Гліфосат і резистентність бур’янів: не все так безнадійно
Суперечки довкола обмеження в застосуванні гліфосату й гліфосатвмісних препаратів, ймовірно, скоро розгорнуться навколо ще одного аспекту. Проти цієї діючої речовини бур’яни навчилися виробляти стійкість. Збільшення видів бур’янів, стійких до гліфосату, відзначають у США, Австралії, Канаді, Аргентині та інших аграрних країнах. Зростають побоювання, що, врешті-решт, цей препарат більше не буде забезпечувати ефективний контроль над звичайними бур’янами. Втім, на думку британських агрохіміків, зростанню стійкості можна успішно протистояти, дотримуючись певних правил.
Прихильники використання гліфосату підрахували, що без попередньої обробки ним втрати врожаю можуть сягнути 20 % вирощуваної культури. Обробки оптимальними нормами, на потрібній стадії росту рослин і за найпридатніших для цього умов захистять сільгоспвиробників від втрат. Оновлені рекомендації щодо застосування гліфосату для захисту сільгоспкультур недавно представили британські експерти.
Дозування
Насамперед, слід переконатися, що обрано правильне дозування препарату для конкретної стадії росту і зовнішніх умов. Наприклад, для однорічних трав необхідно використовувати мінімум 540 г активної речовини на гектар для сходів бур’янів із двома-трьома листками. На стадії кущіння необхідна доза гліфосату повинна становити 720 г/га і 1080 г/га в період цвітіння. За неоптимального дозування результати не будуть достатньо ефективними, особливо, якщо всі інші умови (температура, вода, час внесення) виявляться неідеальними.
Обсяг води
Оптимальний обсяг води для обробки — 80–250 л/га. Хороші результати досяжні і з меншою кількістю води, але за використання спеціальних форсунок. Це пов’язано з тим, що низькі швидкості і великі обсяги води призводять до низької концентрації гліфосату і поверхнево-активної речовини.
Особливу увагу потрібно звернути на жорсткість води, використовуваної для приготування робочого розчину. Жорстка вода, що містить високі рівні катіонів кальцію, магнію та інших полівалентних металів, таких як залізо і алюміній, може блокувати гліфосат в результаті процесу, відомого як хелатування. Такий ефект серйозно знижує ступінь впливу гліфосату. Він особливо помітний за використання малих норм внесення препарату і застосування великих обсягів води. Для пом’якшення води варто застосовувати спеціальні кондиціонери або добавки.
Обробка + культивація
Виснажені ґрунти, на яких гліфосат застосовували тривалий час, вимагають додаткових заходів захисту. Підвищити ефективність обробок можна, доповнивши обприскування культур культивацією. Наприклад, два етапи застосування гліфосату за умови культивування ґрунту надійно придушать бур’яни. А ось багаторазове застосування без культивації поля краще не практикувати.
Параметри розпилення
Розпилення слід проводити краплями середнього розміру (200–400 мікрон). Краплі повинні потрапляти на зовнішню поверхню листя для оптимального зволоження бур’янів на стадії проростання і колосіння.
Звичайні плоскі форсунки найбільше підходять для обприскування бур’янів, що проростають. Насадки з низьким зносом можна використовувати за обробки бур’янів, які вже добре підросли.
Строки застосування
Найпростіший і доступний спосіб визначити час для обробки бур’янів — переконатися, що вони зелені і продовжують свій розвиток. Оптимальний час, коли бур’ян має висоту не менше 5 см. Слабке переміщення поживних речовин до коріння в стеблах відбуватиметься в квітні-травні. В результаті фотосинтезу поживні речовини в листі бур’яну спрямовані вгору до стебла, що швидко розширюється. Тому обробка ранньою весною може спричинити відмирання стебла, але потім бур’ян може відновити розвиток із кореня. Обприскування після формування головки бур’янистої рослини забезпечить відмінне переміщення препарату вниз до коріння і сприятиме набагато вищому рівню їхнього ураження.
Погодний фактор
Сільгоспвиробники знають, що обприскування найефективніше в періоди підвищення температури до 15…25 °C. Але є ще кілька важливих деталей щодо вибору часу проведення обприскування. Наприклад, не слід проводити обприскування ввечері — існує високий ризик стікання препарату з рослин разом із накопиченою за ніч вологою. Не слід проводити обробки й тоді, протягом найближчих годин очікується дощ. Дощ може більш ніж наполовину знизити ефективність обробки.
Сонячна, вітряна і спекотна погода сприяють активному формуванню захисного шару епікутікулярних восків на поверхні бур’янів і суттєво знижує рівень їхньої чутливості до гербіциду. Вирішити цю проблему можна шляхом введення до складу гербіцидів органічних розчинників і поверхнево активних речовин. Однак ефективнішим за таких умов буде проведення обприскувань в максимально ранні фази розвитку рослин бур’янів — по сім’ядольних листках. Відомо, що важливим фактором підвищення стійкості бур’янів до дії гліфосату є вміст органічних (пластичних) речовин в їхніх тканинах. Запаси їх у фазі сім’ядоль невеликі, а з формуванням розвиненої листкової поверхні кількість пластичних речовин збільшується. Тому ефективність дії гербіцидів найбільша за малих запасів пластичних речовин і високої проникності покривів молодих рослин.
Зростання стійкості бур’янів до гліфосату залежить і від якості виконання технологічних операцій за вирощування сільськогосподарських культур. Недотримання технології вирощування культур безпосередньо впливає на розширення популяції бур’янів.
О. Єрмоленко, o.yermolenko@univest-media.com
За матеріалами відкритих джерел