Спецможливості
Новини

7 перешкод на шляху України до звання "стартап-нація"

20.10.2017
1558
7 перешкод на шляху України до звання "стартап-нація" фото, ілюстрація

Інноваційні проекти починають свій розвиток в Україні і швидко виїжджають за кордон. Є сім причин, чому Україна не бачить ні капіталу, ні податків, ні талантів і залишається "чоботарем без чобіт", пише propozitsiya.com за матеріалами epravda.com.ua.

1. Українські техно-стартапи перебувають поза юрисдикцією України

"Сьогодні технологічний бізнес - з точки зору юрисдикції має до України дуже умовне відношення. Я інвестувала в ізраїльський стартап, і мої інвестиції пішли в ізраїльську юридичну особу, в ізраїльській банк. Ось коли ми створимо юридичне поле для того, щоб гроші залишалися в Україні, тоді Україна помітить, що в країну прийшли великі інституційні інвестори та венчурні фонди", - зазначає голова ради правління UAngel Наталія Березовська.

2. Україна недооцінена як пілотний майданчик для стартапів

"Зараз ми пілотний майданчик для всього. У нас діють нові схеми інвестування: у стартапи інвестують донори та венчурні фонди. Цього нема ніде в світі. У нас найкращі спеціалісти з блокчейну, тому в нас є всі шанси цивілізовано використати інструмент ІСО на користь українських проектів", - підкреслює співзасновник 1991 Open Data Incubator Денис Гурський.

3. Ми боїмося невдач

"Коли ми з нашим прем'єр-міністром були з офіційним візитом в Ізраїлі у травні 2017 року, це був прорив. Особливо це був прорив для прем'єра, коли він побачив, як процвітає країна, яка з 1948 року перебуває у стані війни.

Ізраїльскі венчурні фонди, з якими ми розмовляли, сказали, що для них головне — не боятися банкрутувати, не боятися поразок. Треба пробувати", - нагадує директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій Даніель Білак.

4. Україна втрачає шанс стати центром реєстрації світових ІСО-стартапів

"Країни починають конкурувати за капітал, мізки, юрисдикцію. Тут чітко видно тих, хто хоче бути попереду, і тих, хто очікує.

Якби ми змогли затягнути в Україну світові стартапи, які проводять ІСО, тоді ми могли б стати центром юридичної реєстрації таких стартапів", - каже виконавчий директор інвестплатформи Startup.Network Олександр Сорока.

5. Традиційні бізнесмени бояться інвестувати в стартапи

"За останні кілька років суттєво зріс інтерес до інноваційно-технологічних проектів з боку людей, які заробили гроші традиційним способом. Однак ця тенденція має протилежний бік. З'явилося чимало пасивних інвесторів. Ці люди дуже обережні.

Тимчасом є багато речей, які б могли прискорити розвиток напрямку приватних інвестицій. Наприклад, створення фондів спільного інвестування — держави і приватних інвесторів, підтримка державою високотехнологічних хабів, акселераторів, екосистем. Однак темпи їх розвитку залежать від сили економіки України", - робить висновок Н. Березовська.

6. Гроші для стартапів є, але їх не вистачає

Якщо ви хочете знайти в Україні хоча б $0,5 млн, то зіткнетеся з труднощами. З пошуком інвестицій понад $0,5 млн будуть значні труднощі.

У нас є всього кілька фондів, які можуть вкласти такі гроші. Якщо ви не прийшли до Андрія Колодюка (AVentures Capital) або до Євгена Нетреби (Chernovetskyi Investment Group), то в інших грошей нема. Тож коли стартапи шукають пізній seed чи series А, ми веземо їх у Кремнієву долину", - констатує О. Сорока.

7. Бренд "Україна" поганий і ми мусимо це змінити

"Інвестори в Україну вже заходять. Заходять великі гравці, але вони не хочуть поширювати інформацію про Україну. Вони знаходять гарну "сировину" — технологічні проекти, купують їх за відносно невеликі гроші і вивозять людей.

У нас поганий бренд і ми мусимо працювати, щоб поліпшити бренд "Україна". Щоб інвестори не думали, що слово "Україна" - це одразу корупція і конфлікт.

Проте є базові речі, передумова для будь-якої успішної інвестиції. В першу чергу, це стабільна судова система. Люди повинні розуміти, що їх майнові права будуть забезпечені. Особливо це стосується прав інтелектуальної власності", - підкреслив Д. Білак.

Ключові слова: стартап

Інтерв'ю
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее

1
0