Ігор Мардар: «Використання біологічних препаратів у поєднанні з сучасними технологіями застосування дає більшу виробничу та економічну ефективність…»

Сучасні технології виробництва свинини передбачають кілька систем відлучення поросят, пов’язаних насамперед з їхнім віком, а саме: в 28, 24, 21 і навіть у 10-денному віці. Немає сумніву щодо об’єктив­ного впливу віку відлучення на продуктивність та прибутковість свиногосподарств. Окрім того, цей показник обумовлює вимоги до споруд, раціонів, ветеринарного обслуговування тощо.

Який же вік відлучення поросят найбільш економічно обгрунтований? Чи доцільно використовувати бівалентні та полівалентні вакцини при вакцинації поросят? Від чого залежать економічні показники у господарстві?  На ці та інші питання відповідає  Ігор Андрійович Мардар, провідний лікар ТОВ «Фридом Фарм Бекон».

Ігорю Андрійовичу, як відомо, техніка відлучення поросят незалежно від їхнього віку грунтується на двох технологічних процесах: підготовка до цього поросят і підготовка свиноматок. Декілька слів про це…
— Оскільки відлучення — один із найскладніших періодів у житті поросяти, що пов’я­зано із величезним стресом і повною зміною раціону, слід правильно підготувати тварину до цієї, скажімо так, переломної події. Тому в своєму господарстві ми дотримуємося таких правил:
 відлучаємо лише добре розвинений мо­­лодняк, привчений до поїдання концентратів, у 28-денному віці, вагою не менше 7 кг;
 годуємо якісним за складом престартерним комбікормом СК 16 із 7-го по 42-й день, потім СК 20 — із 42-го по 60-й день;
 утримуємо їх там, де вони народилися (свиноматок переводимо в цех осіменіння);
 використовуємо підкислювачі шляхом їхнього додавання до комбікорму (профілактика набрякової  хвороби).
Щодо свиноматок… Особливими підготовчими заходами відлучення свиноматок не супроводжується — вся їхня підготовка до відлучення від них поросят зводиться лише до зменшення кількості вироблення молока та запобігання захворюванням вим’я (за декілька днів до відлучення зменшуємо даванку корму, а також кількість води для пиття). Також потрібно створювати умови для своєчасного приведення їх в охоту на 5–8-й день, а високий рівень годівлі (корм має містити якісні і легкозасвоювані компоненти, мати оптимальний амінокислотний склад) забезпечує вироблення достатньої кількості яйцеклітин під час овуляції, що сприяє збільшенню кількості народжених поросят за наступного опоросу.

Отже, період відлучення є критичним для поросяти (так звана імунна яма). Розкажіть детальніше про основні моменти, які допоможуть тварині пройти цей період без негативних наслідків.
— Як я уже казав, із 7-го дня життя поросяти ми привчаємо його до споживання престартерного корму СК 16: даємо його невеликими об’ємами шість-сім разів на добу, тому що протягом 2–3 год він втрачає запах та смакову привабливість для поросят. Із 42-го дня плавно переходимо на годівлю проміжним комбікормом СК 20, який згодовуємо до 60-го дня життя поросяти. Чому привчаємо до концентратів плавно? Не­­привчені з раннього віку до поїдання кормів поросята після відлучення відчувають голод, а тому здатні споживати завелику кількість корму, не маючи фізіологічної можливості його засвоїти. Внаслідок цього у них виникає розлад функцій травного каналу, що може призвести не тільки до втрати живої маси, а й до загибелі тварини.
Окрім цього, і це дуже важливо, у період відлучення поросят слід дотримуватися певного температурного режиму — не менше 27°С (така температура пригнічує апетит — це потрібно для зменшення вироблення молока із закінченням молочного періоду) з поступовим її зниженням. Таким чи­­ном, якісні корми і тем­­пературний режим — ефективні профілактичні заходи наб­ря­­кової хвороби поросят.

Маса поросят при народженні практично на 100% залежить від годівлі свиноматок. Чи справді це так і які раціони для поросних свиноматок передбачені у вашому господарстві?
— Скажімо так, маса новонароджених поросят залежить не тільки від системи годівлі свиноматок (хоча це також суттєво), а й від генетики ма­­точного поголів’я.
Так, наше господарство працює зі свинопоголів’ям англійської селекції, яке від початку вже спрямоване на отримання поросят вагою не менше ніж 1000 г та формування кожною свиноматкою гнізда не менше 11 голів. Поросята, народжені з меншою вагою, рідко досягають забійних кондицій за бажаний період відгодівлі (тільки близько 10%), а уваги та коштів, вкладених у догляд за ними та ветеринарне забезпечення, потребують більше. До речі, наразі відмічено тенденцію до зниження забійної ваги фінального м’ясного гібрида до 105–115 кг живої ваги, що відповідає данським нормам вирощування свиней.
Як відомо, на масу поросят при народженні впливає годівля свиноматок в останні чотири-п’ять тижнів до опоросу. Тобто на підвищення маси поросят необхідно інтенсивно впливати з 80-го дня поросності (починається активний розвиток та формування маси плодів, закладається молочна продуктивність свиноматок завдяки відкладанню власних поживних речовин). Досить важливою є й годівля свиноматок під час лактації та збереження кондиції їхньої вгодованості. Так, якщо свиноматка протягом лактації втрачає не більше 5% маси тіла, то її поросята будуть важчими при відлученні, до того ж збільшується продуктивність під час на­­ступного опоросу і підвищується відсоток опоросів. Протягом семи-десяти днів лактації свиноматка утворює молоко належної якості, тому система дозованої го­­дівлі, що застосовується в нашому господарстві, не перевантажує її травну систему. У підсисний період свиноматки з високою молочною продуктивністю повинні максимально зберігати вагову кондицію.
Таким чином, з 80-го дня поросності треба підвищувати вміст енергії у раціоні, але водночас не можна допускати ожиріння свиноматок, інакше посилена годівля в останній період призведе до суттєвішого збільшення маси і пов’язаних із цим проблем (синдром ММА, проблеми зі здоров’ям поросят тощо). Так, за п’ять діб до передбачуваної дати опоросу кількість корму зменшуємо на 0,5 кг щодня, у день опоросу свиноматок узагалі не годують. Після опоросу кількість корму поступово збільшуємо (на 0,5 кг щодня) для запобігання гіпогалактії у свиноматок. Для формування молочних пакетів у перевірочних свиноматок останніх використовуємо як сурогатних, якщо доводиться заміняти основних (аварійний опорос, агалактія тощо) свиноматок.
 Маса тварин при народженні, на час відлучення та кількість споживаного корму в перші 14 днів після відлучення є дуже важливими виробничими показниками для будь-якого свиногосподарства. Назвіть, будь ласка, такі показники по вашому господарству.
— Маса поросят при народженні у нашому господарстві коливається від 1,0 до 2,1 кг. На 28-й день життя тварини маємо середній показник на рівні 7,8 кг. У 60-денному віці середня маса поросяти становить 22, у 90-денному — 41,3 кг. (Довідково: є прямий зв’язок між масою тварин при народженні та подальшими результатами їхньої продуктивності. Так, поросят із масою менше ніж 900 г відносять до категорії підвищеного ризику. Водночас поросята із вагою при народженні понад 1800 г краще за інших набирають масу, їхній середньодобовий приріст — 488 г.)
Якщо говорити про показники споживання корму:
 до 28-го дня — 0,042 кг/добу (конверсія — 0,16);
 28–60-й дні життя — 0,85 кг/добу (конверсія — 1,93);
 60–90-й дні життя — 1,45 кг/добу (конверсія — 2,25).

Відомо, здоров’я свиней безпосередньо залежить від профілактичних заходів і насамперед — від системи імунного статусу поголів’я.
Яку роль вакцинації від­водить ваше господарство?
— Найголовнішу! Адже саме вакцинація (і ми в цьому впевнились на власному досвіді) відіграє дуже важливу роль у системі підтримки здоров’я тварин на високому продуктивному рівні.
Сумнівна «економія» (про яку, до речі, досить часто можна почути від керівників деяких господарств) на профілактиці основних інфекційних захворювань ОБОВ’ЯЗКОВО зумовлює збільшення витрат на лікувальні та підтримувальні заходи для утримання продуктивності тварин на належному рівні. А це, своєю чергою, значно збільшує собівартість виробленої свинини. Так навіщо тоді взагалі займатися бізнесом у цьому сегменті тваринництва?
Отже, більшу частину ветеринарного бюджету (а це понад 75%) слід спрямовувати саме на профілактику захворювань свиней.

Економічно значущим захворюванням є цирковірусна інфекція свиней. В який спосіб вирішуєте цю проб­лему у себе в господарстві?
— Як відомо, клінічні прояви захворювання свиней на цирковірус досить часто бувають відсутні, адже уражена імунна система тварини втрачає здатність опиратись  іншим збудникам інфекційних хвороб. Тому при розробці технологічних карт та схем ветеринарних обробок свиней важливу роль, перш за все, слід відводити вивченню епізоотичного стану на підприємстві, діагностиці і боротьбі з  антигенними чинниками.
Плановим щепленням проти цирковірусу свиней займаємося протягом останніх двох років. За цей період перепробували всі зареєстровані в Україні вакцини: порівнювали їхню ефективність, цінову політику, співвідношення ціна — якість. Відтак зупинилися на ЦиркоФЛЕКСі як вакцині із найкращим інвестиційним коефіцієнтом без ризику виникнення післявакцинальних ускладнень.
Окремо хочу сказати, що санітарні заходи на фермі, температурний режим тваринницьких приміщень, а також перебування поросят у стресових умовах (особливо під час переведення молодняку в групу дорощування) — далеко не другорядні складові системи загальнопрофілактичних заходів, а так само важливі чинники благополуччя по­­го­лів’я і високого імунного статусу, якщо ми говоримо про цирковірус.
Як я вже зазначав, у період відлучення поросят слід дотримуватися певного температурного режиму (не менше ніж 27°С із поступовим зниженням). Якщо ж температура повітря буде нижча цього показника, у поросят, окрім того, що їм буде холодно, зміниться імунний статус (збільшується концентрація стероїдних гормонів). Звісно, все це слугуватиме «пусковим механізмом» для розвитку цирковірусної інфекції. Ще одну помилку допускають чимало свинарів, коли вважають, що цирковірусна інфекція уражує тільки слабких тварин — цілком здорові поросята також можуть захворіти на ЦВС.

На сьогодні провідні європейські виробники ветеринарно-фармаколо­гічної продукції дедалі частіше пропонують комбінацію вакцин для одномоментного використання. Ваше ставлення до цього…
— Справді, зменшити  витрати дає змогу використання так званих бівалентних та полівалентних вакцин, про що говорить досвід їхнього міксування у свиногосподарствах.
Своєю чергою, ми також набуваємо такий досвід: спочатку на невеликій групі тварин під експертним супроводом спеціалістів компанії — виробника вакцин. На сьогодні, впевнений, використання кращих зразків біологічних препаратів у поєднанні з сучасними технологіями застосування дає більшу виробничу та економічну ефективність.