Боротьба з лейкозом має починатися з діагностики!

Лейкоз великої рогатої худоби — одне з найбільш небезпечних захворювань молочного і племінного скотарства, яке реєструють практично у всіх країнах світу. Поширеність цієї інфекції варіює від країни до країни. Так, у багатьох європейських країнах, Австралії та Новій Зеландії впроваджено чіткі програми щодо ліквідації лейкозу, що дозволило звести до мінімуму випадки захворювання. Найбільш широко ця інфекція поширена у тих країнах, де діють програми добровільного контролю (США, Канада, Японія та ін.). Так, серед протестованого молочного поголів’я  ВРХ 83,9% тварин у США виявилися серопозитивними, для Канади цей показник становив 89%, для Аргентини — 84%, а для Японії — 68%. У Бразилії та Південній Америці рівень інфікованості ВРХ вірусом лейкозу становив 50%, у країнах Середньої Азії — близько 20%.

Про те, яким чином швидко виявити збудника у стаді та своєчасно вивести з обо­роту інфіковану тварину, якими діями можна убезпе­чити утримуване поголів’я від розповсюдження інфек­ції та як діяти у разі отри­мання суперечливих лабо­раторних даних говоримо з науковцями з Білоцерківського НАУ — Володимиром Сахнюком і Тарасом Царенком.

• Пане Володимире, згідно Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу одним з основних заходів ефективного забезпечення благополуччя тваринництва є своєчасна діагностика захворювання та чітке знання епізоотичної ситуації у кожному стаді. Як часто має проводитися дослідження на лейкоз у благополучних господарствах та приватному секторі?

Дослідження на лейкоз великої рогатої худоби має проводитися один раз на рік, але за умови благополуччя господарства протягом 2 років і більше (згідно п. 3.3 Інструкції).

Одразу слід зазначити, серологічні дослідження на лейкоз ВРХ (утім як і серологічні дослідження на бруцельоз та алергічні досліджен­ня на туберкульоз), мають входи­ти до переліку обов’язкових дослі­джень і бути у Плані ветеринарно-профілактичних і протиепізоотич­них заходів будь-якого господарства, а дослідження на лейкоз худоби приватного сектору  у планах відповідних установ державної ветеринарної служби.

Ці діагностичні аналізи входять до переліку лабораторно-діагностичних досліджень, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету (відповідно Постанови КМ від 23.04. 2008 р. № 413 про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів).

Утім, є певна категорія тва­рин, для яких вищезазначені серологічні досліджен­ня мають проводитися кожні шість місяців:

• бугаї-плідники на племпідприємствах;
• корови у господарствах-постачальниках молока для виготовлення продуктів дитячого харчування;
• корови з племінних господарств;
• тварини-продуценти крові для біофабрик і біоцехів.

Така планова система діагностичних досліджень спрямована на недопущення поширення та викорінення лейкозу, і в переважній більшості господарств, скажу я вам, наразі ситуація благополучна. Що ж стосується приватного сектору… то тут дуже багато залежить не тільки від відповідального ставлення до проблеми власників тварин та благополуччя населеного пункту, де вони знаходяться, а і регулярності моніторингових досліджень.

• Які сучасні діагностичні методи мають використовуватися при дослідженнях на лейкоз? І чим вони відрізняються одне від одного?

Згідно діючої Інструкції, основним методом зажиттєвої діагностики лейкозу є дослідження сироватки крові за допомогою реакції імунодифузії (РІД) та імуноферментного аналізу (ІФА). Для дослідження особливо цінних тварин та для  арбітражних висновків застосовується полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Також у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин передбачено використання ІФА, проте це не набуло широкого поширення на практиці. Клініко-гематологічний, патолого-анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу у серопозитивних тварин.

У приватному секторі сироватку крові від худоби досліджують за допомогою РІД, у господарствах — серологічно методом ІФА. Щодо гематологічного методу, то майже не використовують за відсутності потреби, а ПЛР переважно застосовують для арбітражних досліджень та у науково-дослідній роботі.

Вищезазначені положення вітчизняної інструкції цілком відповідають стандарту Міжнародного епізоотичного бюро, в якому РІД та ІФА визначені основними тестами для контролю поширення лейкозу ВРХ та встановлення індивідуального серологічного статусу тварин.

• Чим відрізняються дослідження сироватки крові за допомогою реакції імунодифузії (РІД) та імуноферментного аналізу (ІФА)?

РІД та ІФА — серологічні методи, що виявляють у сироватці крові тварин специфічні антитіла до вірусу лейкозу ВРХ. Проте, метод ІФА є значно чутливішим і більш специфічним на відміну від РІД. На моє переконання, для ефективного моніторингу сприйнятливого поголів’я ВРХ необхідно активніше впроваджувати в роботу саме метод ІФА, використовуючи у тому числі тест-набори вітчизняних виробників. У цьому контексті у співпраці з науковцями Білоцерківського НАУ компанія «Еквітестлаб» (Україна) розробила тест-систему для виявлення сумарних антитіл до вірусу лейкозу ВРХ у сироватці чи пулі сироваток, а також у зразках молока. Ця тест-система успішно пройшла державні випробування та рекомендована до впровадження у державних і приватних лабораторіях Держпродспоживслужби України, а також для наукових досліджень.

Щодо молекулярно-генетичних досліджень методом ПЛР… Цей діагностичний метод може бути корисним, але для встановлення інфікування молодих тварин (віком до 6 міс.) — у особин цієї вікової групи серологічна діагностика є неефективною. Метод ПЛР дозволяє виявити у цільній крові специфічну ДНК провірусу лейкозу ВРХ (або РНК вірусу у короткотривалу гостру фазу). Цей метод діагностики є прямим — він виявляє присутність генетичного матеріалу інфекційного агенту.

• У яких випадках слід робити позапланове дослідження на лейкоз?

У випадках, якщо ви купуєте тварину з іншого підприємства, але не раніше, ніж за 30 днів до її переміщення та протягом карантинування у господарстві призначення. Також обов’язково потрібно досліджувати на лейкоз корів перед купівлею у приватному секторі.

• Які ветеринарні документи має надати продавець при продажу корови?

При купівлі корови необхідно звертати увагу на її походження та наявність у неї ідентифікаційного номера. Крім того, необхідно поцікавитись у районній лікарні ветеринарної медицини, чи піддавалась корова щорічним обов’язковим діагностичним дослідженням та профілактичним щепленням. До того ж, на таку корову має бути оформлений Паспорт великої рогатої худоби (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.12.2017  № 642), в якому мають бути відмітки про ветеринарні дослідження та обробки, у тому числі дослідження на лейкоз ВРХ. Також є сенс перед покупкою позапланово дослідити корову на лейкоз ВРХ.

• У разі отримання позитивних результатів інфіковані тварини (позитивно реагуючих) мають йти на забій. Однак, що робити тим власникам худоби, які сумніваються щодо результатів лабораторного дослідження? Що у такому випадку слід робити?

Так, дійсно, інфікованих (серопозитивних) тварин необхідно здати на забій, і зробити це треба якнайшвидше. Проте у спірних випадках на вимогу власника серопозитивної корови передбачена процедура арбітражних досліджень, результати яких вже є остаточними та обговоренню не підлягають. Відповідно пункту 2.5 чинної Інструкції, не пізніше, ніж через 15 діб після першого взяття крові у ДНДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) у Науково-дослідному відділі імунологічних досліджень можна провести таке арбітражне дослідження.

Слід пам’ятати, що ДНДІЛДВСЕ проводитиме арбітражні дослідження тільки у випадку, якщо відбір зразків проводився комісійно за участю спеціалістів Держпродспоживслужби. У такому разі слід оформити наступні документи:

• наявний акт комісійного відбору;
• наявний супровідний лист із чітким описом та інвентарним номером тварини;
• з вихідним номером та печаткою;
• і найголовніше — проба крові  повинна бути обов’язково опломбована.

• При встановленні діагнозу на лейкоз на господарство накладають обмеження, складають план оздоровлення і проводять регулярні серологічні дослідження всіх тварин старше 4–6- місячного віку через 30–45 днів. Які заходи повинні входити до плану оздоровлення і як часто повинні проводитись серологічні дослідження?

У розділі 4 Інструкції детально викладені оздоровчі заходи у неблагополучному на лейкоз ВРХ господарстві. Так, найбільш неприємним буде накладання на нього карантинних обмежень рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) при райдержадміністрації чи міській раді, що відобразиться на господарській діяльності та економічній ефективності господарства. Проте, без виконання оздоровчих заходів «звільнити» від лейкозу стадо неможливо, а якщо ігнорувати цю проблему, то вже за кілька років господарство взагалі ризикує втратити всю свою молочну ферму.

Підходи до оздоровлення господарства залежать від ступеня поширення інфекції у стаді та фінансово-господарських можливостей аграрного підприємства.

• Якщо інфікованих тварин у стаді більше 30%, і господарство має певні фінансові можливості — доцільно оздоро­вити ферму шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада тваринами з благополуч­них щодо лейкозу підприємств.
• В інших випадках можна застосувати проведення систематичних досліджень із виведенням із стада хворих тварин, чіткий розподіл стада на здорових і хворих та самостійне вирощування ремонтного молодняку. Саме такі схеми були розроблені у Проблемній науково-дослідній лабораторії з вивчення лейкозів Білоцерківського НАУ під керівництвом проф. Ярчука Б.М. і з успіхом використовувались для оздоровлення господарств різного типу та можливостей. 

У будь-якому випадку, основне завдання спеціалістів ветеринарної медицини господарства якнайшвидше виявити всіх інфікованих тварин та ізолювати їх. Для цього слід проводити систематичні серологічні дослідження через 10–30 днів методом РІД  або через  30–45 днів методом ІФА (також можна поєднувати ці два методи). Телят з 6-місячного віку досліджують серологічно (ІФА), а методом ПЛР молодняк можна досліджувати з 14-добового віку.

Якщо в результаті моніторингових ІФА-досліджень, що виконані з інтервалом 30–45 діб, досягається двократний негативний результат, господарство вважається оздоровленим. Хоча практичний досвід оздоровлення неблагополучних господарств засвідчує, що після цього значну увагу необхідно приділити регулярному обстеженню молодняку та профілактичним серологічним дослідженням упродовж наступних 2 років.