Ефективні протруйники насіння на озимій пшениці

Ефективні протруйники насіння на озимій пшениці

Одним з ефективних засобів хімічного захисту рослин від хвороб є протруєння насіння. Протруєння — це обробка насіння хімічними препаратами (протруйниками) з метою знищення зовнішньої та внутрішньої інфекції. Цей захід дає змогу знешкодити насіння від збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, захищає насіння і проростки від пліснявіння в грунтових умовах, знижує ураження сходів кореневими гнилями; послаблює негативний вплив пошкоджень та травмування на якість посівного матеріалу; стимулює ріст і розвиток рослин у результаті дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в проростаючому насінні й рослинах, а також покращує перезимівлю озимих культур.

Асортимент препаратів для протруєння зернових колосових останнім часом значно збільшився. В Україні дозволено для застосування понад 20 пестицидів, до складу яких входить від однієї до трьох діючих речовин із різних хімічних груп. Кожна група препаратів має свій спектр дії на шкідливі організми, різний механізм і характер дії. Тому при виборі протруйників необхідно звернути увагу, проти яких збудників хвороб треба їх застосовувати. Так, контактні препарати Берет 050, 5% к.с., Максим 025, 2,5% т.к.с., Паноктин, 35% в.р. — неефективні проти летючої сажки пшениці та ячменю. Препарати системної дії Байтан універсал, 19,5% з.п., Вінцит, 5% к.с., Вітавакс 200 ФФ, 34% в.к.с., Дерозал, 50% к.с., Дивіденд, 3% т.к.с., Преміс 25, 2,5% т.к.с., Раксіл, 2% з.п., Сумі 8, 2% з.п. та інші проявляють ефективність проти всіх видів сажки на зернових.
Проти грибів роду Fusarium (сюди входить і збудник снігової плісняви (F.nivale) на зернових культурах широко використовують триазольні фунгіциди-протруйники. Серед них слід відмітити препарат фірми “Байєр” — Байтан універсал, 19,5% з.п. (15% триадименолу + 2,5% імазалілу + 2% фуберидазолу). Діюча речовина фуберидазол забезпечує захист посівів від снігової плісняви.
Ефективним проти снігової плісняви є препарат фірми “Сингента” на основі фенпіклонілу — Берет 050, 5% к.с. Слід відмітити ефективність проти даного збудника і препарату Максим 025, 2,5% т.к.с. (флудиоксоніл). Відмічена ефективність проти снігової плісняви і препарату цієї ж фірми — Вінцит, 5% к.с. (флутриафол 2,5% + тіабендазол 2,5%), а також препарату фірми “Авентіс КропСаєнс” — Паноктин-тоталь, 32,5% т.к.с. (гуазатин 30% + тритиконазол 2,5%). Ефективним проти даної хвороби є і препарат фірми “Юніроял Кемікал” — Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (карбоксин 17% + тирам 17%).
Проти збудників кореневої гнилі ефективними є препарати Байтан універсал, 19,5% з.п., Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к., Максим 025, 2,5% т.к.с., Паноктин-тоталь, 32,5% т.к.с. Стримують розвиток кореневих гнилей і інші протруйники, але меншою мірою. Протруєння забезпечує захист посівів озимини в осінній період. Затяжної вологи осені в листопаді відмічається незначне ураження збудником (у вигляді невеликого побуріння піхви поверхневого листка) при поширенні хвороби до 10%.
Вплив протруйників на розвиток борошнистої роси, септоріозу та бурої іржі на ранніх фазах розвитку рослин озимої пшениці незначний. Деякі позитивні результати від цього заходу зумовлюються впливом препаратів на загальний стан рослин і, відповідно, підвищенням їх стійкості до біотичних факторів.
Результати дослідів з вивчення ефективності протруйників наведено в таблиці 1.
У 2001 році іноземні фірми-виробники представили на ринок України нові препарати. Серед них на велику увагу заслуговують Дивіденд Стар 036 т.к.с. (1 л/т) — фірма “Сингента”, Раксіл, 6% т.к.с. (0,4 л/т) — фірма “Байєр”, Реал 200 т.к.с. (0,2 л/т) — фірма “Авентіс КропСаєнс”, Сумі 8 FLO, 2% к.с. (1,5 л/т) — фірма “Саміт—Агро Юкрейн”.
За своїми характеристиками пестициди, у тому числі протруйники, наближаються до біологічно-активних речовин. Вони можуть певною мірою впливати на саму рослину, яку вони захищають. Цей вплив може бути позитивним і негативним. Так, у результаті проведених лабораторних аналізів у відділі захисту рослин Миронівського іституту пшениці більшість препаратів позитивно впливали на посівні якості насіння озимої пшениці Миронівська 61, за незначним винятком (табл. 2). Виділяється препарат Берет 050, 5% к.с. з нормою витрати 4 л/т, який має дещо нижчий показник лабораторної схожості протягом декількох років вивчення. Але на даний період часу цей препарат у виробництві майже не використовують.
Що стосується впливу протруйників на біологічні показники посівного матеріалу, то в даному випадку відмічено різну дію препаратів на довжину проростка, довжину колеоптиле, довжину первинних корінців. За впливом протруйників на кількість первинних корінців великої різниці між контролем та варіантами із застосуванням протруйників не відмічено (табл. 2). Для препарату Байтан універсал, 19,5% з.п. виявлено ретардантний ефект. За рекомендованих норм витрати (2 кг/т) він вкорочує довжину колеоптиле, вузол кущення озимої пшениці закладається в грунті практично на глибині загортання насіння. Темпи росту надземної маси сходів із обробленого насіння уповільнюються. З’являються вони на 1—2 дні пізніше, але через 10—20 днів після сходів рослини в контролі і варіанті з Байтаном універсалом по висоті вирівнюються (табл. 3). На кореневу систему препарат проявляє стимулюючу дію, підвищуючи зимостійкість рослин.
Здатність до укорочення колеоптиле проявляють ще й такі препарати, як Раксіл, 2% з.п., Вінцит, 5% к.с., Сумі 8, 2% з.п., але меншою мірою, порівняно з Байтаном універсалом, 19,5% з.п. Такі особливості дії протруйників слід враховувати і вміло застосовувати на практиці.
Висівати протруєне такими протруйниками насіння необхідно на глибину не більше 3—4 см. Лише насіння, що оброблялося Вітаваксом 200 ФФ, 34% в.к.с., можна висівати на глибину 5—6 см. Особливо важливо витримувати загортання насіння в грунт на 2—4 см для середньорослих і короткостеблових сортів, які мають короткий колеоптиле. Недотримання вищезазначеної глибини загортання є однією з причин зменшення польової схожості.
Слід точно дотримувати рекомендованих норм витрати протруйників у робочих розчинах на одиницю маси насіння. У разі їх зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння за рахунок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, аж до повної їх загибелі. Підвищення норм витрати препаратів особливо небезпечне для партій з високим ступенем травм. Останнім часом рівень травмованості насіння озимої пшениці у виробництві досить високий: він досягає 50—60%, а в окремих випадках — 70% і більше. Що більше травмоване насіння, то більше знижуються його посівні якості.
Передпосівну обробку травмованого насіння різними протруйниками треба проводити з особливою обережністю. Результати проведених дослідів свідчать, що при протруєнні травмованого в зоні зародку насіння лабораторну схожість Байтан універсал, 19,5% з.п. знижує на 64%, Берет 050, 5% к.с. — на 54%, Сумі 8, 2% з.п. — на 15%, Дивіденд, 3% т.к.с. — на 12%, Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с. — на 10%, при цьому збільшуючи шкідливість травмування в зоні зародку. Цими препаратами краще обробляти партії насіння з незначним (до 10%) мікропошкодженням зародку. Що стосується травмування насіння в зоні ендосперму, то вплив протруйників на схожість посівного матеріалу незначний. А деякі протруйники збільшують, порівняно з контролем, урожайні властивості травмованого насіння, стимулюючи його ростові процеси.
При протруєнні насіння Раксілом, 2% з.п. і Вінцитом, 5% к.с. відмічено їх мінімальний вплив на схожість травмованого насіння як у зоні зародку, так і в зоні ендосперму.
Слід відмітити, що при зберіганні протруєних партій насіння протягом одного, трьох і шести місяців зниження його енергії проростання та лабораторної схожості не виявлено. Незначне зниження цих показників відмічено при зберіганні протруєних партій насіння більше шести місяців. Зберігання обробленого хімічними засобами травмованого насіння більше шести місяців не рекомендується. Слід зазначити, що вплив протруйників на посівні якості та біологічні показники посівного матеріалу залежить і від погодних умов року, в яких формувалася зернівка.

Г. Ковалишина,
Миронівський інститут
пшениці ім. В. М. Ремесла