Ваточник сирійський: злісний бур’ян чи перспективний медонос

С. Хом'юк, мол. на­ук. співробітник,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків

Ва­точ­ник сирійський на­ле­жить до ро­ди­ни Ластівневі (Ascle­piadaceae), ро­ду Ва­точ­ник (Asclepias L.). Рід Ва­точ­ник (Asclepias) вклю­чає близь­ко ста ба­га­то­річних трав, напівкущів та кущів, по­ши­ре­них у Північній і Південній Аме­риці, Аф­риці. Се­ред них - як вічно­зе­лені, так і ті, в яких ли­с­тя опа­дає. Тка­ни­ни рос­лин виділя­ють от­руй­ний мо­лоч­ний сік, здат­ний вик­ли­ка­ти под­раз­нен­ня шкіри, особ­ли­во за од­но­час­но­го впли­ву со­няч­них про­менів. Де­які ви­ди ва­точ­ни­ка куль­ти­ву­ють як де­ко­ра­тивні рос­ли­ни. Силь­ний за­пах квітів при­ваб­лює ба­га­тьох ко­мах.
   Ла­тинсь­ка на­зва ро­ду - Asclepias - вка­зує на те, що рос­ли­ну за­сто­со­ву­ва­ли і з ліку­валь­ною ме­тою (на­зва­на по імені бо­га ліку­ван­ня Ас­к­лепія, або Ес­ку­ла­па: грец. - Asclepios, лат. - Aesculapus), ос­кільки ок­ремі йо­го ви­ди ма­ють ліку­вальні вла­с­ти­вості. Дозрілі насіни­ни вкриті во­лок­ни­с­тим ва­то­подібним пу­хом, за що рос­ли­на й от­ри­ма­ла свою на­зву - ва­точ­ник. До Сирії він ніяко­го відно­шен­­ня не має, то­му що ро­дом із Пів­ніч­ної Аме­ри­ки. А ви­до­ва на­зва «си­­рійсь­кий» за­ли­ши­ла­ся, по­при по­мил­ку в си­с­те­­ма­тиці, на яку зго­дом ука­зав Карл Лінней. По­мил­ко­ву ви­до­ву на­зву ввів італійський мандрівник і при­ро­до­ви­нахідник Кор­нуті, який прий­няв за ва­точ­ник іншу рос­ли­ну - кен­дир, ви­ро­щу­ва­ний у Сирії. Карл Лінней ус­та­но­вив, що це різні, хо­ча й схожі, рос­ли­ни і відніс йо­го до ро­ду Ас­к­лепіас, але за­ли­шив за ним виз­на­чен­ня «сирійський». Інко­ли в пам'ять про Кор­нуті йо­го на­зи­ва­ють: Ас­к­лепіас Кор­нуті.
Під час дозріван­ня ли­с­тян­ки ло­па­ють­ся, відкри­ва­ю­чи насіння з біли­ми пух­на­с­ти­ми во­ло­с­ка­ми. За­вдя­ки во­ло­с­кам насіни­ни лег­ко розліта­ють­ся, як ми це спо­с­терігаємо в куль­ба­би. А ще, як­що відірва­ти шма­то­чок ли­ст­ка або над­ло­ми­ти стеб­ло ва­точ­ни­ка, з'явить­ся мо­лоч­­ний сік, який містить не­ве­ли­ку кіль­кість ка­у­чу­ку, що теж зна­ходть своє за­сто­су­ван­ня. За­вдя­ки со­ку, який містить ще й сильні ефірні олії, ва­точ­ник прак­тич­но не схиль­ний до на­падів шкідників.
Рос­ли­на по­хо­дить із Північної Аме­ри­ки, рос­те по­всю­ди і на всіх кон­ти­нен­тах світу, в то­му числі і в Ук­раїні та Росії, де про­яв­ляє се­бе як се­ге­таль­ний та ру­де­раль­ний вид. Ва­точ­ник сирійський - один із най­по­ши­реніших бур'янів у всіх провінціях Ка­на­ди, на Се­ред­нь­о­му За­ході, у Північній та Південній Аме­риці, Європі: Бол­гарії, Чехії, Данії, Фран­­ції, Німеч­чині, Англії, Греції, Італії, Польщі, Пор­ту­галії, Іспанії, Швей­царії та інших європейських країнах, - а та­­кож у Ту­реч­чині. За­га­лом ва­точ­ник сі­­рійський ви­яв­ле­ний май­же в 70 країнах світу, де він за­бруд­нює посіви близь­ко 40 сіль­сько­го­с­по­дар­сь­ких куль­тур, се­ред яких: ку­ку­руд­за, соя, сор­го, цу­к­рові бу­ря­ки, овочі, зер­нові куль­ту­ри та ін.
   В Євро­пу ва­точ­ник сирійський був за­­ве­зе­ний в 17 ст. як технічна куль­ту­ра і до­сить швид­ко по­ши­рив­ся в Німеч­чині, Франції та інших євро­пейсь­ких країнах. При­близ­но в той са­мий час він по­тра­пив і до Росії. Як де­ко­ра­тив­на куль­ту­ра ва­точ­ник сирійський тоді не вик­ли­кав до се­бе ціка­вості: йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли пе­ре­важ­но для ви­роб­ництва гру­бих тка­нин, об­шив­ки меблів, ви­го­тов­лен­ня шпа­га­ту. Пух­насті во­ло­с­ки з насіння до­бав­ля­ли під час ви­го­тов­лен­ня шов­ко­вих, ба­вов­ня­них і шер­стя­них тка­нин, що на­да­ва­ло їм лег­ко­го при­ваб­ли­во­го бли­с­ку. Пізніше з ва­точ­ни­ка на­ма­га­ли­ся от­ри­ма­ти ка­у­чук, оскільки в йо­го біло­му со­ку віднай­ш­ли ком­по­нен­ти ка­у­чу­ку і смо­ли. Але йо­го ви­роб­ництво ви­я­ви­ло­ся ви­со­ко­за­т­рат­ним, тру­домістким, і ка­у­чук ви­хо­див низь­кої якості.
Цілком успішно ви­ро­с­тає ва­точ­ник у се­редній смузі Росії. На те­ри­торії ко­лиш­нь­о­го СРСР зустрічається як зди­чавіла на­ту­ралізо­ва­на рос­ли­на в лісо­сте­по­вих та сте­по­вих рай­о­нах Ук­раїни, на Пів­ніч­но­му Кав­казі, у Біло­русі, Ка­зах­стані.
   В Ук­раїні ва­точ­ник сирійський (інші на­зви: ва­точ­ник аме­ри­кансь­кий, ба­вов­на ди­ка, ластівень, ла­с­то­вень, ла­с­точ­ник, шовк ди­кий, шов­чи­на зви­чай­на, шов­­чи­на) на­бу­ває все більшо­го й біль­шо­го по­ши­рен­ня. З по­чат­ком ви­роб­ництва штуч­но­го ка­у­чу­ку ва­точ­ник за­­ли­шив­ся на на­ших по­лях як ба­га­торіч­ний бур'ян. По­ши­ре­ний у Київ­ській, Пол­тавській, Чернігівській, Чер­каській, Дніпро­пе­т­ровській та інших об­ла­с­тях. Вра­хо­ву­ю­чи, що ва­точ­ник сирійський - ду­же злісний бур'ян, який не піддається ані хімічно­му, ані ме­ха­­нічно­му зни­щен­ню, за­вдя­ки чо­му швид­ко розмно­жуєть­ся, це ста­но­вить серй­оз­ну за­гро­зу ук­­раїнським полям. При­пу­с­ка­ють, що раніше на посівах ва­точ­ник не з'яв­ляв­ся че­рез надмірну хімізацію. Нинішні ж пе­с­ти­ци­ди вва­жа­ють­ся ло­яльніши­ми до на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Аг­ро­но­ми поміти­ли, що ва­точ­ник сирійський з'яв­ляється на ук­ра­їнських по­лях при­близ­но у травні, ко­ли висіяні всі сільгоспкуль­ту­ри. Не­за­леж­но від то­го, йдуть чи не йдуть дощі, цей бур'ян ви­ро­с­тає до 2,5 м.

Біологія ва­точ­ни­ка сирійсько­го
 Це ба­га­торічна рос­ли­на до 150 см зав­виш­ки. Стеб­ла пря­мо­сто­ячі, за­ли­с­тяні, трав'я­­­нисті, прості, товсті, розсіяно опу­шені ко­рот­ки­ми ку­че­ря­ви­ми во­ло­с­ка­ми. Верхні міжвуз­ля - білу­ва­то­го ко­ль­о­ру че­рез гу­с­те опу­шен­ня. На зрізі виді­ляєть­ся гу­с­тий мо­лоч­ний сік з не­приєм­ним за­па­хом. У ньо­му містить­ся глю­ко­зид ас­к­ле­піа­дин, який за­сто­со­ву­ють у ме­­­ди­цині. Ли­ст­ки з ко­рот­ким че­реш­ком, дов­га­с­то-еліптичні, 13-20 см за­вдовж­ки, 7-9,5 см за­вшир­ш­ки, біля ос­но­ви ок­руглі чи злег­ка сер­це­подібні, з за­го­ст­ре­ним кінцем, то­в­стою се­ред­нь­ою жил­кою, зни­зу білу­ваті від гу­с­то­го по­встя­но­го опу­шен­ня, звер­ху - з розсіяни­ми во­ло­с­ка­ми. Зон­ти­ки ба­га­токвіткові, роз­та­шо­вані на квітко­но­сах за­вдовжки 4-8 см. Квітко­но­си опу­шені і розміщені між че­реш­ка­ми у верхній ча­с­тині рос­ли­ни. Квітконіжки пух­насті, у 2,5 ра­за довші за квітки. Квітки ве­ликі, до 1 см в діаметрі, світло-ро­жеві, ро­же­ву­ва­то-буз­кові, за­паш­ні, зібрані у ве­ликі зон­ти­ко­подібні суцвіття. Ча­ст­ки ча­шеч­ки відхи­лені, яй­це­подібні, 3-4 мм за­вдовжки, за­го­ст­рені, пух­насті. Ма­ють силь­ний не­ктар­ний за­пах.
Цвіте в липні впро­довж 30-35 днів. Віно­чок май­же до ос­но­ви над­різа­ний, ло­паті йо­го овальні, 6-7 мм за­вдовжки, тро­хи зву­жені до вер­ши­ни, ту­по­ко­нечні, зовні опу­шені ку­че­ря­ви­ми біли­ми во­ло­с­ка­ми. Ко­рон­ка ти­чи­нок скла­дається з п'яти ло­па­тей із дво­ма зуб­ця­ми з внутрішньо­го бо­ку по ку­тах із ро­го­подібним пла­с­ким при­дат­ком у верх­ній по­рож­нині ков­пач­ка.
Пи­ля­ки роз­ши­рені біля ос­но­ви. Оцвіти­на подвійна. Ча­шеч­ка п'яти­роз­дільна, віно­чок зрос­ло­ли­с­тий, ко­ле­со­подібний, з п'ять­ма ло­па­тя­ми, має п'ять ти­чи­нок, нит­ки яких роз­ши­рені, зро­с­та­ють­ся в тру­боч­ку, пи­ля­ки з до­дат­ка­ми ут­во­рю­ють не­ве­ли­ку ко­рон­ку, пи­лок кож­но­го пи­ля­ка з'єдна­ний у суцільну пил­­­ко­ву ма­су. Зав'язь верх­ня, ма­точ­ка скла­дається з двох віль­них пло­до­ли­с­тиків, з дво­ма стовпчи­ка­ми, які зро­с­та­ють­ся в п'яти­кут­ну прий­моч­ку. Плід - ба­га­то­насінна ли­с­тян­ка з за­го­ст­ре­ним кінчи­ком та дов­гою пло­доніжкою. На­­сіння з чуб­чи­ком во­лосків розміще­не на по­вер­хні шов­ко­ви­с­то­го квітко­ло­жа.
На одній рос­лині мо­же бу­ти до двад­ця­ти ко­ро­бо­чок, у кожній із яких - 60-250 насінин. Насіння яй­це­подібне, 0,9-1 см за­вдовжки, пла­с­ко­сплю­ще­не, бру­­нат­не, із ши­ро­ким змор­ш­ку­ва­тим краєм і поз­довжніми тем­ни­ми горб­ка­ми по обид­ва бо­ки. Пло­до­но­сить ва­точ­ник у ве­ресні. Насіння мо­же дозріва­ти після на­стан­ня пер­ших при­мо­розків, зберіга­ю­чи при цьо­му схожість. За­пи­люється ко­ма­ха­ми.
   Ко­ре­не­ва си­с­те­ма стриж­не­ва, гли­бо­ка (до 100-120 см). Від вер­ти­каль­ної ча­с­ти­ни ко­ре­ня відхо­дить два-три яру­си го­ри­зон­таль­них (на гли­бині 10-15 см) ко­ренів, від яких уп­ро­довж ве­ге­тації відро­с­та­ють нові па­го­ни. Особ­ли­во ак­тив­но цей про­цес відбу­вається за по­шко­д­жен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми.
Розмно­жується насінням та ве­ге­та­тив­но: за до­по­мо­гою ко­ре­не­вої по­рослі, ко­­­ре­не­ви­ща­ми та їхніми па­ро­ст­ка­ми. Над­зви­чай­но кон­ку­рен­то­с­про­мож­ний: у місцях ма­со­во­го по­ши­рен­ня мо­же лег­ко витісня­ти інші ви­ди рос­лин. Ду­же от­руй­ний для тва­рин, як й інші ви­ди ва­точ­ників.
Вва­жається до­б­рим ме­до­но­сом: при­ваб­лює ве­ли­ку кількість бджіл, ос, ме­те­ликів та інших ко­мах. Ос­таннім ча­сом йо­го до­сить ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють в озе­ле­ненні як де­ко­ра­тив­ну рос­ли­ну. За­­зви­чай зустрічається на відкри­тих, до­б­ре освітле­них місцях або в легкій напів­тіні. По­ши­рен­ня йо­го лімітується се­ред­нь­ою тем­пе­ра­ту­рою лип­ня від 18 до 32°С. Рос­те у помірно во­ло­гих місцях, не ви­т­ри­мує силь­ної по­су­хи, од­нак силь­не зво­ло­жен­ня та­кож не сприяє йо­го роз­вит­ку.
Пе­ре­ва­гу на­дає ро­дю­чим, до­б­ре струк­ту­ро­ва­ним грун­там. То­ле­рант­ний до рН грун­ту, рос­те навіть на силь­но­луж­­них та кис­лих (рН 4-5) зем­лях. Зи­мує у місцях із се­реднім та силь­ним сні­го­на­ко­пи­чен­ням із помірним про­мер­зан­ням грун­ту.
По­ши­рюється вітром: пло­ди і насін­ня рос­ли­ни ма­­ють чис­ленні па­русні при­дат­ки у ви­гляді чуб­чиків на верхівці на­сіння або на всій йо­го по­­верхні. Насіння ва­точ­ни­ка роз­но­сить­ся за­вдя­ки та­ким при­дат­кам. Ли­с­тян­ки бур'яну після до­зріван­ня розтріску­ють­ся, і насіння роз­но­сить­ся вітром.
Про­ро­с­тан­ня насіння відбу­вається на­весні, ко­ли грунт прогрівається до 15°С. Оп­ти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра грун­ту для про­ро­с­тан­ня насіння ва­точ­ни­ка сирійсько­го - від 20 до 30°С. Оп­ти­маль­на гли­би­на про­ро­с­тан­ня йо­го насіння ста­но­вить 0,5-1 см, хо­ча здатність до про­ро­с­тан­ня спо­с­тері­гається і за гли­би­ни за­ля­ган­ня насіння до 6 см.
Насіння ва­точ­ни­ка сирійсько­го має віднос­но ви­со­ку життєздатність. Свіжо­зібра­не насіння має схожість 90%, за зберіган­ня йо­го в скля­но­му по­суді про­тя­гом ро­ку за тем­пе­ра­ту­ри 21°С - 71% уп­ро­довж се­ми років - 68%. Насіння, яке зберіга­ло­ся про­тя­гом дев'яти років, ма­ло схожість 46%. У грунті насіння ва­точ­ни­ка сирійсько­го мо­же зберіга­ти життєздатність про­тя­гом трьох років.
Од­на рос­ли­на ва­точ­ни­ка сирійсько­го мо­же ут­во­рю­ва­ти до 2-3 тис. і більше насінин. На ос­нові ба­га­торічних дослід­жень учені вста­но­ви­ли, що розмір ли­с­тя­нок і чи­сельність насінин у них за­ле­жать від умов рос­ту і роз­вит­ку.
Спо­со­би кон­тро­лю­ван­ня рос­лин ва­точ­ни­ка сирійсько­го
 Досліджен­ня про­во­ди­ли в зоні не­­стій­ко­го зво­ло­жен­ня: в Пе­ре­я­слав-Хмель­­ниць­ко­му рай­оні Київ­сь­кої об­­лас­­­ті. Гер­біци­ди за­сто­со­ву­ва­ли за по­да­ною схе­мою. Варіант 1 - кон­троль: ро­­с­ли­ни ва­точ­ни­ка гербіци­да­ми не об­роб­ля­ли й інших за­ходів кон­тро­лю­ван­ня не за­сто­со­ву­ва­ли; варіант 2: Ра­ун­дап, в. р. (ізо­пропіламінна сіль глі­фо­­­са­ту) - 6 л/га (стан­дарт); варіант 3: Бан­вел 4S 480  SL, в. р. к. (ди­кам­ба ди­­ме­тиламінна сіль, 480 г/л) - 0,8 л/га; варіант 4: Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к. + Ра­у­дап, в. р., 0,8 л/га + 6 л/га.
Згідно зі схе­мою досліджень, на ді­лян­­ках варіан­та 1, де рос­ли­ни бур'яну гер­біци­да­ми не об­роб­ля­ли і ніяких ін­ших за­ходів кон­тро­лю­ван­ня не за­сто­со­ву­ва­ли, рос­ли­ни ва­точ­ни­ка сирійсько­го успішно про­хо­ди­ли ета­пи он­то­ге­не­зу і цвіли. На ділян­ках варіан­та 2, внаслідок дії гербіци­ду Ра­ун­дап у нормі вне­сен­ня 6 л/га, над­зем­на ча­с­ти­на рос­лин повністю відмер­ла (100%). У варіанті 3 після вне­сен­ня гербіци­ду Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к., нор­мою 0,8 л/га рос­ли­ни бур'яну ма­ли пригніче­ний ви­гляд, ли­ст­ки бу­ли скру­чені. За­сто­су­ван­ня сумішей гербіцидів Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к. + Ра­ун­дап нор­ма­ми 0,8 л/га + 6 л/га (варіант 4) за­без­пе­чу­ва­ло по­вне відми­ран­ня над­зем­них ча­с­тин рос­лин ва­точ­ни­ка сирійсько­го.
На­весні на­ступ­но­го ро­ку на ділян­ках варіан­та 1, де не застосовували ніяких за­со­бів кон­тро­лю­ван­ня рос­лин, ва­точ­ник сирійський ак­тив­но про­дов­жу­вав рос­ти і роз­ви­ва­ти­ся, і до 31.05.2011 р. йо­го ви­со­та ста­но­ви­ла 30-40 см. На ділян­ках варіан­та 2 рос­ли­ни, які відрос­ли, бу­ли пригнічені і відста­ва­ли у рості, їхня ви­со­та ста­но­ви­ла 10-17 см. На ділян­ках варіан­та 3 у стані рос­лин відзна­ча­ли не­знач­не відста­ван­ня у рості, але во­ни про­дов­жу­ва­ли свою ве­ге­тацію. Ділян­ки варіан­та 4 ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся знач­ним від­ста­ван­ням бур'яну у рості, ли­с­тя рос­лин скру­ти­ло­ся і де­фор­му­ва­ло­ся, їхня ви­со­та ста­но­ви­ла 10-15 см.
Вод­но­час жод­на з ба­ко­вих ком­по­зи­цій у досліді не за­без­пе­чу­ва­ла по­вно­го відми­ран­ня рос­лин ва­точ­ни­ка сирійсь­ко­го. Най­ви­щий рівень кон­тро­лю­ван­ня рос­лин ва­точ­ни­ка сирійсько­го - після за­сто­су­ван­ня ба­ко­вої ком­по­зиції варіан­та 4: Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к. + Ра­ун­дап (0,8 + 6 л/га), що за­без­пе­чу­ва­ло відми­ран­ня над­зем­ної ча­с­ти­ни бур'яну і ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня - підзем­ної.
   Па­ра­лель­но виз­на­ча­ли ме­до­носні вла­с­ти­вості ва­точ­ни­ка сірійсько­го. До­с­лі­ди про­во­ди­ли у фазі ма­со­во­го цвітін­ня рос­лин су­хої теп­лої безвітря­ної по­го­ди. Вста­­нов­ле­но, що жит­тя квітки у рос­лин ва­точ­ни­ка сирійсько­го три­ває до вось­ми діб. Найс­при­ят­ливіша для виді­лен­ня не­кта­ру - теп­ла су­ха по­го­да з тем­­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом 20...30°С за віднос­ної во­ло­гості повітря 60-80%, во­ло­гості грун­ту - 50-60%.
Різке ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­тур­них по­­каз­ників упо­віль­нює ви­­ділен­ня не­кта­ру: за­над­то спе­кот­на су­ха по­го­да спри­чи­нює більшу в'язкість не­кта­ру, що слу­гує пе­ре­по­ною для ко­мах, а про­хо­лод­на си­ра по­го­да вик­ли­кає змен­шен­ня ви­роб­лен­ня не­кта­ру рос­ли­ною. За тем­пе­ра­ту­ри 10...12°С вза­галі цей про­цес при­пи­няється.
Не­ктар­ність однієї квітки у Пе­ре­я­слав-Хмель­ниць­ко­му рай­оні ста­но­ви­ла 4,7 мг, в Ба­ришівсько­му - 4,5, в Києві - 4,1 мг. Відповідно, ме­до­про­дук­тивність з однієї рос­ли­ни ва­точ­ни­ка сирійсько­го: у Пе­ре­я­слав-Хмель­ниць­ко­му рай­оні - 2,05 кг, Ба­ришівсько­му - 1,99, Києві - 2,04 кг. Та­ким чи­ном, з однієї рос­ли­ни ва­точ­ни­ка сирійсько­го мож­на одер­жа­ти до 2,05 кг ме­ду.