Регулятори росту для промислових яблуневих садів

У чин­но­му «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів…» спи­сок регуляторів росту рослин налічує близь­ко 130 най­ме­ну­вань, із них доз­во­ле­о до ви­ко­ри­с­тан­ня у са­до­вих на­са­д­жен­нях — 15.
Більшість ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин ре­ко­мен­до­ва­но до за­сто­су­ван­ня у про­мис­ло­вих са­дах для підви­щен­ня їхньої вро­жай­ності в період ве­ге­тації (після закінчен­ня цвітіння) спо­со­бом по­за­ко­ре­не­во­го (ли­ст­ко­во­го) піджив­лен­ня.

В Ук­раїні пло­ща садів пло­до­вих куль­тур ста­но­вить близь­ко 200 тис. га. У 2025 році за­галь­на пло­ща про­мис­ло­вих на­са­д­жень пло­до­вих куль­тур становитиме 225 тис. га, у то­му числі: кісточ­ко­вих, горіхоплідних і ягідних — 59,4 тис. га, яб­лунь — 144,8, груш — 20,8 тис. га. Це по­тре­бує уточ­нен­ня су­час­ної стра­тегії за­хи­с­ту ба­га­торічних на­са­д­жень від ос­нов­них шкідників, збуд­ників хво­роб і бур’янів, про­ве­ден­ня де­таль­но­го фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу в са­до­вих ма­си­вах із вра­ху­ван­ням впли­ву абіотич­них, біотич­них і інших чин­ників, за­сто­су­ван­ня ви­со­ко­е­фек­тив­них пе­с­ти­цидів у ре­ко­мен­до­ва­них нор­мах ви­т­рат згідно з чин­ним національ­ним «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів…». 

У 2009–2014 роках в умо­вах на­вчаль­но-на­уко­во­го ви­роб­ни­чо­го ком­плек­су Умансь­ко­го національ­но­го універ­си­те­ту садівництва в про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні про­во­ди­ли­ реєстраційні й де­мон­ст­раційні дослі­джен­ня що­до оцін­ки технічної ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня  ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин, а са­ме егулятору: Ре­галіс, в. г. (про­гек­садіон — кальцій, 100г/кг), фірми БАСФ АГ (Німеч­чи­на), Це­рон 480 SL, PK ( ета­фон, 480 г/л) фірми «Байєр КропСайєнс АГ» ( Німеч­чи­на), Атонік Плюс, в. р.( 5-нітро­гаіко­лат натрію, 3 г/л + ор­тонітро­фе­но­лат натрію, 6 г/л + па­ранітро­фе­но­лат натрію, 9 г/л) фірми «Аріста ЛайфСай­енс С.А.С.» (Франція) та Вим­пел (Аг­ро­лайт), р. (кріополіети­ле­нок­сид: 400 — 230 г/л; поліети­ле­нок­сид: 1500 — 540 г/л; солі гуміно­вих кис­лот: 30 г/л) НДП «До­ли­на» (Ук­раїна).

Про регулятори росту рослин та особ­ли­вості їхнього за­сто­су­ван­ня са­ме у фа­зи ро­же­во­го пуп’ян­ка — цвітіння в пло­до­вих на­са­д­жен­нях і піде роз­мо­ва ниж­че. 

Ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин (regulo — на­прав­ляю, упо­ряд­ко­вую) — це ор­ганічні спо­лу­ки, що вик­ли­ка­ють сти­му­ляцію або інгібу­ван­ня про­цесів рос­ту та роз­вит­ку рос­лин. Во­ни мо­жуть бу­ти як при­род­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, які ут­во­рю­ють­ся в не­ве­ли­ких кіль­ко­с­тях у са­мих рос­ли­нах, а та­кож у про­цесі життєдіяль­ності бак­терій і гри­бів, так і син­те­тич­ни­ми пре­па­ра­та­ми. 

Пре­па­ра­ти з вла­с­ти­во­с­тя­ми ре­гу­ля­торів рос­ту рослин за­сто­со­ву­ють­ з ме­тою одер­жан­ня змін в обміні ре­чо­вин і роз­вит­ку куль­тур­них рос­лин, іден­тич­них тим, які ви­ни­ка­ють під впли­вом пев­них зов­ніш­ніх умов (до­вжи­ни дня, тем­пе­ра­ту­ри і т. д.). На­при­клад, при­ско­ри­ти ут­во­рен­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів, підси­ли­ти або за­галь­му­ва­ти ріст, запобіг­ти об­па­дан­ню зав’язей в пло­до­вих де­рев і ягідників, по­си­лен­ню ко­ре­не­у­тво­рен­ня то­що.

Використання регуляторів росту рослин. Ре­зуль­та­ти досліджень свідчать, що за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Атонік Плюс, в. р., з нор­мою ви­т­ра­ти 0,2 л/га (три­крат­но) у квітні (травні) — серпні (фа­зи ро­же­во­го пуп’ян­ка, фор­му­ван­ня плодів і фор­му­ван­ня (до­­зрі­ван­ня) плодів) у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні спри­я­ло підви­щен­ню вро­жай­ності яб­лук (на 18,5–28,7%) і їх то­вар­ності (на 28,0–42,0%) порівня­но з кон­тро­лем (об­роб­ка во­дою). Крім то­го, на кон­трольній ділянці ступінь по­шко­д­жен­ня плодів гра­дом був у три ра­зи ви­щим, порівня­но з ділян­кою, де про­во­ди­ли об­роб­ку пре­па­ра­том регулятор росту рослин Атонік Плюс, в. р. (0,2 л/га). Та­кож бу­ло вста­нов­ле­но, що по­шко­д­жен­ня зав’язі низь­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми за за­сто­су­вання пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Атонік Плюс, в. р., з нор­мою ви­т­ра­ти 0,2 л/га бу­ло в 4,0–9,0 разів мен­шим порівня­но з кон­тро­лем (об­роб­ка во­дою). Це по­яс­нюється, в пер­шу чер­гу, тим, що завдяки дії пре­па­ра­ту (а три йо­го діючі ре­чо­ви­ни із гру­пи нітро­фе­но­латів у мікро­скопічних кілько­с­тях при­сутні в кліти­нах усіх жи­вих ор­ганізмів) при­ско­рюється рух ци­то­плаз­ми і ак­ти­ву­ють­ся ре­акції син­те­зу ен­до­а­ук­синів, ци­токінів, ен­зимів, ал­ка­лоїдів цу­к­ру й інших життєво не­обхідних суб­станцій, що ма­ють вплив на при­ско­рен­ня про­цесів асиміля­ції, транс­ло­кації і транс­порт­ної функції все­ре­дині кліти­ни та підви­щу­ють її стій­кість до зни­жен­ня тем­пе­ра­тур повітря (за­мо­розків) (фото 1, 2). 

Об­при­с­ку­ван­ня регулятором росту рослин про­во­дять за одну-дві до­би (не пізніше 12 го­дин) до на­стан­ня про­гно­зо­ва­но­го зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря під час роз­пу­ку­ван­ня пуп’янків — цвітіння та по­втор­но — че­рез три-чотири до­би після за­мо­розків. Пре­па­рат регулятор росту рослин сприяє кра­що­му зав’язу­ванні плодів, змен­шує їхнє оси­пан­ня, ак­тивізує за­кла­дан­ня пло­до­вих бру­нь­ок. Особ­ли­во ефек­тив­ним бу­ло  за­сто­су­ван­ня регулятор росту рослин (4–5 разів впро­довж ве­ге­тації спо­со­бом по­за­ко­ре­не­во­го ( ли­ст­ко­во­го) об­при­с­ку­ван­ня) після різких зни­жень тем­пе­ра­ту­ри повітря у січні — лю­то­му 2012 ро­ку, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра повітря ся­га­ла -31,5...35,4°С, тоді підмер­зан­ня гілок (фото 3) і стов­бу­рів де­рев ся­га­ло 3–4 балів (фото 4), до 40% де­рев у на­са­д­жен­нях ви­мерз­ло (особ­ли­во кіс­точ­­­ко­вих порід).

Особ­ли­вої ува­ги для ство­рен­ня май­бут­нь­о­го по­тенційно­го вро­жаю пло­до­вих куль­тур потребує фор­му­ван­ня кро­ни де­рев (габіуту­са), що вклю­чає не­обхідні кількість і до­вжи­ну од­норіч­них (цьо­горічних ) па­гонів, де фор­мується май­бутній (у на­ступні ро­ки) вро­жай. Ад­же відо­мо, що фор­му­ван­ня здо­ро­вих па­гонів (неура­же­них збуд­ни­ка­ми хво­роб і непо­шко­­джен­их шкідни­ка­ми) завдо­вжки 20 — 25 см за період ве­ге­тації — є за­по­ру­кою ак­тив­но­го за­кла­дан­ня здо­ро­вих ге­не­ра­тив­них (пло­до­вих) бру­нь­ок і отримання по­тенційно­го май­бут­нь­о­го вро­жаю на на­ступні ро­ки. Ось чо­му пи­тан­ня при­ско­ре­но­го за­кла­дан­ня пло­до­вих бру­нь­ок (мак­си­маль­ної кількості і вже са­ме в рік по­чат­ку фор­му­ван­ня паго­нів), змен­шен­ня до­вжи­ни па­гонів і міжвузлів, збільшен­ня тов­щи­ни па­гонів є над­зви­чай­но важ­ли­вим і еко­номічно ви­ва­же­ним. Це дає змогу зе­ко­но­ми­ти значні ко­ш­ти, що ви­т­ра­ча­ють­ся на про­ве­ден­ня обрізування дерев, а «вивільне­на» енергія, що ви­ко­ри­с­то­вується рос­ли­ною для фор­му­ван­ня па­гонів і ли­ст­ко­вої ма­си, ак­тив­но спри­я­тиме підви­щен­ню вро­жай­ності яб­лук у на са­д­жен­нях.

Застосування регулятору росту розвитку рослин.Вста­нов­ле­но, що за за­сто­су­вання пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Ре­галіс, в. г., з нор­мою ви­т­ра­ти 2,5 кг/га (од­но­крат­но) в кінці трав­ня (закінчен­ня фа­зи цвітіння пло­до­вих де­рев, по­ча­ток рос­ту од­ноліт­ньо­го при­ро­с­ту(од­норічних па­гонів), до­вжи­на яких становить 2–5 см) або 1,25 кг/га — в цей самий період і 1,25 кг/га — че­рез три-шість тижнів після по­пе­ред­нь­о­го (ко­ли спо­с­терігає­ться дру­га хви­ля при­ро­с­ту па­гонів), тоб­то завдяки дво­ра­зо­во­му об­при­с­ку­ван­ню, кількість па­гонів (у се­ред­нь­о­му на де­ре­во), порівня­но з кон­тро­лем (об­роб­ка во­дою), змен­шується на 11,9–36,2% відповідно, су­мар­на до­вжи­на па­гонів — на 32,9–45,7, се­ред­ня до­вжи­на па­гонів — на 16,3–54,1, до­вжи­на міжвузлів — на 12,9–34,9, а тов­щи­на па­гонів збільшується на 13,7–19,3%. 

Це дало змогу «вивільни­ти» енергію, що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ся для фор­му­ван­ня па­гонів і ли­ст­ко­вої ма­си та спри­я­ло підви­щен­ню вро­жай­ності яб­лук у на­са­д­жен­нях на 17,8– 41,9% порівня­но з кон­тро­лем (без об­роб­ки). Отже, ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Ре­галіс, в. г. (фото 5), спри­я­ти­ме змен­шен­ню за­трат на про­ве­ден­ня обрізування під час фор­му­вання кро­ни де­рев у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях, що істот­но впли­ває на собівартість садівни­чої про­дукції.

За за­сто­су­вання пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Вим­пел (Аг­ро­лайт),р., з нор­мою ви­т­ра­ти 1,5 л/га ( три­разово) у травні — серпні (фа­зи ро­же­во­го пуп’ян­ка, фор­му­ван­ня плодів і дозріван­ня плодів) у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні пло­ща ли­ст­ко­вої поверхні бу­ла більшою в 1,1–1,3 раза, вміст за­галь­но­го цу­к­ру в листі був ви­щим на 7,6 –31,1% , крох­ма­лу — на 16,6– 44,1, хло­рофілу — на 5,5–10,5%, при­чо­му вро­жайність яб­лук у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях бу­ла ви­щою в 1,1–1,5 раза, їхня то­варність — на 7,1–10,5% порівня­но з кон­тро­лем (об­роб­ка во­дою). 

Пре­па­рат регулятор росту рослин Вим­пел (Аг­ро­лайт),р., з нор­мою ви­т­ра­ти 1,5 л/га ре­ко­мен­ду­ють до вне­сен­ня (по­чи­на­ю­чи з фа­зи ро­же­во­го пуп’ян­ка) ра­зом із до­б­ри­ва­ми Ора­кул МК (3,0 л/га), Ора­кул ко­ламін бор (1,5 л/га) у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні впро­довж ве­ге­тації три­ра­зо­во чи од­но­ра­зо­во ра­зом із до­б­ри­вом Ора­кул біозалізо 
(1,5 л/га), що спри­я­ти­ме підви­щен­ню зав’язу­ван­ня плодів, вро­жай­ності та якості про­дукції.
  
Пре­па­рат регулятор росту рослин Це­рон 480 SL, PK роз­роб­ле­ний на ос­нові похідних фо­с­фор­ної кис­ло­ти, які, про­ни­ка­ю­чи в рос­ли­ну, при­ско­рю­ють біосин­тез ети­ле­ну в рос­лин­них тка­ни­нах, що, своєю чер­гою, сти­му­лює син­тез лігніну і це­лю­ло­зи.

Ре­зуль­та­ти досліджень свідчать, що за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Це­рон 480 SL, PK у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні безшпа­лер­но­го ти­пу  з нормою ви­т­ра­ти 0,3–0,6 л/га (че­рез 1,5–4 тижні після закінчен­ня цвітіння за­леж­но від сор­ту), порівня­но з кон­тро­лем ( без об­роб­ки), сприяє ре­гу­ляції зав’язу­ван­ня плодів (кількість зав’язі змен­шується, порівня­но з кон­тро­лем, на 35,3–36,8 та 31,8–36,0% за сор­тами відповідно), що сти­му­лює за­клад­ання пло­до­вих бру­нь­ок вро­жаю на­ступ­но­го ро­ку в ме­жах 30 — 40 т/га та підви­щен­ня вро­жай­ності на­са­д­жень сор­ту Ре­нет Си­ми­рен­ка на 3,2–12,8 та сор­ту Ай­да­ред — на 6,9–10,2 т/га. 

За за­сто­су­вання пре­па­ра­ту регулятор росту рослин Це­рон 480 SL, PK у про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні шпа­лер­но­го ти­пу  з нормою ви­т­ра­ти 0,1–0,3 л/га ( че­рез 1,5–4 тижні після закінчен­ня цвітіння за­леж­но від сор­ту), порівня­но з кон­тро­лем (без об­роб­ки), підви­щується ре­гу­ляція зав’язу­ван­ня плодів  (кількість зав’язі змен­шується, порівня­но із кон­тро­лем, на 21,1–32,8 та 21,7–35,3% за сор­тами відповідно), і вро­жайність на­са­д­жень сор­ту Джо­на­голд на 5,0–8,1 та сор­ту Ай­да­ред — на 2,5– 9,0 т/га. Спо­с­терігається сти­му­лювання за­клад­ання пло­до­вих бру­нь­ок вро­жаю на­ступ­но­го ро­ку. За за­сто­су­вання регулятору росту Це­рон 480 SL, PK  у на­са­д­женнях та­ких типів і в ре­ко­мен­до­ва­них нор­мах ви­т­рат пре­па­ра­ту бу­ло відміче­но підви­щен­ня сорт­ності от­ри­ма­них вро­жаїв, що відповідно впли­ває на еко­номічну доцільність про­ве­ден­ня цьо­го за­хо­ду в про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях яб­луні.    

Ще раз не­обхідно на­го­ло­си­ти, що за­сто­су­ван­ня ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин Атонік Плюс, в. р., і Вим­пел (Аг­ро­лайт),р., в яб­лу­не­вих про­мис­ло­вих на­са­д­жен­нях не­обхідно роз­по­чи­на­ти у фа­зі ро­же­во­го пуп’ян­ка, а пре­па­ратів Ре­галіс,в. г., і Це­рон 480 SL, PK — після закінчен­ня фа­зи цвітіння пло­до­вих де­рев.

За­сто­су­ван­ня ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин істот­но впли­ває на вро­жайність про­мис­ло­вих на­са­д­жень яб­луні та то­варність про­дукції, сти­му­лює за­кла­дан­ня вро­жаїв у на­с­туп­них ви­роб­ни­чих се­зо­нах, є еко­номічно доцільним та еко­логічно ви­прав­да­ним прий­о­мом в от­ри­манні цієї цінної вітамінної про­дукції для на­се­лен­ня Ук­раїни. 

Ю. Яновський, 
д-р  с.-г. наук, професор, 
завідувач кафедри захисту і карантину рослин, 
Уманський національний університет садівництва

Інформація для цитування

Регулятори росту рослин у промислових багаторічних насадженнях у весняний період вегетації / Ю. Яновський // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту / — 2015. — С. 40-43