Густішає туман на зерновому ринку

Конференція “Зерно Причорномор’я’2011”

13-14 квітня цього року українська компанія "Украгроконсалт" провела традиційну конференцію "Зерно Причорномор'я'2011". З кожним роком кількість учасників цієї конференції зростає:  цього року в ній взяли участь 650 учасників із 52 країн.

Конференція "Зерно Причорномор'я'2011"

13-14 квітня цього року українська компанія "Украгроконсалт" провела традиційну конференцію "Зерно Причорномор'я'2011". З кожним роком кількість учасників цієї конференції зростає:  цього року в ній взяли участь 650 учасників із 52 країн.

У перший день конференції було проведено кілька "круглих столів", основним із яких можна вважати той, тема якого:"Якщо ринок землі відкриють завтра?".

В Україні розкрадено вже все, окрім землі: готуймося!
Усі незалежні експерти зійшлися на думці, що, власне, в самій схемі організації ринку землі в Україні закладені корупційні схеми. І лише директор департаменту ринку та оцінки землі Держкомзему Сергій Салієнко робив круглі очі, запевняючи, що держава стоїть на захисті інтересів дрібних землевласників. Ну, як держава захищає інтереси селян, можна побачити на прикладі обмеження на експорт зерна, але про це - трохи згодом.
Отже, почнемо з держави.
Держкомзем розробив проект закону "Про ринок земель". Центром цього законопроекту є створення державного агента з управління державною землею, яке, крім усього іншого, має пріоритетне право на купівлю землі у приватних власників, на другому місці - орендарі, потім - родичі, і, нарешті, - власники суміжних ділянок. Відповідного механізму визначення первородності немає. Тобто черга переходить до наступного, якщо відмовляється попередній претендент, чи пріоритет набуває чинності тоді, коли всі пропонують однакову ціну?
Держкомзем передбачає, що перебуватиме в торзі не більше 10% земель.
На всі ці спірні аргументи "захисників" селян незалежні експерти навели купу контраргументів. Богдан Хом'як із Украгроконсалту вказує на те, що процес отримання документів на право власності на землю займає три роки. Причина? Ви сміятиметесь, але, виявляється, процес тягнеться так довго через те, що держава не спроможна надрукувати достатню кількість бланків державних актів. Усередині держави розгорнулася справжня війна між Держкомземом і Міністерством юстиції за те, хто буде власником реєстру прав власників. Хоча держава не знає, як вирішити питання з власною землею (половина землі в країні належить державі), вона вкрай стурбована тим, як нею розпоряджатимуться приватні власники! Загальний висновок: земля наразі коштує в середньому 500 дол./га, і тому якихось 15 млрд дол. вистачить, щоб усю її скупили багаті дядьки з грошима.
Держкомзем слабо так "відбивається", мовляв, на початковому етапі буде заборонено продавати сільськогосподарську землю юридичним особам. Але це - аргумент для немовлят: юристи знайдуть безліч схем, як обійти це обмеження.
Ще жорсткіші заперечення проти запропонованих схем запровадження ринків мав Максим Олексіюк із юридичної компанії "КМ-партнери". Тезисно їх можна подати так. Власне законопроект "Про ринок землі" є корупційним. Запропонований механізм консолідації земель спрямований не на консолідацію, а на їхній перерозподіл. Законопроект не містить чітких процедур визначення прав власності на землю. Наприклад, законопроект передбачає, що землю можуть купити ті, хто вже займається сільськогосподарським виробництвом, або ті, хто має аграрну освіту. Запитання: як нова людина може увійти в аграрний бізнес, хоча б, наприклад, переробник сільськогосподарської продукції? Більшість власників землі не мають повністю оформлених прав власності на землю. Немає загальнодержавного кадастру. Наші реформатори роблять усе, щоб інвестиції в аграрний сектор не надходили. Окрім обмежень експорту (про що - далі), після 1 липня 2011 року ПДВ не повертатиметься навіть тим експортерам, які його придбали з ПДВ (наприклад, купили ще восени з ПДВ, але не змогли експортувати через квоти). До того ж, цей дивний механізм неповернення ПДВ діятиме до 1 січня 2014 року. А що потім?
Додамо до цього зауваження Жака Муньє з банку "Креді Агріколь Україна", що 70% кредитів для сільгоспвиробників є короткотерміновими (тобто лише на поточну діяльність), а їхній обсяг - якихось 9,7 млрд грн (за потреби десь мільярдів у 27). Усі бояться грати з нашим урядом в азартні ігри.
Основна частина конференції пройшла другого дня. Я хотів би зупинитися на трьох доповідях: Дона Бассе з американської консалтингової компанії AgResource, Сергія Феофілова з Украгроконсалту та Дмитрія Рилька з російського Інституту кон'юнктури аграрних ринків.

Ціни на харчі не зростають - відбувається стрімка девальвація долара і євро
Дон Басс протягом години детально аналізував стан та перспективи зернового виробництва у світі (граф. 1).
 З січня 2009 року ціни на кукурудзу в світі зросли на 80%, а на пшеницю - на 30.
Через заборону на експорт зерна ціни на пшеницю в Росії є меншими за світові на 100 дол./т. Світові аграрні ринки є нестабільними через прихід на них великих спекулянтів - пенсійних та інвестиційних фондів, що грають на зростання цін.
Зростає попит на м'ясо (граф. 2). У цьому зростанні тішить лише те, що в Індії не їдять яловичину та свинину, а мусульмани - свинину. Свинину зростаючими темпами їдять китайці, але поки що вони спроможні задовольнити внутрішній попит.
Цікавим є те, що в США оптова ціна на свинину є меншою за 100 дол./т. Враховуючи, що вихід м'яса із туші свині - 70%, не зрозуміло, чому в Україні свинина вітчизняного виробництва коштує вроздріб понад 5 дол./кг?!
Проте поголів'я ВРХ у світі скорочується (граф. 3). Зростає воно лише в Індії, але треба враховувати, що середній надій від корови там - 1 т на рік.
Вирішенням проблеми кормів є широке запровадження генетично модифікованих культур. У США за десять років площі під ГМ-кукурудзою зросли з 30 до 90%, а врожайність перевищила 100 ц на гектар.
В Україні все ще дебатують: потрібно воно нам чи ні?
У 2011/2012 маркетинговому році Росія, якщо зніме заборону на експорт, зможе експортувати не більше 5 млн т пшениці.
Але найбільше мене вразила динаміка цін на зерно з урахуванням інфляції впродовж останніх 20 років (граф. 4). З її аналізу випливає, що фактично ціни на основні сільськогосподарські культури (пшениця, кукурудза, соя) є стабільними - просто за двадцять років американський долар девальвував на 50 відсотків.

Наведу висновки Дона Басса.
1. Непоганий урожай у світі 2010/2011 маркетингового року не зміг повністю відновити світові запаси зерна, і будь-яке зменшення врожаю наступними роками призведе до вибуху цін.
2. Невизначеність на світових аграрних ринках є надзвичайно високою: як учинять основні імпортери - збільшуватимуть запаси з метою запобігти можливому дефіциту продовольства?
3. Чи зменшаться обсяги виробництва біопалив і чи США перестануть субсидувати їхнє виробництво?
4. Чи зможе китайська економіка перейти від орієнтації на експорт на внутрішнє споживання? Слідкуйте за цінами на нерухомість у Китаї!
5. За сприятливих погодних умов ціна на чорноморську пшеницю в наступні маркетингові роки становитиме 225-240 дол./т.
6. Ціни на кукурудзу в США можуть досягти 370 дол./т.
7. Чим усе це закінчиться? Лише уповільнення зростання економіки Китаю зокрема і світу в цілому може призвести до зупинення зростання цін на продовольство, що видається малоймовірним.

А на цвинтарі все спокійненько...
Перейдімо до доповіді директора Украгроконсалту Сергія Феофілова.
Наведений ним графік стабільності української гривні, порівняно з доларом та євро, нагадала мені слова пісні Михайла Ножкіна: "А на кладбище так спокойненько, Ни врагов, ни друзей не видать, Все культурненько, все пристойненько - Исключительная благодать."
Для підсилення картини - графік "бажання" банками кредитувати аграрний сектор: ставка кредитування становить 15-25% на рік, довготермінові кредити практично відсутні.
Якось вижити аграрному сектору допомагають капіталісти: зернотрейдери - 600 млн дол., Міжнародна фінансова корпорація - 230 млн дол., ЄБРР - 340 млн дол. Але, здається, у МФК і ЄБРР урвався терпець у зв'язку з просто хуліганською поведінкою уряду на зерновому ринку та бездарними податковими реформами.
Залучити кошти в аграрний сектор бізнесмени планують, продаючи свої активи за кордоном. У 2011 році ще дві-три офшорні компанії з українськими активами планують здійснити первинне розміщення своїх акцій на західних фінансових майданчиках і залучити 400-600 млн дол. Також планується "впарити" там ще й облігації десь на 1,5 млрд дол. І продовжити продаж активів іноземцям (вторинне розміщення акцій і приватне розміщення) ще на 1 млрд дол. Щодо облігацій, то цікаво, чим вони віддаватимуть борг, якщо уряд продовжить руйнувати аграрний сектор?
Прогноз урожаю нинішнього року: пшениця - 21 млн т, ячмінь - 11, кукурудза - 11,7, загалом - 42-44 млн т. (Тут треба пам'ятати, що Микола Азаров пообіцяв скасувати квоти з 1 липня 2011 року, але за умови, що буде добрий урожай. Тому зернотрейдерам важливо "показати" непоганий урожай!)
Прогноз урожаю олійних культур: соняшник - 7,6 млн т, соя - 1,8, ріпак - 1,7 млн тонн.
Податкові новації "команди реформаторів" передбачають з 1 липня цього року два рівня цін на зерновому ринку: експортер може сподіватися (!) на відшкодування 20% ПДВ, лише якщо він купує зерно безпосередньо у сільгоспвиробника. Нічого не відшкодовуватиметься тим, хто купує зерно у посередників. Висновок: зернотрейдери платитимуть за зерно на 20% нижчу ціну незалежно від того, купують вони у виробників чи у посередників.
Податковим кодексом передбачене автоматичне відшкодування ПДВ. Наразі це право отримав лише один трейдер - Носівський КХП.
Яким же буде експортний режим? Наймалоймовірнішим видається режим вільної торгівлі. Малоймовірним видається також і продовження квотування зерна. Найбільш імовірним видається запровадження експортних мит.
Позбав мене, Боже,
таких захисників!
Дмитрій Рилько розповів про турботу російського уряду в напрямі стабілізації цін. Результати перевершили всі сподівання!
Після введення заборони на експорт зерна ціни на збіжжя в Росії стали вдвічі меншими, ніж у світі!
Чому в Росії увели заборону на торгівлю зерном? Там є своя "команда професіоналів". Через тривалу посуху в центральних областях Росії уряд злякався можливості голоду і вирішив надати державну допомогу потерпілим. Місцеві чиновники відчули запах дармових грошей і наперебій почали завищувати втрати і применшувати запаси зерна. Крім того, тваринники отримали дешеві корми, а уряд звітував про успішну боротьбу з інфляцією (практично те ж саме відбулося і в Україні).
Російська влада пожертвувала інтересами виробників зерна на користь виборців, більшість із яких є малозабезпеченими та пенсіонерами: у 2011 році - вибори в парламент, у 2012-му - президентські.
Прогноз урожаю на 2011/2012 маркетинговий рік: 80-88 млн тонн.
Своєю забороною на експорт зерна російський уряд потрапив у зачароване коло: обмеження експорту - зменшення стимулу для виробництва - зменшення врожаю - зростання цін на зерно - обмеження експорту для утримання цін.
Ось такі перспективи: справа ясна, що справа темна. Непевність у світі, непередбачуваність влади в Росії та Україні. Можна добряче заробити (або розоритися) на прогнозах - куди там тим казино!

Юрій Михайлов