Економіка кукурудзи на зерно в Україні

За обсягами виробництва кукурудза на зерно залишається лідером вітчизняного рослинництва. Аграрії віддають перевагу цій культурі незалежно від розмірів підприємств. Кукурудзу вирощують великі компанії та малі фермерські господарства. Вона приваблює господарників постійним попитом на внутрішньому та світовому ринках, доступністю сучасних технологій, що забезпечують високу врожайність за помірних виробничих витрат.

О. Маслак,
канд. екон. наук, доцент кафедри логістики та виробничого менеджменту,
О. Ільченко,
ст. викладач кафедри економіки,
Сумський національний аграрний університет

Ви­роб­ництво
Се­ред зер­но­вих куль­тур в Ук­раїні найбільше ви­ро­щується ку­ку­руд­зи.
Її ча­ст­ка у загальному ви­роб­ництві зер­на ста­но­вить близь­ко 45%, тоді як пше­ниці — 38, яч­ме­ню — 14%. До 2014 р. ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на зер­но по­­стійно збільшу­ва­ло­сь. Як­що до 2000 р. вро­жаї цьо­го зер­на не пе­ре­ви­щу­ва­ли 4 млн т, то у 2011–2012 рр. становили понад 20 млн. Ре­корд­ним став 2013 р., ко­ли вро­жай ку­ку­руд­зи до­сяг 30,9 млн т. Цьо­му спри­я­ло роз­ши­рен­ня зби­раль­ної пло­щі під куль­ту­рою, яка на той час ста­но­ви­ла 4,8 млн га, що на 10% пе­ре­ви­щи­ло по­пе­редній рівень. Водно­час у струк­турі посівів ча­ст­ка ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла май­же 18%. Мас­штаб­ніше ви­роб­ництво ку­ку­руд­зи спо­с­теріга­ли у Пол­тавській (593 тис. га), Кіро­во­град­ській (390), Черні­гівській (по­над 354 тис. га) об­ла­с­тях за се­ред­ньої вро­жай­ності 64,1 ц/га. Найвищо­го рівня во­на до­сяг­ла у Рівненській об­­ласті (81,5 ц/га), най­ниж­чо­го — на Сході Ук­раїни — у За­порізькій, Лу­ган­сь­кій та До­­не­ць­кій об­ла­с­тях (не пе­ре­ви­щу­ва­ла 38 ц/га).
Торі­к ви­роб­ництво ку­ку­руд­зи на зер­но ста­но­ви­ло 28,5 млн т, що на 8% мен­ше по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. Це зумовлено ско­ро­чен­ням площі під куль­ту­рою до 4,6 млн га та зни­жен­ням вро­жай­ності до 61,6 ц/га.
Проте ко­ли­ван­ня ви­роб­ництва не впли­ва­ють на внутрішнє спо­жи­ван­ня ку­ку­руд­зи. Для Ук­раїни  — це ек­с­порт­но-орієнто­ва­на куль­ту­ра. По­пит внутрішньо­го рин­ку на про­до­воль­чу та фу­раж­ну ку­ку­руд­зу ста­но­вить близь­ко тре­ти­ни її за­галь­но­го ви­роб­ництва. Тож більшість уро­жаю ре­алізується на зовнішньому рин­ку. У по­точ­но­му мар­ке­тин­го­во­му році (МР, ве­ре­сень 2014 — сер­пень 2015 р.) на зовнішньо­му рин­ку про­гно­зується ре­алізу­ва­ти 18 млн т.

Світо­вий ри­нок
Ку­ку­руд­за є ос­нов­ною фу­раж­ною куль­ту­рою у світі. Об­ся­ги її ви­роб­ництва ма­ють тен­денцію до постійно­го зро­с­тан­ня, що обумовлено ви­ко­ри­с­тан­ням ку­ку­руд­зи, окрім про­до­воль­чих та фу­раж­них цілей, ще й на технічні, зо­к­ре­ма, ви­роб­ництво біое­та­но­лу. За оцінка­ми міністер­ст­ва сільсько­го гос­по­дар­ст­ва США (USDA), світо­ве ви­роб­ництво цьо­го зер­на у 2014/15 МР ста­но­ви­ти­ме 992 млн т, що на 3,2 млн т пе­ре­ви­щить показник по­пе­реднього се­зону. На збільшен­ня ви­роб­ництва впли­ва­ти­ме зро­с­тан­ня вро­жай­ності до 5,6 т/га. При цьо­му пло­ща під куль­ту­рою  ско­ро­ти­ла­ся на 3,6 млн га.
Че­рез спе­кот­ну по­го­ду та ско­ро­чен­ня площ відбу­ло­ся змен­шен­ня вро­жаю в більшості країн — ос­нов­них ви­роб­ни­ків ку­ку­руд­зи. Так, порівня­но з по­пе­реднім се­зо­ном, не­до­от­ри­ма­ють уро­жай у Ар­ген­тині, Бра­зилії, Індії, Пів­денній Аф­риці. Ра­зом з тим, відбу­деть­ся збільшен­ня ви­роб­ництва цьо­го зер­на у США, країнах ЄС та Мек­сиці. При цьо­му США зби­рає по­над тре­ти­ну сві­то­во­го вро­жаю та за­ли­шається світо­вим ліде­ром із ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи.
Збільшен­ня об­сягів ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи впли­ва­ти­ме на зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня. За да­ни­ми USDA, світо­ве спо­жи­ван­ня цьо­го зер­на пе­ре­ви­щить показники по­пе­реднього се­зону. У 2014/15 МР по­пит на ку­ку­руд­зу ста­но­ви­ти­ме май­же 974 млн т, що більше, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, на 21 млн т. Не­зва­жа­ю­чи на зро­с­та­ю­че спо­жи­ван­ня, світові кінцеві за­па­си зерна збільшать­ся. На кінець по­точ­но­го се­зо­ну їх про­гно­зу­ють­ близько 188 млн т, що на 3% мен­ше по­пе­ред­­ньо­го рівня.
Світо­ва торгівель­на ак­тивність цьо­го се­зо­ну зни­зить­ся. За­галь­ний об­сяг зовнішніх про­да­жів очікується близько 120 млн т, що на 7% мен­ше по­пе­ред­ньо­­го періоду. Ук­раїна посідає третє місце у світо­во­му рей­тин­гу ек­с­пор­терів зер­на ку­ку­руд­зи, за­ли­шив­ши по­за­ду Ар­ген­ти­ну, країни ЄС, Індію та РФ. Ліде­ра­ми світо­во­го ек­с­пор­ту за­ли­шать­ся Бра­зилія та США. Очікує­ться, що Бра­зилія ре­алізує на зовнішніх рин­ках 22 млн т, що на рівні по­пе­ред­нь­о­го се­зо­ну, а США — 46 млн т, що на 10% мен­ше тогорічно­го.
Ва­го­мим фак­то­ром роз­вит­ку світо­во­го рин­ку ку­ку­руд­зи вва­жається на­ро­щу­ван­ня ви­роб­ництва біое­та­но­лу. То­му й на­далі посівні площі під ку­ку­руд­зою роз­ши­ря­ти­муть­ся, що спри­я­ти­ме зро­с­тан­ню спо­жи­ван­ня цьо­го зер­на.

Ціно­ва си­ту­ація
Світові ціни на ку­ку­руд­зу під впли­вом мінли­вих про­гнозів щодо ви­ро­щу­ван­ня цьо­го зер­на постійно ко­ли­ва­ли­ся (ця тенденція триватиме і надалі). На ціни внутрішньо­го рин­ку, окрім тен­денцій на світо­во­му, впливала де­валь­вація гривні.
Вітчиз­ня­ний ри­нок ку­ку­руд­зи відзна­чав­ся ак­тивністю впро­довж всьо­го се­зо­ну, що відо­б­ра­жа­ло­ся на цінах.
У ве­ресні 2014 р. за­ку­півельні ціни на ку­ку­руд­зу бу­ли вдвічі мен­ши­ми по­­рівня­но з ціна­ми квітня 2015 р.
Як­що на по­чат­ку се­зо­ну ку­ку­руд­зу куп­ля­ли за 1,5–1,6 тис. грн, то в се­ре­дині ціни зрос­ли до 3,1–3,2 грн/т. При цьо­му ек­с­пор­те­ри дек­ла­ру­ва­ли ціни на 100–200 грн ви­ще від пе­ре­роб­ників.
Тен­денція до зро­с­тан­ня цін спо­с­теріга­ла­ся по ви­ко­нан­ню зовнішньо­е­ко­номічних кон­трактів на по­ста­чан­ня ку­ку­руд­зи. На по­чат­ку се­зо­ну це зер­но куп­ля­ли на умо­вах до­став­ки в пор­ти Чор­но­го мо­ря по 1,8 тис. грн/т, тоді як у квітні ціна зрос­ла до 3,3 тис. грн. Ра­зом з тим, ціна угод з ба­зи­сом по­став­ки FOB (фран­ко борт суд­на) ста­но­ви­ла у жовтні 160, у квітні — 160 дол./т. Своєю чер­гою, більш ви­сокі ціни по­точ­но­го се­зо­ну спо­с­теріга­ли­ у лю­то­му 2015 р. Водночас за­купівельні ціни на внут­рішньо­му рин­ку ста­но­ви­ли 4,2 тис. грн/т, на умо­вах до­став­ки в пор­ти Чор­но­го мо­ря —
4,3 тис. грн, з ба­зи­сом по­став­ки FOB —
186 дол./т.
У квітні по­точ­но­го ро­ку ку­ку­руд­за бу­ла затребуванішим про­дук­том на внутрішньо­му рин­ку зер­на.

Насіння
Вітчиз­ня­ний ри­нок на­си­че­ний про­по­зиціями сортів та гібридів ку­ку­руд­зи, які відповіда­ють грунтово-кліма­тич­ним умо­вам та іншим зо­наль­ним особ­ли­во­с­тям. За три­валістю ве­ге­таційно­го періоду гібри­ди й сор­ти ку­ку­руд­зи поділя­ють­ на ран­нь­о­с­тиглі (з ве­ге­таційним періодом 90–100 днів), се­ред­нь­о­ранні (105–115), се­ред­нь­о­с­тиглі (115–120), се­ред­нь­опізні (120–130) та пізньо­с­тиглі (135–140 днів). Від три­ва­лості ве­ге­таційно­го періоду за­ле­жить до­сти­ган­ня зер­на, що, своєю чер­гою, змен­шує ви­т­ра­ти коштів на йо­го сушіння.
Ціни на гібри­ди та сор­ти ку­ку­руд­зи вітчиз­ня­них на­уко­вих ус­та­нов та до­­с­лід­­них гос­по­дарств ста­нов­лять від 0,45 до 1,70 тис. грн/п. од. (від 50 до 70 тис. насінин). При цьо­му імпорт­ний посівний ма­теріал ком­паній «Ліма­грейн», КВС, «Маї­са­дур» про­по­нується  по 75–95 євро; «Син­ген­та», «Мон­сан­то», «Дюпон Піонер» — 158–225 дол./п. од. Такі ціни на сор­ти та гібри­ди доміну­ва­ли впро­довж цьо­горічної посівної кам­панії.
Ви­т­ра­ти на посівний ма­теріал виз­на­ча­ють за­леж­но від вар­тості прид­бан­ня та за­трат на до­став­ку. За висівання
1 п. од. ку­ку­руд­зи гібри­да Ясон за тра­диційної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри за­гальні ви­т­ра­ти на насіння дорівню­ва­ти­муть 450 грн. За інтен­сив­ної тех­но­логії висіву 1 п. од. гібрида
ДК 315 («Мон­сан­то») за­гальні ви­т­ра­ти на насіння ста­но­ви­ти­муть май­же
3,15 тис. грн.

До­б­ри­ва та за­со­би за­хи­с­ту рос­лин
Ку­ку­руд­за по­тре­бує знач­но ви­щих норм внесення до­б­рив порівня­но з інши­ми зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми. За про­гно­зо­ва­но­го вро­жаю ку­ку­руд­зи  на рів­ні 45 ц/га із за­сто­суванням тра­ди­ційної тех­но­логії до­статнім бу­де вне­сен­ня 100 кг нітро­­амо­фо­с­ки (N16P16K16) та 150 кг кар­баміду (N46). За інтен­сив­ної тех­но­логії та про­гно­зо­ва­но­го вро­жаю 75 ц/га до­стат­ньо вно­си­ти 150 кг нітро­а­мо­фо­с­ки (N16P16K16) та 200 кг кар­баміду (N46). З ог­ля­ду на ціни: нітро­а­мо­фо­с­ка — 10,5, кар­бамід — 9,5 тис. грн/т, ви­т­ра­ти на міне­ральні до­б­ри­ва за тра­диційної тех­но­логії ста­но­ви­ти­муть 2,5, інтен­сив­ної — 3,5 тис. грн/га.
Невід’ємним еле­мен­том тех­но­логічно­го про­це­су ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи є за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин. Так, пе­с­ти­ци­ди ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ за про­яви пер­ши­х бур’янів, хво­роб та шкідників, що спри­я­є здо­ро­во­му роз­вит­ку рос­лин та от­ри­манню ви­со­ких уро­жаїв. Вра­хо­ву­ю­чи доміну­ю­чу про­по­зицію імпорт­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин на внутрішньо­му рин­ку,
де­валь­вацію гривні, ця стат­тя ви­т­рат, порівня­но з по­пе­реднім ро­ком, істотно збільшить­ся. За тра­диційної
тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи
ви­т­ра­ти на за­со­би за­хи­с­ту рос­лин роз­ра­хун­ко­во на 1 га ста­но­ви­ти­муть 0,8,
за інтен­сив­ної — 2,6 тис. грн.

Інші ви­т­ра­ти
Наявність ши­ро­кого спектра технічних за­ходів з ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи при­зво­дить до знач­них ви­датків. Більш відчут­ни­ми у струк­турі за­галь­них ви­т­рат є ви­дат­ки на підтри­ман­ня на­леж­но­го ста­ну ос­нов­них за­собів ви­роб­ництва та прид­бан­ня паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів. За тра­диційної тех­но­логії по­тре­ба в паль­но-ма­с­тиль­них ма­­теріалах на 1 га ста­но­ви­ти­ме 82,7, інтен­сив­ної — 54,1 л. Ви­хо­дя­чи з роз­ра­хун­ко­вої ціни ди­зель­но­го палива на рівні 20,6 грн/л, за­галь­на їхня вартість ста­но­ви­ти­ме за тра­диційної тех­но­логії — 1,7, за інтен­сив­­ної — 1,1 тис. грн/га.
Ви­т­ра­ти на ос­новні за­со­би ви­роб­ництва вра­хо­ву­ють амор­ти­заційні відра­ху­ван­ня, ви­т­ра­ти на прид­бан­ня за­пас­них ча­с­тин та про­ве­ден­ня ре­монт­них робіт. У су­куп­ності ча­ст­ка та­ких ви­т­рат ста­но­ви­ти­ме від 20 до 25% за­галь­них ви­т­рат. Та­ким чи­ном, за тра­диційної тех­но­логії по­тре­ба в ут­ри­манні ос­нов­них за­собів ви­роб­ництва на 1 га ста­но­ви­ти­ме 2,4, інтен­сив­ної — 3,7 тис. грн. Крім цьо­го, ви­роб­ничі ви­т­ра­ти та­кож вра­хо­ву­ють оп­ла­ту праці та на­ра­ху­ван­ня, оренд­ну пла­ту за зем­лю, за­галь­но­ви­роб­ничі та низку до­дат­ко­вих ви­дат­ків. У су­куп­ності ви­т­ра­ти, вра­хо­ву­ю­чи по­точні ціни та та­ри­фи квітня 2015 р., за ви­ро­щу­вання ку­ку­руд­зи за тра­диційною тех­но­логією ста­но­ви­ти­муть 10,3, за інтен­сив­ною — 16,2 тис. грн/га.

Підсум­ки
Та­ким чи­ном, за ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на зер­но за тра­диційною тех­но­логією за­гальні гос­по­дарські ви­т­ра­ти на 1 га ста­но­ви­ти­муть 10,9 тис. грн. За вро­жай­ності 45 ц/га собівартість 1 т про­дукції дорівню­ва­ти­ме 2,4 тис. грн. За ціни ре­алізації ку­ку­руд­зи 3 тис. грн/т при­бу­ток з 1 га ста­но­ви­ти­ме май­же
2,6 тис. грн, що за­без­пе­чить рен­та­бель­ність на рівні 24,3%.
За ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на зер­но за інтен­сив­ною тех­но­логією за­гальні гос­по­дарські ви­т­ра­ти на 1 га ста­но­ви­ти­муть 17,0 тис. грн. За вро­жай­ності 75 ц/га собівартість 1 т про­дукції дорівню­ва­ти­ме 2,3 тис. грн. За ціни ре­алізації ку­ку­руд­зи 3 тис. грн/т при­бу­ток з 1 га ста­но­ви­ти­ме май­же 5,5 тис. грн, що за­без­пе­чить рен­та­бельність на рівні 32%. Та­кий рівень рен­та­бель­ності дає змо­гу по­вер­ну­ти ви­т­ра­чені на ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи ко­ш­ти та до­дат­ко­во от­ри­ма­ти 0,32 грн на кож­ну 1 грн, вкла­де­ну у ви­роб­ниц­тво ку­ку­руд­зи за інтен­сив­ною тех­но­логією, та 0,24 грн — за тра­диційною.
У разі збе­ре­жен­ня існу­ю­чих цін на ма­теріаль­но-технічні ре­сур­си у 2015 р. собівартість ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи за інтен­сив­ною тех­но­логією ста­но­ви­ти­ме близь­ко 17 тис./га, що більше ніж удвічі пе­ре­ви­щить торішні ви­т­ра­ти. Тож для підви­щен­ня при­ваб­ли­вості ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи йо­го за­купівельні ціни ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти рен­та­бельність від 50% і ви­ще. Відтак се­редні за­купівельні ціни на ку­ку­руд­зу ма­ють ста­но­ви­ти від 3,5 тис. грн/т.

Про­гноз на но­вий уро­жай
За оцінка­ми ек­с­пертів, цього року посіви ку­ку­руд­зи ско­ро­тять­ся, порівняно з  тогорічними, на 18–20% і ста­но­ви­ти­муть близь­ко 3,8–3,9 млн га.
По­каз­ник се­ред­ньої вро­жай­ності та­кож зни­зить­ся. На це впли­ва­ти­ме еко­номія на ре­сурс­но­му за­без­пе­ченні та якості та­ких ре­сурсів. Тож за вро­жай­ності 5,7–5,8 т/га ва­ло­ве ви­роб­ництво ку­ку­руд­зи цьо­го ро­ку ста­но­ви­ти­ме близь­ко 23 млн т.
При­ваб­ливістю ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри є те, що період та три­валість зби­ран­ня не впли­вають на якість та об­сяг ви­роб­ництва зер­на на відміну від інших зер­но­вих куль­тур. За су­хої по­го­ди ку­ку­руд­за навіть по­кра­щує якісні по­каз­ни­ки зер­на. Во­но стає сухішим, що змен­шує в по­даль­шо­му ви­т­ра­ти на складські по­слу­ги. У серпні — ве­ресні, за­леж­но від періоду дозріван­ня, во­логість зер­на у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ти­ме 20–22%. На та­ко­му рівні, або навіть сухіший, уро­жай мож­на зби­ра­ти у зи­мо­вий та навіть вес­ня­ний періоди. На це впли­ває, окрім на­яв­ності вільних по­туж­но­с­тей для зберіган­ня, ще й інші фак­то­ри, а са­ме технічне та ре­сурс­не за­без­пе­чен­ня, ціна на зер­но. От­же, вра­хо­ву­ю­чи зро­с­та­ю­чий по­пит сві­то­во­го рин­ку, наявне ма­теріаль­но-тех­нічне за­без­пе­чен­ня, ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи у но­во­му зер­но­во­му се­зоні бу­де еко­номічно ефек­тив­ним.