Мікрозрошення для макроврожаю

У Києві в Інституті водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Стан та перспективи застосування краплинного зрошення для інтенсифікації садівництва, виноградарства й овочівництва». Представницький загал фахівців не лише обговорив проблеми в цій царині, а й накреслив шляхи їхнього розв'язання.

О. Рижков,
o.ryzhkov@univest-media.com

На жаль, Україна не може похвалитися багатством водних ресурсів. Натомість наша країна має величезні амбіції у царині сільського господарства. Живильна волога для деяких регіонів - наче порятунок, адже без її допомоги виростити пристойний урожай неможливо. Мікрозрошення як альтернативу традиційним способам поливання використовують на дедалі більшій площі.
А перші системні дослідження з розробки технологій і технічних засобів мікрозрошення сільськогосподарських культур в Україні проводили вже майже півстоліття тому. Звідтоді у цій царині було зроблено вагомий крок уперед. Про це свідчить бодай те, що ринок мікрозрошення в Україні наразі є доволі насиченим. Понад півсотні компаній та організацій нині пропонують відповідні конструкції на нашому ринку. Широкий спектр пропозицій дає змогу користувачеві зробити свідомий оптимальний вибір, грунтуючись на категоріях ціна/якість.
   Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Ромащенко підкреслює: «Краплинне зрошення, мікрозрошення - це важлива складова інтенсифікації, насамперед, овочівництва, садівництва, виноградарства, і я думаю, що чимало сучасних сільгосптоваровиробників, особливо тих, хто працює за модерними технологіями, навіть не уявляють собі, що ці культури можна вирощувати без мікрозрошення.
За завданням академії ми підготували Концепцію розвитку мікрозрошення в Україні до 2020 р. Чому ми вважали за потрібне формування такого документа, який визначав би концептуальні положення? Мікрозрошення пройшло етап розвитку від зародження, спроби його застосування, коли не було чіткої впевненості в тому, що воно насправді дає, як ефективно використовувати цей спосіб поливання, й до чіткого розуміння самими сільгосптоваровиробниками, а також до чіткого розуміння на рівні Уряду й тих інституцій, від яких залежить формування механізмів відповідної державної підтримки для розвитку краплинного зрошення. Відтак виникла потреба узагальнити це розуміння у вигляді Концепції».
   Міжнародна науково-практична конференція з проблеми застосування краплинного зрошення стала першою, але, сподіваємося, аж ніяк не останньою розмовою в широкому колі на цю актуальну тему. Нинішній період розвитку мікрозрошення у Концепції характеризується визначенням «зріле розуміння технологій мікрозрошення та повсякчас зростаюче використання їхніх можливостей». А можливості заощадження поливної води, електроенергії, добрив за застосування мікрозрошення справді відкриваються неабиякі.
Системи краплинного зрошення наразі перетворюються на напрочуд наукомісткий технологічний продукт. У технології вирощування овочевих культур прийшли системи, які за технічними можливостями можна порівняти, за визначенням Михайла Ромащенка, з крапельницями в медицині. Наразі рослині можна подавати кількість води й поживних речовин відповідно до її фізіологічних і біологічних потреб. Основна мета дальших наукових досліджень - це якнайширше використання потенційних можливостей цих систем зрошення. Перспектива цього напряму величезна, а в окремих регіонах України вже просто не можна уявити сільське господарство без мікрозрошення. Наразі понад половина всіх наявних в Україні площ мікрозрошення - у Херсонській та Одеській областях. Загалом на Південний регіон припадає близько 90% усіх площ мікрозрошення. Виходячи з Концепції розвитку мікрозрошення в Україні до 2020 р., щорічна потреба в нових площах, на яких застосовуватимуть мікрозрошення, становить 20 тис. га. Мікрозрошення здатне забезпечити максимальний урожай!