Дрони на варті ваших статків або Як зменшити витрати і підвищити врожайність у сучасних умовах

Використання агродронів для обробки посівів пестицидами — досить актуальна тема, яка з року в рік набуває все вищої популярності. Якщо на початку їхньої появи на ринку всі cтавилися до них досить скептично, то наразі навіть потужні світові компанії із реалізації сільськогосподарської техніки заводять це обладнання собі до «портфелю».

 Про ефективність та доцільність використання агродронів, можливість часткової або повної заміни причіпних та самохідних обприскувачів у сільському господарстві розповіли Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA та Максим Романовський, керівник відділу точного землеробства «Тайтен Машинері Україна», під час онлайн-мітапу, який організувала компанія AGGEEK.

Для початку слід зауважити, що група компанія DroneUA є експертом із впровадження технологій безпілотних рішень. У структурі компанії функціонує власні інженерні та виробничі підрозділи, центр із обробки даних. Також DroneUA є імпортером і дистрибутором в Україні найпопулярніших торгових марок у світі дронів.

Експерти відзначають, що цього року було дуже багато чинників, які вплинули не лише на ринок дронів, а й на впровадження робототехніки в цілому.

«Якщо говорити про ринок в цілому, то можна сказити, що динаміка його розвитку гірша порівняно з минулим роком. Через військові дії, затримку у фазах розвитку рослин — попит на використання дронів запізнюється. Але вже чітко відслідковується тенденція щодо його збільшення. Наприклад, можна говорити про рекордні, як для України, тендери на надання послуг: у 2022 році агрохолдинг Kernel давав запити на проведення обробки 78 тис. га. Все більше з’являється клієнтів, які твердо переконані у тому що будуть використовувати дрони. Тобто ринок рухаються. Також слід відмітити, що вже третій рік поспіль ми бачимо дуже сильних, потужних гравців вітчизняного агроринку, які незважаючи ні на що хочуть отримувати ці послуги.

Щодо невеликих фермерів, то вони також дивляться в бік дронів. Адже економія палива, кількості внесених ЗЗР, мінімізація пошкоджень культури під час обприскування досить суттєва. І це змушує змінювати їхню думку щодо можливостей використання такої техніки. Але найголовніше — вони вбачають у цьому перспективи і хочуть використовувати ці технології. Щоправда, слід відмітити, що не завжди у них є наявні, «живі» кошти для оплати цих послуг. Виходом із ситуації може стати участь аграріїв у спільному проектів DroneUA (ТОВ «ДІДЖІ ФЛАЙ») та USAID із популяризації та використання безпілотних та роботизованих технологій. Зокрема, програмою передбачено надання фінансової підтримки дрібним фермера.

Якщо говорити по динаміку, порівняно із 2021 роком, та об’єми, які ми можемо очікувати цього року, то я б хотів сказати, що обсяг ринку трішки збільшиться. Нажаль, це не буде збільшення у чотири рази, яке ми планували та обговорювали того року, але це однозначно буде ріст: у півтора рази мінімум, оптимально — два», — говорить Валерій Яковенко.

Також експерт відзначає, що великі агроструктури доволі активно використовують агродрони. Але майбутнє, все ж таки, за дрібними фермерами.

«Я впевнений, що в Україні немає працюючих в агро людей, які не знають або не чули про дрони-обприскувачі і технологію, за якою вони працюють. Деякі дрібні фермери успішно використовуєть дрони впродовж декількох сезонів. І чим активніше вони будуть використовувати цю технологію, тим краще для всього ринку робототехніки. Тут логіка доволі проста: наразі в Україні обробляється близько 27 млн га, з яких великі агропідприємства та холдинги обробляють лише 7 млн га. Тобто в нас залишається ще 20 млн га у обробітку невеликих агропідприємств, фермерських господарств, одноосібників. І роботи на цій землі зовсім не відрізняються від тих, які проводять агрохолдинги — культури слід сіяти, підживляти, захищати, збирати. І ця праця ведеться. Майбутнє ж за використання надвисоких технологій, які пропонує роботизовано техніка, у тому числі й дрони. І на мою думку, саме ці гравці формують і будуть формувати основу розвитку ринку дронів в Україні, тому що ці рішення прозорі, практичні і зрозумілі кожному», — говорить Валерій.

Поява на ринку спеціалізованих компаній із реалізації дронів для внесення пестицидів — не новина. Наразі працює низка відповідних компанії. Але слід відмітити, що ніхто з потужних дилерів сільськогосподарської техніки, принаймні до останнього часу, всерйоз не розглядав технології внесення пестицидів за допомогою дронів, і відповідну продукцію не включали до свого портфелю. «Тайтен Машинері Україна» є однією із перших компаній, яка наважилася на цей крок.

«З 2019 року ми активно працюємо над впровадженням технологій точного землеробства. Ми маємо низку рішень для автоматизації виконання технологічних операцій. Останніми роками ми помічаємо, що є певний запит агроспільноти щодо використання роботизовано техніки, зокрема, дронів-обприскувачів. Тому включення цього продукту до нашої лінійки є цілком обґрунтованим.

Ми маємо у своїй лінійці дуже технологічну машину — самохідний обприскувач Case IH Patriot. Враховуючи це, у багатьох може скластися хибна думка, що ми, «заводячи» дрони собі у портфель, лише посилюємо внутрішньої конкуренцію, що негативно вплине на розвиток компанії. Але я глибоко переконаний, що це не так. Адже дрони-обприскувачі — це не конкуренти для самохідних чи причіпних обприскувачів, а влучне доповнення або ж, на певних етапах росту і розвитку рослин, їхня заміна. Адже якою б не була технологічною колісна машина, є моменти, продиктовані впливом сторонніх факторів, коли вона фізично не може працювати, а строки внесення того чи іншого препарату спливають і втрати врожайності неминучі. Наприклад, робота по високорослим культурам. Ми маємо спеціалізовані проставки для внесення ЗЗР на пізніх стадіях вегетації кукурудзи та соняшнику. Вартість цих проставок співставна із вартістю дрона. Тому чому б не спробувати замінити на цьому етапі самохідний обприскувач?» — говорить Максим Романовський.

На початку цього року «Тайтен Машинері Україна» стала офіційним дилером продукції китайської компанії XAG, яка є експертом на світовому ринку і, яка має власне представництво в Україні (група компаній DroneUA). «Чому ми зупинилися саме на продукції компанії XAG? Однин із варіантів відповіді — колір техніки. Нагадаю, що ми є офіційним дилером технікиCase IH, колір якої практично однаковий із кольором продукції XAG. Так, співпадіння є, але цей варіант не вірний. Україна є досить технологічною аграрною державою і можна впевнено сказати, що всі найновіші, навіть секретні, розробки присутні на ринку. На момент прийняття рішення про включення до портфелю лінійки дронів-обприскувачів на ринку вже були потужні гравці, які пропонували відповідні продукти. Коли ми серйозніше почали вивчати це рішення, то можу із впевненістю сказати, що не колір повпливав на рішення. Головною умовою обрання партнера для нас була наявність повної кваліфікованої підтримки. Адже коли ти розпочинаєш нову справу, йдеш новим шляхом, то там завжди будуть «підводні камені», про які початківці навіть і не здогадуються. Тому для нас безпосередня підтримка, так би мовити живими людьми, а не по телефону є досить важливою.

DroneUA вже тривалий час працює на ринку і має просто шалений досвід у цій сфері. Тому ми вирішили працювати із ними», — говорить Максим.

Обидва експерти відзначають, що, попри досить активний розвиток дронів-обприскувачів, роботизованої техніки, причіпні та самохідні обприскувачів ще десятиліттями працюватимуть і повністю замінити їх, «вибити» з ринку наразі неможливо. Тому говорити про конкуренцію цих двох технологій не варто. Дрони-обприскувачі — це системна допомога у виконанні технологічних операцій, які раніше не проводилися через брак техніки або ж її можливостей. Наприклад, внесення фунгіцидів на соняшник, кукурудзу. До появи дронів цю технологічну операцію ніхто не проводив. А доцільність у її проведенні доведена практикою. Адже дає змогу значно підвищити урожайність культур і отримати вищу якість зерна та насіння. І саме із появою дронів на ринку цю операцію включили до технологічних карт вирощування кукурудзи та соняшнику.

Також наразі є чимало суперечок щодо ультрамалооб’ємного (УМО) способу внесення пестицидів та взагалі доцільності використання дронів-обприскувачів.

«Є певні цифри, які дають змогу порівняти роботу звичайних обприскувачів та дронів. Наприклад, дрони дають можливість використовувати до 30% менше ЗЗР, економити 95% води, та що важливо цього року – суттєво економити паливо. За годину сучасний дрон може із легкістю обробити 18 га посівів, при цьому витратити лише 2-2,5 літрів палива, що становить 0.11-0.13 л/га. Тому слід рахувати і роботи свій вибір.

Щодо використання УМО. Є багато інформації, що світові виробники ЗЗР розробляють спеціальні препарати для внесення дронами. Я б не сказав, що ультрамалооб’ємне обприскування є новинкою на ринку і слід розповідати про його переваги та розробляти нові препарати. Ця технологія відома з 80-х років минулого століття і в свій час активно використовувалася у агро- та інших сферах. Якщо говорити про світовий ринок, то Україна це не перший ринок, де ця технологія активно працює: Китай, Індонезія, країни Південної Африки, В’єтнам — вже досить давно працюють дронами-обприскувачами і мають шалений досвід їхнього застосування. Кількість дронів, які там використовують, рахується вже десятками, навіть сотнями тисяч. І коли ми говоримо, що виробники хімії тільки-но проводять адаптацію пестицидів під дрони, то це звучить абсурдно. Адже світовий досвід уже є і залишається його лише вивчити, побудувати ланцюжок комунікацій між цими країнами і впровадити у себе на виробництві. Адже в Китаї, де дрони активно використовують вже впродовж п’яти років, наразі працює більше 100 тис. дронів. Світові виробники пестицидів також там активно працюють. І ви думаєте, що питання препаратів там не вивчалося? Щодо України, то тут більше стоїть питання офіційної реєстрації препаратів із окремими характеристиками (дозволено/рекомендовано вносити дронами) із чітко вказаними пропорціями, що надасть агрономам певних гарантій у роботі. Бо наразі дозування препаратів відбувається включно на страх і ризик агрономів-керівників. Цього року ми чекаємо презентації та реєстрації в Україні перших препаратів», — говорить Валерій Яковенко.

Останніми роками досить активно піднімаються питання щодо зменшення впливу пестицидів на здоров’я людства, економіку, екологію. І роль дроні у цій місії є доволі значною. «У нас є підраховані результати роботи наших дронів в Україні впродовж 2021 року. Згідно офіційних результатів, обладнанням, яке ми поставили минулого року, було обприскано один мільйон гектарів (флот із 650 дронів. Максимальний наробіток деяких дронів становив 5 тис. га). Порівняно зі звичайними обприскувачами, було зекономлено 5,5 млн л пального, що за минулорічними цінами є еквівалентом 6,0 млн євро.

Також слід сказати. що було зекономлено 460 тис. т води, через те, що ми виливали не 250 л/га, а 6-7 л. За рахунок відсутності механічних пошкоджень росли під час роботи та через вчасно виконані технологічні операції вдалося зібрати на 157 тис. т більше врожаю.

Якщо говорити про трендову у світі тему — зменшення карбонового сліду (викидів у атмосферу вуглецю), то технологія дронів-обприскувачів допомогла у 2021 році лише в Україні знизити на 14 тис. т викиди вуглецю. Це велика цифра і якби ми могли це продавати на інші ринки, то це досить прибутковий бізнес», — говорить Валерій.

За словами Валерія Яковенка, дрони — це тренд на десятиліття, розвиток якого буде лише посилюватися з кожним роком. Наприклад, 2022 року компанією DroneUA та її патнерами поставлено 350 дронів, є домовленості із реалізації ще 800-1000 шт дронів. Але це лише початок. На думку Валерія, вже у найближчі чотири роки щорічний обсяг вітчизняного ринку дронів становитиме 30-35 тис. шт..

«Наразі можна сміливо говорити, що проведення десикації повністю довірено дронам. Активно їх використовують за внесення інсектицидів, деяких фунгіцидів.

Найближчими роками основними гравцями на ринку будуть сервісні компанія, які надаватимуть послуги із внесення пестицидів. Згодом, по мірі свого розвитку, використання та впровадження сучасних технологій точного землеробства звичайні аграрії будуть долучатися до ринку. І кожне підприємство, можливо декілька господарств у кооперації, буде мати власного дрона», — підсумовує Валерій Яковенко.

А. Сухина,  a.sukhina@univest-media.com