Спецможливості
Новини

Кредитування сільгоспвиробників та місцеві бюджети

12.10.2015
236
Кредитування сільгоспвиробників  та місцеві бюджети фото, ілюстрація

Про­бле­ма до­сту­пу до фі­нан­со­вих ре­сурсів знайома всім аграріям, втім найбільше вона «до­шку­ляє» ма­лим та се­реднім сільгоспви­роб­ни­кам. На від­міну від ве­ли­ких ­під­приємств во­ни не ма­ють змо­ги за­про­по­ну­ва­ти кре­ди­то­рам до­­стат­нь­о­го за­став­но­го май­на, та й вартість кре­дит­них коштів стає на за­ваді. З цієї при­чи­ни їх зде­біль­шо­го обділя­ють своєю ува­гою ко­мер­ційні бан­ки, яким, во­че­видь, вигідніше кре­ди­ту­ва­ти ве­ликі аг­ропідприємства.

Про­бле­ма до­сту­пу до фі­нан­со­вих ре­сурсів знайома всім аграріям, втім найбільше вона «до­шку­ляє» ма­лим та се­реднім сільгоспви­роб­ни­кам. На від­міну від ве­ли­ких ­під­приємств во­ни не ма­ють змо­ги за­про­по­ну­ва­ти кре­ди­то­рам до­­стат­нь­о­го за­став­но­го май­на, та й вартість кре­дит­них коштів стає на за­ваді. З цієї при­чи­ни їх зде­біль­шо­го обділя­ють своєю ува­гою ко­мер­ційні бан­ки, яким, во­че­видь, вигідніше кре­ди­ту­ва­ти ве­ликі аг­ропідприємства.

М. Назаренко,
Національ­ний прес-клуб
з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань

Про­те вихід із та­кої не­про­стої си­ту­ації знай­ти мож­на. Для цьо­го вар­то до­­лу­чи­ти мож­ли­вості місце­вих бю­д­же­тів і спря­му­ва­ти їх на відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок ко­мер­цій­них аг­ро­­­кре­дитів. І та­ка прак­ти­ка вже по­ча­ла за­сто­со­ву­ва­тись у кількох об­ла­с­тях.
Як здійснюється ця ро­бо­та на місцях і які пер­спек­ти­ви во­на має? Цьо­му при­свя­чу­ва­ло­ся досліджен­ня, яке про­тя­гом квітня — трав­ня по­точ­но­го ро­ку про­во­див Інсти­тут бю­д­же­ту та соціаль­но-еко­но­мічних досліджень на за­мов­лен­ня Про­ек­ту USAID «Аг­роІнвест». З йо­го ре­­зу­ль­­та­тами знайомить На­талія Ліщи­то­вич, керівник на­пря­му «Сти­му­лю­ван­ня до­сту­пу аг­раріїв до фінан­су­ван­ня».

Про які кре­ди­ти йдеть­ся в до­­слідженні і ко­го во­ни сто­су­ють­ся?
— Йдеть­ся про підтрим­ку ко­мерцій­но­го кре­ди­ту­ван­ня ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників, яке на­дається фі­­­нан­­­со­ви­ми ор­ганізаціями — бан­ка­ми, кре­дит­ни­ми спілка­ми.
Влас­не, пе­ред­ба­чається, що під­трим­­­ку на­да­ють місцеві бю­д­же­ти. Во­ни пе­ре­тво­рю­ють­ся на ак­тив­но­го тре­ть­о­го учас­ни­ка про­це­су, бо пе­ре­би­ра­ють на се­бе відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок, тоб­то ча­с­ти­ну вар­тості кре­ди­ту­ван­ня. Тим са­мим місцеві бю­д­же­ти за­охо­чу­ють ма­лих та се­редніх сільгосп­підприєм­ців кре­ди­ту­ва­ти­ся, до­­по­ма­га­ють їм вчас­но і в по­вно­му об­­сязі по­вер­та­ти взяті по­зи­ки, а та­кож — і це го­ло­вне — за­без­пе­чу­ють знач­не, в ра­зи, збі­ль­­­шен­ня об­­сягів аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня дріб­­них сіль­госп­­ви­роб­ників, які на­разі прак­тич­но поз­бав­лені будь-яко­го фі­­нан­су­ван­ня.
Та­кий підхід ва­жить вель­ми ба­га­то. По-пер­ше, він аб­со­лют­но рин­ко­вий, оскільки сто­сується ко­мерційно­го фі­­нан­су­ван­ня. По-дру­ге, він сти­му­лює при­ско­ре­ний роз­ви­ток ма­лих та се­ред­ніх гос­по­дарств. До то­го ж він фор­мує особ­ли­ву довіру фінан­со­вих ус­та­нов до по­зи­чаль­ників, а в ос­танніх по­си­лює віру в те, що у будь-який мо­мент при ви­ник­ненні по­тре­би в гро­шах во­ни мо­жуть ско­ри­с­та­ти­ся мож­ли­во­с­тя­ми банків та кре­дит­них спілок.   

В яких об­ла­с­тях про­во­ди­ло­ся досліджен­ня, і чо­му ува­га бу­ла при­ку­та са­ме до них?
— Досліджен­ня про­во­ди­ло­ся в трьох об­ла­с­тях. Во­ни бу­ли об­рані на ос­нові ста­ти­с­тич­них да­них що­до об­­ся­гів та змісту підтрим­ки ма­лих та се­­ред­­ніх сіль­госпви­роб­ників. Ви­я­ви­ло­ся, що най­ак­тивніше в цьо­му на­прям­і діють Львів­ська та Во­линсь­ка об­ласті, у Рів­нен­сь­кій об­ласті є праг­нення на­да­ва­ти фінан­со­ву до­по­мо­гу таким агрови­роб­ни­кам.

Якою бу­ла ме­та досліджен­ня?
— Го­ло­вна ме­та по­ля­га­ла в то­му, щоб з’ясу­ва­ти, як має бу­ти ор­ганізо­ва­на дієва підтрим­ка ма­лих та се­редніх сіль­госп­ви­роб­ників за ра­ху­нок місце­вих бю­д­­жетів, на що во­на за­раз спря­мо­ва­на, якою є її ефек­тивність і як її мож­на по­­ліпши­ти. Нам важ­ли­во бу­ло про це діз­на­ти­ся, аби зго­дом уза­галь­ни­ти та про­аналізу­ва­ти от­ри­ма­ний ма­теріал, оп­ра­цю­ва­ти на­ко­пи­че­ний досвід та за­про­по­ну­ва­ти іншим об­ла­с­тям у ви­­гляді взір­це­во­го на­бо­ру про­це­дур, підходів, до­ку­мен­тації, ме­то­дів моніто­рин­гу та аналізу ефек­тив­ності то­що. Наразі дуже важ­­ли­во не ли­ше ма­ти певні здо­бут­ки у тій чи іншій сфері, а й мак­си­маль­но їх по­ши­рю­ва­ти, при­чо­му у ви­­гляді го­то­вих до ви­ко­ри­с­тан­ня мо­ду­лів та па­кетів. Ли­­­ше тоді во­ни за­­без­пе­чать бажаний еко­номічний ефект і до­по­мо­жуть країні як­найш­вид­ше вий­ти із за­тяж­ної еко­номічної кри­зи.

Чо­му досліджен­ня по­ши­рю­ва­ло­ся ли­ше на ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників?
— Го­ло­вним чи­ном то­му, що пе­ред ве­ли­ки­ми сільгосппідприємства­ми зде­більшо­го пи­тан­ня що­до по­тре­би та­кої підтрим­ки наразі не по­стає. Во­ни ма­ють до­статнє фінан­су­ван­ня і ак­тив­но ни­м ко­ри­с­ту­ють­ся. То­му во­ни пе­­ре­важ­но не по­кла­да­ють­ся на до­по­мо­гу з бо­ку міс­це­вих бю­д­жетів або від дер­жа­ви. І цей на­п­рям, з ог­ля­ду на за­зна­че­ну спе­ци­фі­ку, не є фо­ку­сом ро­бо­ти на­шо­го Про­ек­ту.
На­томість ми приділяємо ве­ли­ку ува­гу роз­вит­ку ма­ло­го та се­ред­нь­о­го агропідприємництва. Це обу­мов­ле­но од­­ра­зу кілько­ма ва­го­ми­ми при­чи­на­ми. Од­на з них — еко­номічна кри­за. Че­рез неї фі­­нан­­со­вий сек­тор втра­тив чи­ма­ло вільних коштів, які міг би спря­му­ва­ти на роз­ви­ток ма­ло­го та се­ред­нь­о­го аг­ро­біз­не­су.
Дру­га при­чи­на на­шої підви­ще­ної ува­ги до ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників виклика­на тим, що во­ни ви­­роб­ля­ють знач­ну ча­ст­ку про­дукції: по­­над 70% мо­ло­ка, по­над 80% ово­че­вої про­дукції, по­над 90% кар­топлі. Не мож­на не ска­за­ти й те, що са­ме дрібне під­приємництво є ос­но­вою існу­ван­ня сіль­ських гро­мад, всієї інфра­с­т­рук­ту­ри на селі, за­по­ру­кою і дже­ре­лом її роз­вит­ку.
Ра­зом з тим, са­ме ця ка­те­горія сіль­госпви­роб­ників повністю поз­бав­ле­на будь-яко­го зовнішньо­го фінан­су­ван­ня. То­му ми виріши­ли дізна­ти­ся, як про них дба­ють на місце­во­му рівні, та до­к­ла­с­ти зу­силь до вдо­с­ко­на­лен­ня й по­ши­рен­ня цьо­го досвіду, ад­же, як уже бу­ло ска­за­но, са­ме ма­лий і се­редній аг­робіз­нес суттєво впли­ває на соціаль­но-еко­номічний роз­ви­ток сільських те­ри­то­рій, де він пра­цює.

Га­даю, ак­ту­альність цьо­го до­слід­жен­ня особ­ли­во зро­с­тає у кон­тексті мож­ли­во­го ство­рен­ня фер­мерсь­ких гос­по­дарств сімей­но­го ти­пу?
— Ми вва­жаємо, що на­ша про­гра­ма підтрим­ки ма­лих та се­редніх сільгосп­ви­роб­ників за ра­ху­нок місце­вих бю­д­жетів має кри­тич­но важ­ли­ве зна­чен­ня для роз­вит­ку, в то­му числі й сімей­них фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Бо до­ступ до фінан­су­ван­ня за­раз стри­мується дво­ма го­ло­вни­ми фак­то­ра­ми. Пер­ший з них — нині не­має до ко­го звер­ну­ти­ся за гро­­­­ши­ма, а дру­гий — як­що ви вже знай­ш­ли до ко­го звер­ну­ти­ся, то ча­с­то-гу­с­то бу­ває так, що вартість та­ко­го фі­­нан­­­су­ван­ня за­ли­шається за­над­то ве­ли­кою і то­му еко­номічно не­вигідною. А та­ка про­г­­ра­ма дасть змогу тій самій сімейній фермі успішно роз­по­ча­ти чи роз­ви­ну­ти влас­не ви­роб­ництво у стис­лі терміни.

Як успішно ре­алізується та­ка про­гра­ма пільго­во­го сільгос­п­кре­­ди­ту­ван­ня в дослідже­них регіонах?
— Од­ра­зу уточ­ню — те, про що ми го­во­ри­мо, не вва­жається пільго­вим кре­ди­ту­ван­ням.
Про­гра­ми фінан­со­вої підтрим­ки поділя­ють­ся на кілька ка­те­горій, але з усіх особ­ли­во вирізня­ють­ся дві. Од­на сто­сується без­по­се­ред­нь­о­го фінан­су­ван­ня ма­лих та се­редніх гос­по­дарств, тоб­то на­дан­ня коштів на здійснен­ня тих чи інших опе­рацій, а дру­га — сти­му­лю­ван­ня їхнього фінан­су­ван­ня ко­мерцій­ни­ми фі­нан­­со­ви­ми організаціями.
Ми вва­жаємо, що найбільш рин­ко­вим є ме­ханізм дру­го­го ти­пу. Він сприяє роз­ви­­тку підприємств і вод­но­час знач­но збільшує по­тенційну кіль­кість йо­го ко­ри­с­ту­вачів, об­ся­ги фінан­су­ван­ня, яке во­ни мо­жуть от­ри­ма­ти.
Для при­кла­ду: як­що місце­вий бю­д­жет виділить на роз­ви­ток кількох гос­по­дарств, скажімо, 100 тис. грн, то він вга­мує ли­ше їхній фінан­со­вий «го­­лод». Ре­ш­та ж гос­по­дарств, які та­кож кон­че по­тре­бу­ють кре­дит­ної підтрим­ки, від то­го не ма­ти­муть жод­ної ко­рис­ті. А як­що ті самі 100 тис. грн спря­му­ва­ти на відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни від­сот­ко­вих ста­вок, то до кре­ди­ту­ван­ня мож­на до­лу­чи­ти на­ба­га­то більше ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників. Ра­зом во­ни візь­муть у бан­ках чи кре­дит­них спілках на­ба­га­то більше кре­дитів, і це бу­де та­кож вигідно й тим, хто їх на­дає, і тим, хто їх от­ри­мує.

Чим дер­жа­ва мо­же до­по­мог­ти регіонам вда­ло ре­алізу­ва­ти про­гра­му підтрим­ки сільгоспкре­ди­ту­ван­ня із за­лу­чен­ням місце­вих бю­д­жет­них ре­сур­сів?
— Ми маємо ро­зуміти, що нині у дер­жави ду­же об­ме­жені мож­ли­вості. То­му не вар­то аж над­то по­кла­да­ти­ся на її підтрим­ку.
Са­ме то­му ми при­вер­ну­ли ува­гу до місце­вих бю­д­жетів. На їхню ко­ристь го­во­рить й офіційна ста­ти­с­ти­ка. Згідно з нею, з по­чат­ку 2015 р. до­хо­ди місце­вих бю­д­жетів збільши­лись на 40 млрд грн. А це гроші, які мо­жуть спря­мо­ву­ва­ти­ся на підтрим­ку тих га­лу­зей міс­це­вої еко­номі­ки, які вже най­б­лиж­чим ча­сом здатні за­без­пе­чи­ти по­зи­тив­ні еко­номічні зру­шен­ня. А хто ж кра­ще знає, який век­тор роз­вит­ку сільсько­го гос­по­дар­ст­ва потрібно об­ра­ти то­му чи іншо­му регіону? Звісно, місце­ва адмі­ні­ст­рація.
Сільське гос­по­дар­ст­во на­ле­жить до та­ких пер­спек­тив­них га­лу­зей. Йо­го ди­намічний роз­ви­ток, що спо­с­тері­гає­ться ос­танніми ро­­ками, до­во­дить це. То­му малі та се­редні гос­по­дар­ст­ва, які зай­ма­ють­ся ви­роб­ництвом, пе­ре­роб­кою та ре­алізацію сільгосппро­дукції, вправі роз­ра­хо­ву­ва­ти на фінан­со­ву підтрим­ку на місце­во­му рівні, а місце­ва вла­да має во­лодіти до­с­ко­на­ли­ми інстру­мен­та­ми на­дан­ня та­кої підтрим­ки — ефек­тив­ни­ми та про­зо­ри­ми.

Досліджен­ня да­ло змо­гу «Аг­роІнве­с­ту» уза­галь­ни­ти та про­аналізу­ва­ти по­точ­ну си­ту­ацію, що скла­дається в сільгоспкре­ди­ту­ванні. Як Ви у по­даль­шо­му ско­ри­с­таєте­ся одер­жа­ним ма­теріалом?
— Вже роз­ро­блено пілотний па­кет до­ку­мен­тації, про­це­дур, ре­ко­мен­дацій, інди­ка­торів та по­каз­ни­ків ефек­тив­ності ви­ко­нан­ня про­гра­ми сіль­госпкре­ди­ту­ван­ня із за­­лу­чен­ням місце­вих бю­д­жетів. Те­пер йо­го мож­на впро­ва­д­жу­ва­ти в будь-якій об­ласті, адап­ту­ю­чи під місцеві особ­ли­вості та об­рані на­пря­ми сти­му­лювання аг­ро­роз­вит­ку.
Що ще за­ли­ши­ло­ся зро­би­ти? У кіль­­­­кох пілот­них об­ла­с­тях уже у ве­­рес­ні — жовтні цьо­го ро­ку ми по­знай­о­ми­мо міс­цеві адміністрації з найліпши­ми прак­ти­ка­ми відшко­ду­ван­ня ча­с­ти­ни відсот­ко­вих ста­вок ко­мерційно­го аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня та за­про­по­нуємо роз­роб­лені на­ми мо­дулі та па­ке­ти.

Чо­му б досвід ко­мерційно­го сільгоспкре­ди­ту­ван­ня з ви­ко­ри­с­тан­ням коштів місце­вих бю­д­жетів не по­ши­ри­ти на всі регіони України?
— Так во­но в по­даль­шо­му і має бу­­ти. Пілотні об­ласті оби­ра­ють­ся для то­­го, аби в них знач­ною мірою удо­с­ко­на­ли­ти вже на­явні про­гра­ми або роз­по­ча­ти при­ско­ре­не їхнє впро­ва­д­жен­ня. Про­те на все тре­ба ма­ти до­статні ре­сур­си. Наразі во­ни є до­волі об­ме­же­ни­ми. Са­ме то­му на­пря­м діяль­ності, про який ми го­во­ри­мо, по­тре­бує на­леж­ної підтрим­ки як з бо­ку дер­жа­ви, так і від місце­вих ор­ганів вла­ди.
У рам­ках Про­ек­ту «Аг­роІнвест» ми та­ку ро­бо­ту роз­гор­не­мо у чо­ти­рьох регіонах. На сьо­годні відо­мо, що се­­ред них бу­дуть Львівська, Во­линсь­ка та Хер­сонсь­ка об­ласті. Чет­вер­тий учас­ник пілот­ної про­гра­ми ще виз­на­чає­ть­ся.

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее

1
0