Озимий ріпак: як можна мінімізувати майбутні ризики

Що робити, якщо озимий ріпак після сівби зійшов нерівномірно, а частина поля має дуже низьку густоту? Якщо залишити посіви як є — можна втратити частину врожаю, а якщо пересівати — витрати додаткові кошти і час. Цього року господарство «Україна-Баїв» з Волині опинилось саме перед таким вибором. Як у господарстві відреагували на проблему, чому зволікати з рішенням було ризиковано та яких втрат урожаю вдалося уникнути завдяки своєчасному пересіву, розповів директор господарства Ігор Іванович Павлович.

Озимий ріпак часто називають однією з найбільш технологічно складних і ризикових культур у сівозміні. І водночас вона залишається привабливою культурою для вирощування серед багатьох аграріїв. Ігоре Івановичу, скільки років ви вирощуєте озимий ріпак у себе в господарстві та яку роль сьогодні він відіграє у структурі посівів?

— Ми вирощуємо озимий ріпак ще з 2007 року — з того часу, як я прийшов у цей бізнес. Нині маємо під посівами ріпаку 795 гектарів. За ці роки площі, звичайно, змінювалися, але не було такого, щоб ми сіяли менше 150 гектарів. У середньому це 700–800 гектарів, хоча були роки, коли площа становила 450–500 гектарів.

Ігор Павлович, директор господарства «Україна-Баїв»

Які етапи у вирощуванні озимого ріпаку ви вважаєте найбільш ризиковими сьогодні, особливо з огляду на нестабільні погодні умови останніх років? Чи змінилися ваші підходи до сівби та отримання сходів?

— Я вважаю, що у вирощуванні озимого ріпаку найбільший ризик – це отримати нормальні сходи. Для ріпаку важливо, щоб він вчасно зійшов і добре розвивався з осені. Бували роки, коли наші посіви отримували достатньо осінньої вологи, добре перезимовували, а навесні та влітку випадало достатньо опадів для їх подальшого росту. Проте останніми роками погодні умови створюють все більше ризиків для посівів. Особливо посушливим був 2024 рік — тоді ми мали певні проблеми зі сходами ріпаку. Тому зараз для нас основне — це вчасно посіяти, щоб усе, що посіяли, нормально зійшло і далі пішло в розвиток. Сіємо від 280 до 350 тисяч насінин на гектар.

Коли обираєте гібрид ріпаку, які характеристики для вас найважливіші?

— Для мене, зрозуміло, гібрид насамперед має бути врожайним. Ми орієнтуємося на врожайність не менше 3,8–4 т/га і вище.

Щодо обсипання, то зараз із цим особливих проблем немає. Більш-менш усі сучасні гібриди добре стоять і не обсипаються. А от рівномірне достигання – важливий момент, на який звертаємо увагу. Не повинно бути такого, що верхня частина рослини вже обсипається, а низ ще залишається зеленим.

Ще один важливий чинник – олійність. Для нас бажано, щоб було понад 42 % на сиру олію, а на суху – 47 % і вище. Це має значення, тому що за нижчої олійності вже йде дисконт. Цього року, наприклад, ми експортували ріпак із показником олійності 44,25 % і отримали додатково понад 16 євро на тонні. Це приємний бонус.

Також обираючи насіння для сівби дивимося на стійкість гібридів до хвороб та інших факторів, які можуть пошкоджувати посіви. А ще ми звертаємо увагу на те, чи готовий виробник насіння підтримати господарство – наприклад, чи є програми відшкодування втрат, якщо гібрид погано зійшов чи стались якісь інші генетичні збої під час вирощування культури. 

Ми всі гібриди перевіряємо на практиці. Робимо демоділянки – сіємо не менше 28 гібридів різних селекцій і різних виробників. Спостерігаємо за ними протягом сезону і вже за результатами робимо певні висновки.

Ви давно співпрацюєте з KWS по іншим культурам, зокрема цукрових буряках. Як цей досвід вплинув на ваше рішення випробувати гібриди озимого ріпаку селекції KWS у господарстві?

— З гібридами ріпаку селекції KWS ми почали працювати не так давно – приблизно 4–5 років тому. Але сама компанія нам добре відома. Цукрові буряки селекції KWS ми вирощуємо вже понад 20 років – фактично з 2007 року. І це, без перебільшення, насіння буряків номер один у світі. За ці роки ми побачили, як воно показує себе в польових умовах нашого господарства і залишаємось задоволеними результатами. 

Тому поступово почали використовувати генетику KWS і в інших культурах. Сіємо їхні гібриди жита, вирощуємо також окремі сорти пшениці. Тобто, і по цих культурах ми маємо досвід роботи з KWS і знаємо, як їхня генетика показує себе в реальних умовах нашого господарства.

Щодо ріпаку, то тут теж вирішили випробувати їхні гібриди. Зараз продовжуємо з ними працювати й дивимося на результат у наших умовах, закладаємо демоділянки. 

Спочатку ми випробували гібриди на своїх демонстраційних ділянках. Звичайно, їздили й дивилися на демонстраційні посіви в інших господарствах. 
Сьогодні з гібридів озимого ріпаку вирощуємо КВС ЛАУРОС на площі 110 га, КВС ДОМІНГОС — 40 га та КВС СКОРОС — 100 га. В 2024-2025 роках також сіяли КВС ГРАНОС, який дав 5,6 т/га, КВС ХОСТІН — 5,8 т/ га, КВС ЛАУРОС — 4,6 т/га та КВС ДОМІНГОС — 4,7 т/га. 

За результатами цих посівів ми побачили, що гібриди озимого ріпаку селекції KWS за врожайністю та іншими показниками показують дуже гарні результати та конкурують з гібридами інших відомих виробників. Я постійно аналізую дані наших агрономів, дивлюся на товарні посіви і вже за результатами вирішуємо, які гібриди залишити на більших площах, які посіяти менше.

Коли ви порівнювали гібриди селекції KWS з іншими гібридами на своїх демонстраційних ділянках, на які показники в першу чергу звертали увагу? 

— Насамперед, на врожайність. Це був для нас основний показник. На демонстраційних ділянках площею 7–8 соток дивилися, яку врожайність показує кожен гібрид за базової вологості. Олійність у цих дослідах ми не досліджували. За результатами гібриди показали себе досить непогано, тому ми продовжуємо з ними працювати.

Ви користуєтеся програмою захисту інвестицій у насіння озимого ріпаку селекції KWS. Як ви дізналися про неї і наскільки актуальною вона виявилася для господарства на практиці?

— Про цю програму нам розповіли представники KWS. Як на мене, це дуже хороша програма, і саме цього року вона для нас виявилася особливо потрібною через суху осінь. Цього року після одного дощу ми посіяли ріпак, потім пройшов ще один при чому така злива, що буквально за пару хвилин випало близько 12 мм опадів. Після нього на полі утворилася кірка. Ми сподівалися, що далі будуть опади, але дощів не було. Тому довелося механічно руйнувати кірку, щоб допомогти ріпаку зійти.

Коли почали рахувати сходи, побачили, що вони дуже нерівномірно зійшли. Оптимально мало б бути приблизно 40–60 рослин на м², а на окремих ділянках отримали лише 8–12 рослин на м². Тому постало питання, що робити далі — пересівати чи підсівати ріпак. А це знову додаткові витрати на насіння.

Тут ми з’ясували що є Програма захисту інвестицій у насіння озимого ріпаку селекції KWS. . Вона полягає в тому, що у разі відсутності сходів або вимерзання посівів озимого ріпаку селекції KWS, КВС-УКРАЇНА пропонує умовний компенсаційний обсяг у вигляді продажу насіння селекції KWS за спеціальними умовами на вибір клієнта.

Як виявилося, взяти участь в цій програмі дуже просто – зареєструвати посіяні поля у додатку myKWS, яким ми й так постійно користуємося, до 30 жовтня, і, в разі відсутності сходів або вимерзання створити запит «Про пошкодження» для активації механізму компенсації, що ми й зробили.  

Після активації механізму компенсації ми обрали для компенсації гібриди озимого ріпаку селекції KWS, і нам без проблем надали 18 посівних одиниць. Ми його отримали, висіяли та підсіяли ті ділянки, де були проблеми зі сходами і тепер чекаємо на нові сходи — підсівали буквально трохи більше тижня тому, тому сподіваємося, що найближчими днями вони вже з’являться.

В компанії КВС-УКРАЇНА досить швидко відреагували на нашу проблему. Проблемним було поле площею 106 га. Представник КВС-УКРАЇНА повідомив, що за програмою нам можуть надати насіння для пересіву або підсіву на 50 гектарів. Ми запитали, коли можна буде отримати насіння, і вже буквально наступного дня його отримали. Для нас це було важливо, бо зараз кожен день має значення, і ми встигли вчасно провести підсів, адже якраз були в тому моменті, коли ще можна було виправити ситуацію. Ще тиждень тому, на початку вересня, пересівати було актуально, а сьогодні вже щось пересівати не має сенсу.
Тому нам ця програма справді дуже допомогла виправити ситуацію зі сходами ріпаку завдяки оперативному реагуванню фахівців компанії. До речі, подібні програми КВС-УКРАЇНА працюють і по цукрових буряках.

На вашу думку, наскільки суттєвими можуть бути економічні втрати, якщо після сівби доводиться пересівати ріпак? Як на це впливають терміни пересіву?

— Так, тут терміни пересіву відіграють немалу роль. Якщо пересівати до 5 вересня, то втрати можуть становити приблизно 5-10 %. Звісно, багато залежить від того, які надалі будуть погодні умови. Якщо буде достатньо вологи й тепла і ріпак увійде в зиму з 8-10 листками, то ситуація може бути нормальною і значних втрат не буде.

Після 5 вересня ризики вже зростають. День стає коротшим, температура знижується, тому ріпак розвивається не так швидко. Оптимальні строки сівби – приблизно 10-25 серпня або близько того. А от за пізнішого пересіву, я вважаю, що часткові втрати врожайності практично неминучі. Для себе я орієнтуюся на те, що після 5 вересня втрати можуть становити близько 10%, а за несприятливих умов –  навіть і більше.

Але навіть у такій ситуації пересів — це краще, ніж залишити посів із недостатньою густотою. Якщо так сталось, що після першої сівби маємо лише 8 рослин на м² і густота вже не відновиться, то на цьому полі все одно будемо продовжувати витрачати кошти на комплексні добрива, вносити гербіциди, боротись зі шкідниками та хворобами. А в результаті можемо отримати, наприклад, 2,5 т/га замість 4 т. Економічні втрати в такому випадку будуть значно більшими, ніж витрати на вчасний пересів. Тому цього допускати не можна. Завдяки Програмі захисту інвестицій у насіння озимого ріпаку селекції KWS ми в потрібний момент зреагували на проблемне поле і виправили ситуацію. Тепер чекаємо на результат.

Юлія Наружна, 
j.naruzhna@univest-media.com