Особливості контролю лучного метелика (Loxostege Sticticalis) за no-till у Лісостепу України
У 2020–2024 роках виявлено корисні види ентомофагів, що зимують як у біоценозах, так і на фоні застосованих ресурсоощадних систем обробітку ґрунту, а також живлення та заходів захисту рослин. При цьому визначено комплекс чинників, які на фоні порівняно стійких сортів та гібридів рослин сприяють механізмам стійкості ентомофагів до комплексу чинників.
У ланцюгах трофічних зв’язків визначено показники, що підсилюють діяльність ентомофагів і можуть бути використані для створення сприятливих умов додаткового живлення дорослих стадій цих комах, зокрема за посівів нектароносів (кропу, гречки, моркви на насіння, цибулі, нагідок та інших квітучих рослин), що сприяють нагромадженню ентомофагів і міграції їх у посіви польових сівозмін за сезонної ефективності понад 62 %.
При цьому розміщення поряд із польовими культурами квітучих капустяних рослин призводить до збільшення чисельності паразитів лучного метелика, совки, біланів та інших видів. За додаткового живлення нектаром подовжуються строки життя й збільшується плодючість багатьох видів паразитів. Вони здатні довше очікувати появу заселяючих стадій шкідника. Деяким видам нектарне живлення потрібне для формування яєць (тахіна ернестія – паразит лучного метелика) із міграцією в червні-серпні.
Однак для забезпечення безперервності цвітіння нектароносів протягом усього періоду від посіву до збирання врожаю важливо створювати квітково-нектарний конвеєр, висіваючи нектароносні рослини в декілька строків. На чисельність й ефективність ентомофагів істотно впливають способи обробітку ґрунту, зокрема No-till, Mini-till, Strip-till, де No-till передбачає збереження цілісної, недоторканої структури, залишення на полі стерні та мульчі з подрібнених рослинних залишків, пряму сівбу в прорізані сівалкою борозни.
Mini-till складається з мінімального, поверхневого обробітку ґрунту зі змішуванням лише верхніх його шарів.
Strip-till забезпечується використанням мінімального обробку ґрунту. Він поєднує в собі переваги звичайного обробітку ґрунту, такі як підсушування та прогрівання ґрунту, з можливістю захисту ґрунтів від пересихання завдяки тому, що обробляється лише поверхневий шар, в який загортають насіння.
За нових ресурсоощадних систем обробітку ґрунту пріоритетним є широкомасштабне застосування ентомофага трихограми, яка належить до ряду перетинчастокрилих комах (родина Trichogramma tidae) із використанням біологічного методу боротьби зі злісними видами шкідників, зокрема від лучного метелика (Loxostege sticticalis L.) з ефективністю в 71–76 %, що доцільно враховувати за нових форм ведення польових сівозмін.
Імаго лучного метелика
Гусениця лучного метелика
Гусениця лучного метелика
Однак у кожному конкретному разі має бути обґрунтована та біологічно спрямована система заходів, яка б враховувала особливості біології шкідників та ентомофагів, агрокліматичні умови зони, господарства, вид і генофонд культури, яку захищають із визначенням впливу систем живлення та наслідків застосованих засобів хімізації в ланцюгах сівозміни.
У різних регіонах України доцільно прогнозувати чисельність лучного метелика за особливістю та ефективністю діяльності ентомофагів, що є одним з ефективних способів біологічного захисту польових культур у короткоротаційних сівозмінах за no-till та mini-till. При цьому характерною ознакою має узагальнюватися сезонна та багаторічна закономірності механізмів саморегуляції ентомокомплексів у різних ценозах із числовими регіональними значеннями за біологічно орієнтованих заходів контролю фітофагів.
У польових сівозмінах індикаторами ризиків стійкості ентомокомплексів є типові надземні хижі павуки, які живляться комахами, зокрема й шкідниками культурних рослин. Павуки зустрічаються в ґрунті, під обпалим листям, на деревах та травʼянистих рослинах. Зимують у стадії яєць, які відкладають самки купками в павутинистий кокон. За добу деякі види відловлюють своїм павутинням до 400–500 комах.
Ентомофаги основних багатоїдних та спеціалізованих шкідників овочевих, плодово-ягідних культур
Види шкідників | Назви ентомофагів, біологія та екологія |
Підгризаючі (озима, оклична, іпсилон) та листогризучі совки (совка-гамма, капустяна, бавовникова та ін.) | Амофіла піщана – Ammophila sabulosa L., родина сфеціди (Sphecidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ектопаразит гусениць совок. Риюча оса амофіла відшукує гусениць, жалить знизу між головою та першим сегментом грудей (паралізує), затягує в спеціально виготовлені для цього нірки, відкладає на них яйця й закриває нірки. Личинки виплоджуються з яєць, живляться гусеницями (хворих та ослаблених не зачіпають). Зимують личинки старшого віку в нірці в ґрунті, заляльковуються на початку літа наступного року. Розвивається одне покоління на рік |
Вовчок звичайний (капустянка) | Лара анафемська – Larra anaphema Rossi, родина сфе-ціди (Sphecidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Монофаг. Личинка – ектопаразит вовчків. Оса, знайшовши в підземному ході вовчка, витягує його на поверхню, паралізує, жалячи в нервові ганглії грудних сегментів. Потім самиця відкладає яйця біля основи передньої ноги. Згодом вовчок оживає (через 5–6 хв) й заповзає в нірку. Виплоджена з яйця личинка оси розвивається на ньому як зовнішній паразит. Через деякий час вовчок гине, причому одночасно з передостанньою линькою личинки паразита. Зимують личинки в коконі в нірці біля живителя, який загинув. Розвивається одне покоління на рік |
Травневий хрущ, хлібні жуки | Сколія волохата – Scolia hitra Schr., родина сколди (Coludae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Олігофаг. Личинка – ендопаразит личинок шкідників. Сколія, мігруючи до живителя (личинки), спочатку жалить (паралізує), а потім навколо неї влаштовує комірку на глибині 0,25–1 м, відкладає на личинку яйце й загрібає хід. Личинки, що виплодилися, живляться внутрішніми органами живителя. Личинка сколії через два тижні закінчує розвиток, сплітає бурий кокон, в якому й зимує. Заляльковується в червні наступного року, відроджені оси виходять із кокона й проривають хід на поверхню. Імаго живиться нектаром квіток (синяк тощо). Розвивається одне покоління на рік |
Дротяники, нес-правжні дротяни-ки, гусениці лис-тогризучих та під-гризаючих совок, вогнівок тощо | Степовий красотіл – Calosoma denticolle Gebl., родина жужелиць (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Імаго та личинки – хижаки. Самиці відкладають яйця навесні в ґрунт поодиноко або купками на глибині до 15 см. Розвиваються одне покоління на рік або одне покоління на два роки |
Гусениці підгризаючих та листогризучих совок | Жужелиця-головач – Broscus cephalotes L., родина жужелиці (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Жуки та личинки – хижаки, знищують гусениць та інших комах. Самиці відкладають яйця в ґрунт у весняний період. Зимують жуки та личинки старшого віку в ґрунті. Розвивається одне покоління на рік |
Гусениці підгризаючих совок, лучного метелика | Червононога жужелиця – Carabus cancellatus L., родина жужелиці (Carabidae), ряд твердокрилі (Coleoptera). Жуки та личинки – хижаки гусениць. Зимують у стадії жуків та личинок у ґрунті. Розвивається одне покоління на рік |
Гусениці підгризаючих совок (озимої) та листогризучих (карадрини тощо) | Porac – Rogas dimiliatus Spin, родина браконіди (Braconidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць. Олігофаг. Самиці відкладають яйця поодиноко в тіло гусениць 3-4-го віку. Закінчує паразит розвиток у гусеницях 5-6-го віку в ґрунті. Личинки заляльковуються в коконі, який утворюється з муміфікованих шкіряних покривів живителя. Вилітає доросла комаха, прогризаючи отвір у коконі. Зимує личинка в коконі, який знаходиться всередині загиблої гусениці в ґрунті. Розвиваються два покоління на рік |
Гусениці підгризаючих (озимої та інших) і листогризучих (зернової й бавовникової) совок | Евтаніакра – Eutanyacra picta Schrnk., poдина справжні їздці (Ichneumonidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць совок. Самиці відкладають яйця на гусениць середнього та старшого віку. Личинки, що виплодилися, проникають у тіло живителя й живляться його вмістом. Гусениці совок, заселені паразитом, зменшуються в розмірі, стають малорухливими, млявими. Зимують личинки в гусениці живителя. Розвивається два покоління на рік |
Гусениці підгризаючих (озимої та окличної) совок | Банхус серповидний – Banchus falcatorius F., родина справжні їздці (Ichneumonidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – ендопаразит гусениць молодшого віку. Самиці відкладають яйця під шкіру гусениць молодшого віку. Личинки, що виплодилися, живляться вмістом гусениць. У разі відкладання на гусеницю кількох яєць розвиток закінчує лише одна личинка. Зимують личинки в гусениці живителя. Розвиваються два покоління на рік |
Дротяники (личинки коваликів родів Agriotes тa Corymbites) | Паракодрус – Paracodrus apterogines Hal., родина проктотрупідових (Proctotrupidae), ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Личинка – груповий ендопаразит дротяників. Самиця відкладає до 50 яєць у кишкову порожнину дротяника (анальний отвір, між останніми сегментами черевця). Личинки, що виплодилися, живляться вмістом дротяників. Тіло дротяників, заселене паразитом, здувається, вони стають млявими, бляклими. Після трьох линьок личинки паразита заляльковуються в шкірці знищеного дротяника, а дорослі їздці відроджуються в липні-серпні. Самиці безкрилі, самці крилаті. Крилатий самець підгодовує самку нектаром, особливо зразу після виходу її з ґрунту, після чого відбувається спарювання. Заселення дротяників паразитом може становити близько 53 %. Зимують личинки 1-го віку в тілі дротяників. Розвиває в умовах Середнього Придніпровʼя два покоління |
Отже, за ресурсоощадних no-till і mini-till розробку й застосування алгоритмів оптимізації захисних заходів доцільно проводити за ідентифікаторів агроценозів та ефективності способів використання як біопрепаратів, так і природних популяцій ентомофагів, зокрема за динаміки розмноження основних багатоїдних та спеціалізованих шкідників овочевих, плодово-ягідних культур та їхніх ентамофагів з прогнозуванням їхніх біологічних та екологічних особливостей.
Трихограмма забезпечує контроль лучного метелика з ефективністю 71–76 %
Ентомофаги та акарифаги мають бути життєздатними на всіх етапах формування врожаю польових культур
Тому у нових формах введення господарств вагомого значення набувають ресурсоощадні системи ведення органічного землекористування – без використання синтетичних пестицидів та добрив, які ґрунтуються на максимальному використанні механізмів саморегуляції ентомокомплексів і біологічних факторів підвищення родючості ґрунтів, агротехнологічних заходів захисту рослин, а також на виконанні комплексу інших прийомів, які забезпечують екологічно-, соціально- та економічно-доцільне виробництво сільськогосподарської продукції та сировини. Основою таких систем є моніторинг фітосанітарного стану посівів і збереження локально-специфічної структури ентомокомплексів і родючості ґрунтів як ключового елементу успішного виробництва. Такі системи використовують природний потенціал рослин, членистоногих, ландшафтів і спрямовані на прогнозовану гармонізацію агроценозів та біоценозів.
Установлено, що особливе значення мають обґрунтовані заходи з використанням біологічних. При цьому ентомофаги та акарифаги мають бути життєздатними на всіх етапах формування врожаю польових культур.
Висновки. За сучасних рівнів інтенсифікації на основі моніторингу поширення та розмноження шкідливих організмів актуальним є ідентифікація видового складу як шкідливих, так і корисних видів організмів та оцінка закономірностей динаміки формування фітосанітарного стану угідь.
За застосування інсектицидів в агротехнологіях вирощування важливим є оцінка потенційної екологічної небезпеки запланованої системи захисту за рядом критеріїв і класифікацій та прогноз екологічних ризиків, які при цьому виникають зі збереженням механізмів саморегуляції ентомокомплексів.
С. Кукса, кафедра ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Читайте також
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
