Бiльшi за мрiї iдеї фермера Клоаса

Бiльшi за мрiї iдеї фермера Клоаса

Вирощування свиней, фруктiв, моркви, тютюну, виробництво бiогазу — пiдприємство фермера Бернгарда Клоаса, що має нині широку спецiалiзацiю. Ще недавно, пiсля розвалу соцiалiстичної Нiмеччини, затятий землероб прагнув тiльки одного: керувати трактором. Тодi Клоасу це бажання видавалося знадливою мрiєю.

За короткий час бажання фермера вже згасло. Та й, чесно кажучи, потай у глибинi душi сам вiн по-справжньому не був упевнений, що його мрiя принесе проймаюче задоволення. Не тому, що Клоасу бракувало самовiддачi. Навпаки. Ще й тепер вiн проводить багато часу за кермом трактора. Та одне лише це не зробить щасливим такого, як Бернгард Клоас, — людину, в головi якої без угаву вирують iдеї. Один із прикладiв тому — установка для виробництва бiогазу, запущена в експлуатацiю минулої осенi. Цей задум не давав Клоасовi спокою ще з 1993 року. Тодi на його замовлення навiть була проведена експертна оцiнка, як можна в даному господарствi використати альтернативнi джерела енергiї. Однак з фiнансових причин вiн облишив цю справу. Зараз установка збудована, незважаючи на те, що обiйшлася набагато дорожче, нiж передбачалось сiм рокiв тому. Та про це трохи нижче.
З вiтром полiтичних перемiн у життi HДР у тодiшнього рослинника мiсцевого сiльськогосподарського виробничого кооперативу зродилася iдея вiдновити родинне господарство на околицi Шпревальду. Вiн називає себе корiнним старожилом та полюбляє пiдкреслити, що досi живе в будинку, де народився. “Моя надгробна плита вже встановлена”, — розповiдає, лукаво примруживши очi. Насправдi це могильний камiнь його прадiда, на якому написано: “Власник садиби Бернгард Клоас, нар. у квiтнi 1850”. Усе правильно. Не збігається тiльки рiк. Клоасiв прадiд був старший рiвно на 100 рокiв.
Свинi у лiзинг
Бернгард Клоас став продовжувачем справи своїх предкiв-селян, подавши класичний зразок реанiмацiї сiмейного фермерства. Мета, поставлена ним, — створити господарство з вирощування рослинних культур на 300 га землi. За такого масштабу хазяйнувати можна буде, не наймаючи працiвникiв, разом iз тим отримати достатнiй прибуток, якого вистачить на життя, — думав собi Клоас. До своїх власних 60 га землi вiн орендував додаткових кiлька гектарiв. Потiм — ще й ще; площа господарства розросталася, у 1993-му сягнувши майже 600 га. Вiдтодi величина сiльгосппiдприємства, принаймнi його площа, суттєво не змiнилась. Принагiдно варто зазначити, що орендна плата визначалась залежно вiд угiдь. За дуже легкi грунти фермер платив приблизно 50—60 нiм. марок за га.
Тодi Клоас і вигнав назавжди з голови думку тiльки б їздити на тракторi. Тютюнництво стало наступним джерелом отримання прибуткiв, потім настала черга розведення свиней. Хоча ця iдея, винятковим чином, була не його власною iнiцiативою, а бiльше —зовнiшнiм тиском, як каже Клоас. Йому запропонували, а точнiше, настiйливо “порадили” взяти у господарювання свинарник колишнього сiльгоспкооперативу, який ледве животiв. Вiдважившись ризикнути, Клоас пропозицiю прийняв. За 105 тис. нiм. марок вiн викупив старi тваринницькi примiщення разом iз живнiстю — свинями та поросятами. “За сьогоднiшнiми мiрками — це велика купа грошей”, — каже господар. Крiм того, було викуплено землю, на якiй розмiщено свинокомплекс. Зараз на цiй територiї розташований офiс його пiдприємства.
Клоас був змушений iнвестувати, якщо волiв економiчної вигоди вiд свинарника на 200 голiв. Користуючись порадами консультантiв Бранденбурзької служби допомоги свинарям, вiн докорiнно модернiзував старi свинарники, взяв на роботу фахiвця вiдповiдної спецiалiзацiї. Назагал, у проект Клоас вклав майже два мiльйони. “Так настав кiнець спокiйної роботи на полях”, — резюмує фермер.
Потрiбно було закупляти ремонтний молодняк. Через нестачу коштiв Клоас брав свиней на умовах оренди. Так вiн придбав 169 свиноматок. “Цей пiдхiд спрацював бездоганно”, — вважає господар. Угоди про оренду Клоас i досi акуратно зберiгає.
Розведення поросят стало потужною опорою пiдприємства, навiть при тому, що затяжний перiод спаду цiн не минув безслiдно. Важливим партнером для Клоаса є Спiлка виробникiв свинини, членом якої вiн є. Спiлка сприяє збуту вiдлучених поросят та пiдсвинкiв.
Мета — 23 поросяти
вiд свиноматки
Нинi завзятий рослинник вважається одним iз кращих фермерiв в околицi Бранденбургу, який вирощує поросят. Його найвiдомiше досягнення — 21 вiдлучене порося на свиноматку в рiк, з тенденцiєю до зростання. Заслуговує на увагу висока плодючiсть свиней породи лейкома, зокрема величина приплоду, що становить у середньому понад 11 народжених живими поросят у гнiздi. Господар прагне ще скоротити втрати i досягти результату 23 поросят на свиноматку в рiк — для Клоаса це аж нiяк не утопiя. Для того, щоб зробити вирощування свиней ще рентабельнiшим, наприкiнцi минулого року фермер розпочав перехiд до нової системи виробництва: вiд щотижневого ритму з 28 днями пiдсисного перiоду — до чотиритижневого циклу з тривалiстю пiдсисного перiоду 21 день. Сертифiкацiя продукцiї повинна забезпечити стiйкий попит на ринку. Незалежна експертна служба, що здiйснює контроль за станом здоров’я та охорони тварин, якiстю кормiв та забрудненням довкiлля, вже видала пiдприємству Клоаса такий сертифiкат про вiдповiднiсть усiм нормам. Фермер може похвалитися i аналогiчним “Сертифiкатом на вирощування овочiв та зерна високої якостi”.
Утiм свинки завдають йому немалих турбот. За нинiшнього рiвня цiн Клоас не може бути певним, що займатиметься ними до скону вiкiв. При цiнi за порося 47 нiм. марок (брутто), за якої вiн реалiзовував їх минулого господарського року, вже давно досягнута крайня межа, далi — настають економiчнi збитки. Щоб компенсувати основну долю фiнансових втрат, довелось взяти “промiжний” короткотермiновий кредит, а решту покрити з прибутку, отриманого з вирощування рослинних культур.
На полях — вирує
робота
Промислове вирощування сiльгоспкультур — єдина галузь господарства, майже стовiдсотково захищена вiд криз. Навiть бiднi грунти, на яких переважає виробництво жита, приносять стабiльний прибуток. Це Клоас вирахував точно. Вiн шкодує, що три роки тому захопився вирощуванням моркви та “знайшов на свою голову клопiт”.
Промисловi сiльгоспкультури — це те, що дає можливiсть оптимально використати специфiку грунтiв. Плюс досвiд та фаховi знання 50-рiчного Клоаса. Вiн постiйно у пошуку нових засобiв та шляхiв ще ефективнiшого господарювання. Лише ретельно оцiнивши вiддачу з кожної дiлянки, вирiшує, що саме i де сiяти. Наприклад, на тих надiлах, де було отримано врожай жита менше нiж 35 ц/ га, цього року жито засiватись не буде. Інакше це Клоасовi невигiдно: щоб покрити витрати, треба зiбрати хоча б 35 ц/га, при цiнi жита 15 нiм. марок за центнер. Минулого року йому вдалось зiбрати з гектара 48 ц жита, за наявних умов це першокласний результат. Хоча, за словами Клоаса, спiввiдношення культур, на жаль, залежить вiд Брюсселя — мова йде про компенсацiйнi платежi, тож Клоас слiдкує за пропорцiйнiстю сiвозмiн. Жито вирощує максимум два роки пiдряд. Цього року господар має намiр засiяти 170 га льоном. “Льон дає зараз непоганi прибутки та менш витратний порівняно з житом”,— говорить фермер. Пiд жито заплановано 150 га землi. Iншi площi зайнятi пiд озимий ячмiнь (майже 110 га) та рiпак (50 га). Близько 80 га землi залишено пiд паром.
Клоас використовує будь-яку можливiсть удосконалити ведення свого господарства. Наприклад, вiн надає землi мiсцевому управлiнню сiльського та лiсового господарства для проведення практичних дослiджень, випробування рiзних засобiв захисту рослин. Хоча це обходиться витрачанням часу та грошей, виграш вiд отриманих результатiв вартий того. “Саме на захистi рослин менi вдається немало заощаджувати”, — коментує Клоас.
Бiогазова установка — джерело нових надходжень
Нiмецький фермер — прибiчник використання органiки у господарствi. Мiнеральнi добрива вiн застосовує дуже обмежено. Вся солома залишається на полях. До цього вiн додає рiдкий гнiй або нині — “переброджений” свинячий гнiй з бiогазової установки. “За рiчних витрат на електроенергiю близько 65 тис. марок слiд шукати альтернативнi шляхи”, — вважає фермер. Втiлити в життя давнiй задум допомогли консультант з органiзацiї виробництва та Федеральний iнвестицiйний банк, чию активну дiяльнiсть Клоас особливо вiдзначає.
У вереснi 1999 року установка була запущена в експлуатацiю. Генератор, що приводиться у дiю з допомогою бiогазу, має потужність 65 кВт/год. За рiк, таким чином, виробiток струму становить понад 500 тис. кВт/год. Енергiя, не використана у господарствi, подається у загальну мережу. За це минулого року Клоас отримав передбачену законодавством мiнiмальну компенсацiю у розмiрi 14,69 пфенiга за кВт/год. Цього року мова йде про збiльшення оплати до 16,5 пфеніга. У перспективi Клоас хоче зробити бiогаз джерелом прибуткiв. Поки що заощадженi на електроенергiї грошi вiн виплачує банковi. Хороша вiддача вiд бiогазової установки навела Клоаса на думку про додатковий генератор. “При таких iнвестицiях треба витиснути все, що можна”, — наголошує вiн. Скiльки конкретно коштувала установка, власник говорити не любить. Зiзнається лише, що великий обсяг робiт був виконаний власними силами та з допомогою двох синiв.

Dlz 3/2000
Переклад з нiмецької Любовi Сочки