крихти чогось нового, технологічні елементи, на які варто звернути увагу, чи почерпнути інформацію про цікаві експерименти з чужої практики.

Тож повернімось до «Агро-Регіону»: попередником під соняшник тут обирають або озимі зернові культури, або кукурудзу. Звісно, з економічного погляду кращим з-поміж них є озима пшениця, адже ця культура раніше звільняє поле. А відтак дає змогу вчасно підготувати ґрунт і внести потрібну кількість добрив. Як відомо, збирання кукурудзи через несприятливі погодні умови зазвичай затягується, тож провести якісний основний обробіток ґрунту стає проблемним завданням…

Соняшник цього року вирощують переважно в житомирському кластері, для якого характерні чорноземні ґрунти. До цього тут застосовували «американську» сівозміну: соя — кукурудза. У київському кластері (Бориспільський р-н) переважають піщані ґрунти. У цілому в компанії під соняшник проводять два види ґрунтообробітку в співвідношенні 50:50, тобто на одній половині площі застосовують оранку, а на другій — диско-лаповий обробіток ґрунтообробним комплексом «Хорш Тайгер ». Ще якихось два роки тому основним обробітком ґрунту під соняшник тут була лише оранка, а тепер на різних ґрунтах почали з цим експериментувати. Зокрема, чорноземи продовжують орати плугом, тоді як на піщаних ґрунтах відійшли від використання цього знаряддя. Як пояснює головний агроном, на піщаних ґрунтах почали залишати післяжнивні рештки на поверхні поля. Це дає змогу утворювати мульчувальний шар, а лапи ґрунтообробної машини розпушують ґрунт на глибину 18–20 см. До того ж раніше на піщаних землях виконували оранку завглибшки 18 см, адже за глибшого обробітку й перевертання ґрунтового пласта нижній, неродючий, шар виноситься на поверхню. Тому задля уникнення небажаного результату було змінено стратегію основної підготовки ґрунту.

Щоб удобрення посівів на всіх полях було оптимальним, компанія проводить ґрунтові аналізи. Зразки для визначення вмісту наявних макро- й мікроелементів відбирають раз на чотири- п’ять років. Цей проект було започатковано спільно з компанією «Агрілаб». Тому всю «поживу » для рослин в «Агро-Регіоні» застосовують відповідно до даних аналізу ґрунтів і рекомендацій партнерів. За словами головного агронома, мета проведення ґрунтової діагностики полягає не в економії добрив, а в їхньому раціональному (диференційованому) застосуванні. В основне удобрення застосовують 70 кг/га амофосу та 80 кг/га калію хлористого. Під оранку добрива вносять розкидачем, а на полях із безполицевим обробітком — ґрунтообробним комплексом. Чому застосовують добрива не комплексно? Відповідь проста: такий варіант удобрення доступніший порівняно із комплексним застосуванням. Адже навіть окреме внесення поживних елементів розкидачем є все одно дешевшим від разового внесення тукосуміші.

У передвисівний ґрунтообробіток під соняшник використовують карбамід у нормі 110–120 кг/га. Безпосередньо під час висіву добрива не вносять, оскільки для цього в господарстві немає відповідної сівалки (хоча керівництво компанії розглядає можливість її придбання). Навесні за потреби проводять закриття вологи та передпосівну культивацію. Цього року ці агроприйоми не проводили, оскільки навесні пішло стрімке наростання температури, тому довелося відразу приступати до сівби.

Тепер — власне про висівання. Щороку в кожному підрозділі «Агро-Регіону» висівають демонстраційні посіви — для того, аби подивитися й порівняти, як «поводять себе » в їхніх умовах господарювання гібриди різних компаній. Здебільшого це продукти компаній «Піонер», «Сингента», «Лімагрейн», невелику частку засіяли насінням виробництва «Маїсадур». Щодо вітчизняних гібридів, то в компанії також пробували їх висівати, але зрештою відмовилися від їхнього використання, тому що, за словами головного агронома, вони не здатні сформувати заявлений оригінаторами потенційний урожай.

Досить багато питань виникає також щодо якості підготовки насіння. Щоб уникнути розчарування, у компанії створили спеціальну лабораторію, де перевіряють якість висівного матеріалу. Як вважає головний агроном компанії, успіх висіву залежить від оптимально проведеного ґрунтообробітку, придбання якісного насіння та вміння агронома правильно налаштувати сівалку.

Торік на полях компанії проводили тестування сівалок різних виробників. Для того, аби по-справжньому реально оцінити якість висівання кожної сівалки, спеціалісти «Агро-Регіону» використали для проби насіння соняшнику середньої якості, тобто висівний матеріал складався із насіннєвих партій різної калібровки. Тут виявилась така ситуація: спеціалісти, які вміють правильно налаштувати свою сівалку, висівали його, а ті, хто не зовсім розбирається у своїй техніці, почали нарікати на погану якість насіння. Насправді ж це не така вже нестандартна ситуація: часто в придбаній партії насіння, коли ви розпакуєте мішок, то можете спостерігати наявність насіння з різною калібровкою в одній упаковці, а це, відповідно, позначиться насамперед на рівномірності його висівання. Саме таку ситуацію довелося спостерігати на одному із Днів поля, де різні компанії демонстрували сівалки для висівання кукурудзи. Один із присутніх на заході аграріїв навіть не стримався й іронічно запитав у представників тестованих висівних агрегатів: «Хлопці, а що ви висіваєте — пропуски чи двійники?».

У компанії «Агро-Регіон» для висівання використовують сівалки «Кінзе Інтерплант». Залежно від гібрида та природно-кліматичних умов регіону, густота висіву становить 60–65 тис. рослин/ га. Соняшник висівали в два способи: на 35% обсягу його посіву — із шириною міжрядь 35 см, а на решті площі — із міжряддям 70 см. На думку керівництва компанії та головного агронома, саме схема висівання із шириною міжрядь 35 см є найоптимальнішою для культури. Адже в такому разі площа живлення соняшнику становить 35 х 43 см. Коли ж соняшник висівають із міжряддям 70 см, то в метровій відстані рядка кількість насіння становить 4,5 шт. з інтервалом між насінинами 22 см. А за ширини міжряддя 35 см у метрі рядка розміщено 2,3 насінини з інтервалом 43 см. До того ж за останньої схеми висіву соняшник швидше закриває міжряддя, а отже, менше втрачається вологи з ґрунту. Проте така висівна схема має і свої недоліки. За сильних заливних дощів, що спричиняють запливання ґрунту, посів соняшнику потребує розпушення міжрядь, але за ширини 35 см цю операцію провести неможливо.

Незалежно від гербологічного стану поля, після висівання соняшнику тут обов’язково застосовують ґрунтову схему захисту культури від бур’янів. Вносять бакову суміш Харнес, 1,8 л/га + Прометрекс, 2 л/га, із додаванням прилипача Роубек, 250 мл/га. Останній додають для кращого зв’язування препаратів із ґрунтом, до того ж у разі випадання значної кількості опадів прилипач запобігає промиванню діючих речовин гербіцидної суміші у нижні ґрунтові шари та їхньому негативному впливу на рослини культури.

Фактично така ґрунтова схема гербіцидного захисту соняшнику працює в компанії вже не один рік і досить добре себе зарекомендувала. За появи на полі однорічних однодольних бур’янів вибірково застосовують грамініцид. Одним із таких є Фюзілад Форте, який, за словами головного агронома, досить м’яко діє на культуру. За проростання дводольних бур’янових видів використовують препарат Челлендж 1,5–1,8 л/га.

Оскільки соняшник тут сіють насінням, протруєним імідаклопридом, то під час вегетації культури особливих проблем зі шкідниками зазвичай не виникає. Для профілактики проти попелиць можуть застосовувати Фастак або його аналоги. У фазі 6–8 листків у соняшнику на всій площі вносять фунгіцид Аканто Плюс, 0,6 л/га. Також використовують такі продукти, як Абакус та Піктор, які теж показують високу захисну ефективність.

Торік у посівах соняшнику виникла проблема із білою гниллю. Саму хворобу діагностували запізно — коли кошики почали достигати, тож протидіяти їй уже не було сенсу. Тому в роки з підвищеною вологістю в господарстві планують дворазове внесення фунгіциду, оскільки разової обробки ним буде недостатньо.

Соняшник — це культура, чутлива до наявності в ґрунті бору. Тому разом із використанням фунгіциду (у фазі шість — вісім пар листків у культури) цей елемент вносять у нормі 1 л/га. Взагалі щодо захисту соняшнику спеціалісти надають перевагу оригінальним продуктам задля уникнення ризику отримати небажаний ефект від застосування неякісних препаратів.

Якщо культура достигає належним чином, то чекають біологічної зрілості, якщо ж процес достигання перебігає нерівномірно (або ж на тих полях, де після соняшнику висіватимуть озиму пшеницю) — проводять десикацію із використанням препарату Дикват.

Торік на полях компанії у місцях розташування долин через випадання великої кількості опадів та шквали вітру сталося вилягання рослин на 10% площі соняшникового посіву. Для запобігання цьому явищу спеціалісти компанії тестували на соняшнику регулятори росту (Терпал, Хлормекватхлорид). Зокрема, його було застосовано на рослинах ЛГ 5635 — цим гібридом у господарстві дуже задоволені, але він високорослий. Тож насамперед на ньому й було випробувано низку регуляторів росту. Препарати вносили одноразово у фазі розвитку рослин п’ять — вісім листків. За словами головного агронома, жодної візуальної різниці між обробленими та необробленими ділянками не було. Цього року хочуть випробувати Архітект — новий продукт, який є водночас фунгіцидом і регулятором росту для соняшнику. Як то кажуть, протестують — подивляться — приймуть рішення. В середньому за такої технології вирощування урожайність соняшнику в заліковій вазі в сезоні’ 2017 становила 3,44 т/га. Якою буде цьогорічна — залежить від погодних умов та правильного прийняття рішень.

 

Г. Жолобецький

Журнал «Пропозиція», №6, 2018 р.

Ключові слова: Соняшник, Агро-регіон

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0