7 трендів сучасної енергетики

Сьогодні у загальному енергетичному балансі світу використання відновлювальних джерел енергії сягнуло 1/4, і поступово збільшується. В енергетику починають інвестувати компанії, які за основним видом своєї діяльності далекі від цієї галузі.

Про 7 основних трендів у сучасній енергетиці розповів виконавчий директор Інституту сталого розвитку, засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв, пише propozitsiya.com з посиланням на biz.nv.ua.

Тренд №1. Найдешевші енергоносії у найближчі 10 років: сонце та вітер

Сьогодні у світі освоєно менше 1% технічно-доступного вітроенергетичного потенціалу та менше 0,2% доступного потенціалу геліоенергетики. Разом з тим, постійно здешевлюються технології генерації та підвищується коефіцієнт корисної дії (ККД) генеруючих потужностей. Наприклад, за останні 5 років вартість вітрових турбін зменшилась на 10-15%, а собівартість будівництва сонячних електростанцій на 15-20%. Нові технології дозволяють постійно зменшувати витрати на зведення генеруючих потужностей.

Тренд №2. Від децентралізації до промислової генерації

Якщо на початкових етапах відновлювальна енергетика слугувала для потреб децентралізованого енергопостачання, то сьогодні навпаки, – у промислових об’ємах. Так, зелена енергетика займає майже чверть світового енергобалансу, за 10 років збільшивши потужності генерації у 10 разів.

Сьогодні генерувати електричну енергію як у країнах ЄС, так і в Україні, зокрема, є рентабельним, навіть на дахах власних будинків. При цьому спочатку задовольняються власні потреби у електричній енергетиці, а залишок – продається у мережу за «зеленим» тарифом. Об’єднуючись у кооперативи, власники сонячних електростанцій на дахах здатні конкурувати на ринку електричної енергії із промисловими електростанціями.

Тренд №3. Гроші в АПК

Бізнес в Україні почав звертати увагу на біомасу (відходи рослинництва, лісництва, тваринництва та харчової промисловості), як джерело електричної та теплової енергії.

У використання біомаси приходять нові біотехнології, зокрема, виведення четвертого покоління бактерій, які здатні перетворити на газ відходи птахівництва, які раніше були біологічними відходами, що не підлягали утилізації. Тепер біогазові установки стають надійним енергетичним супутником великих тваринницьких комплексів та підприємств харчової промисловості.

Наприклад під Харковом будується біогазовий комплекс нового покоління, що утилізує відходи від птахофабрики, м’ясокомбінату, молокозаводу, пивзаводу та аграрного підприємства із вирощування кукурудзи. А поруч вже діє новий для України тип енергетичної установки, яка збирає біогаз із полігону твердих побутових відходів, виробляючи теплову та електричну енергію.

Тренд №4. Експансія нових ринків

Довгий час лідерство у просуванні технологій відновлювальної енергетики тримали країни ЄС, сьогодні ж гілку першості забирають Індія та Мексика. А у Китаї концентрується до 70% світового виробництва фотовольтаїчних елементів для будівництва сонячних електростанцій. Україна має лише 1,4% використання відновлювальних джерел енергії у загальному енергобалансі країни.

До сотні лідерів - компаній, які хочуть перейти на 100% використання зеленої енергії, входять Google та Facebook, виробник засобів зв’язку Apple, торгівельна мережа IKEA, гігант із виробництва дитячих конструкторів LEGO та студія анімаційних фільмів Disney.

Тренд №5. Найбільш інноваційний бізнес

Темпи появи StartUPів та просування нових технологій у зеленій енергетиці обігнали світового лідера інновацій – біотехнології. Наприклад Ілон Маск будує у Австралії найбільшу у світі акумуляторну станцію, яка здатна регулювати небаланси енергетичних мереж. Світом шириться один із найвідоміших українських StartUp-ів – віконні жалюзі, які виконані з фотовольтаїчних елементів та здатні генерувати електричну енергію.

Тренд №6. Енергетика, що покращує якість життя

Зелена енергетика, на відміну від традиційної (особливо теплової), – низькоемісійна, тобто, суттєво скорочує викиди парникових газів, тим самим сповільнюючи процеси глобальних змін клімату.

З іншого боку, сьогодні сонячні електростанції (навіть до 100 КВт) в Україні відіграють альтернативу розміщенню грошей на депозиті у банку, який після повної окупності об’єкту генерації (від 4,5 до 6 років) та повернення інвестиції, ще до 15 років може давати чистий прибуток із невисокими експлуатаційним витратами.

Тренд №7. Підвищення попиту на ринку праці на фахівців із зеленої енергетики

Динамічне зростання об’ємів генеруючих потужностей, які використовують відновлювальні джерела енергії, потребує все більшої кількості фахівців. В Україні професійних інженерів у галузі відновлювальної енергетики готують лише 4 університети. А фахівців із монтажу, наприклад, сонячних електростанцій не готує жодний заклад професійно-технічної освіти.

На даний момент дефіцит ринку праці на кваліфіковані кадри у галузі відновлювальних джерел енергії вже перевищу пів-тисячі осіб, які, звичайно, заповнюються фахівцями із суміжних галузей знань. Однак, дана модель знижує ефективність роботи співробітників, оскільки вони потребують додаткового навчання, що потребує додаткових ресурсів та часових витрат.