Догляд посівів озимих культур у період довготермінових теплових аномалій та навесні

Посіви озимих культур і взимку потребують догляду. Надто небезпечними для посівів озимих є льодова кірка та довготривалі теплові аномалії. Так, за даними Інституту землеробства УААН, штучно утворена притерта льодова кірка, що вкривала посіви озимої пшениці сорту Білоцерківська 198 протягом 20 днів, знизила продуктивність рослин майже на 37%, а протягом 40 днів — на 60%.

Через нестабільність погодних умов узимку цього року загроза утворення льодової кірки може поширитися на всі регіони України.
Для знищення льодової кірки на посівах озимих культур слід проводити, залежно від зони вирощування та можливостей господарств, такі заходи:
ь рівномірне розтрушування по посівах 2—4 т/га торфокришки, перегною та чорнозему;
ь рівномірне розтрушування по посівах 1,5 ц/га каїніту, фосфатшлаку та калійної селітри;
ь снігозатримання снігопахами-валкоутворювачами;
ь коткування посівів сільчасто-шпоровими котками.
Другим небезпечним чинником є мишоподібні гризуни, які зможуть завдати чималої шкоди посівам озимих. Особливо шкодочинними вони можуть бути за наявності так званих “зимових вікон”, які прогнозуються на період зими цього вегетаційного сезону озимих і які вже були в січні — першій половині лютого.
Постійного моніторингу (спостережень) та першочергового знищення гризунів потребують посіви озимих у тих областях, де осінних обробок проти гризунів проведено не було або їх проводили не на всіх посівах. Передусім це стосується таких областей, як Закарпатська, Рівненська, Сумська, Чернівецька (заходи, спрямовані на знищення гризунів там не проводили зовсім), та Волинська, Донецька, Житомирська й Херсонська, де оброблено проти гризунів близько половини озимих посівів.
Перш ніж вирішити можливість обробки посівів озимої пшениці та інших озимих культур родентицидами, треба провести обстеження посівів на заселеність їх мишоподібними гризунами (табл. 1).
Обстеження посівів здійснюють у ті фази чи періоди росту й розвитку, коли шкодочинні організми виявляють найбільшу шкодочинність для рослин і досягають тієї кількості, за якої виникає нагальна потреба застосувати пестициди.
Критерієм застосування хімічних засобів захисту є економічний поріг шкодочинності (ЕПШ). Це така кількість шкідливих об’єктів, за якої затрати на боротьбу з ними окуповуються збереженим урожаєм.
Для раціонального вибору й застосування заходів захисту, у тому числі пестицидів та норм їх витрат, використовують такі градації заселення шкідливими організмами агроценозу:
w поодиноке — нижче порогу шкодочинності (ПШ);
w слабке — на рівні одиниці виміру ПШ;
w середнє — в 1,1—3,2 раза більше одиниці виміру ПШ;
w сильне — у 3 рази більше одиниці виміру ПШ.
Отже, після повторного випадання й повторного можливого сходження снігу взимку та навесні, яка цього року за прогнозом буде ранньою, аби запобігти зрідженню озимих культур, слід періодично проводити обстеження посівів та резервацій (багаторічні трави, перелоги, узбіччя доріг, скирти соломи та ін.) на заселеність їх гризунами та доцільність застосування різних методів зниження їхньої чисельності (родентицид Шторм, аміачна вода, бактерородентицид, табл. 2).
Догляд за посівами озимих культур після зими (відновлення вегетації) спрямовують на поліпшення аерації, створення мульчувального шару на поверхні грунту, знищення бур’янів та шкідників (мишоподібних гризунів), зниження ураження рослин хворобами.
Одразу після танення снігу на полях озимих слід провести обстеження посівів на заселення їх мишоподібними гризунами для визначення доцільності боротьби з ними.
Ранньовесняне боронування, проведене після відновлення вегетації та дозрівання грунту, одразу вирішує такі завдання:
ь поліпшує аерацію;
ь створює на поверхні грунту мульчувальний шар для збереження вологи;
ь знижує забур’яненість;
ь знижує ураженість рослин хворобами (особливо сніговою пліснявою).
Залежно від стану посівів озимої пшениці та грунтово-кліматичних умов грунт на озимому полі розпушують (боронують) зубоподібними боронами, ротаційними мотиками МВС-2,8, БИГ-3, дисковими знаряддями.
Добрі результати розпушування грунту озимої пшениці дає навесні в зонах нестійкого і особливо достатнього зволоження і менш ефективним боронування є у південних районах на структурних грунтах і грунтах, недостатньо ущільнених за зимовий період.
Залежно від стану посівів ранньовесняне боронування проводять різними знаряддями (табл. 3).
Отже, періодичні спостереження та своєчасно проведені заходи щодо зниження наслідків несприятливих погодних факторів і проти шкодочинних організмів (шкідників, хвороб та бур’янів) узагалі і , зокрема, взимку та ранньої весни (період відновлення вегетації) окупляться в подальшому щедрим урожаєм.

О. Безручко,
ст. наук. співробітник,
Н. Яковлєва,
провідний інженер
Інститут агроресурсів УААН