Фермери на окупованій Херсонщині не бачать сенсу збирати врожай

Селяни на Херсонщині вагаються: чи збирати їм врожай озимих, чи напризволяще кинути його в полі — мишам і птахам на поталу.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Голос України.

«У червні встановилася спека, дощів немає, тож посіви «горять». Гадаю, за тиждень-два настане час збирати озимий ячмінь, за три-чотири — озиму пшеницю. Але що далі? — сам себе перепитує глава фермерської родини із селища Верхній Рогачик. — Пальне для жнив ми якось нашкребемо, та куди подіти зібране? Великим трейдерам його не продаси, бо ті з окупованих територій вийшли. Приїжджають, щоправда, якісь посланці — пропонують за зерно сміховинні ціни, ще й у рублях, десь п'яту частину його вартості. Проте на таких умовах виручки не вистачить, аби окупити вартість пального і працю комбайнерів. Є думка закласти в себе зерно на зберігання до кращих часів. Однак ніхто не гарантує, що до тебе не приїдуть грабіжники в супроводі російських військовослужбовців і не повигрібають збіжжя задурно. Що робити — не знаємо, а час до жнив невблаганно спливає».

У Верхньому Рогачику окупанти бувають наїздами: залетять до селища на бронетехніці, налякають мирний люд своїми наказами, й завіються. А от у селах, які потрапили безпосередньо до зони бойових дій чи межують з нею, необхідність виходити на жнива просто лякає.

«З початку окупації канонаду чуємо постійно. Окупанти у нас хазяйнують, як самі хочуть — розгромили приміщення старостату, повибивали двері, порозбивали там комп'ютери та іншу техніку. Пошкоджені чи викрадені дорогі дощувалки, придбані торік аж у Саудівській Аравії. Все довкола у блокпостах, зрошувальні канали закидані сміттям та частково зруйновані, ниви замінували та нарили окопів, по них катаються танки й БТРи. Якісь залишки озимих на них зібрати ще можна, але чи варті вони того, щоб за них легковажити людськими життями? — розмірковує управлінець СТОВ «Мрія» із села Надеждівка під Херсоном. — Крім того, зерно треба відвезти на тік і підсушити, а до нещодавно модернізованого току в нас і доступу немає. Там чужі вояки свою техніку обслуговують, і місцевих не підпускають. Тільки того, що на початку війни встигли роздати односельцям двадцять тонн борошна. А тепер узагалі незрозуміло, чи буде з чого те борошно молоти».

«Щодня бачимо, як дорогами нашої громади рухаються цілі колони зерновозів із російськими номерами — по 20-30 повнісіньких фур на день. Українське зерно вигрібають з двох місцевих елеваторів, і тягнуть до Криму. От тільки чим потім комори заповнювати будуть — незрозуміло. Адже збирати врожай, щоб його потім вкрали — дурних немає. Села для себе, звичайно, щось приховають, і якось прогодуються. Та коли вивезуть зерно, з чого пектимуть хліб у великих містах Херсонщини — оце загадка», — підсумував фермер із селища Горностаївка.

Нагадаємо, що раніше голова Херсонської ОВА Геннадій Лагута порадив аграріям Херсонщини утриматися цього року від весняно-польових робіт і взяти паузу до визволення області від російських військових.