За­хист са­ду у другій по­ло­вині літа

Дру­га по­ло­ви­на літа - важ­ли­вий пе­ріод для за­кла­дан­ня пло­до­вих бру­нь­ок під май­бутній уро­жай. По­трібно збе­рег­ти від шкідників пло­ди, що зав'яза­ли­ся. До зби­ран­ня вро­жаю пло­до­вих куль­тур пізніх сортів шкідливі ор­ганізми ще мо­жуть за­вда­ти йо­му знач­ної шко­ди та зни­зи­ти якість і то­варність, тому  важ­ли­во про­ве­с­ти за­хисні за­хо­ди про­ти на­яв­них шкідли­вих об'єктів.

У липні є за­гро­за по­шко­д­жен­ня пло­дів зер­нят­ко­вих осінньо­го і зи­мо­во­го строків до­сти­ган­ня гусінню яб­лу­не­вої та гру­ше­вої пло­до­же­рок. За про­хо­лод­них ве­чорів (тем­пе­ра­ту­ра ниж­ча за 15°) са­миці пло­до­же­рок не відкла­да­ють яй­ця, а за ви­со­ких ден­них тем­пе­ра­тур (по­над 28°С) яй­ця підси­ха­ють і втра­ча­ють життєздат­ність. Подібні по­годні умо­ви вне­суть ко­рек­ти­ви в роз­ви­ток шкідни­ків, що впли­не на змен­шен­ня щільності їхніх по­пу­ляцій. Об­при­с­ку­ван­ня про­ти пло­до­же­рок пер­шо­го і дру­го­го по­ко­лінь про­во­дять у другій де­каді лип­ня.
Не мен­ше втрат, ніж пло­до­жер­ки та зни­жен­ня кон­диційних яко­с­тей плодів, мо­жуть за­вда­ти гу­се­ниці ли­с­товійок, які роз­ви­ва­ють­ся у двох по­коліннях (смо­ро­ди­но­ва кри­во­ву­са, вер­бо­ва кри­во­ву­са то­що). По­ча­ток відро­д­жен­ня гу­се­ниць ли­с­товійок дру­го­го по­коління ви­яв­ля­ють за по­шко­д­же­ни­ми ли­ст­ка­ми на вер­хів­ках жи­ро­виків усе­ре­дині кро­ни або об­ро­с­та­ю­чої де­ре­ви­ни по пе­ри­ферії кро­ни.
   Ли­с­тко­вий апа­рат пло­до­вих де­рев по­шко­д­жу­ють ли­с­томіну­ючі молі. На яб­луні най­по­ши­реніші яб­лу­не­ва ниж­нь­о­бічна - спеціалізо­ва­ний шкідник, верх­нь­о­бічна пло­до­ва - по­шко­д­жує всі рос­ли­ни ро­ди­ни ро­зоцвітих, гло­до­ва круж­ко­ва міль. До­­рослі ко­ма­хи верх­нь­о­бічної молі відкла­да­ють яй­ця з верх­нь­о­го бо­ку ли­ст­ка, а ниж­нь­о­бічної та гло­до­вої - з ниж­нь­о­го. Гусінь ро­бить по­шко­д­жен­ня все­ре­дині ли­ст­ка у ви­гляді оваль­них мін діаме­т­ром 7-8 мм і за­ли­шає в них кон­цен­т­ричні ко­ла дрібних чор­них ек­с­кре­ментів. За ма­со­во­го за­се­лен­ня рос­лин ли­с­томіну­ю­чи­ми мо­ля­ми на ли­ст­ках на­ра­хо­вується по­над 10 мін. По­шко­д­же­не ли­с­тя змінює за­барв­лен­ня з зе­ле­но­го на світло-жов­те або тем­но-ко­рич­не­ве, змен­шується йо­го фо­то­син­те­зу­ю­ча по­верх­ня, і погіршується про­цес фо­то­син­те­зу.
   У по­ло­вині літа ли­с­тя де­рев силь­но за­се­ля­ють чер­во­ний пло­до­вий, гло­до­вий, зви­чай­ний па­ву­тин­ний кліщі, які ви­с­мок­ту­ють клітин­ний сік і вис­на­жу­ють де­ре­во.
   На­прикінці лип­ня - на по­чат­ку серп­ня ок­ри­лю­ють­ся ли­чин­ки буй­во­ло­подібної ци­кад­ки, по­ши­ре­ної в усіх регіонах Ук­раїни. Цей шкідник має три­кут­ну фор­му, за­хис­не зе­ле­не за­барв­лен­ня. Свою на­зву він от­ри­мав за ви­с­ту­пи на го­лові, що на­га­ду­ють ро­ги. У серпні - жовтні до­рослі са­миці по­чи­на­ють від­кла­да­ти зи­му­ючі яй­ця в парні надрізи ко­ри та де­ре­ви­ни, зроб­лені у ви­гляді ок­руг­лих ду­жок. Ци­кад­ка особ­ли­во не­без­печ­на для мо­ло­дих де­рев усіх порід.
У цей період роз­ви­вається літнє по­коління каліфорнійської щитівки, яка по­шко­д­жує штам­би, гілки, ли­с­тя, пло­ди яб­луні, груші, сли­ви, че­решні та аб­ри­ко­су.
Мо­ло­дим і ста­рим по­сад­кам пло­до­вих та ягідних куль­тур шко­дять ли­чин­ки хрущів, здатні підгри­за­ти коріння, а за ве­ли­кої чи­сель­ності - ко­ру ко­ре­не­вої ший­ки де­рев. Під­гри­­зан­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин уп­ро­довж ве­ге­таційно­го періоду при­зво­дить до по­сту­по­во­го вси­хан­ня мо­ло­дих са­д­жанців, пло­до­нос­них де­рев, ку­що­вих ягідників, су­ниці.
З от­ворів на мо­ло­дих і ста­рих де­ре­вах ви­си­пається чер­во­то­чи­на - це гу­се­ничні хо­ди чер­виці в'їдли­вої, в якої цикл роз­вит­ку три­ває два ро­ки.
   Влітку на груші ча­с­то мож­на по­міти­ти чорні верхівки па­гонів, на яких скон­цен­т­ро­вані ли­чин­ки гру­ше­вої ли­с­то­бліш­ки оран­же­во­го з бу­ри­ми пля­ма­ми на спині у пер­шо­му та зе­ле­но-ко­рич­не­во­го за­барв­лен­ня у п'ято­му віці. Ли­чин­ки, ви­с­мок­ту­ю­чи сік з рос­лин, ряс­но вкри­ва­ють їх мед­вя­ною ро­сою (па­де­вим ме­дом), яка лип­не і блищить. На та­ких ли­ст­ках ­се­лять­ся са­жисті са­профітні гри­би, які зміню­ють зе­ле­не за­барв­лен­ня ли­с­тя на чор­не. По­шко­д­же­не ли­с­тя де­фор­мується і відми­рає, па­го­ни не­до­роз­ви­ва­ють­ся, пло­ди ма­ють низькі сма­кові й то­варні якості. Про­тя­гом ро­ку роз­ви­вається чо­ти­ри-п'ять по­колінь шкідни­ка.
У са­ду мож­на ви­я­ви­ти краї лист­ків яб­луні, груші, за­кру­чені вго­ру у ви­гляді ту­гих чер­во­них тру­бо­чок, усе­ре­дині яких розміщу­ють­ся по кілька де­сятків ли­чи­нок га­лиці. Як яб­лу­не­ва, так і гру­ше­ва га­лиці да­ють на рік три-чо­ти­ри по­коління.
   Пло­до­вим де­ре­вам чи­ма­лої шко­ди за­вда­ють по­пе­лиці: зе­ле­на яб­лу­не­ва, яб­лу­не­во-по­до­рож­ни­ко­ва, гру­­ше­во-зон­тич­на, сли­во­ва об­пи­ле­на, сму­га­с­та пер­си­ко­ва, виш­не­ва чор­на та низ­ка інших видів. Ли­чин­ки й до­рослі ко­ма­хи скуп­чу­ють­ся на ли­ст­ках, пло­дах, па­го­нах і корінні, ви­с­мок­ту­ю­чи з них сік. По­шко­д­же­не ли­с­тя скру­чується і за­кри­ває їх. Па­го­ни по­га­но рос­туть, ви­к­рив­лю­ють­ся і за силь­но­го по­шко­д­жен­ня в­си­ха­ють. Пло­ди дрібніша­ють, де­фор­му­ють­ся. Із вес­ни до осені по­пе­лиці розмно­жу­ють­ся без запліднен­ня (пар­те­но­карпічно), на­ро­д­жу­ю­чи жи­­вих осо­бин. За­леж­но від ви­ду, за літо роз­ви­вається 10-17 по­ко­лінь. Ви­с­мок­ту­ю­чи со­ки з рос­лин, ли­чин­ки виділя­ють мед­вя­ну ро­су. Со­лод­ки­ми виділен­ня­ми смакують му­ра­хи, які у ве­ликій кількості зби­ра­ють­ся в ко­ло­ніях по­пе­лиць і за­хи­ща­ють їх від ко­рис­них ко­мах (со­не­чок, ли­чи­нок сирфід і зо­ло­то­очок).
   У липні для пло­до­вих де­рев ха­рак­тер­ний ак­тив­ний ріст па­гонів і плодів. Як­що в цей період про­хо­дить ви­па­дан­ня ат­мо­сфер­них опадів, то ви­ни­кає не­без­пе­ка ура­жен­ня яб­луні вто­рин­ною інфек­цією парші, бо­рош­ни­с­тої ро­си, груші - пар­шею.
Пар­ша ура­жує мо­ло­де ли­с­тя, кві­ти, пло­доніжки, пло­ди, а на груші - ко­ру. Найбільше ура­жу­ють­ся сор­ти яб­луні Ре­нет Си­ми­рен­ка, Ай­да­ред, Мекінтош, Спар­тан, груші - Лісо­ва кра­су­ня, Ільїн­ка, Бе­ре Ар­дан­пон, Бер­га­мот мліївський. За во­ло­гої та теп­лої по­го­ди ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку хво­ро­би. За крап­лин­ної во­ло­ги й тем­пе­ра­ту­ри близь­кої до 16...22°С спо­ри швид­ко про­ро­с­та­ють і за­ра­жу­ють мо­ло­де ли­с­тя. Збуд­ник парші по­ши­рюється вітром, до­щем на здо­ро­ве ли­с­тя, пло­ди та за­ра­жує їх. Пля­ми парші яб­луні розміщу­ють­ся пе­ре­важ­но з верх­нь­о­го бо­ку ли­ст­ка, а груші - з ниж­нь­о­го. На пло­дах ура­же­на тка­ни­на корковіє, тріскає, в ут­во­рені ран­ки по­трап­ляють спо­ри моні­ліа­ль­­ної гнилі, во­ни за­гни­ва­ють, чор­ніють і об­па­­да­ють або ви­сять на де­реві до на­ступ­но­го ро­ку. Ура­жені па­го­ни груші по­кри­ва­ють­ся дрібни­ми здут­тя­ми, які зго­дом роз­ри­ва­ють­ся під ти­с­ком конідій, від чо­го ко­ра має шор­ст­кий ви­гляд і лу­щить­ся. Збуд­ни­кам хво­роб вла­с­ти­ва вузь­ка спе­ціалізація, гриб, який па­ра­зи­тує на яб­лу­ні, не ура­жує гру­шу і на­впа­ки.
Ли­с­тя вишні та че­решні силь­но ура­жується ко­коміко­зом як на мо­ло­дих, так і на пло­до­нос­них де­ре­вах. Слаб­ше ура­жу­ють­ся сли­ва, аб­ри­кос, те­рен. У першій по­ло­вині черв­ня з ниж­нь­о­го бо­ку лист­ків з'яв­ля­ють­ся ба­га­то­чи­сленні роз­ки­дані або близь­ко розміщені пля­ми тем­но-бу­ро­го ко­ль­о­ру. На пло­доніжках ура­жен­ня ма­ють ви­гляд білу­ва­тих плям із ро­же­вим об­ля­му­ван­ням. На пло­дах у місцях ура­жен­ня ут­во­рю­ють­ся ве­ли­кі вдав­лені ко­рич­неві пля­ми із світ­лим на­льо­том спо­ро­но­шен­ня. Гриб дає за літо вісім-де­сять по­колінь. Роз­ви­ток хво­ро­би про­хо­дить менш інтен­сив­но за су­хої по­го­ди. Ма­со­ве ура­жен­ня ко­коміко­зом спри­чи­нює на­прикінці лип­ня - в серпні ли­с­то­пад, і де­ре­ва ого­лю­ють­ся повніс­тю. У де­рев, які втра­ти­ли ли­с­тя, погір­шується зи­мостійкість, про­хо­дить не­по­вноцінне за­кла­дан­ня пло­до­вих бру­нь­ок під уро­жай на­ступ­но­го ро­ку.
За во­ло­го­го літа ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку сли­маків. У са­до­вих аг­ро­це­но­зах най­по­ши­реніші ви­ди: - бу­рий, об­ля­мо­ва­ний і са­до­вий. Во­ни по­шко­д­жу­ють ли­ст­ки та яго­ди су­ниць, смо­ро­ди­ни, ма­ли­ни, аг­ру­су, па­да­ли­цю яб­лук, груш, слив. У місцях жив­лен­ня сам­ки за­ли­ша­ють смуж­ки бли­с­ку­чо­го сли­зу. Сли­ма­ки во­ло­го­любні, жив­лять­ся вве­чері, вночі або ран­ком. Вдень во­ни хо­ва­ють­ся під гру­доч­ка­ми землі, рос­лин­ни­ми решт­ка­ми, на за­дернілих ділян­ках.
У на­са­д­жен­нях су­ниці о цій порі про­хо­дить на­ро­с­тан­ня щільності по­пу­ляції су­нич­но­го про­зо­ро­го кліща. Ли­чин­ки та іма­го ви­с­мок­ту­ють з листків со­ки. По­шко­д­же­не мо­ло­де ли­с­тя змор­щується, має жов­ту­ва­то-мас­ля­ни­с­тий відтінок і відми­рає. Кущі дрібніша­ють і ста­ють кар­ли­ко­ви­ми. Пригнічен­ня рос­лин зро­с­тає у другій по­ло­вині літа. Різко зни­жуєть­ся уро­жайність су­ниці, а у су­во­рі зи­ми во­на ви­мер­зає.
До­мог­ти­ся зни­жен­ня чи­сель­ності яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки дру­го­го (пів­нічні та західні рай­о­ни), тре­ть­о­го (на півдні) по­колінь у са­дах при­ват­но­го сек­то­ру та в не­ве­ли­ких фер­мерсь­­ких на­са­д­жен­нях мож­на за­вдя­ки на­кла­дан­ню у липні на штам­би де­рев ло­виль­них по­ясів з періо­дич­ним (раз на два тижні) їх зніман­ням і зни­щен­ням гу­се­ниць і ля­ле­чок. Ефек­тив­ним за­хо­дом є си­с­те­ма­тич­не стру­шу­ван­ня з де­рев чер­ви­вих яб­лук, зби­ран­ня і знеш­ко­д­жен­ня опа­лих, що пе­ре­шко­дить гу­сені вий­ти з пло­ду на ко­ко­ну­ван­ня. Впро­довж літа ви­лов­лю­ють ме­те­ли­ків пло­до­жер­ки, ли­с­товійок на ло­вильні па­ст­ки з бро­диль­ною па­то­кою.
   Однією з го­ло­вних скла­до­вих інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту є за­сто­су­ван­ня фе­ро­мон­них па­с­ток. Фе­ро­монні па­ст­ки чітко фіксу­ють по­ча­ток і періоди льо­ту ме­те­ликів пло­до­жер­ки з кілько­ма піка­ми ма­со­во­го льо­ту. Стро­ки хімічних об­ро­бок за до­по­мо­гою па­с­ток виз­на­ча­ють дво­ма спо­со­ба­ми. Пер­ший - за по­ро­го­вим кри­терієм ви­лов­лен­ня ме­те­ликів. За­галь­но­прий­ня­тим по­ро­гом для по­чат­ку об­при­с­ку­вань є ви­лов­лен­ня п'ять і більше осо­бин на па­ст­ку за сім днів для по­коління, що пе­ре­зи­му­ва­ло, та трьох і більше - для літньо­го. За дру­го­го спо­со­бу вра­хо­ву­ють­ся піки ма­со­во­го льо­ту ме­те­ликів. Із дня вста­нов­лен­ня йо­го по­чат­ку кон­тро­лю­ють ди­наміку роз­вит­ку по­пу­ляції шкідни­ка та виз­на­ча­ють кількісні па­ра­ме­т­ри йо­го чи­сель­ності в са­ду і про­сте­жу­ють пе­ріо­ди ма­со­во­го льо­ту. Стро­ки про­ве­ден­ня кож­ної з об­ро­бок виз­на­ча­ють з ура­ху­ван­ням по­год­них умов і ча­су, який потрібний для спа­рю­ван­ня, відкла­дан­ня та ембріональ­но­го роз­вит­ку яєць. Ана­логічно вста­нов­лю­ють пе­ріо­ди ма­со­во­го льо­ту ме­те­ли­ків кож­ної ге­не­рації та стро­ки відро­д­жен­ня гу­се­ниць, тоб­то оп­ти­мальні періоди про­ве­ден­ня даль­ших об­при­с­ку­вань.
   Для поцінову­вачів еко­логічно чи­с­тої про­дукції садівництва пло­дові де­ре­ва та кущі за­хи­ща­ють від шкід­ли­вих ор­ганіз­мів біологічни­ми пе­с­ти­ци­да­ми. У су­час­них умо­вах поліп­шила­ся ро­бо­та біофа­б­рик і біола­бо­ра­торій, які на­ла­го­ди­ли ви­роб­ництво пре­па­ратів на базі па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів. Ре­зуль­та­ти на­ших досліджень засвідчи­ли, що про­ти різних видів пло­до­же­рок (яб­лу­не­ва, гру­ше­ва, сли­во­ва, східна) ефек­тивні мікробні пре­па­ра­ти - бі­ток­си­ба­цилін (БТБ), лепідо­цид, га­уп­син. Біоп­ре­па­ра­ти ви­пу­с­ка­ють у новій пре­па­ра­тивній формі - ріди­на. Нор­ма їхньої ви­т­ра­ти за ти­т­ру 25 млрд жи­вих клітин в одному мл пре­па­ра­ту ста­но­вить 50-75 мл/10 л во­ди. Ра­зом з кор­мом во­ни по­трап­ля­ють в ор­ганізм і спри­­чи­ня­ють от­руєння шкід­ни­ка. Ток­сич­ну дію на ко­ма­ху зу­мов­лю­ють біл­кові кри­с­та­ли (ен­до­ток­си­ни), що містять­ся у бак­теріаль­них пре­па­ра­тах. Термін на­стан­ня за­ги­белі шкідли­во­го ор­га­нізму за­ле­жить від до­зи ен­до­ток­си­ну. За не­знач­ної до­зи ко­ма­ху па­ра­лізує. Во­на стає ма­ло­рух­ли­вою, пе­ре­стає жи­ви­ти­ся. У її кишківни­ку із спор пре­па­ра­ту розмно­жу­ють­ся бак­терії, які про­ду­ку­ють ток­сичні спо­лу­ки. Під дією ен­до­ток­си­ну різко па­дає імунітет ки­шкової мік­ро­ф­ло­ри, яка за нор­маль­них умов (за відсут­ності сто­ронніх па­то­генів) про­яв­ляє ак­тивність і підви­щує стійкість ор­ганізму про­ти різних чин­ників. У період по­яви гу­се­ниць пер­шо­го-дру­го­го віків за­сто­су­ван­ня мікро­біо­логічних пре­па­ратів є ви­со­ко­е­фек­тив­ним.
Тем­пе­ра­ту­ра во­ди для при­го­ту­ван­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну бак­теріаль­них пре­па­ратів має не пе­ре­ви­щу­ва­ти 15°С. За більш ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри во­ди спо­ри бак­терій мо­жуть про­ро­с­ти ще до по­трап­лян­ня в ор­ганізм ко­ма­хи. Уль­т­ра­фіоле­то­ве проміння зни­­жує ефек­тив­ність жи­вих мікро­ор­ганізмів, то­му об­при­с­ку­ван­ня бак­­теріаль­ни­ми пре­па­ра­та­ми про­во­­дять вве­чері або зран­ку за тем­пе­ра­ту­ри повітря не нижчій 19°С. До зби­ран­ня вро­жаю про­во­дять дві-три об­роб­ки з інтер­ва­лом 8-10 днів. Ос­таннє об­при­с­ку­ван­ня - не пізніше ніж за 5 днів до зби­ран­ня вро­жаю. Не­ви­ко­ри­с­тані біоп­ре­па­ра­ти збері­га­ють у хо­ло­диль­ни­ку. Спектр дії біоп­ре­па­ратів ду­же ши­ро­кий. Во­ни кон­тро­лю­ють ли­с­то­г­ри­зу­чих і пло­до­пош­ко­д­жу­ю­чих ко­мах. За­вдя­ки вмісту ек­зо­ток­си­ну БТБ ефек­тив­ні про­ти жуків і зви­чай­но­го па­ву­тин­но­го кліща.
За­хи­ща­ю­чи пло­дові куль­ту­ри від шкідників піре­т­роїдни­ми пре­па­ра­та­ми, ми спри­чи­нюємо за­ги­бель при­­род­них во­рогів кліщів-фіто­фагів. Як­що кіль­кість кліщів мен­ша за по­рі­г чи­сель­ності, то об­роб­ки не потрібні, ко­рисні ко­ма­хи кон­тро­лю­ва­ти­муть роз­ви­ток шкідників, ут­ри­му­ю­чи чи­сельність по­пу­ляції на без­печ­но­му для пло­до­вих рос­лин рівні. За на­яв­ності па­ву­тин­них кліщів (дві-сім осо­бин на ли­с­ток) де­ре­ва об­роб­ля­ють на­стоєм гірчиці, куль­ба­би, ро­маш­ки ап­теч­ної з інтер­ва­ла­ми 7-8 днів між об­роб­ка­ми. За чи­сель­ності кліщів понад ЕПЧ за­сто­со­ву­ють ака­ри­ци­ди Омайт 570, в.е., Ор­тус, к.с., Сан­майт, з.п., Ніссо­ран, з.п.
Ли­чин­ки буй­во­ло­подібної ци­кад­ки жив­лять­ся со­ком куль­тур­них рос­лин і бур'янів (осо­ти, берізка по­льо­ва, щи­ри­ця, лю­цер­на, го­рох, морк­ва). Як­що та­ко­го кор­му не­має, то во­ни ги­нуть. За­хо­да­ми за­хи­с­ту від буй­во­ло­подібної ци­кад­ки є під­три­ман­ня ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну в са­до­вих на­са­д­жен­нях, зни­щен­ня бур'я­нів то­що. За ма­со­вої по­яви шко­до­чин­них фаз роз­вит­ку за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди Ка­ра­те Зе­он 050 CS, к.с., Де­цис Профі, 25 WG, в.г.
За ви­яв­лен­ня інтен­сив­но­го за­ра­жен­ня на­са­д­жень каліфорнійською щитів­кою в са­дах про­во­дять ме­ха­ніч­ні за­хо­ди: за­чи­ща­ють і спа­лю­ють ста­ру ко­ру, виріза­ють силь­но за­­се­лені гілки та ви­кор­чо­ву­ють за­ра­жені де­ре­ва з обов'яз­ко­вим їхнім спа­лю­ван­ням. У разі не­знач­но­го за­се­лен­ня де­ре­ва об­при­с­ку­ють Пре­па­ра­том 30В, к.е., Ап­ла­уд, з.п., Адмірал, к.е., Дур­сба­ном 480, к. е., або Бі-58 Новим, к.е.
Для за­без­пе­чен­ня нор­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин пе­ре­ко­пу­ють грунт, при­зна­че­ний для садіння но­вих рос­лин, та ви­би­ра­ють з ньо­го дов­гих (4-6 см осо­би­ни ос­тан­нь­о­го віку), то­в­стих, ду­го­подібної фор­ми ли­чи­нок західно­го, східно­го трав­не­во­го, черв­не­во­го, мар­му­ро­во­го або інших видів хрущів. Цей захід по­вто­рю­ють во­се­ни та на­весні. Зібра­них ли­чи­нок хрущів до­б­ре поїда­ють ку­ри. Слід вра­ху­ва­ти, що ли­чин­ки хрущів жи­вуть у грунті три-чо­ти­ри (за­хідний трав­не­вий), чо­ти­ри-п'ять років (східний трав­не­вий), і в перші ро­ки роз­вит­ку шко­да, яку во­ни за­вда­ють ко­ре­невій си­с­темі, бу­де ма­ло­помітною, тоді як ли­чин­ки чет­вер­то­го ро­ку жит­тя знач­но по­шко­д­жу­ють підзем­ну ча­с­ти­ну рос­ли­ни.
У серпні ви­са­д­жу­ють су­ни­цю, яка за дбай­ли­во­го до­гля­ду (оп­ти­маль­ний строк садіння, ви­ко­ри­с­тан­ня оз­до­ров­ле­но­го по­сад­ко­во­го ма­теріалу, по­ли­ван­ня за на­стан­ня по­су­хи) дає уро­жай на­ступ­ного року. Вкрай не­без­печ­ним шкідни­ком су­ниці є су­нич­­ний про­зо­рий кліщ. Ви­са­д­жен­ня за­ра­же­ної шкідни­ком роз­са­ди при­зве­де до збільшен­ня йо­го чи­сель­нос­ті на на­ступ­ний рік і збитків. Зни­щи­ти кліща на су­ниці мож­на дво­ма спо­со­ба­ми. Пер­ший спосіб - дезін­секція. Роз­са­ду су­ниці за­мо­чу­ють на 2-3 с, без за­ну­рен­ня ко­ренів, у 0,06% роз­чин Ак­телліку 500 ЕС, к.е., 0,6 мл/л во­ди. Дру­гий спосіб - тер­мічна об­роб­ка. У підігріту до 45°С во­ду за­ну­рю­ють ли­ст­ко­ву ма­су з ек­с­по­зицією 13-15 хв. Після во­­дя­ної бані роз­са­ду охо­ло­д­жу­ють у про­хо­лодній воді й роз­кла­да­ють у тіні на 1-2 го­ди­ни для про­су­шу­ван­ня. Зне­за­ра­же­ну роз­са­ду ви­са­д­жу­ють, при­ті­ня­ють і по­ли­ва­ють.
У період кінець лип­ня - ве­ре­сень ли­с­тя су­ниці по­шко­д­жу­ють ли­чин­ки та жу­ки су­нич­но­го ли­с­тоїда, ви­г­ри­за­ю­чи в них скрізні дірки або ске­ле­ту­ю­чи їх з ниж­нь­о­го бо­ку. Знач­на чи­сельність і шко­да від жуків спо­с­терігається на ді­лян­ках за від­сут­ності хімічних об­ро­бок. Про­ти ли­с­тоїда після зби­ран­ня вро­жаю за­сто­со­ву­ють один із піре­т­роїдних пре­­па­ратів.
   Для змен­шен­ня чи­сель­ності сли­маків вжи­ва­ють за­хисні за­хо­ди. Важ­ли­во вчас­но зни­щи­ти бур'яни та післяз­би­ральні решт­ки ши­ро­ко­ли­с­тя­них рос­лин, роз­пу­ши­ти грунт, осу­­шу­ва­ти за­бо­ло­чені ділян­ки, поз­бав­ля­ю­чи цим оп­ти­маль­них умов для їхнього роз­вит­ку. До­волі про­стий і ефек­тив­ний захід - прорід­жу­ван­ня рос­лин. У розрідже­них по­сад­ках віль­но над­хо­дить повітря, і про­ни­кає со­няч­не проміння. У міс­цях мак­си­маль­ної кон­цен­т­рації сли­маків роб­лять штучні ук­рит­тя: роз­кла­да­ють до­щеч­ки, жерсть, тра­ву, толь, під які во­ни хо­ва­ють­ся. Під ук­рит­тя роз­кла­да­ють при­на­ду - па­да­ли­цю яб­лук, груш, кис­ле мо­ло­ко, ком­пот або фрук­то­вий сік. Мо­люсків при­ваб­лю­ють при­на­ди із за­па­хом бродіння, і во­ни спов­за­ють­ся до них з усієї ді­лян­ки. Шкідли­во діють на сли­маків вап­но-пу­шон­ка (2-3 кг/сот­ку) або суміш тю­тю­но­во­го пи­лу з вап­ном (1:1), залізний ку­по­рос (1 кг/сот­ку), суль­фат амонію (2 кг/сот­ку), яки­ми двічі об­пи­лю­ють грунт. Після пер­шої об­роб­ки шкідни­ки ра­зом із сли­зом ски­да­ють пре­па­ра­ти, які по­тра­пи­ли на їхнє тіло, і мо­жуть ще ви­жи­ти. Дру­га об­роб­ка повністю їх зни­щує. Ре­пе­лентні вла­с­ти­вості на сли­маків справляє пе­т­руш­ка, яку висіва­ють по пе­ри­ме­т­ру ділян­ки або ряд­ка­ми.
Щоб поз­бу­ти­ся чер­виці в'їдли­вої, виріза­ють і спа­лю­ють па­го­ни та гілки, по­шко­д­жені гу­се­ни­ця­ми. Зни­щу­ють гу­се­ниць дру­го­го ро­ку в хо­дах дро­том і впри­с­ку­ють у гу­се­ничні хо­ди сприн­ців­кою ро­бо­чий роз­чин Бі-58 но­вий, к.е. (2 мл/л во­ди).
У період жив­лен­ня про­ти гру­ше­вої ли­с­тоблішки ви­ко­ри­с­то­ву­ють фо­с­фо­рор­ганічні (ФОС) пре­па­ра­ти: Зо­лон 35, к.е., Бі-58 новий, к.е. Обов'яз­ко­вою ви­мо­гою для от­ри­ман­ня ви­со­кої ефек­тив­­ності за­сто­су­ван­ня ФОС має бу­ти тем­пе­ра­ту­ра повітря не мен­ше 18° під час об­роб­ки. У разі ма­со­во­го по­шко­д­жен­ня зер­нят­ко­вих порід га­ли­ця­ми рос­ли­ни об­при­с­ку­ють Зо­ло­ном. Зріза­ють і спа­лю­ють по­шко­д­жені па­го­ни.
Після об­па­дан­ня ура­же­но­го ко­коміко­зом ли­с­тя вишні та че­решні, йо­го згріба­ють і ком­по­с­ту­ють або за­гор­та­ють у грунт. На­леж­ний до­гляд за рос­ли­на­ми поліпшує їхній фі­зіологічний стан і підви­щує стійкість про­ти хво­ро­би. Де­ре­ва об­при­с­ку­ють двічі фунгіци­до­м Сіг­нум, в.г., або тричі пре­па­ра­та­ми Фітал,   в.р.к., Хо­рус 75 WG, в.г., або Топсін М, з. п. Пер­шу об­роб­ку про­во­дять од­ра­зу після цвітіння, дру­гу - че­рез 10-12 днів, тре­тю - після зби­ран­ня вро­жаю і ще раз че­рез 10-12 днів од­ним із цих пре­па­ратів.
Щоб змен­ши­ти ура­жен­ня плодів гнил­лю, потрібно виріза­ти всі всохлі гілоч­ки з квіта­ми та ли­с­тям, ура­жені моніліаль­ним опіком, які є дже­ре­лом інфекції пло­до­вої гнилі. Під час обрізу­ван­ня хво­рих гілок ви­да­ля­ють здо­рові тка­ни­ни па­го­на (5 см), які ззовні ви­гля­да­ють нев­сох­ли­ми, та спа­лю­ють їх. Зрізи дез­інфіку­ють 1% роз­чи­ном мідно­го ку­по­ро­су і за­ма­зу­ють са­до­вим ва­ром або мас­ля­ною фар­бою. Та­кий захід дає змо­гу ви­да­ли­ти ура­жені гілки, які є дже­ре­лом інфекції моніліаль­но­го опіку - вес­ня­на, та пло­до­вої гнилі - літня фор­ми хво­ро­би. Вирі­за­ють і спа­лю­ють та­кож верхівки па­гонів яб­луні, смо­ро­ди­ни та аг­ру­су, ура­жені бо­рош­ни­с­тою ро­сою. Про­ти бо­рош­ни­с­тої ро­си яб­луні ви­ко­ри­с­то­ву­ють фунгіци­ди: Са­проль, к.е., То­паз 100 ЕС, к.е., Топсін М, з.п. Після зби­ран­ня вро­жаю смо­ро­ди­ни, аг­ру­су, ма­ли­ни кущі об­при­с­ку­ють про­ти трачів, ли­с­товійок, га­лиць, кліщів інсек­ти­ци­да­ми Бі-58 но­вий, к.е. або Ак­теллік 500 ЕС, к.е., до­да­ю­чи фунгіци­ди То­паз 100 ЕС, к.е., або Топсін М, з.п., чи ок­ре­мо об­роб­ля­ють 1% бор­дось­кою ріди­ною про­ти сеп­торіозу, стовпча­с­тої іржі, ан­т­рак­но­зу. Виріза­ють і спа­лю­ють стеб­ла ма­ли­ни, по­шко­д­жені ма­ли­но­вою га­ли­цею та пур­пу­ро­вою пля­мистіс­тю. Про­ти сфе­ро­те­ки на аг­русі не­по­гані ре­зуль­та­ти дає каль­ци­но­ва­на со­да з ми­лом (по 50 г/відро во­ди). Об­роб­ки мож­на про­во­ди­ти в період на­ли­ван­ня і після зби­ран­ня плодів з інтер­ва­лом 5-7 днів.
   Не­спри­ят­ливі еко­логічні умо­ви (хво­ро­би, шкідни­ки, близь­ке за­ля­ган­ня під­грун­то­вих вод то­що) спри­чи­ня­ють ут­во­рен­ня ка­меді на корі кісточ­ко­вих де­рев. Ка­медь ви­да­ля­ють ме­ханічно ра­зом з ура­же­ною тка­ни­ною до здо­ро­вої, а трав­мо­ва­ну ділян­ку двічі з інтер­ва­лом 5-7 днів об­роб­ля­ють ка­шо­подібною ма­сою із щав­лю або за­ма­зу­ють са­до­вим ва­ром.

І. Шев­чук,
канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут садівництва НА­АН України