Безпечність комбікормів для свиней

Вимоги технології годівлі у сучасному інтенсивному свинарстві стосуються, насамперед, якості кормів: вони мають бути не тільки збалансовані за поживністю та складом, а й відповідати гігієнічним стандартам.

В. Попсуй, канд. с.-г. наук, доцент,
Сумський національний
аграрний університет

Якість комбікорму визначають за якістю його компонентів, а його безпечність пов'язана з відсутністю в ньому патогенних бактерій, ріжок, цвілевих грибів і токсинів, які являють значну загрозу здоров'ю і продуктивності тварин і, відповідно, споживачів, які вживають уражену тваринницьку продукцію.

Небезпека ураження цвіллю
Значна частина можливих кормових інгредієнтів піддається впливові факторів псування. До таких факторів ризику можна віднести цвіль, що заражає зерно та корми в процесі зберігання, а також патогенні мікроорганізми, які, потрапляючи в організм тварин із кормами, розмножуються і викликають розлади шлунково-кишкового тракту.
Розмноження цвілі в кормах призводить до втрати поживних речовин та погіршення їхніх смакових якостей, та найбільшої шкоди завдають вироблені цвілими кормами мікотоксини. Вони негативно впливають на продуктивність тварин, знижують споживання корму, приріст живої маси і погіршують продуктивність та життєздатність тварин. Крім того, вони можуть акумулюватися в продукції тваринництва і надалі негативно вплинути на здоров'я її споживачів. А тривале зберігання фуражного зерна без дотримання відповідних передумов значно збільшує ризик зараження кормів патогенними мікроорганізмами і продуктами їхньої життєдіяльності.
Процес обсіменіння мікрофлорою кормових засобів, у тому числі патогенною, відбувається безперервно протягом усього технологічного ланцюжка: від виробництва кормів і до надходження готового комбікорму в годівниці. Це стосується кормів рослинного і, особливо, тваринного походження: рибного, м'ясного, кров'яного і м'ясо-кісткового борошна тощо.
До речі, відмова від використання джерел протеїну тваринного походження в раціонах свиней часто супроводжується зниженням ефективності виробництва, тому дуже важливо, усвідомлюючи ризики, пов'язані із застосуванням кормів тваринного походження, мати ефективні шляхи зниження впливу негативних факторів. Також певні проблеми виникають під час згодовування тваринам зіпсованого зерна, кормових вітамінних, мінеральних добавок і жирів та інших засобів.
Слід зазначити, що за значного ураження зерна мікотоксинами найліпше, що можна зробити, - видалити оболонки зерна, які використовувати для згодовування категорично заборонено: позаяк висівки часто використовують як наповнювач для преміксів, тож приховано вони можуть бути присутні в комбікормі, справляючи свій негативний вплив. Оскільки уражується, насамперед, оболонка зерна, то для годівлі молодняку краще використовувати корми без вмісту висівок. Зерно після проведення механічної обробки (обрушування оболонок) вводять у доброякісні корми і використовують у годівлі відгодівельного поголів'я. За значного ураження кормів мікотоксинами тваринам рекомендують додавати до корму 5-10% активованого вугілля.
Якими бувають мікотоксини?
Наявність мікотоксинів у кормі вважають однією із причин низької продуктивності і захворюваності вітчизняних свиней, бо в більшості господарств відсутня об'єктивна інформація про реальний склад і якість кормових засобів. До теперішнього часу виділено близько 2000 мікотоксинів, що впливають на обмін речовин тварин і людей, із них 47 - високотоксичні і 15 - мають канцерогенні, мутагенні та ембріотоксичні властивості. За токсичністю багато мікотоксинів прирівнюють до синильної кислоти та стрихніну. Для кожного з них є певна особливість накопичення, активізації та дії.
На обмін речовин мікотоксини діють по-різному: деякі зменшують дію основних ферментів, знижують обмін речовин, призводять до патологічних змін печінки і нирок, інші негативно впливають на процеси поділу клітин і синтез білка, а деякі токсини за своєю структурою схожі на дію статевих гормонів (табл. 1).
Кормові токсикози можуть проявитися і у вигляді розладів нервової діяльності, геморагій, фемінізації кнурів. У разі виявлення симптомів мікотоксикозів поряд з іншими можливими причинами слід перевірити корми на наявність токсинів. Кілька видів грибів можуть утворювати один і той самий токсин, але й один гриб може утворювати кілька мікотоксинів. Це багато в чому залежить від субстрату, на якому ростуть гриби, температури навколишнього середовища і вологості повітря. Отже, дуже часто на організм людини і тварин впливає не один, а кілька мікотоксинів, що містяться в кормах і продуктах харчування в межах допустимих концентрацій. Саме цю обставину нерідко не враховують під час визначення забрудненості кормів токсинами.

Методи знезараження мікотоксинів
Вважається, що до 50% зерна містить певну кількість мікотоксинів. Їхня кількість у фуражі залежить від кліматичних умов, агротехніки вирощування, підготовки зерна до зберігання. Найпростіший спосіб попередження їхнього накопичення у фуражному зерні перед закладанням - висушування його до вологості не більше 14%, а для зерна з великою кількістю жирів - до 10%. Та внаслідок значного подорожчання енергоносіїв, доречнішою стає обробка органічними кислотами. Хімічне консервування інактивує мікроорганізми, гарантує отримання кормів високої якості і значно знижує втрати поживних речовин. Основна вимога - ретельне гомогенне перемішування фуражу з кислотами. Слід зазначити, що препаратам, які містять одну або декілька органічних кислот (пропіонову, лимонну, фумарову, мурашину, бурштинову, молочну, яблучну), притаманні виражені бактерицидна й антисептична властивості. Бактерицидність органічних кислот проявляється за певного рівня рН. Відомо, що основні життєві функції рослин і мікроорганізмів протікають приблизно за рН 5,8-6,5, а припиняються повністю, за винятком деяких бактерій, за рН 3,8-4,2.
Вплив органічних кислот можна підсилити додаванням у розчин і солей цих кислот. У результаті іонного обміну солі переходять у кислоти, що і забезпечує консервацію. Крім бактерицидної й антисептичної властивостей, органічні кислоти справляють фунгіцидну дію, тобто мають властивість убивати або пригнічувати розмноження мікроскопічних грибів. Використання органічних кислот на стадії заготівлі та закладання кормів на зберігання дає змогу уникнути або значно знизити їхні втрати. Ефективність обробки залежить від консерванту, вологості корму, тривалості зберігання. В середньому оптимальна доза органічних кислот або їхніх солей становить 1,0-2,5% маси корму. Практично встановлено, що використання такого зерна сприяє кращій продуктивності свиней, особливо поросят, підвищує засвоюваність корму і зменшує кількість проявів діареї.

Розмаїття антитоксинів на ринку
Бактерицидну властивість органічних кислот і здатність їх зменшувати буферну ємність корму поросят у підсисний період і після відлучення сьогодні використовують у технології годівлі. Рекомендовані норми введення препаратів, що містять ці кислоти або їхні натрієві чи кальцієві солі, становлять 0,3-2,0%.
До таких ефективних багатокомпонентних підкислювачів можна віднести антибактеріальні препарати на основі або з вмістом органічних кислот: Formi® (компанії «АДДКОН»), Оксістат, («Кіотехеджил ЛТД», Великобританія), Барацид, («СІ-ТІ ЕЙЧ ДЖІ ПОЛСКА СП ЗОО»), BioAcid Ultra, (компанія «Біохем»). Наприклад, останній препарат добре впливає на корисну мікрофлору, а також синергічно працює з пробіотиками, він зберігає кормову цінність, легко засвоюється тваринами, слугує додатковим джерелом енергії, позитивно змінює склад кишкової мікрофлори, справляє антистресовий вплив на поросят. Мурашина кислота та її сіль - форміат амонію - забезпечують антибактеріальний ефект під час годування тварин. Пропіонова кислота і пропіонат амонію пригнічують ріст і розвиток дріжджів та бактерій. Молочна кислота дуже важлива для поросят: вона забезпечує вироблення молочнокислих бактерій і швидко знижує рівень pH кишечника, що запобігає росту і розвитку патогенів, зменшує інфікування кишечника бактеріями роду Clostridia. Вермикуліт і діатоміт - оптимальні компоненти-наповнювачі для утримання вологи та активізації дії органічних кислот у тонкому відділі кишечника.
Порівняно з бактеріальними токсинами, мікотоксини являють собою низькомолекулярні сполуки, завдяки чому володіють стійкістю до високих температур і хімічних речовин. Тому руйнування їх в уражених кормах і харчових продуктах - важке завдання. Загальноприйняті способи технологічної та кулінарної обробки кормів для тварин та продуктів харчування для людей навіть за 200°С малоефективні, оскільки деякі мікотоксини, наприклад, афлотоксин, руйнуються тільки за температури 320°С. Очищення ураженого зерна від мікотоксинів проблематичне. Механічне очищення зменшує їхню концентрацію на 20%.
Останніми роками в Україні зареєстровано й успішно використовують цілий спектр кормових добавок, призначених для адсорбції мікотоксинів у кормах для сільськогосподарських тварин. Це речовини, здатні вбирати токсини з травної системи. До складу сорбентів можуть входити мінеральні речовини, дріжджі, органічні кислоти, гепатостимулятори тощо. Але в цілому компоненти, що входять у складні препарати, призупиняють розвиток цвілевих грибів у кормах, ефективно адсорбують мікотоксини, перешкоджають їхньому всмоктуванню шлунково-кишковим трактом тварин, пом'якшують наслідки мікотоксикозів, запобігають потраплянню мікотоксинів у тваринницьку продукцію і забезпечують їхню екологічну безпеку. Наприклад, до складу адсорбентів «Токсі-ніл Плюс Юніке» відомої бельгійської фірми «НутріАд», Бельгія, входить суміш гідросилікатів натрію, кальцію, алюмінію, сухий екстракт дріжджів, антиоксиданти, органічні кислоти. За допомогою цих препаратів можна здійснювати не лише профілактику мікотоксикозів, а й детоксикацію організму за сильного отруєння. Введення зазначених антитоксичних засобів у комбікорми дає змогу нейтралізувати негативну дію таких мікотоксинів, як афлотоксин, охратоксин, тріхоцени, діоксиваленон, ДОН, Т2-токсин та ін. Препарати групи «Токсі-ніл Плюс Юніке» можна вводити в комбікорми як на постійній основі, так і за появи явних ознак мікотоксикозів (у підвищеному дозуванні).
До таких сучасних, безпечних, але ефективних препаратів, що, як правило, діють без шкоди для адсорбції інших важливих поживних речовин, також можна віднести препарати Мікосорб («Оллтек», США), ЛОНОМІКС, (LNB, Польща), Токсфін і МІКРОБОНД («Кемін» та ТОВ «ЦЕНЗОНЕ ТЕХ», США).
Більшість сорбентних засобів технологічні під час використання. Так, Кормо-токс («Текро», Чехія) вводять у комбікорми під час їх виготовлення на заводі або безпосередньо у кормоцехах господарства з розрахунку 0,5-2 кг/т корму залежно від ступеня його ураження токсинами. Адсорбент легко змішується з кормом, не розшаровується у процесі зберігання або транспортування. Введення препарату не впливає на термін зберігання комбікорму.
Практичний коефіцієнт корисності дії сорбенту визначається у відсотках за різницею між адсорбцією (зв'язуванням) і десорбцією (вивільненням). Тобто що вище цей коефіцієнт, то ефективніша адсорбція, а отже, тим більше зв'язаного (відповідно, дезактивованого) мікотоксину. Продукти компанії «Біомін» (Німеччина) - це перелік спеціально розроблених кормових добавок, які захищають здоров'я тварин, дезактивуючи мікотоксини, що трапляються в заражених кормах. Наприклад, використання сорбентів Мікофікс® сприяє запобіганню морфологічних змін матки і яєчників у свиноматок, спричинених наявністю в кормах токсинів деоксиніваленону і зеараленону. В результаті досліджень було доведено збільшення молочності свиноматок, які отримували раціони, збагачені продуктами цієї лінії.
У цілому можна сказати, що ефективний вибір антибактеріального або протитоксичного запобіжного засобу в складі практичних раціонів залежить від повноти інформації про поживність і якісну характеристику кормових засобів, від їхньої вартості на час використання, вартості підкислювачів або сорбентів, аналізу специфіки їхньої дії, технологічних груп свиней, для годівлі яких буде застосовано комбікорм. Тільки після цього можна очікувати результативний зоотехнічний та економічний ефект від використання кормових добавок.