З чого починати впровадження точного землеробства

Зараз в Україні окремі елементи точного землеробства впроваджені на 20-30% площ. Однак зазвичай це автопілот, і єдина його функція – запобігати перекриттям і пропускам та давати можливість механізатору контролювати технологію. Всі можливості того самого автопілота далеко не завжди використовують. А повний комплекс елементів точного землеробства – всього на кількох відсотках площ.

Однак зараз половина проектів, які ми ведемо, чи навіть більше половини, - це випадки, коли ми не впроваджуємо точне землеробство з нуля, а доводимо до розуму те, що агрофірма вже купила, а обіцяного продавцями результату не отримує.

Кому і коли це потрібно?

Хоч найдалі просунулися в справі впровадження точного землеробства агрокомпанії, які входять до переліку найбільших у країні, серед наших клієнтів є й ті, хто обробляє сотні гектарів. Елементи точного землеробства можна впроваджувати вже на площах 500-1000 га.

Найбільш ефективне впровадження елементів точного землеробства на просапних культурах: соняшник, кукурудза, меншою мірою цукровий буряк.

Чому виникають проблеми?

Якось нас порекомендували одному Клієнту, а той і каже: «Вже 7 років з цією штуковиною морочуся, і якщо ще й ви нічого не зробите – хай воно йде лісом, те точне землеробство».  І така картина не поодинока.

Причини бувають різні. Сам по собі ринок точного землеробства в Україні тільки зароджується. І половина операторів абсолютно не Клієнто-орієнтовані: їм аби «впарити» господарству якусь модну дорогу електронну цяцьку, а далі вони знають, що Клієнт до них вже не повернеться і шукають нового. З часом такі компанії зійдуть з дистанції, але поки що необізнаних Клієнтів їм вистачає.

Буває, що власник господарства купив якусь дорогий суперсучасний прилад – і гайда свої питання вирішувати. А коли повертається назад у господарство, бачить, що обіцяного ефекту немає, і починає нарікати на того, хто «цяцьку» продав.

І майже завжди персонал не хоче заморочуватися з усіма тими датчиками, бо по-старому працювати простіше, і не бажає брати на себе додаткове навантаження з аналізу накопичених бортовими комп’ютерами даних і картограм на моніторах.

І не тільки це. Наприклад, в одному господарстві застали таку ситуацію: картограма внесення ЗЗР показує, що все добре, картограма внесення добрив – теж, і лише на карті врожайності вилізла досить сумна картина. Згодом з’ясували, що обприскувач вносив водичку, а розкидач міндобрив працював вхолосту. А добрива і ЗЗР, відповідно, вкрали.

Все через безсистемність

У всіх цих різних випадків є одна спільна причина – безсистемне впровадження елементів точного землеробства. Тоді як точне землеробство – це комплекс елементів, і ми намагаємося забезпечувати саме комплекс, причому найповніший на ринку.

Наприклад, люди купили за 20 тис. євро сенсор, який забезпечує підрулювання агрегату при прополці міжрядь цукрових буряків. Річ дуже корисна, бо якщо культиватор «гуляє» вліво-вправо хоч на кілька сантиметрів, він пошкоджує чимало солодких коренів. Але при цьому сам трактор не їде рівно. Хоча й автопілот вартістю 15 тис. євро на ньому є. Виявилося, що не заплатили вчасно оператору за сигнал, от він і відключив його. І ні від автопілота, ні від камери на культиваторі толку немає.

У вищезгаданому випадку з обприскувачем і розкидачем добрив запобігти крадіжкам було б нескладно й недорого. Але для цього потрібно було встановити певне вагове обладнання, а цього чомусь не зробили.

Ситуацій, коли є картограми, але нема техніки, яка може ефективно використати ці картограми (наприклад, з можливістю диференційованого внесення), вистачає. В більшості випадків проблеми з впровадженням точного землеробства зводяться до того, що люди щось роблять, але потім не вимірюють результатів. Наприклад, господарство розповідає, що переобладнало стільки-то сівалок під точний висів чи моніторинг висіву чи відключення сошників або висівних апаратів. А коли я питаю, який результат, отримую розпливчасту відповідь на кшталт «Краще сіє». Як виявилося, це «краще сіє» - це суб’єктивна оцінка агрономів. А об’єктивної оцінки ефективності – чи то в відсотках, чи то в грошах, чи то в посівних одиницях – немає.

Тому, щоб почати впровадження точного землеробства, потрібно, по-перше, розписати чіткий план заходів: які процеси ми хочемо оптимізувати, що за чим, хто чим буде займатися і хто відповідатиме. А, по-друге – як ми це будемо вимірювати. Проілюструємо це на прикладі оптимізації процесу сівби.

Сівба

Якщо сівба займає порівняно високу частку собівартості сільгосппродукції, варто подумати, як точне землеробство може оптимізувати цей процес. Але при цьому потрібно обов’язково враховувати, якими сівалками й тракторами здійснюється сівба і яка сівозміна.

Одним з найбільш ефективних рішень, яке пропонує точно землеробство в цій сфері, є можливість відключення секцій. Якщо поля неправильної форми, то одне лише це забезпечить економію 2-3% посівного матеріалу. Враховуючи, що у господарства буде точна інформація щодо кількості посіяних зернин, то на площі 1000 га це забезпечить економію $5000. Крім того, в ході переобладнання є можливість встановити кращі висівні апарати, що підвищить якість сівби .І це ми не враховуємо збільшення урожайності за рахунок більш точного і розподіленого посіву по полю.

Але я б не радив відразу переобладнувати всі сівалки. Краще переобладнати одну, а іншу залишити, як є, потім виміряти результати. Необхідно отримати інформацію про кількість висіяного в цілому і кожним сошником, про пропуски, двійники, тощо.

Потім потрібно над сходами пустити дрон: зараз безпілотники можуть вимірюють кількість сходів. Ця послуга не така дорога – приблизно 20 грн/га.

І вже на базі цих підрахунків, цього моніторингу, вирішувати, чи вигідно переобладнувати інші сівалки. Крім того, так можна виявити проблеми в роботі сівалки.

Однак зазвичай починати впровадження точного землеробства найкраще з паралельного водіння й автопілота. Ці речі вже перейшли з розряду точного землеробства в розряд елементарної культури землеробства.

Перший крок – паралельне водіння

Отже, перші кроки в напрямку точного землеробства – це автопілот та РТК-сигнал, оплачений або власний. Автопілот, паралельне водіння вже самі по собі вирішують деякі суттєві проблеми. Якщо працюють, звичайно. Одна з таких проблем – перекриття: з паралельним водінням вони усуваються повністю. Це знижує витрати і потребу в техніці, прискорює виконання робіт. Друга проблема – якість міжрядь, що набуває особливого значення на просапних культурах. Якісні, рівні міжряддя достатньої ширини – і рослини не витоптуються.

Сигнал забезпечується оператором або власною РТК-станцією. Що вигідніше – часто буває видно аж наприкінці складання плану впровадження точного землеробства. Якщо РТК-сигнал потрібен більш ніж півдесятку одиниць техніки одночасно, які працюють на різних полях, то вигідніше власна РТК-станція. Вона має радіус дії 30 км. Отже, для господарства з земельним банком у 20 тис. га достатньо буде якщо не однієї, то двох таких станцій. Якщо якась ділянка знаходиться в «ямі» і сигналу там немає, можна застосувати мобільну станцію, яка ловитиме сигнал зі стаціонарної і роздаватиме по місцю.

Обробіток ґрунту

При обробітку ґрунту зазвичай вистачає паралельного водіння й РТК-сигналу, завдяки чому усуваються перекриття. Це може дати відчутну економію. Наприклад, в масштабах 20 тис. га – скоротити кількість працюючих агрегатів з 4 до 3.

Лише глибокий обробіток ґрунту можна відчутно оптимізувати, застосовуючи більш широкий набір технологій точного землеробства. Йдеться передусім про вимірювання щільності ґрунту перед глибоким розпушуванням. Але й тут не потрібно якоїсь хитромудрої техніки – вистачає звичайних курсовказівників і пенетрометра, який автоматично передає дані на сервер. Так само непотрібно виділяти однорідні зони: достатньо розбити поле на 2 частини – нормальну і проблемну. І проблемну вже обробляти за окремою технологією: може, звичайним глибокорозпушувачем, а, можливо, і спеціальними пристроями, які дають змогу контролювати глибину обробітку. Останнє дає відчутний ефект, адже кожен зайвий сантиметр глибини обробки – це зайвий літр пального на гектар.

Обприскування

Ось тут існує багато проблем і багато цікавих шляхів їх вирішення. Проблеми можна розбити на 2 блоки: власне обприскування і логістика процесу внесення ЗЗР. Спостерігав я якось за роботою наших партнерів – фірми, що спеціалізується на наданні послуг з обприскування. Окрім 12 самохідних обприскувачів у них працює 5 великих автоцистерн для підвезення води і 5 КАМАЗів-міксерів на 5 кубів для маточного розчину. То у них обприскувач за день проходить 800, а то й 1000 га. А в господарстві такий самий – 300 га. Бо за рахунок логістики і фаховості механізаторів у фірмі, що надає послуги, обприскувач 40 хв працює і 20 хв простоює, а в господарстві – навпаки. А це машина вартістю 300 тис. євро.

В полі обприскувач без автопілота та без їзди по міжряддю витолочує 3-5% урожаю. Отже, один лише автопілот з РТК-сигналом, відпрацьований посів та внесення по міжряддю на 100-гектарному полі кукурудзи рятують урожаю на $3000.

Взагалі ж на початку більш ніж достатньо забезпечити можливість відключення секцій обприскувача. А вже на наступному етапі можна думати про пофорсункове відключення.

Комплексне переобладнання обприскувальних агрегатів – обладнання автопілотом МТЗ і забезпечення відключення секцій у причіпному обприскувачі – обходилося в 17 тис. євро. Ми якось переобладнали в такий спосіб нашому клієнту 6 агрегатів. Економія ЗЗР склала 15%. Враховуючи, що за сезон він вносив ЗЗР на 20 млн грн, переобладнання окупилося за сезон.

Внесення добрив

Удобрення – найскладніша сфера з точки зору впровадження точного землеробства. По-перше, тут важко переобладнати існуючу техніку під диференційоване внесення – як правило потрібно купувати нову. По-друге, тут існує маса нюансів залежно від технології й часу внесення, типу добрив, прийнятої в господарстві технології вирощування і т. і.

Труднощі починаються ще на етапі лабораторних досліджень. Всім науковці й консультанти розповідають, що вираховувати норму внесення добрив потрібно за даними агрохімічного аналізу. Так от, ми зіткнулися з тим, що різні лабораторії за одними й тими ж зразками дають геть різну картину. Не просто різні значення показників, а навіть різна карта поля за зонуванням по забезпеченості певним елементом – за поділом на зони з нормальним, дефіцитним і надлишковим вмістом.

Як так може бути? Річ у тім, що різні лабораторії працюють за різними методиками. Тому якщо господарство почало робити аналізи ґрунту в якійсь лабораторії, то там потрібно й продовжувати. А що то за лабораторія – стара державна, нова комерційна чи закордонна – питання друге. Бо при зміні лабораторії нова агрохімічна інформація втрачає кореляцію зі старою, накопиченою раніше системою точного землеробства господарства.

І ще один важливий момент: у світі роботу над моделлю диференційованого удобрення починають не з агрохімічної карти, як у нас. У передових країнах спочатку роблять карту рельєфу. Адже зі схилів добрива завжди вимиваються, а в западинках накопичуються разом з усім, що змивається зі схилів. Потім аналізують структуру ґрунту, щільність та електропровідність. Тоді вже видно, де на полі пісок, де суглинок, де глина. Відповідно, навіщо вносити більше добрив на пісок, якщо він все одно вимиється, та й потенціал ґрунту низький? Так само глиниста ділянка зв’язує добрива і погано віддає рослинам.

А вже тоді роблять карту вмісту мікро- та макроелементів. Причому будують сітку не по всьому полю однаково. Тоді вже карта завдання буде з різними нормами відповідно до структури ґрунту та вже в рамках однакової структури – різні норми відповідно до забезпечення.

Техніка

У світі існує 4 провідні виробники спеціального обладнання для точного землеробства: Trimble, Raven та Hexagon, John Deere. Інші виробники сільськогосподарських машин мають глобальні партнерські угоди з виробниками спеціалізованого обладнання. Тому наявність у господарстві машин від різних виробників стане додатковою перешкодою при впровадженні точного землеробства. Тож ми радимо брати техніку без різноманітних «розумних» гаджетів, щоб потім встановити, в чому виявиться потреба після детального аналізу ситуації в конкретному господарстві або його запитів. Або ж заздалегідь замовляти комплектацію машини відповідно до своїх індивідуальних потреб.

Артем Бєлєнков, засновник SmartFarming