Весна - всьому голова

Найактуальнішою проблемою в аграрному секторі в період весняно-польових робіть є забезпечення своєчасного і якісного виконання технологічних операцій з підживлення озимих, підготовки грунту та сівби ярих культур.

Весняне підживлення: культури і норми

Велике значення для досягнення вагомих врожаїв озимих має весняне підживлення, особливо тих, які розміщені не за кращими попередниками (бобовими, травами тощо).

Цю операцію слід проводити на зріджених до 45-50% посівах, решту доцільніше пересіяти. Ранньовесняне підживлення рослин у фазі шильця слід проводити аміачною селітрою, а на добре зволожених грунтах і розвинутих посівах – у два строки – ще й у фазі кущення. Послаблені посіви можна підживити підвищеними нормами азоту (60-70 кг/га) Слід застерегти від використання для цієї мети КАС через можливі некрози.

Посіви, що розміщені по парових і зернобобових культурах і за умов раннього відновлення вегетації, по мерзлоталому грунту краще не підживлювати, а перенести цю операцію на кінець фази кущення.

Слід зазначити, що підживлення посівів озимини азотними добривами по мерзлоталому грунту свого часу було заборонене екологічним стандартом через ризик їх змиву у  водойми, тому застосовувати цю  операцію слід як виняток на полях із рівним рельєфом.

Щодо багаторічних трав, то першочерговим заходом у ранньовесняний період є проведення оцінки стану посівних площ. Для отримання повноцінної продуктивності конюшини 1-го року використання необхідно мати 150-180 рослин/м², люцерни 1-го року – 180-200, 2-го – 120, 3-го – 80.

Якщо зберіглося лише 30-50%, в конюшину можна підсіяти пажитницю однорічну (25 кг/га), віко-вівсяну суміш (80-100 кг), гірчицю білу (10-12 кг),  суданську траву  (10-15 кг); в люцерну 1-го року – люцерною (10-12 кг) або суміш люцерни із злаками (стоколос безостий, кострицю лучну або тимофіївку лучну) за будь-якої кількості жилих нір мишей слід розкласти зернові принади, оброблені препаратами типу Шторм 0,0005%.

Посіви трав 2-го і 3-го років слід проборонувати або неглибоко продискувати. Злаковобобові слід підживити нормою  по 45-60 кг/га азоту, фосфору і калію, бобові 2-го і 3-го – по 45-60 кг/га фосфору і калію.         

Кукурудзу на силос краще вирощувати як і зернову, 30-40% ранньостиглих сортів, 40-45% - середньоранностиглих, 20-30% - середньостиглих.

Ярі колосові культури (пшеницю і ячмінь) доцільно розміщувати після бобових культур та таких, що вирощуються на достатньо удобрених фонах. Після гарних попередників (пшениці озимої, кукурудзи, соняшнику) можна сіяти овес. Не рекомендується висівати овес після цукрових буряків, які мають спільних з ним шкідників.

Під ярі зернові культури фосфорні та калійні добрива слід внести з осені, а азотні – у весняний період. При цьому половину загальної дози азоту необхідно застосовувати до сівби

На родючих грунтах під ярі зернові культури необхідно внести азот у дозі 45-60 кг діючої речовини, на бідних – 60-70 кг. За розміщення вівса після належно удобрених просапних культур можна обмежитись припосівним унесенням добрив.

При достатньому зволоженні під кормовий ячмінь крім передпосівного внесення (30-40 кг/га) азоту доцільне дворазове підживлення: перше (30-40 кг/га) – у фазі кущення, друге (30 кг/га) – у фазі колосіння. Загальну дозу азоту можна довести  до 100-120 кг/га.

Для пивоварного ячменю дозу азотних добрив слід зменшити на 25-30%.

Слід ураховувати, що яра пшениця має менш інтенсивне кущення, тому частину азоту (30-40 кг/га) доцільно внести під передпосівну культивацію. У зоні достатнього зволоження підживлення пшениці азотом слід проводити у два етапи - у фазі виходу в трубку – третина від загальної дози і у фазі колосіння - решту 20% дози.

Під овес слід вносити залежно від умов від 30 до 60 кг/га азоту. Менші розрахункові дози слід вносити під передпосівну культивацію. При дозах 60 кг/га частину добрив треба переносити на фазу виходу у трубку.

Весняний обробіток грунту

Закриття вологи слід здійснювати на полях, де виконано зяблевий обробіток під сівбу ярих культур. Для цього слід використати високопродуктивні широкозахватні знаряддя ЗПГ-24, БЗП-24, БЗП-15 (ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод») і подібні знаряддя із зубовими або пружинними робочими частинами.

При проведенні передпосівної підготовки грунту перевагу слід віддавати високопродуктивним широкозахватним та комбінованим агрегатам як закордонного, так і вітчизняного виробництва. Для цього найкраще використовувати машини та знаряддя із зубовими й лапчастими робочими частинами в комбінації з вирівнювачами, котками чи боронами, що дає змогу за один прохід формувати посівне ложе при пересіванні озимих, проведенні зяблевої та весняної оранки, а також при доведенні грунту до посівного стану після комплексу заходів поверхневої обробки, здійснених восени.

Основні марки знарядь такого типу вітчизняного виробництва – культиватори КПСП-4, КПС-8, «Сиріус-10» (ВАТ «Червона зірка»), КПП-8 (ВАТ «Уманьферммаш»), КПСП-4, КПСП-8 (ВАТ «Калинівське РП «Агромаш»), КПС-4 ПН, КПС-4 ПП, КПС-8 П, КПС-12 ПМ (ТМ «Восход»), КП-5,6, КП-8,5, КП-12 (НВП «БілоцерківМАЗ») АПП-6,02- 01 (ВАТ «Завод «Фрегат»), КПЕ-6,6, КПЕ-8,0 (завод «Проммаш»), КПН-8,2 (ВАТ «Галещина Машзавод»), комбіновані знаряддя й агрегати АКПН-6, АКПН-8 (ВАТ «Красилівмашзавод»), АК-4, АК-6 (ВАТ «Калинівське РП «Агромаш»), КА-4,4, АК-6 (ТОВ «Красняннське СП «Агромаш»), АП-6 (ВАТ «Уманьферммаш») тощо.

Лани зі значною кількістю рослинних решток найкраще обробляти комбінованими універсальними дисковими знаряддями УДА-2,4, УДА-3,8, УДА-4,5, УДА-5,6 (ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ») та дисковими боронами БДЛП-8 (ТОВ «Краснянське СП «Агромаш»), БП-4, БП-6 (ТМ «Восход»), БДТ-7, БДШ-8,2 (ВАТ «Уманьферммаш»), БДВ-6, БДВ-4,2 (ВАТ «Вишневичі Агротехніка») та іншими.

Однак слід звернути увагу на те, що обробіток полів дисковими знаряддями може призвести до висушування грунту. Тому за таких обставин для уникнення надмірного випаровування вологи варто виконувати культивацію лаповими культиваторами або комбінованими знаряддями для утворення посівного ложа. У багатьох випадках перед сівбою доцільно використовувати додатково котки КЗК-6, КЗК-9,2, КЗК-12,5 (ВАТ «Уманьферммаш»), к_6 М, К-10 (ТМ «Восход»). Для полицевого обробітку грунту підприємства України ПП «ПКФ «Велес-Агро», ЗАТ «ТПФГ «Інтерагротек» випускають плуги загального призначення, які агрегатуються тракторами різних тягових класів.

Сівба ярових

Одним із основних і обов’язкових елементів інтегрованого захисту посівів від зовнішньої і внутрішньої інфекції та шкідників є протруєння насіння. При виборі препарату необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, ціну та інше, використовуючи для цього препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» в поточному році.

У господарствах нашої держави найпоширенішими є зерно-тукові та зернотукотрав’яні сівалки СЗ-3,6А, СЗП-3,6 Б, СЗТ-3,6 А, СЗ-5,4, СЗТ-5,4 (ВАТ «Червона зірка»). За останні роки підвищений попит спостерігається на пневматичні зернові сівалки «Містраль-6» (СП «Агро»), «Клен-4,5», «Клен-6» (МСНВП «Клен»), пневматичні широкозахватні зерно-тукові сівалки-культиватори фірми «Хорш-Агросоюз»», посівні комплекси ALCOR-7,5. ALCOR-10, ORION-9,6  (ВАТ «Червона зірка»). На замовлення господарств зерно-тукові сівалки марки СЗ комплектують різними типами сошників: дводисковими для однострічкової (СЗ-3,6 А) або двострічкової сівби (СЗ-3,6 А-04), однодисковими (СЗ-3,6 А-01) чи наральниковими (СЗ-3,6 А-03). Для сівби льону сівалки СЗ-3.6 А-02 комплектують наральниковими двострічковими сошниками.

У разі вирощування ярих зернових культур за інтенсивною технологією треба під час їх сівби формувати технологічні колії, якими у процесі догляду за посівами рухатимуться технологічні комплекси машин. При цьому варто зазначити, що колія майже для всіх вітчизняних обприскувачів становить 1400 мм. Саме тому для забезпечення умов щодо формування технологічної колії під час сівби на сівалці з шириною захвату 3,6 м треба перекривати (блокувати) 8-й та 17-й висівні апарати. Кількість проходів сівалки із закритими та відкритими сошниками визначається шириною захвату обприскувачів, які є в господарстві. Відстань між центрами сформованих технологічних колій (16,2 або 21.6 м) відповідає ширині захвату сучасних обприскувачів.

Відстань 16,2 м між центрами колій використовується, якщо сівбу здійснюють сівалками СЗ-5,4 та СЗ- 10,8, які йдуть одна за одною, або агрегатами з двох чи трьох сівалок С3-3,6 А, При цьому трисівалковий агрегат діє зі зчіпкою СП-11 А, СП- 10.8 або СГП-10,8, а двосівалковий - із середньою секцією зчіпки.

Стандартні дводискові сошники для однострічкової сівби з міжряддями 15 см доцільно використовувати в усіх зонах України. Дводискові сошники для двострічкової сівби із середньою шириною міжрядь 7,5 см більше підходять для Лісостепу та Полісся. Однодискові сошники може бути використано при сівбі зернових, підсіванні трав на площах зрідженої озимини й для підживлення їх азотними добривами. Однодискові сошники менше пошкоджують рослини, аніж дводискові.

Наральникові сошники краще за дискові створюють ущільнене насіннєве ложе. Такі сошники варто використовувати на добре вироблених ґрунтах, не засмічених бур’янами. Всі сошники, крім дводискових двострічкових, призначено для сівби зернових із міжряддям 15 см. Відповідно до агротехнічних вимог не менш ніж 80% насіння має бути розміщено на заданій глибині з відхиленням ±1,0 см, тобто в три- сантиметровому шарі. Сівалки типу СЗ-3,6 А задовільно діють на швидкості 5-7 км/год за вологості грунту 15-25% і забезпечують глибину сівби 2-5 см.

Щоб уникнути просівів під час сівби ярих зернових і кормових культур через забивання сошника землею чи рослинними рештками, що потрапили в насіннєвий матеріал, нижній металевий наконечник кожного насіннєпроводу варто замінити наконечником, через який у разі забивання сошника висипається насіння. Отвір наконечника має бути розміщений позаду сошника. Насіння загортається у ґрунт загортачами, посівними боронами або ланіцюговим пристроєм. Сівачеві на сівалці добре видно, як насіння висипається через отвір у наконечнику насіннєпроводу, й забивання сошника може бути швидко усунене. Наконечник насіннєпроводу можна замовити в ННЦ «ІМЕСГ».

Дискові сошники для однострічкової сівби в заводському виконанні незадовільно утворюють насіннєве ложе. Для його стабільного ущільнення кожен такий сошник слід обладнати наральником трикутної форми, на якому розміщено сошник конструкції ННЦ «ІМЕСГ». Під час роботи такого наральника диски сошника не обертаються. За потреби можна виключити його з роботи, закріпивши на повідці сошника.

Ю.Вожик, д-р техн. наук

ННЦ «ІМЕСГ»