Оцінка пе­ре­зимівлі ози­мо­го ріпа­ку

Ця відмінність про­яв­ляється навіть се­ред сортів чи гібридів ріпаку, які про­по­нує од­на й та са­ма насіннєва ком­панія. 

Пе­ре­зимівля ози­мо­го ріпа­ку та­кож за­ле­жить від тех­но­логічних умов ви­ро­щу­ван­ня в осінній період. «Мо­мен­том істи­ни» є період пе­ре­хо­ду від зи­ми до вес­ни, ко­ли ми мо­же­мо візу­аль­но оціни­ти стан пе­ре­зимівлі рос­лин і ступінь за­вда­ної шко­ди посівам ози­мо­го ріпа­ку. Іноді втрати посівів озимого ріпаку сягають 100%. Вони можуть бути зумовленими як чинниками незалежними від фермера так і помилками під час вибору гібрида, засобів захисту, неправильному удобренню. Незалежні від фермера причини втрати посівів озимого ріпаку можуть бути такими:

—відсутність опадів у період по­яви сходів " нерівномірні схо­ди " не­мож­ливість здійснен­ня за­ходів із пра­виль­но­го ре­гу­лю­ван­ня рос­ту рос­лин " ви­мер­зан­ня рос­лин ріпаку, котрі роз­рос­ли­ся, а та­кож сла­бо­роз­ви­не­них;

— відсутність сніго­во­го по­кри­ву в період най­ниж­чих тем­пе­ра­тур;

— три­ва­лий застій во­ди на полі після роз­та­ван­ня снігу і ви­мо­кан­ня рос­лин ріпаку; 

— по­вторні при­мо­роз­ки.

Са­ме ос­тан­ня із вка­за­них при­чин най­частіше за­вдає ве­ли­ких збитків ріпаку. Більшість рос­лин ги­нуть у період пе­ре­хо­ду від зи­ми до вес­ни внаслідок різко­го ко­ли­ван­ня кон­тра­ст­них тем­пе­ра­тур, ко­ли вдень тем­пе­ра­ту­ра плю­со­ва, а вночі опу­с­кається знач­ною мірою ниж­че ну­ля. Не­має ефек­тив­но­го ме­то­ду за­побіган­ня ви­мер­зан­ню рос­лин ріпаку, але є спо­со­би, щоб як зи­мові, так і вес­няні за­мо­роз­ки не зни­щи­ли наші посіви. То­му ду­же важ­ли­вим є пра­виль­на оцінка ста­ну посівів ози­мо­го ріпа­ку. 

Ос­нов­ни­ми ме­то­да­ми оцінки пе­ре­зимівлі є те­с­ти грун­то­вих мо­нолітів та візу­аль­не оціню­ван­ня, що грун­тується на пе­ревірці пра­виль­ності розміщен­ня рос­лин на по­верхні по­ля.

Тест мо­нолітів

Є ба­га­то спо­собів про­ве­ден­ня цьо­го те­с­ту для озимого ріпаку, але суть йо­го од­на — пе­ревіри­ти, чи рос­ли­ни про­дов­жу­ють ве­ге­ту­ва­ти і чи здатні во­ни до ре­ге­не­рації. У чо­му по­ля­гає тест?

Відби­раємо рос­ли­ни ріпаку з по­ля:

Ра­зом із грун­том, на яко­му рос­туть рос­ли­ни ріпа­ку, вирізаємо мо­ноліт до­ступ­ним нам інстру­мен­том (ре­ко­мен­дуємо ло­па­ту, со­ки­ру) та­ким чи­­ном, щоб відібра­ти рос­ли­ну ра­зом із  корінням (фото 1). Ре­зуль­та­тивність те­с­ту бу­де най­кра­щою, як­що бра­ти зра­зок із гли­бо­ко про­мерз­лої землі, оскільки інші ме­то­ди відбо­ру мо­жуть по­шко­ди­ти ко­ре­не­ву си­с­те­му ріпаку або бу­ти не­ефек­тив­ни­ми. Од­нак ме­тод мо­нолітів най­важ­чий у ви­ко­нанні і за­би­рає ба­га­то ча­су. Щоб ви­ко­на­ти йо­го із мен­шою за­тра­тою сил, фраг­мент слід ви­ко­пу­ва­ти у со­няч­ний день, ко­ли при­наймні ча­с­ти­на грун­ту бу­де роз­мо­ро­же­на.

Без грун­ту — для про­ве­ден­ня те­с­ту ви­ко­ри­с­то­вуємо інстру­мент, ко­т­рим підко­пуємо грунт, у яко­му рос­те ріпак, — це по­лег­шить ви­тя­гу­ван­ня рос­ли­ни ра­зом із ко­ре­не­вою си­с­те­мою без ве­ли­ких по­шко­д­жень. За мож­ли­вості про­ми­ваємо коріння або ж ви­т­ру­шує­мо грунт (так, щоб не по­шко­ди­ти ко­­ріння), мінімізу­ю­чи ма­су, ко­т­ру бе­ре­мо для те­с­ту­ван­ня. Потім об­гор­таємо коріння во­ло­гим ма­теріа­лом/па­пе­ром або кла­де­мо у пуч­ках до ящи­ка з во­дою (фото 2).

Не­за­леж­но від ме­то­ду, пе­ред тим як помісти­ти рос­ли­ни ріпаку до ящи­ка або ємності, на­ма­гаємо­ся ви­да­ли­ти відмер­ле ли­с­тя та­ким чи­ном, щоб у по­даль­шо­му не виділяв­ся не­приємний за­пах гнилі. Як­що за­пах нам не за­ва­жає, ми мо­же­мо не ви­да­ля­ти мертві ча­с­ти­ни рос­ли­ни ріпаку— у цьо­му варіанті зра­зок бу­де найбільшою мірою на­бли­же­ним до по­льо­вих умов.

Підго­тов­ле­ний та­ким чи­ном зра­зок рослини ріпаку пе­ре­но­си­мо до приміщен­ня, яке відповідає та­ким умо­вам:

— теп­ле та освітле­не місце (слід ство­ри­ти умови, мак­си­маль­но на­бли­жені до по­льо­вих). Не за­бу­вай­те підли­ва­ти во­ду до мо­ноліту. У досліді та­ко­го ти­пу ви­ни­кає ймовірність бурх­­­­­­ли­во­го роз­вит­ку бак­терій та виділен­ня не­приємно­го за­па­ху;

— хо­лод­не місце (тем­пе­ра­ту­ра 4…10°C) — на 24 год, потім помісти­ти мо­ноліт в умо­вах кімнат­ної тем­пе­ра­ту­ри аж до закінчен­ня те­с­ту. За­вдя­ки та­ким рі­­­шен­ням ми по­сту­по­во підго­тов­люємо рос­ли­ни ріпаку до ре­аль­них по­льо­вих умов, щоб за­побігти надмірно­му роз­вит­ку бак­терій. Не за­бу­вай­те та­кож підли­ва­ти во­ду в по­су­ди­ну з мо­нолітом.

Як оціни­ти стан рос­лин ріпаку?

Під час про­ве­ден­ня оціню­ван­ня слід пам’ята­ти, що най­мо­лодші ча­с­ти­ни коріння ріпаку найбільшою мірою підда­ють­ся ви­мер­зан­ню, та­кож ли­с­тя ро­зет­ки — тоб­то ча­с­ти­на рос­ли­ни по­шко­д­жується мо­ро­зом. От­же, най­мо­лод­ший фраг­мент коріння ріпаку— ме­ри­с­те­ма ко­ре­ня — най­чут­ливіша ча­с­ти­на. 

Вже че­рез декілька го­дин після ви­т­ри­му­ван­ня рос­лин в умо­вах ви­щої тем­пе­ра­ту­ри мож­на відчу­ти інтен­сив­ний за­пах гнилі. Це зви­чай­не яви­ще, як­що ми не ви­да­ли­ли відмерлі ча­с­ти­ни рос­ли­ни ріпаку. Як­що при­близ­но че­рез тиж­день після по­чат­ку те­с­ту ми по­­міти­мо, що рос­ли­ни не відре­а­гу­ва­ли віднов­лен­ням асиміляційно­го апа­ра­ту, гнит­тя про­дов­жується, це оз­на­чає, що во­ни ви­­­мерз­ли. Мо­же­мо ви­тяг­ну­ти та­ку рос­ли­ну із грун­ту, пе­ревіри­ти, чи лег­ко знімається зовнішній шар ко­ре­ня. Далі ми мо­же­мо вздовж розріза­ти рос­ли­ну ріпаку нав­піл і пе­ревіри­ти, чи рос­ли­на вже роз­кла­дається бак­теріями, чи ще має  «оз­на­ки жит­тя». 

На фо­то­ 3 зо­б­ра­же­но рос­ли­ну ріпаку, ко­т­ра пе­ре­мерз­ла і відмер­ла. На ній на­ко­пи­чи­ли­ся бак­терії, що при­зво­дять до роз­кла­дан­ня як зе­ле­ної ма­си, так і ко­ре­ня ріпаку. Після поз­довжнь­о­го розрізу рос­ли­ни із неї ви­ли­вається ріди­на, що є оз­на­кою на­яв­ності бак­терій. Ця рос­ли­на ріпаку вже не відно­вить­ся. Як­що всі рос­ли­ни ріпаку ма­ють та­кий ви­гляд, план­тацію без ва­ган­ня мож­на пе­ресіва­ти іншою куль­ту­рою. Шансів на по­ря­ту­нок та­ко­го посіву не­має.

На фо­то 4 ми маємо по­зи­тив­ний ре­зуль­тат те­с­ту. Так ви­гля­да­ли рос­ли­ни ріпаку на п’ятий день після три­ман­ня їх у теп­ло­му місці. Мож­на поміти­ти асиміляційний апа­рат, що віднов­люється. Саме та­кі рослини ріпаку гарантують збе­ре­жен­ня посівів, навіть не­зва­жа­ю­чи на ски­дан­ня ро­зет­ки листків під час мо­роз­ної та безсніжної зи­ми. 

Вар­то зна­ти:

— Пер­ший тест із про­бою мо­ноліту тре­ба про­во­ди­ти після закінчен­ня пер­ших силь­них мо­розів. На­ступні — після ве­ли­ких ко­ли­вань до­бо­вих тем­пе­ра­тур, котрі для ріпа­ку є найгірши­ми.

— Ос­танній тест вар­то зро­би­ти за декілька днів пе­ред за­пла­но­ва­ним уне­сен­ням до­б­ри­ва (як­що ми маємо ще мож­ливість йо­го вно­си­ти, і ве­ге­тація ріпа­ку ще не роз­по­ча­ла­ся).

— Пам’ятай­те, що посіви ози­мо­го ріпа­ку ду­же відрізня­ють­ся один від од­но­го. Те, що «в сусіда» ріпак ви­мерз, ще не оз­на­чає, що та­ка са­ма си­ту­ація і на ва­шо­му полі ріпаку, яке ви оцінюєте. 

По­мил­ки, яких най­частіше припу­с­ка­ють­ся

— Сівба ріпаку у не­вле­жа­ний грунт — осіда­ю­чи, грунт мо­же ого­ли­ти фраг­мент ко­ре­не­вої ший­ки рос­лин, що вик­ли­кає інтен­сивніше їхнє пе­ре­мер­зан­ня. 

— Не­вчас­на сівба ріпаку— як за­над­то ран­ня, так і за­над­то пізня — мо­же при­зве­с­ти до то­го, що рос­ли­ни ози­мо­го ріпа­ку бу­дуть пе­ре­рос­ли­ми або не­до­роз­ви­не­ни­ми. Обид­ва варіан­ти не­до­пу­с­тимі.

— За­над­то за­гу­ще­ний посів ріпаку— рос­ли­ни інтен­сив­но рос­туть у ви­со­ту, кон­ку­ру­ю­чи за світло, од­но­час­но ви­тя­гу­ю­чи ко­ре­не­ву ший­ку.

— За­над­то низь­ке удо­б­рен­ня ріпаку калієм, фо­с­фо­ром та магнієм — ці еле­мен­ти ду­же важ­ливі, оскільки спри­я­ють ущільнен­ню ци­то­плаз­ми та зни­жен­ню рівня во­ди у кліти­нах, що по­зи­тив­но впли­ває на зи­мостійкість.

— Без за­сто­су­ван­ня ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин в осінній період ви­ни­кає ри­зик то­го, що під час су­во­рих зим рос­ли­ни ріпаку, котрі найбільше роз­рос­ли­ся, пе­ре­мер­за­ють пер­ши­ми. Крім то­го, що ви­ще над зем­лею у рос­лин розміщується ко­­нус на­ро­с­тан­ня, то гірше во­ни пе­ре­зи­мо­ву­ють.

— Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­то­ра рос­ту за над­то низь­кої тем­пе­ра­ту­ри при­зво­дить до опіку рос­лин, що вик­ли­кає за­трим­ку рос­ту ріпаку або навіть відми­ран­ня рос­лин.

— Опік інши­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту рос­лин (унаслідок не­вчас­ної про­це­ду­ри об­при­с­ку­ван­ня або за об­роб­ки у не­доз­во­леній дозі) змен­шує стійкість рос­лин че­рез ос­лаб­лен­ня в ре­зуль­таті стре­су.

— Надмірне удо­б­рен­ня ріпаку азо­том в осінній період при­зво­дить до на­ро­с­тан­ня ве­ли­кої ве­ге­та­тив­ної ма­си.

— За­над­то раннє вне­сен­ня до­б­рив після зи­ми на гли­бо­ко про­мерз­лих грун­тах при­зво­дить до відри­ван­ня коріння рос­ли­ни ріпаку.

— Не­пра­виль­но дібра­ний сорт чи гібрид ріпаку— потрібно сіяти ті, що ре­ко­мен­до­вані для ви­ро­щу­ван­ня у кон­кретній грун­то­во-кліма­тичній зоні і, відповідно, про­те­с­то­вані.

Чо­го не мож­на уник­ну­ти?

— ви­мер­зан­ня рос­лин ріпаку під час ви­со­ких амплітуд (різниць) ден­них і нічних тем­пе­ра­тур, особ­ли­во ко­ли вдень тем­пе­ра­тур­на по­знач­ка ся­гає декількох гра­­­дусів ви­ще ну­ля, а вночі опу­с­кає­­­ться ниж­че -5°C;

— ви­мер­зан­ня ріпаку за відсут­ності сніго­во­го по­кри­ву, ду­же низь­ких тем­пе­ра­тур, а та­кож силь­них вітрів. Най­частіше відми­ра­ють у та­кий спосіб ли­с­тя ро­зет­ки, ду­же рідко — вся над­зем­на ча­с­ти­на рос­ли­ни (як­що ко­нус на­ро­с­тан­ня розміще­ний низь­ко) (фото 5);

— відми­ран­ня та гнит­тя ріпаку— сніг, ко­т­рий дов­го ле­жить, мо­же при­зво­ди­ти до ви­па­дан­ня рос­лин під снігом.

Д. Ковальчук,
продакт-спеціаліст відділу кукурудзи та олійних культур, 
ТОВ «КВС-УКРАЇНА»