Спецвозможности
Новости

Кредитування сільгоспвиробників та місцеві бюджети

12.10.2015
495
Кредитування сільгоспвиробників  та місцеві бюджети фото, иллюстрация

Про­бле­ма до­сту­пу до фі­нан­со­вих ре­сурсів знайома всім аграріям, втім найбільше вона «до­шку­ляє» ма­лим та се­реднім сільгоспви­роб­ни­кам. На від­міну від ве­ли­ких ­під­приємств во­ни не ма­ють змо­ги за­про­по­ну­ва­ти кре­ди­то­рам до­­стат­нь­о­го за­став­но­го май­на, та й вартість кре­дит­них коштів стає на за­ваді. З цієї при­чи­ни їх зде­біль­шо­го обділя­ють своєю ува­гою ко­мер­ційні бан­ки, яким, во­че­видь, вигідніше кре­ди­ту­ва­ти ве­ликі аг­ропідприємства.

М. Назаренко,
Національ­ний прес-клуб
з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань

Про­те вихід із та­кої не­про­стої си­ту­ації знай­ти мож­на. Для цьо­го вар­то до­­лу­чи­ти мож­ли­вості місце­вих бю­д­же­тів і спря­му­ва­ти їх на відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок ко­мер­цій­них аг­ро­­­кре­дитів. І та­ка прак­ти­ка вже по­ча­ла за­сто­со­ву­ва­тись у кількох об­ла­с­тях.
Як здійснюється ця ро­бо­та на місцях і які пер­спек­ти­ви во­на має? Цьо­му при­свя­чу­ва­ло­ся досліджен­ня, яке про­тя­гом квітня — трав­ня по­точ­но­го ро­ку про­во­див Інсти­тут бю­д­же­ту та соціаль­но-еко­но­мічних досліджень на за­мов­лен­ня Про­ек­ту USAID «Аг­роІнвест». З йо­го ре­­зу­ль­­та­тами знайомить На­талія Ліщи­то­вич, керівник на­пря­му «Сти­му­лю­ван­ня до­сту­пу аг­раріїв до фінан­су­ван­ня».

Про які кре­ди­ти йдеть­ся в до­­слідженні і ко­го во­ни сто­су­ють­ся?
— Йдеть­ся про підтрим­ку ко­мерцій­но­го кре­ди­ту­ван­ня ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників, яке на­дається фі­­­нан­­­со­ви­ми ор­ганізаціями — бан­ка­ми, кре­дит­ни­ми спілка­ми.
Влас­не, пе­ред­ба­чається, що під­трим­­­ку на­да­ють місцеві бю­д­же­ти. Во­ни пе­ре­тво­рю­ють­ся на ак­тив­но­го тре­ть­о­го учас­ни­ка про­це­су, бо пе­ре­би­ра­ють на се­бе відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок, тоб­то ча­с­ти­ну вар­тості кре­ди­ту­ван­ня. Тим са­мим місцеві бю­д­же­ти за­охо­чу­ють ма­лих та се­редніх сільгосп­підприєм­ців кре­ди­ту­ва­ти­ся, до­­по­ма­га­ють їм вчас­но і в по­вно­му об­­сязі по­вер­та­ти взяті по­зи­ки, а та­кож — і це го­ло­вне — за­без­пе­чу­ють знач­не, в ра­зи, збі­ль­­­шен­ня об­­сягів аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня дріб­­них сіль­госп­­ви­роб­ників, які на­разі прак­тич­но поз­бав­лені будь-яко­го фі­­нан­су­ван­ня.
Та­кий підхід ва­жить вель­ми ба­га­то. По-пер­ше, він аб­со­лют­но рин­ко­вий, оскільки сто­сується ко­мерційно­го фі­­нан­су­ван­ня. По-дру­ге, він сти­му­лює при­ско­ре­ний роз­ви­ток ма­лих та се­ред­ніх гос­по­дарств. До то­го ж він фор­мує особ­ли­ву довіру фінан­со­вих ус­та­нов до по­зи­чаль­ників, а в ос­танніх по­си­лює віру в те, що у будь-який мо­мент при ви­ник­ненні по­тре­би в гро­шах во­ни мо­жуть ско­ри­с­та­ти­ся мож­ли­во­с­тя­ми банків та кре­дит­них спілок.   

В яких об­ла­с­тях про­во­ди­ло­ся досліджен­ня, і чо­му ува­га бу­ла при­ку­та са­ме до них?
— Досліджен­ня про­во­ди­ло­ся в трьох об­ла­с­тях. Во­ни бу­ли об­рані на ос­нові ста­ти­с­тич­них да­них що­до об­­ся­гів та змісту підтрим­ки ма­лих та се­­ред­­ніх сіль­госпви­роб­ників. Ви­я­ви­ло­ся, що най­ак­тивніше в цьо­му на­прям­і діють Львів­ська та Во­линсь­ка об­ласті, у Рів­нен­сь­кій об­ласті є праг­нення на­да­ва­ти фінан­со­ву до­по­мо­гу таким агрови­роб­ни­кам.

Якою бу­ла ме­та досліджен­ня?
— Го­ло­вна ме­та по­ля­га­ла в то­му, щоб з’ясу­ва­ти, як має бу­ти ор­ганізо­ва­на дієва підтрим­ка ма­лих та се­редніх сіль­госп­ви­роб­ників за ра­ху­нок місце­вих бю­д­­жетів, на що во­на за­раз спря­мо­ва­на, якою є її ефек­тивність і як її мож­на по­­ліпши­ти. Нам важ­ли­во бу­ло про це діз­на­ти­ся, аби зго­дом уза­галь­ни­ти та про­аналізу­ва­ти от­ри­ма­ний ма­теріал, оп­ра­цю­ва­ти на­ко­пи­че­ний досвід та за­про­по­ну­ва­ти іншим об­ла­с­тям у ви­­гляді взір­це­во­го на­бо­ру про­це­дур, підходів, до­ку­мен­тації, ме­то­дів моніто­рин­гу та аналізу ефек­тив­ності то­що. Наразі дуже важ­­ли­во не ли­ше ма­ти певні здо­бут­ки у тій чи іншій сфері, а й мак­си­маль­но їх по­ши­рю­ва­ти, при­чо­му у ви­­гляді го­то­вих до ви­ко­ри­с­тан­ня мо­ду­лів та па­кетів. Ли­­­ше тоді во­ни за­­без­пе­чать бажаний еко­номічний ефект і до­по­мо­жуть країні як­найш­вид­ше вий­ти із за­тяж­ної еко­номічної кри­зи.

Чо­му досліджен­ня по­ши­рю­ва­ло­ся ли­ше на ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників?
— Го­ло­вним чи­ном то­му, що пе­ред ве­ли­ки­ми сільгосппідприємства­ми зде­більшо­го пи­тан­ня що­до по­тре­би та­кої підтрим­ки наразі не по­стає. Во­ни ма­ють до­статнє фінан­су­ван­ня і ак­тив­но ни­м ко­ри­с­ту­ють­ся. То­му во­ни пе­­ре­важ­но не по­кла­да­ють­ся на до­по­мо­гу з бо­ку міс­це­вих бю­д­жетів або від дер­жа­ви. І цей на­п­рям, з ог­ля­ду на за­зна­че­ну спе­ци­фі­ку, не є фо­ку­сом ро­бо­ти на­шо­го Про­ек­ту.
На­томість ми приділяємо ве­ли­ку ува­гу роз­вит­ку ма­ло­го та се­ред­нь­о­го агропідприємництва. Це обу­мов­ле­но од­­ра­зу кілько­ма ва­го­ми­ми при­чи­на­ми. Од­на з них — еко­номічна кри­за. Че­рез неї фі­­нан­­со­вий сек­тор втра­тив чи­ма­ло вільних коштів, які міг би спря­му­ва­ти на роз­ви­ток ма­ло­го та се­ред­нь­о­го аг­ро­біз­не­су.
Дру­га при­чи­на на­шої підви­ще­ної ува­ги до ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників виклика­на тим, що во­ни ви­­роб­ля­ють знач­ну ча­ст­ку про­дукції: по­­над 70% мо­ло­ка, по­над 80% ово­че­вої про­дукції, по­над 90% кар­топлі. Не мож­на не ска­за­ти й те, що са­ме дрібне під­приємництво є ос­но­вою існу­ван­ня сіль­ських гро­мад, всієї інфра­с­т­рук­ту­ри на селі, за­по­ру­кою і дже­ре­лом її роз­вит­ку.
Ра­зом з тим, са­ме ця ка­те­горія сіль­госпви­роб­ників повністю поз­бав­ле­на будь-яко­го зовнішньо­го фінан­су­ван­ня. То­му ми виріши­ли дізна­ти­ся, як про них дба­ють на місце­во­му рівні, та до­к­ла­с­ти зу­силь до вдо­с­ко­на­лен­ня й по­ши­рен­ня цьо­го досвіду, ад­же, як уже бу­ло ска­за­но, са­ме ма­лий і се­редній аг­робіз­нес суттєво впли­ває на соціаль­но-еко­номічний роз­ви­ток сільських те­ри­то­рій, де він пра­цює.

Га­даю, ак­ту­альність цьо­го до­слід­жен­ня особ­ли­во зро­с­тає у кон­тексті мож­ли­во­го ство­рен­ня фер­мерсь­ких гос­по­дарств сімей­но­го ти­пу?
— Ми вва­жаємо, що на­ша про­гра­ма підтрим­ки ма­лих та се­редніх сільгосп­ви­роб­ників за ра­ху­нок місце­вих бю­д­жетів має кри­тич­но важ­ли­ве зна­чен­ня для роз­вит­ку, в то­му числі й сімей­них фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Бо до­ступ до фінан­су­ван­ня за­раз стри­мується дво­ма го­ло­вни­ми фак­то­ра­ми. Пер­ший з них — нині не­має до ко­го звер­ну­ти­ся за гро­­­­ши­ма, а дру­гий — як­що ви вже знай­ш­ли до ко­го звер­ну­ти­ся, то ча­с­то-гу­с­то бу­ває так, що вартість та­ко­го фі­­нан­­­су­ван­ня за­ли­шається за­над­то ве­ли­кою і то­му еко­номічно не­вигідною. А та­ка про­г­­ра­ма дасть змогу тій самій сімейній фермі успішно роз­по­ча­ти чи роз­ви­ну­ти влас­не ви­роб­ництво у стис­лі терміни.

Як успішно ре­алізується та­ка про­гра­ма пільго­во­го сільгос­п­кре­­ди­ту­ван­ня в дослідже­них регіонах?
— Од­ра­зу уточ­ню — те, про що ми го­во­ри­мо, не вва­жається пільго­вим кре­ди­ту­ван­ням.
Про­гра­ми фінан­со­вої підтрим­ки поділя­ють­ся на кілька ка­те­горій, але з усіх особ­ли­во вирізня­ють­ся дві. Од­на сто­сується без­по­се­ред­нь­о­го фінан­су­ван­ня ма­лих та се­редніх гос­по­дарств, тоб­то на­дан­ня коштів на здійснен­ня тих чи інших опе­рацій, а дру­га — сти­му­лю­ван­ня їхнього фінан­су­ван­ня ко­мерцій­ни­ми фі­нан­­со­ви­ми організаціями.
Ми вва­жаємо, що найбільш рин­ко­вим є ме­ханізм дру­го­го ти­пу. Він сприяє роз­ви­­тку підприємств і вод­но­час знач­но збільшує по­тенційну кіль­кість йо­го ко­ри­с­ту­вачів, об­ся­ги фінан­су­ван­ня, яке во­ни мо­жуть от­ри­ма­ти.
Для при­кла­ду: як­що місце­вий бю­д­жет виділить на роз­ви­ток кількох гос­по­дарств, скажімо, 100 тис. грн, то він вга­мує ли­ше їхній фінан­со­вий «го­­лод». Ре­ш­та ж гос­по­дарств, які та­кож кон­че по­тре­бу­ють кре­дит­ної підтрим­ки, від то­го не ма­ти­муть жод­ної ко­рис­ті. А як­що ті самі 100 тис. грн спря­му­ва­ти на відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни від­сот­ко­вих ста­вок, то до кре­ди­ту­ван­ня мож­на до­лу­чи­ти на­ба­га­то більше ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників. Ра­зом во­ни візь­муть у бан­ках чи кре­дит­них спілках на­ба­га­то більше кре­дитів, і це бу­де та­кож вигідно й тим, хто їх на­дає, і тим, хто їх от­ри­мує.

Чим дер­жа­ва мо­же до­по­мог­ти регіонам вда­ло ре­алізу­ва­ти про­гра­му підтрим­ки сільгоспкре­ди­ту­ван­ня із за­лу­чен­ням місце­вих бю­д­жет­них ре­сур­сів?
— Ми маємо ро­зуміти, що нині у дер­жави ду­же об­ме­жені мож­ли­вості. То­му не вар­то аж над­то по­кла­да­ти­ся на її підтрим­ку.
Са­ме то­му ми при­вер­ну­ли ува­гу до місце­вих бю­д­жетів. На їхню ко­ристь го­во­рить й офіційна ста­ти­с­ти­ка. Згідно з нею, з по­чат­ку 2015 р. до­хо­ди місце­вих бю­д­жетів збільши­лись на 40 млрд грн. А це гроші, які мо­жуть спря­мо­ву­ва­ти­ся на підтрим­ку тих га­лу­зей міс­це­вої еко­номі­ки, які вже най­б­лиж­чим ча­сом здатні за­без­пе­чи­ти по­зи­тив­ні еко­номічні зру­шен­ня. А хто ж кра­ще знає, який век­тор роз­вит­ку сільсько­го гос­по­дар­ст­ва потрібно об­ра­ти то­му чи іншо­му регіону? Звісно, місце­ва адмі­ні­ст­рація.
Сільське гос­по­дар­ст­во на­ле­жить до та­ких пер­спек­тив­них га­лу­зей. Йо­го ди­намічний роз­ви­ток, що спо­с­тері­гає­ться ос­танніми ро­­ками, до­во­дить це. То­му малі та се­редні гос­по­дар­ст­ва, які зай­ма­ють­ся ви­роб­ництвом, пе­ре­роб­кою та ре­алізацію сільгосппро­дукції, вправі роз­ра­хо­ву­ва­ти на фінан­со­ву підтрим­ку на місце­во­му рівні, а місце­ва вла­да має во­лодіти до­с­ко­на­ли­ми інстру­мен­та­ми на­дан­ня та­кої підтрим­ки — ефек­тив­ни­ми та про­зо­ри­ми.

Досліджен­ня да­ло змо­гу «Аг­роІнве­с­ту» уза­галь­ни­ти та про­аналізу­ва­ти по­точ­ну си­ту­ацію, що скла­дається в сільгоспкре­ди­ту­ванні. Як Ви у по­даль­шо­му ско­ри­с­таєте­ся одер­жа­ним ма­теріалом?
— Вже роз­ро­блено пілотний па­кет до­ку­мен­тації, про­це­дур, ре­ко­мен­дацій, інди­ка­торів та по­каз­ни­ків ефек­тив­ності ви­ко­нан­ня про­гра­ми сіль­госпкре­ди­ту­ван­ня із за­­лу­чен­ням місце­вих бю­д­жетів. Те­пер йо­го мож­на впро­ва­д­жу­ва­ти в будь-якій об­ласті, адап­ту­ю­чи під місцеві особ­ли­вості та об­рані на­пря­ми сти­му­лювання аг­ро­роз­вит­ку.
Що ще за­ли­ши­ло­ся зро­би­ти? У кіль­­­­кох пілот­них об­ла­с­тях уже у ве­­рес­ні — жовтні цьо­го ро­ку ми по­знай­о­ми­мо міс­цеві адміністрації з найліпши­ми прак­ти­ка­ми відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок ко­мерційно­го аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня та за­про­по­нуємо роз­роб­лені на­ми мо­дулі та па­ке­ти.

Чо­му б досвід ко­мерційно­го сільгоспкре­ди­ту­ван­ня з ви­ко­ри­с­тан­ням коштів місце­вих бю­д­жетів не по­ши­ри­ти на всі регіони України?
— Так во­но в по­даль­шо­му і має бу­­ти. Пілотні об­ласті оби­ра­ють­ся для то­­го, аби в них знач­ною мірою удо­с­ко­на­ли­ти вже на­явні про­гра­ми або роз­по­ча­ти при­ско­ре­не їхнє впро­ва­д­жен­ня. Про­те на все тре­ба ма­ти до­статні ре­сур­си. Наразі во­ни є до­волі об­ме­же­ни­ми. Са­ме то­му на­пря­м діяль­ності, про який ми го­во­ри­мо, по­тре­бує на­леж­ної підтрим­ки як з бо­ку дер­жа­ви, так і від місце­вих ор­ганів вла­ди.
У рам­ках Про­ек­ту «Аг­роІнвест» ми та­ку ро­бо­ту роз­гор­не­мо у чо­ти­рьох регіонах. На сьо­годні відо­мо, що се­­ред них бу­дуть Львівська, Во­линсь­ка та Хер­сонсь­ка об­ласті. Чет­вер­тий учас­ник пілот­ної про­гра­ми ще виз­на­чає­ть­ся.

Интервью
Олег Вагин более всего примечателен своей открытостью и готовностью делиться секретами выращивания многих растений. В последние годы он полностью сконцентрировался на выращивании голубики, перейдя от выращивания саженцев до закладки... Подробнее
Максим Тарапата
Украина является лидером по экспорту растительного масла. Один из перспективных рынков для украинского масла – КНР, на котором интерес к подсолнечному маслу постоянно растет. Какие сложности ожидают украинских импортеров, рассказал Максим... Подробнее

1
0