Ефективні рішення в умовах нестабільності

Менше фунгіцидних обробок не завжди означає гірший урожай. Звичайно, якщо фунгіцид якісний. У цьому переконалися і в ТОВ «Агрофірма “Донеччина”», землі якої розташовано біля Краматорська. Попри велику кількість опадів цього року, тут провели одну фунгіцидну обробку пшениці замість звичних двох і отримали зерно другого-третього класів. А врожайність пшениці перевищила очікувану. На думку директора агрофірми Дмитра Іванченка, у цьому заслуга й ефективного захисту.

— Цього року пшениця у нас вродила понад 4 т/га, це середня багаторічна врожайність, — розповідає Дмитро Іванченко. — Ми думали, буде набагато гірше, бо з осені та й навесні, пшениця була в незадовільному стані. Сіяли в суху землю, дощ пройшов аж на початку листопада, тож у зиму вона ввійшла у фазі шильця. А ще в лютому її підморозило, тому навесні пшениці майже не було видно, поля просто чорніли. Ми підживили її селітрою в нормі 300 кг/га — внесли розкидним методом по 150 кг/га і через сівалку по 150 кг/га. Далі у травні-червні пройшли дощі, випало по 100 мм на місяць. Пшеничка піднялася, але водночас виникла проблема розвитку хвороб, бо весна видалася прохолодною. Тож ми обробили посіви у фазі виходу в трубку фунгіцидом Елатус® Ріа й отримали якісне зерно. Здавали його в лабораторію — аналіз показав, що хворобами пшеницю не уражено. Отже, Елатус® Ріа впорався на «відмінно».

Краще менше, та краще

Ось такий вийшов виробничий експеримент у полі. Зазвичай в АФ «Донеччина» практикують дві фунгіцидні обробки, хоча працюють у зоні ризикованого землеробства, де постійно бракує вологи, і, здавалося б, хвороб там має бути менше. А проте, каже Дмитро Іванченко, роси однаково випадають, дощі проходять зрідка, отож загроза ураження пшениці постійна. І краще перестрахуватися, ніж потім недоотримати врожай. Цьогоріч випадок допоміг з’ясувати, як можна здешевити технологію.

— Елатус® Ріа ми цього року застосували вперше, — розповідає директор. — Вирішили внести фунгіцид один раз, бо пшениця була дуже слабка, ми взагалі думали, що зберемо максимум 3 т/га. Тому провели лише одну обробку, сподіваючись, що фунгіцид якісний, спрацює, — чули про нього добрі відгуки на семінарі компанії «Сингента». І справді, попри велику кількість опадів, після застосування Елатус® Ріа хвороби пшеницю не уражували. Та й по полю зайвий раз топтатися не довелося — так зберегли 3–5 % урожаю.

Зміни відбулися і в захисті пшениці від шкідників. Раніше проводили дві інсектицидні обробки — у фазах появи прапорцевого листка й викидання колоса. Бо клоп черепашка, трипси дають про себе знати навіть у посушливі роки. Та відколи спробували
Енжіо®, працюють інсектицидом лише один раз, перед появою прапорцевого листка.

— Енжіо® тримає захист проти шкідників до трьох тижнів, цього досить — пояснює Дмитро Іванченко. — Шкідники на пшениці є, але їх мало, суттєво на врожайність вони не впливають. Тобто ми побачили, як ефективно боротися зі шкідниками превентивно. До того ж ми менше витрачаємося на захист, менше витоптуємо ґрунт.

Як зберегти вологу

Цьогорічні дощі для Донеччини — радше виняток, аніж правило. Зазвичай опадів тут буває дуже мало і всі зусилля в господарстві спрямовують на збереження ґрунтової вологи. Перевірений спосіб — чистий пар. І хоч багато виробників на Сході вважають утримання чистих парів економічно невигідним, Дмитро Іванченко переконаний, що це найкращий попередник для озимої пшениці, а переваги від нього він оцінює не тільки в грошах.

— Звісно, якщо порахувати, то витрати на утримання парів чималі: крім утраченої вигоди за неотриманий урожай, ми ще платимо за оренду землі, витрачаємося на культивацію, обробку поля гліфосатом тощо, — розповідає директор. — Однак я вважаю, що землю не потрібно перенавантажувати, треба давати їй відпочинок хоча б раз на три-чотири роки. Треба давати їй можливість накопичити вологу, і потім вона віддячить сторицею. Бувало, в посушливі роки ми збирали пшениці по 3 т/га, а після пару — по 5 т/га, і завдяки парам мали прибуток. Тобто пар для нас — як страховка від неврожаю в посуху. Тому після соняшнику ми 10–15 % земель відводимо під пар. У такий спосіб ще й стримуємо поширення вовчка.

Інший спосіб утримати ґрунтову вологу для пшениці — сіяти в необроблений ґрунт сівалкою Great Plains. За словами директора, в такому разі в ґрунті однаково зберігається волога, і після першого дощу вона обов’язково дістається до насінини. Зазвичай попередником під пшеницю виступає соняшник, який, як відомо, багато споживає ґрунтової вологи. Проте в господарстві помітили: у разі прямої сівби пшениця розвивається вдвічі краще, ніж після проведеного дискування. Надалі хочуть випробувати ще й технологію ноу-тілл — залишили для експерименту невелику ділянку, щоб навесні посіяти там соняшник.

Технологічні зміни

Дмитро Іванченко не приховує, що цього року господарству дуже пощастило з весняними опадами. Однак осіння посівна знову пройшла в умовах посухи. Часу для розвитку пшениця майже не мала — в зиму ввійшла у фазі шильця.

Як завжди, сіяли вітчизняними районованими сортами Донецька 48, Журавка, Ластівка Одеська, Пилипівка. Вони найкраще пристосовані до умов Сходу — витримують зимові морози і літню посуху. Останнім часом знижують норми висіву пшениці. Якщо раніше сіяли 270 кг/га, бо переймалися, що пшениця не кущитиметься, то тепер перейшли на 160–180 кг/га, тобто 4–4,5 млн схожих насінин/га. Так насінини менше конкурують одна з одною, збільшується площа їхнього живлення, посіви краще провітрюються, відповідно й хвороб меншає. Натомість, за словами директора, маса тисячі насінин стає більшою.

На жаль, наступного року без змін у системі живлення не обійтися, але цього разу їх продиктовано подорожчанням добрив.

Виробництво пшениці дуже подорожчало, говорить Дмитро Іванченко. Тому в нас немає іншого виходу, як зменшити норми внесення добрив. Замість 300 кг/га селітри будемо давати максимум 200 кг/га, тобто 70 кг/га азоту в діючій речовинні. Далі побачимо. Тим паче осінь була суха, насіння пшениці лежало в землі до кінця листопада, поки не пройшов перший дощ. Розраховувати на великий урожай не доводиться. Утім, ми намагаємося поповнити запаси елементів живлення в ґрунті коштом подрібненої соломи, яку після збирання пшениці задисковуємо разом із азотом. Так солома повертається назад у ґрунт як добриво.

Ну, що ж, навіть в умовах посушливого Степу можна знайти способи підвищити врожайність культур. Досвід ТОВ «Агрофірма «Донеччина» переконливо це доводить.

Софія Нестерчук