Спецможливості
Статті

Земля зерно родить, а “Кімбрія” перетворює його на насіння

05.06.2008
237
Земля зерно родить, а “Кімбрія” перетворює його на насіння фото, ілюстрація
Земля зерно родить, а “Кімбрія” перетворює його на насіння

Після Покрови селянське око звикло милуватися двома краєвидами: жовто-багряним полум’ям гаїв та зеленими лонами озимини. Цьогоріч з гаями було все гаразд: відпломеніли, як кажуть, за повною програмою. А от озимина... Не встигли сільгоспвиробники оговтатися від часткової загибелі хлібів, як почали з’являтися недобрі передчуття щодо нових посівів. Зерно, покладене у суху землю, та ще й у не зовсім оптимальні терміни, випнулося на світ Божий кволими зрідженими шильцями.

Нехарактерна для кінця жовтня зелено-чорна строкатість озимих посівів зустрічалася у багатьох регіонах України. Проте не можна сказати й того, що картина була геть одноманітною. Іноді око ковзало по м’якому смарагдовому килиму, який щиро обіцяв перетворитися на багату ниву. Одне з таких полів трапилося на Полтавщині — неподалік від Пирятина. З’ясувалося, що належить воно ВАТ “Повстин”. Як розповів згодом голова правління ВАТ Григорій Вернигора, загибель 80% озимих хлібів спонукала агрономів господарства поставитися до вирощування пшениці професійніше. На щастя, господарство має добрі стосунки з компанією “Райз”, яка, з-поміж іншого, пропонує своїм клієнтам якісне насіння зернових, соняшнику й інших культур. Це насіння компанія виробляє сама, доводячи його до найвищих кондицій на чотирьох власних насіннєвих заводах.

Отож, ВАТ “Повстин” домовилося з “Райзом” щодо передпосівної доробки частини залишеного на посів зерна озимої пшениці. На одному з заводів компанії (що у селі Степанівці поблизу Сум) воно було очищене, відкаліброване, відібране за масою, протруєне. Посіяли — і ось результат: “На сьогодні, — відзначив Григорій Петрович, — ця озимина перебуває, я б сказав, у відмінному стані і набагато відрізняється від тієї, насіння якої доробляли на власних машинах. Тому ми визначилися остаточно, що наступного року все посівне зерно пропускатимемо через насіннєвий завод “Райзу”. Може, з якогось погляду, воно буде і дорого, але ми “рахуємо економіку” інакше: завдяки вирівняності зерна, ми можемо вийти на ту густоту сівби, яка повинна бути. За якісного насіння можна правильно виставити сівалку, забезпечити рівномірний розвиток рослин, і, врешті, заощадити відсотків 20 посівного матеріалу.” Григорій Вернигора повідомив, що цього року в “Райзі” було взято і насіння озимого ріпаку на 500 га, який тепер готовий ввійти у зиму в алежному стані, у фазі 6–8 листків. “Тут немає чого приховувати, — резюмував керівник агропідприємства, — їхній посівний матеріал стоїть на порядок вище, і на сьогодні “Райз” є лідером українського насінництва”.

Інша цікава зустріч відбулася на Сумщині — в агрофірмі “Вікторія”, що у Білопільському районі. Її директор Юрій Нефедов розповів, що з наступного року 100% посівного матеріалу агрофірма купуватиме у компанії “Райз”, незважаючи на те, що у “Вікторії” є власна лінія з доробки насіння німецького виробництва. Проте, зазначив Юрій Інокентійович, ця лінія не дає того, що дає райзівська: “Якість підготовки насіння в “Райзу” краща, бо обладнання в них новіше і сучасніше”.

***

Велика кількість позитивних відгуків щодо посівного матеріалу, який надає своїм клієнтам компанія “Райз”, спонукала “Пропозицію” провести невеличке журналістське розслідування. Воно почалося з відвідання саме того насіннєвого заводу в селі Степанівка, що про нього розповідав керівник ВАТ “Повстин” Григорій Вернигора. Перше враження від побаченого цілком відповідало очікуванням: завод укомплектований машинами австрійської фірми “Кімбрія Хайд”, про яку не раз уже доводилося чути як про світового лідера у галузі обладнання для передпосівної підготовки насіння. Технологічна лінія у Степанівці дуже компактна: 280 м2 цілком вистачає і для її розміщення, і для обслуговування. До речі, як розповіли технологи компанії “Райз”, обладнання може бути змонтовано як у лінію, так і вертикально: це дуже зручно для підприємств, де є вузька, але висока будівля, на кшталт елеватора.

Лінія складається з п’яти послідовних блоків: блоку попереднього очищення зерна (вівсюговідбірна машина та сепаратор тонкого очищення); трієрного блоку, де відбувається остаточне очищення насіння від великих та дрібних домішок; гравітаційного сепаратора (або ж вібропневмостола), де насіння розділяється за питомою вагою; блоку протруювання; блоку фасування та затарювання. “Родзинкою” технологічної лінії є вібропневмостіл: ця машина розділяє насіння за питомою вагою, відбраковуючи ту його частину, що була уражена хворобами і комірними шкідниками. На вібропневмостолі можна відокремити зерно з прихованими внутрішніми дефектами, відділити пророслі зерна від непророслих, одну культуру від іншої, відібрати соняшникову “голозерку” від насіння з нормальною панцирністю. Після проходження цієї машини схожість насіння збільшується на 10–12%. Утім, “Кімбрія” не стоїть на місці: вже пропонуються більш сучасні й ефективні моделі вібропневмостолів.

Кожна машина обладнана власною системою аспірації, тобто у приміщення не потрапляє ані зерновий пил, ані хімічні препарати з протруювача; ступінь очищення повітря — понад 99%. На всіх електродвигунах застосовано потрійний ступінь захисту, завдяки якому надійність двигунів є майже абсолютною.

Також слід відзначити добре налагоджену систему транспортування насіння між окремими блоками лінії. Для підвищення якості цього процесу застосовано пластикові ковші високої міцності: вони не травмують насінин, адже за низької вологості зерно дуже чутливе до механічних контактів.

Обладнання “Кімбрії” відзначається великим ступенем універсальності. Змінні деки для вібропневмостолів, змінні сегменти на трієрах і 96 комплектів решіт для блоку попереднього очищення дають змогу переробляти всі зернові, зернобобові, олійні і дрібнонасінні культури — від соняшнику до маку. Щодо перероблюваної сировини жодних особливих вимог немає: вона має лише відповідати нормативам ДСТУ за вологістю. Зерно навіть може бути перезволоженим на 1–2%: у процесі пневмообробки воно досушується. Що ж до засміченості, то будь-який її ступінь для заводу проблеми не становить.

Потужність лінії у Степанівці становить 10 т/год (щодо пшениці). Дані компанії “Райз” свідчать, що така лінія здатна переробити впродовж року понад 10 тисяч т насіння і окупитися протягом 1,5–2 років.

***

Успішна експлуатація обладнання “Кімбрії” на власних насіннєвих заводах спонукала компанію “Райз” до того, щоб запропонувати ці лінії іншим аграрним підприємствам. Тим більше, що “Райз” є ексклюзивним представником “Кімбрії” в Україні, має змогу навчати технологічний персонал та надавати інші експлуатаційні послуги.

Ось, зокрема, кілька найперших порад, які можуть знадобитися потенційним покупцям насіннєвого заводу. Як стверджують у “Райзі”, монтаж обладнання дуже простий: у принципі, воно постачається майже у складеному вигляді. За бажання підприємства може бути встановлено (і задіяно) як усю лінію цілком, так і певні її блоки окремо: адже у деяких агропідприємств певні машини з підготовки насіння вже є. Лінію можна купити дешевше, якщо при її комплектації обмежити перелік перероблюваних культур, а отже, — і змінних комплектуючих. Одне слово, все залежить від можливостей і цілей господарства: чи то готувати насіння лише для власних потреб, чи то надавати послуги іншим агроформуванням і заробляти на цьому додаткові кошти.

Залежно від характеру виконуваних робіт, чисельність персоналу може бути різною. Якщо брати варіант повного циклу обробки зернових — від очищення насіння до його затарювання у мішки, — то знадобиться 10 працівників (із начальником зміни та водієм автонавантажувача включно). Проте єдиним кваліфікованим робітником є оператор насіннєвої лінії, решта персоналу спеціальної підготовки не потребує. Аби оволодіти премудростями роботи оператора, треба пройти триденні курси на одному з насіннєвих заводів “Райзу”.

Нині “Райз” пропонує лінії різної потужності — від 5 до 20 т/год (щодо пшениці), на кожну з них “Кімбрія” дає рік гарантії.

На завершення слід зазначити, що обладнання “Кімбрії” відоме в Україні з 1995 року, і відтоді добрий господар нічого іншого не купує.

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин.