За кілька років потреба в лабораторній діагностиці може відпасти

Через 3-5 років потреба в лабораторній діагностиці рослин або грунтів може відпасти. Таке припущення висловив керівник проекту Drone.Ua Валерій Яковенко, пише propozitsiya.com.

Керівник одного з найуспішніших вітчизняних стартапів, який зосередився на дистанційному моніторингу саме в аграрному секторі, вважає, що вже незабаром захворювання рослин чи дефіцит тих чи інших елементів можна буде визначити з достатньо високою часткою ймовірності дистанційно – за допомогою супутників та безпілотників. За його словами, можливість такого технологічного прориву забезпечить технологія гіперспектрального аналізу. Вона полягає в тому, що безпілотник обладнується спеціальною гіперспектральною камерою, яка дає змогу бачити електромагнітне відображення рослин чи грунту (якщо останній не закритий рослинами, тобто відразу після жнив або в період між оранкою і дружними сходами) в 150-250 і більше коротких відрізках видимого та ближнього інфрачервоного спектру. І кожен фізіологічний стан кожної культури в однакових умовах має однакові особливості відображення на гіперспектральних знімках.

Цю технологію успішно застосовують для виявлення «голодування» рослин за певними елементами живлення або поширення хвороб уже зараз, але наразі – лише в поєднанні з даними лабораторного аналізу зразків, відібраних на місцевості. Поки що технологія працює наступним чином: за даними гіперспектральної зйомки з безпілотника, які доповнюються даними супутникових знімків, на полі виділяють певні зони, а потім пішки йдуть у поле, де кожну зону оглядають і відбирають по зразку для лабораторного аналізу. Як пояснює В. Яковенко, на гіперспектральному знімку виділяють проблемні зони, де зображення відрізняється від еталонного, що відповідає здоровим і «ситим» рослинам чи грунтам зі збалансованим вмістом поживних елементів. А потім ідуть у поле і за допомогою лабораторного аналізу з’ясовують, що саме там за проблема.

Необхідність у доповненні даних гіперспектральної зйомки лабораторними аналізами спричинена тим, що не накопичені дані щодо того, яка картинка в яких саме спектрах яким саме хворобам чи іншим фізіологічним станам (зокрема, дефіциту яких елементів живлення) відповідає. Але зараз кілька компаній-світових лідерів у сфері технологій гіперспектральної зйомки, супроводжуючи сотні тисяч гектарів на різних континентах (США, Бразилія, Україна, Росія, Африка), активно збирають інформаційну базу по різних культурах, сортах і грунтах. І з часом, накопичивши достатню базу інформації про те, яке електромагнітне відображення яким культурам, умовам, патологічним станам рослин і грунтам відповідає, можна буде з достатнім рівнем імовірності робити висновки лише на підставі даних дистанційної гіперспектральної зйомки. А це могло б значно прискорити аналіз проблем, які є на полі, і дати аграріям додатковий час на їх вирішення шляхом пестицидних обробок чи внесення добрив.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com