Спецможливості
Технології

Захист овочевих культур у закритому грунті

12.08.2016
463
Захист овочевих культур у закритому грунті фото, ілюстрація

Овочівництво закритого грунту — одна з провідних підгалузей агропромислового комплексу України, яка забезпечує населення овочевою продукцією цілий рік і дає змогу отримувати найбільший урожай з одиниці площі. Але для цього слід ефективно захистити рослини від шкідників і хвороб.

Закритий грунт сьогодні — це різні види технологій і типи теплиць, коли йде інтенсивне відновлення та збільшення площ. Навіть у приватному секторі впроваджують технології, які дають можливість збирати близько 30 кг огірків і 45 кг томатів з 1 м2.

Водночас обмежений видовий і сортовий набір культур, відсутність сівозміни, беззмінне використання грунтових і щебеневих субстратів, культиваційних споруд, штучно створений мікроклімат сприяють масовому розвитку шкідливих організмів у теплицях. Фітосанітарна ситуація погіршується ще й тому, що не завжди пропарюють тепличні грунти, немає ДСТУ на фітопатологічний стан імпортного насіннєвого матеріалу.
Слід зазначити, що хоча кількість видів шкідників і збудників хвороб у закритому грунті значно менша, ніж у відкритих агроценозах, цілорічне використання таких споруд, постійно підвищені температура й вологість повітря, брак природних регулювальних чинників сприяють масовому розмноженню фітофагів і значно підвищують їх шкодочинність.

Шкідники у закритому грунті

Видовий склад шкідливих організмів у закритому грунті представлено специфічними формами, адаптованими до субтропічних умов закритого грунту.

В усіх агрокліматичних зонах України рослинам закритого грунту великої шкоди завдає цілий комплекс шкідливих видів комах і кліщів.

У закритому грунті спостерігається масове розмноження двох видів кліщів з родини павутинних — звичайний і червоний. Теплична білокрилка — широко поширений поліфаг, який зустрічається більш як на 60 видах рослин, а в закритому грунті шкодить усім тепличним культурам. Білокрилка шкодочинна не тільки через те, що живиться соком рослин, а й тому що виділяє липку солодку масу, на якій поселяються й розмножуються сажкові гриби.

Небезпечними шкідниками є велика група рівнокрилих сисних комах, яка налічує близько 800 видів. Особливу групу утворюють попелиці. Їхній розвиток перебігає виключно на вторинних рослинах, оскільки немає первинних хазяїв, це оранжерейна, або зелена персикова, велика картопляна, баштанна, салатова, бобова попелиця тощо.

Відчутної шкоди завдають тютюновий і оранжерейний трипси. Останнім часом спостерігається поширення карантинного шкідника — західного квіткового трипса. Із ряду двокрилих повсюдно поширені й шкодять овочевим культурам огірковий комарик і пасльоновий мінер. Останнім часом фіксують високу шкодочинність фітофагів з ряду лускокрилих, які потрапляють у теплиці ззовні: озима, бавовникова, городня та інші совки.
Небезпечними для овочевих культур закритого грунту є фітопатогенні нематоди, які паразитують на коренях рослин.

Із хвороб значних збитків овочевим культурам у закритому грунті завдають кореневі (пітіозна, ризоктоніозна, фузаріозна), сіра й біла гнилі, бактеріози, фузаріозне в’янення, пероноспороз, аскохітоз, антракноз, борошниста роса та інші. В окремі роки в теплицях втрати врожаю від збудників хвороб становлять 20–30%, за епіфітотії можуть сягати 50–60, при цьому значно знижується якість овочевої продукції.

У тепличних комбінатах здебільшого практикують два культурообороти без технологічного розриву між ними, внаслідок чого шкідливі організми переходять із одного культурообороту в інший.

Умови теплиць визначають і специфіку захисних заходів проти шкідливих організмів, серед яких обов’язковим є профілактика до і після вирощування тепличних культур, а також у проміжках між культурооборотами.

В умовах закритого грунту посилюються негативні наслідки застосування хімічних препаратів. Велика кількість обробок, недотримання строків очікування призводять до забруднення овочевої продукції залишками пестицидів. Крім того, створюються несприятливі умови для роботи в теплицях. Треба сказати й про проблему набуття резистентності основними шкідниками до хімічних препаратів. Практика свідчить, що рівень резистентності павутинних кліщів, білокрилки зростає за одну вегетацію в кілька разів. Нині ці шкідники проявляють стійкість майже до всіх груп хімічних препаратів, що значно ускладнює боротьбу з ними.
Тому важливу роль у підвищенні врожаю і поліпшенні його якості відіграє інтегрована система захисту тепличних культур, яка включає організаційно-господарські заходи, профілактичні, карантинні, агротехнічні, використання переважно екологічно безпечних засобів, серед яких домінуюче значення мають мікробіологічні препарати та ентомофаги.

Організаційно-господарські та карантинні заходи

Для максимального використання тепличних споруд та обмеження розвитку у них шкідливих організмів слід дотримуватися науково обгрунтованого чергування культурозмін.

По закінченні вегетаційного періоду будь-якої культури в теплиці приміщення треба ретельно очистити від рослинних решток, бур’янів, прибрати сміття з притепличної території та знищити їх, провести аналіз грунту на зараженість шкідниками, нематодами й збудниками хвороб.

Тепличні споруди, тару й інвентар, які використовували під час вегетації попередньої культури, продезінфікувати; заражений нематодами, пасльоновим мінером грунт теж продезінфікувати термічним або іншим методом.

Обов’язкове щотижневе обстеження рослин на виявлення шкідливих організмів, починаючи з моменту вирощування розсади. Ізоляція розсадників від виробничих теплиць.

Профілактичні заходи

Для обмеження поширення хвороб і підвищення посівних якостей насіння овочевих культур обов’язково проводять калібрування, знезараження, дезінфекцію теплиць, стелажів, доріжок хлорним  вапном (400 г на 10 л води) або каустичною содою (300–500 г на 10 л води).

Проти кореневих гнилей, фузаріозного в’янення тепличних культур насіння обробляють біопрепаратами: грибним препаратом Триходермін (суха й рідка форми) та бактеріальними — Ризопланом і Гаупсином із розрахунку 10 г, мг на 1 кг насіння.

Термічне знезаражування (пропарювання) грунту проти комплексу збудників хвороб і шкідників потрібно проводити не пізніше ніж за 1,5 місяця до висаджування рослин. Хімічне знезаражування грунтів у теплицях проводять восени одразу ж після вегетаційного періоду за плюсової температури не нижче 20°С. Дослідженнями встановлено, що за знезаражування грунту гине значна частина корисної мікробіоти, змінюється співвідношення між мікроорганізмами, внаслідок чого екологічну нішу заповнюють види-токсиканти, які згодом негативно впливають на рослини. Відтворення мікробіологічних процесів у грунті триває до трьох тижнів. Тому для збагачення грунту грибами-антагоністами проти збудників хвороб овочевих культур слід вносити біологічний препарат Триходермін через 15–20 днів після пропарювання.

Агротехнічні заходи

Дотримання оптимальних режимів температури та вологості повітря й грунту протягом вегетації овочевих культур, оптимальні терміни висіву й висаджування, вчасне внесення комплексу добрив.

У теплицях, де вирощують огірки, треба підтримувати температуру повітря вночі не нижчу за 18…20°С і не вищу 28°С вдень, відносну вологість, відповідно, — 80–85% і 75–80%. Під час вирощування помідорів температура повітря має бути 22…24°С вдень і 16…18°С вночі, а відносна вологість повітря — 60–65%. Потрібно уникати різких коливань між денними та нічними температурами, не допускати випадання конденсату й протягів. У сонячну погоду в скляних теплицях вчасно їх забілювати крейдою.

Поливати рослини теплою водою, але не вище 25°С. У період зниженої температури поливи проводити рідко, щоб грунт не перезволожувався.

Як свідчать багаторічні дослідження, дотримання й виконання комплексу профілактичних та агротехнічних заходів дає змогу знизити розвиток хвороб і чисельність шкідників на 50–60%, але все ж не забезпечує повного захисту тепличних рослин від них. Тому виникає потреба в застосуванні біологічних препаратів, а за високого заселення рослин шкідниками та розвитку хвороб — хімічних засобів захисту. Механізм дії біологічних засобів захисту рослин проявляється в паразитуванні, знищенні та ураженні шкідливих організмів бактеріями й грибами, а також використанні їх антагоністичних властивостей проти збудників хвороб.

Інститут захисту рослин розробив технології виробництва мікробіологічних препаратів, які є основою для освоєння їх виробничими біолабораторіями незалежно від рівня технологічного оснащення. Пропонується три основних типи технологій виробництва грибних біопрепаратів на основі ентомопатогенів і антагоністів збудників хвороб рослин: однофазна — поверхнева (на зернах злаків або їх відходів від виробництва ентомофагів), глибинно-поверхнева та глибинна (живильні середовища — побічна продукція харчової промисловості, крохмале-патокова та цукрова).

Науковці Інституту захисту рослин УААН розробили інтегровану систему захисту овочевих культур у закритому грунті з переважним застосуванням біологічних засобів, яка містить раціональне поєднання мікробіологічних препаратів з ентомофагами різного ступеня спеціалізації. Ця система передбачає вчасне виявлення шкідливих організмів та послідовне, залежно від фази розвитку рослин і гідротермічних умов у культиваційних приміщеннях, застосування біоагентів (табл. 1).

Для виявлення білокрилки розвішують жовті клейові пастки рівномірно по всій теплиці (5–6 штук на 100 м2), для зниження чисельності на початковому етапі її розвитку проводять випуск ентомофага енкарзії (5–10 особин/м2, температура — 17…22°С). Протягом вегетації рослин випускають макролофуса з розрахунку 5 особин/1 м2, за появи вогнищ шкідника хижака випускають у співвідношенні 1:5–10. Дальші два випуски проводять через кожні 10–12 днів з розрахунку 150 тис. особин/га. Обробляють рослини Вертициліном (за температури до 26°С) або Боверином (за температури 26…30°С).

У період вегетації культур, за появи перших вогнищ павутинного кліща, випускають фітосейулюс у співвідношенні 1:30–40, а за масового розмноження шкідника — акарифага 500 тис. особин/га), обприскують рослини біопрепаратами — Бітоксибацилін (1% суспензія), Актофіт, 0,2% к.е.

Проти тютюнового трипса протягом культурозміни комбінують застосування біологічного препарату Боверину з випуском амблісейуса. Вогнища шкідника обробляють суспензією Боверин у концентрації 4х107 конідій/мл. Амблісейуса випускають у співвідношенні хижак — жертва — 1:2, а за високої чисельності шкідника випуск амблісейуса чергують із обробкою Боверином. Витрата суспензії залежить від стану рослин і може коливатися від 150 до 500 л на 1000 м2. Проти попелиць випускають галиці афідимізи у співвідношенні 1:5, проти нематод — внесення в грунт Нематофагіну.

За високої чисельності і в період масових спалахів шкідників застосовують пестициди, безпечні для ентомофагів і занесені в “Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
У боротьбі з комплексом збудників хвороб, що викликають кореневі та сіру гнилі, фузаріозне в’янення рослин, успішно застосовують біопрепарати: Триходермін (суха й рідка форми), Ризоплан, Гаупсин*. В Інституті захисту рослин розроблено технологію їхнього застосування проти цих збудників на тепличних культурах. Технологія передбачає такі процеси: обробка насіння — замочування насіння в 0,5% суспензіях біопрепаратів (експозиція — 3–6 годин за добу до висіву); внесення біопрепаратів у торфоперегнійну суміш під час заповнення розсадної посуди; поливання розсади 0,1% розчином препаратів (норма робочої рідини —  100 мл/рослину) через сім днів після пікірування; дво-, триразове поливання рослин під корінь 0,5% розчином препарату (250 мл/рослину) через 25 днів після висадження в теплицю з інтервалом один місяць. Проти сірої гнилі — профілактичні обприскування 0,5% розчином Триходерміну після пасинкування та обривання листків, промазування мокрих плям 3-відсотковою суспензією Триходерміну.

Встановлено, що ефективність технології залежить від проведення вчасного й комплексного застосування біопрепаратів протягом усього онтогенезу рослин, це дає змогу знизити ураженість огірків кореневими гнилями на 76,3–80,2%, загибель рослин — у 3,9–5,2 раза порівняно з контролем (табл. 2); томатів фузаріозним в’яненням — на 72,2–74,3% (табл. 3) і бактеріозами — на 60,2–68,1%.

Багаторічні дослідження науковців Інституту захисту рослин свідчать, що дія біопрепаратів підвищується в теплицях за постійного їх внесення (кількох років поспіль) під час вирощування овочевих культур. Застосування біопрепаратів позитивно впливає також на схожість насіння, приживлення розсади та біометричні показники. У середньому схожість насіння підвищується на 10–12%, прискорюються — поява сходів на 4–6 днів, цвітіння — на 6–8, початок плодоношення — на 7–10 днів, а тривалість плодоношення подовжується на 14–16 днів. Прибавка врожаю становить 4,5–7,6 кг/м2 овочевої продукції (табл. 4).

Отже, застосування інтегрованої системи захисту овочевих культур із переважним застосуванням біологічних засобів захисту від комплексу основних шкідників і хвороб у поєднанні з проведенням профілактичних, агротехнічних і організаційно-господарських заходів дає змогу протягом кожного культурообороту збирати планові врожаї овочевих культур.

Дослідження з використання біологічних засобів для боротьби із шкідниками та хворобами овочевих культур у закритому грунті вказує на те, що наукові надбання в цьому напрямі істотні, а практичне використання їх відкриває можливість повної біологізації захисту рослин у тепличних господарствах і в умовах приватних теплиць.

В. Федоренко,
директор Інституту захисту рослин УААН,
член-кореспондент УААН

Г. Ткаленко,
зав. лабораторією мікробіометоду, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0