Чемпіон серед агрохолдингів за врожайністю кукурудзи

«Епіцентр Агро» замикає першу десятку латифундистів в Україні за розмірами земельного банку. Однак за врожайністю кукурудзи — чемпіон серед агрохолдингів, причому вже другий рік поспіль. Цього року, попри серпневу посуху, зібрано 12 т/га, торік — 13 т/га. Топ-менеджери компанії розповіли про деякі аспекти вирощування культури, яку по праву називають «царицею полів»: цього року під неї було відведено 45,5 тис. га зі 120 тис. га усього земельного банку.

«На 50% урожай залежить від погоди, а на інші 50% — від агронома», — говорить керівник аграрного напрямку групи компаній «Епіцентр К» Василь Мороз. Погода цього року видалася нетиповою. Так, на Хмельниччині й Тернопільщині, де розташований Західний кластер Епіцентр Агро, за норми опадів 60–70 мм в травні, цього року випало 240-276 мм. Але, починаючи з серпня, продуктивних опадів практично не було. Через це вологість кукурудзи на підприємствах холдингу знизилася в полях з традиційних 24–27% до 14–18%. Та врожайність кукурудзи все одно досягла 12 т/га.

При цьому, за словами директора Вінницького кластеру Віктора Бикова, найвищі показники були зафіксовані на гібридах селекції Monsanto  і Pioneer. Отже, раз порівняно з минулим роком, попри посуху, врожайність знизилася всього на кілька відсотків, значить, агрономи спрацювали на славу.

Серед факторів, що залежать від агронома, найважливіший, на думку Василя Мороза, — строки та якість виконання робіт. Вчасне виконання робіт забезпечує потужна техніка. Завдяки використанню високопродуктивних сільгоспмашин «Епіцентр Агро» ще жодного разу не доводилося збирати кукурудзу взимку, хоча подібна практика – лишати зимувати чималі площі з «царицею полів» – притаманна українським виробникам. Станом на 3 листопада цього року в агрохолдингу незібраними лишалося всього 2% площ під кукурудзою, а підрозділи компанії, розташовані на Вінниччині, завершили обмолот ще наприкінці жовтня.

Процес збирання вдалося побачити на початку листопада в одному з підрозділів Західного кластеру – в Чемеровецькому районі на Хмельниччині. На полі водночас працювало 3 комбайни, до яких часто під’їжджали за зерном трактори з причепами «Заводу Кобзаренка» (єдині вітчизняні машини, які вдалося побачити в агрохолдингу). За зміну комбайнер збирає у середньому 20 га. До речі, окрім власних комбайнів, на жнива активно залучається й орендована сільгосптехніка.

Як розповіли працівники, задіяні на жнивах, допоки вологість намолоченого зерна не починала перевищувати 25%, комбайни працювали в дві зміни — до 2–4 годин ночі. Якщо цей показник ставав вищим, збирання призупиняли, адже холдинг рахує гроші: таке зерно сушити занадто дорого.

Якість зерна вдалося вивести на найвищий рівень завдяки широкому впровадженню точного землеробства. На сьогодні, за словами Василя Мороза, такі елементи цифрового землеробства, як  автопілот, GPS-навігація, розгортання мережі власних RTK-станцій, точна сівба та обприскування стали вже обов’язковими в роботі. Наприклад, кукурудзу сіють високошвидкісними сівалками Horsch Maestro з можливістю індивідуального відключення сошників. А захищають посіви за допомогою самохідних обприскувачів Case із пофорсунковим відключенням.

Як зазначає заступник керівника «Епіцентр Агро», директор із виробництва Богдан Черемха, для отримання максимальної ефективності мінерального живлення добрива вносяться в осінній період під час основного обробітку ґрунту, одночасно при посіві. «60% добрив в осінній період вносимо локальним способом за допомогою спеціалізованої техніки. Переходимо на внесення рідких стартових комплексних добрив як при посіві, так і вносимо їх в міжрядне підживлення у критичні фази», — додає він.

«Ми намагаємося дати кукурудзі 140–160 кг/га азоту в діючій речовині», — продовжує Богдан Черемха. Причому основою живлення виступає безводний аміак, який вносять під кукурудзу на всій площі. «Така практика внесення безводного аміаку впроваджується в зв’язку зі змінами клімату та реакцією самої культури на це добриво», — пояснює він.

Попри значні площі під «царицею полів», жодних проблем з сівозміною в агрохолдингу не бачать. «На землях, які тільки перейшли до нас, інколи трапляється, що сіємо кукурудзу по кукурудзі. Але взагалі намагаємося дотримуватися сівозміни: кукурудза-соя-пшениця-соняшник», — розповів директор кластеру «Кряж», підрозділи якого розташовані в південних районах Вінницької області, Віктор Дабіжа.

Великі площі під кукурудзою приводять до великих обсягів пожнивних решток на полях — 7-10 т/га. В «Епіцентр Агро» їм дають раду завдяки цілому комплексу агрономічних прийомів. «Спочатку зрізають стебла максимально близько до поверхні. Потім одразу ж вносять деструктор стерні вітчизняних виробників – «Ензим» і  «БТУ-Центр», які не тільки забезпечують збагачення ґрунту органікою, а й також зниження патогенного фону на полі», — відзначає Богдан Черемха. До речі, за спостереженнями агрономів цього холдингу, серед ґрунтообробних машин найкраще з пожнивними рештками справляється дискова борона Horsch Joker. «Машина має спереду коток, який пригинає стебла кукурудзи. Вона відразу ж подрібнює пожнивні рештки і добре перемішує їх з ґрунтом», — пояснює Василь Мороз.

Попри те, що компанія вже стала лідером у врожайності кукурудзи, тут прогнозують подальші резерви в нарощуванні цього показника, насамперед — завдяки оптимізації строків сівби відповідно до наявності вологи. Адже, останніми роками дефіцит вологи в ґрунти навесні стає відчутною проблемою навіть для західних областей.

Кукурудзяний бізнес «Епіцентр Агро» дуже потужний: загальний валовий збір у компанії становить понад півмільйона тонн. З такими обсягами є перспективи незабаром вийти на експорт урожаю напряму. Наразі компанія активно розвиває інфраструктуру зі зберігання. Торік на її Вінницькому елеваторі збільшено потужності до 168 тис. т, зараз там будується друга черга на 207 тис. т, яка зможе приймати врожай-2020.

На Закупнянському ХПП (Чемеровецький р-н Хмельницької обл.) потужності збільшені з 45 до 105 тис. т. До врожаю пізніх культур цього року встигли побудувати елеватори у Вендичанах (Могилів-Подільський р-н Вінницької обл.) і Вапнярці (Томашпільський р-н Вінницької обл.) на 120 і 200 тис. т відповідно. Це все обсяги з одночасного зберігання. Якщо з розглядати елеватори як комерційні об’єкти, за сезон через них має проходити в 1,5–2 рази більше. Так, Закупнянський елеватор, за словами його директора Сергія Манича, у поточному сезоні планує зробити 1,5 обороти, наступного сезону — 2.

Нові й реконструйовані елеватори вже почали здійснювати маршрутні відправлення залізницею. Завдяки цій опції агрохолдинг зможе зміцнити свої позиції на експортному ринку.

До того ж, всі вищезгадані елеватори обладнали високопродуктивними й економічними сушарками, а також сучасним лабораторним устаткуванням, зокрема, швидкісними аналізаторами, що здатні виконати аналіз партії зерна буквально за хвилину. Завдяки чому, як зазначають співробітники лабораторії, на в’їзді на елеватор немає черги з машин.

Втім, на розбудові інфраструктури для зберігання та відвантаження агрохолдинг зупинятися не збирається. Топ-менеджмент і власники все більше замислюються про переробку на продукцію з більш високою доданою вартістю. «Свого часу я був дуже вражений візитом на одне з переробних підприємств у США, в штаті Айова, який входить до кукурудзяного поясу. Там з кукурудзи виробляють більше сотні продуктів — аж до лікарських препаратів», — розповідає Василь Мороз.

Найбільш перспективним напрямком переробки в Україні він вважає біоетанол, виробництво якого можна було б розгорнути на спиртзаводах, багато з яких наразі простоює. Однак перешкодою виступає відсутність державної підтримки використання біопалива на вітчизняному ринку, характерної для США та інших розвинутих країн.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com