Спецвозможности
Технологии

Чим загрожує льодяна кірка та як мінімізувати її негативний вплив на озимі

22.03.2022
1137
Чим загрожує льодяна кірка та як мінімізувати її негативний вплив на озимі фото, иллюстрация

В сучасних нестабільних погодних умовах, зокрема, за нерівномірності розподілення опадів, досить важко спланувати дії, які сприятимуть захисту озимих від неприємних ситуацій, спричинених погодою. Для того аби максимально наблизитись до позитивного ефекту необхідно насамперед знати головні фактори впливу та природу явищ, які завдають неабиякої шкоди.

Разом із тим, зміни  природно-кліматичних умов, які в останні роки набувають глобального характеру, стають реальною перешкодою аби спрогнозувати виникнення проблеми та вчасно її ліквідувати. Адже навіть часткова загибель посівів, спричинених ними, стане причиною недобору мільйонів тон зерна, даремно висіяного посівного матеріалу та додаткових витрат на обробіток ґрунту та пересівання полів.

 

Особливо варто звернути увагу на посіви ранньою весноюОсобливо варто звернути увагу на посіви ранньою весною. Коли здавалось би морози відступають, вимерзання озимим культурам більше не загрожує, можна й перевести подих. Можна, але ненадовго. Дощ чи мокрий сніг сприяє тому, що на полях швидше тане сніговий покрив і перетворюється на звичайну воду, яка сама по собі ніякої загрози не несе. Але, якщо повернулись морози, то вода перетвориться в лід, який агрономи називають просто — льодяна кірка. Вона обмежує доступ повітря до поверхні листя і викликає реальну загроза як термічних, так і механічних пошкоджень, а вітер може призвести до так званих холодових «опіків». Як наслідок, проблеми з диханням і енергетикою.

Тип льодяної кірки залежить від характеру опадів та середньодобових температур, які припадають на цей період. Якщо дощ випадає на мерзлу землю, на якій немає снігу, то утворюється притерта льодяна кірка, якщо сніговий покрив присутній – підвішена льодяна кірка. Найбільше шкоди спричиняється тим, що шар льоду порушує нормальне протікання дихальних та газообмінних процесів, оскільки погано пропускає кисень та вуглекислоти. У рослин починає переважати аеробне дихання з утворенням спирту, який справляє токсичну дію на клітини рослин.

Ступінь шкідливості впливу льодяної кірки здебільшого визначається її товщиною, часом, протягом якого вона покриває рослини, температурою повітря і ступенем готовності (загартованості) озимих культур до перезимівлі. Логічно, що чим товстіша кірка і чим довше вона наявна, тим гірших наслідків варто очікувати. Якщо все ж таки частина листя залишається над льодяною кіркою, то рослина не загине, оскільки листя забезпечують рослину киснем. Чим більше листя вмерзає, тим більше пошкоджується. Якщо практично усе листя вмерзає в лід, то згубною буде навіть температура -3 °С.

Для прикладу наведемо деякі цифри: льодяна кірка, без снігу під нею, товщиною 25-30 мм, пролежавши 2–3 тижня, призведе до загибелі близько 30–40% усіх рослин, пролежавши більше місяця знищить фактично кожну другу рослину. Кірка з товщиною від 80 до 100 мм знищить половину рослин за коротких 15 днів. Як бачимо, втрати можуть бути просто катастрофічними.

Іншою причиною загибелі рослин під льодяною кіркою є теплопровідна властивість льоду. Вона більша ніж теплопровідність снігу, тому на рослини діють низькі температури і вони вимерзають. Ще одним фактором є стискувальна дія льоду, яка призводить до розриву тканин і вимерзання. Ну і однозначно, якщо льодяна кірка покриває повністю всю рослину, це призводить до її загибелі.

Повністю знищити льодяну кірку фактично неможливо, особливо в середині зими, коли подальшу погодну ситуацію передбачити дуже важко. Якщо кірка уже  покрила поля, то є декілька можливих варіантів подальшого розвитку подій.

Перший варіант – поверх кірки випаде сніг, що дещо зменшить згубність її впливу.

Другий варіант, напевно оптимальний, – морози відступлять і кірка, розтанувши, самостійно зникне.

Третій варіант – морози навпаки підсиляться, а сніг не випаде. Тут уже однозначно чекай біди, адже лід куди гірше стримує морози, аніж сніг, і є велика ймовірність, що рослини просто замерзнуть.  

Вклавши стільки праці та грошей у посіви озимих культур, аграрію буде дуже важко просто спостерігати, як льодяна кірка поступово нищить його врожай, а тому розглянемо можливі методи боротьби з цим «ворогом».

1 Розкидання по льоду перегною, торфу, чорнозему, попелу, темних видів добрив для стимуляції його танення. Це варто робити лише наприкінці зими, коли лід й так почне танути, а ви лише бажаєте прискорити цей процес.

2 Коткування. Варто застосовувати, коли підвішена кірка не встигла стати дуже товстою, і ризик пошкодити рослини мінімальний.

Ці рослини зазнали холодових «опіків»Проте, за настання весняної вегетації постає ще одна проблема, що робити з ослабленими посівами, які все ж таки вижили після льодяної кірки та інших згубних впливів зимових явищ? Хорошим варіантом буде, коли «виживе» хоча б 75% озимини, а в іншому випадку готуємо гаманець для закупівлі посівматеріалу ярих культур. Весняні заходи, насамперед, необхідно спрямувати аби озимина створила оптимально щільний продуктивний стеблостій, а це можливо лише за умови забезпечення рослин усіма необхідними елементами живлення. Проте, окрім раннього азотного живлення, не варто забувати й про інші макро- та мікроелементи, які мають безпосередній вплив на покращення кущистості та регулюють роботу ферментативної системи рослин, допомагаючи таким чином подолати отриманий за зимовий період стрес.

За зимовий період озимі культури чимало енергії витрачають на підтримання процесів життєдіяльності та використовують елементи живлення, які було внесено восени. Проте після морозів та снігу, а ще гірше за його відсутності, варто очікувати досить тривалого відновлення вегетаційних процесів і прояви дефіциту елементів уже на ранніх етапах росту й розвитку. Весною розвиток озимих проходить в умовах низьких температур та короткого світлового дня. За такого розвитку подій фотосинтетичні процеси відбуваються не достатньо динамічно, тому не утворюється необхідна кількість речовин, а ріст листя сповільнюється. Тому, окрім азоту, рослини необхідно забезпечити калієм, фосфором, магнієм та сіркою, які відіграють ключову роль у відновленні транспорту речовин рослиною та формуванні потужної кореневої системи.

Так виглядають сходи пшениці після звільнення від льодяної кіркиБагато хто скептично відноситься до внесення фосфорно-калійних добрив навесні, але варто зауважити, що значна кількість калію за зимовий період вимивається в нижні шар ґрунту, тож додаткове його внесення весною є досить актуальним. Недостатня забезпеченість рослин калієм у цей період обмежує дію азоту, особливо на низькобуферних ґрунтах. Разом з тим, оптимальне фосфорне живлення рослин регулюватиме всі процеси, пов’язані із заплідненням, формуванням і дозріванням зерна.  Вчасне внесення фосфорно-калійних добрив, яке повністю задовільнить потребу рослин у цих елементах, сприятиме в подальшому посухостійкості рослин та загальній здатності рослин підлаштовуватись під стресові умови.

Після морозів та снігу варто очікувати тривалого відновлення вегетаційних процесів і проявів дефіциту елементів живленняТакож може виникати момент, коли хочеться «вбити двох зайців» одночасно, тобто аби не заходити двічі в поле, разом із азотними добривами, зокрема карбамідом, вносити магній. В такому випадку його поглинання збільшиться практично втричі. Найкраще його сорбція проходить через листкову пластину. Оптимально буде застосовувати сірчанокислий магній, оскільки він ще здатен компенсувати нестачу сірки.

Сірка своєю чергою є важливою складовою білків і бере участь у багатьох синтетичних процесах, а будь-які порушення її вмісту в рослині відображаються на процесах фотосинтезу та синтезі амінокислот, що забезпечують нормальне функціонування ферментативної системи. Також сірка відповідає за засвоєння азоту, тому невчасне її внесення уповільнюватиме його засвоєння.

Тож в ранньовесняний період аби уникнути значних збитків і спланувати подальші дії після зимових катаклізмів, зокрема впливу льодяної кірки, необхідно ретельно здійснити моніторинг посівів озимини та чітко визначити та обдумати подальше проведення агрозаходів. Проте хочеться в черговий раз наголосити, що до кожного поля необхідно підходити індивідуально, враховуючи не лише запланований урожай, а й погодні умови, стан рослин і базовий вміст елементів живлення в ґрунті. 

 

М. Августинович, канд. с-г. наук, завідувач науково-дослідною лабораторією інноваційних технологій та впровадження ТОВ «УНПЦ «Інститут живлення рослин»

журнал "Пропозиція", №3, 2021 р.

Интервью
Директор компании "Агро-Вент" Андрей Марущак
Малиновый сезон–2017 в Украине проходил очень бурно. Растущие объемы предложения ягоды заставили очень нервничать самих производителей, опасавшихся обвала цен. В таком же нервном, и даже истощенном состоянии были и переработчики, которые... Подробнее
Коротенькая заметка на propozitsiya.com о желании компании Nestle покупать в Украине сушеные овощи до сих пор удерживает абсолютный рекорд просмотров на сайте. Прояснить специфику этого рынка и применяемых технологий мы попросили... Подробнее

1
0