Спецможливості
Статті

Утримання та годівля холостих і поросних свиноматок

02.09.2008
332
Утримання та годівля  холостих і поросних свиноматок фото, ілюстрація

Існує думка, що групове утримання свиней з використанням солом’яної підстилки більш природне та дешеве. Така система утримання успішно використовується в багатьох країнах світу для різних технологічних груп тварин. Але вона породжує і певні труднощі. Автори розглядають проблему утримання холостих та поросних свиноматок в умовах різних технологій виробництва свинини.

Існує думка, що групове утримання свиней з використанням солом’яної підстилки більш природне та дешеве. Така система утримання успішно використовується в багатьох країнах світу для різних технологічних груп тварин. Але вона породжує і певні труднощі. Автори розглядають проблему утримання холостих та поросних свиноматок в умовах різних технологій виробництва свинини.

На промислових комплексах та свинофермах минулих часів утримання поросних свиноматок здійснювалось здебільшого групами по 5–20 голів (фото 1). В останні роки в Україні, у зв’язку з інтенсифікацією свинарства, більшого розповсюдження набуло утримання холостих і поросних свиноматок в індивідуальних ізольованих клітках-боксах (фото 2). З розповсюдженням альтернативних технологій виробництва свинини впроваджується великогрупове утримання свиноматок на глибокій підстилці з різними варіантами їх годівлі (фото 3). За результатами опитування, проведеного ТОВ “Промагрокомбінат” в чотирьох східних областях України, популярність різних видів утримання свиноматок розподіляється за пропорцією, наведеною на рисунку 1. Тобто, близько 60% схильні до традиційного дрібногрупового їх утримання, третина опитаних налаштовані на індивідуальне утримання і менш ніж 10% розглядають інші варіанти.

Фото 1. Утримання свиноматок в станках невеликими групами

На наш погляд, існують декілька критеріїв для вибору системи утримання холостих і поросних свиноматок: це, першою чергою, наскільки технологія забезпечує комфортні умови утримання тварин, їх фізіологію та етологію. Друге, і, це не менш важливо, — наскільки технологія забезпечує правильну годівлю свиноматок. По-третє, це, якою мірою вона дає змогу здійснювати моніторинг та управління стадом і, по-четверте, — це її вартість та терміни окупності інвестицій.

Дешево і сердито
З огляду на вищезгадані критерії, традиційна дрібногрупова система утримання (фото 1) має свої недоліки. Певна група свиноматок має обмежену спільну територію, групову годівницю та автонапувалку. Здебільшого роздавання кормів здійснюється вручну або за допомогою групових дозаторів у групову годівницю. При утриманні тварин на суцільній бетонній підлозі виникає значна конкуренція за більш комфортне місце відпочинку, яке доповнюється агресивною поведінкою біля годівниці. І тому навіть чітко дозований корм, який надходить у годівницю, розподіляється між свиноматками відповідно до місця в ієрархії. Сильніші свиноматки отримають більше, слабкіші — менше. А трапляються випадки, коли найбільш слабких свиноматок зовсім не підпускають до годівниці, що спричиняє часті перегрупування

Фото 2. Утримання свиноматок в індивідуальних клітках-боксах

станків, а це, своєю чергою, є значним стресовим фактором для тварин. Догляд та утримання тварин в таких станках є не досить зручними, особливо при нумерації татуюванням, але доступними. Складним є і виділення свиноматки для будь-яких маніпуляцій. Технологічні операції із годівлі та видалення гною трудомісткі. Наслідок такого утримання — травмування свиноматок, переривання вагітності, надмірна вгодованість одних та недостатня інших, збільшення прохолостів як плата за досить низьку вартість станкомісця.

Комфортна в’язниця
Утримання в індивідуальних станках (фото 2) значно різниться. Тут у кожної свиноматки своя обмежена територія, своя індивідуальна годівниця, здебільшого свій індивідуальний дозатор корму, майже повна механізація виробничих процесів.
Відповідно до визначених нами критеріїв, тут є суттєва відмінність від утримання в груповому станку. Позитивним є те, що практично відсутня агресія, а свиноматка не може завдати шкоди іншій, бо вона обмежена кліткою і це зводить до мінімуму травмування тварин і пов’язані з цим наслідки.
З іншого боку, свиноматка втрачає будь-яку можливість активно рухатись, а при проведені опоросів у станках з фіксацією вона практично все своє життя обмежена в русі. При такому способі утримання існує й проблема переохолодження тварин взимку, оскільки вони не можуть концентруватись в групи і підтримувати тим самим оптимальну температуру тіла. А в більшості приміщень для цієї технологічної групи в Україні опалення приміщення не передбачене. Звідси застійні явища, порушення обміну речовин, зниження відтворювальної здатності, психологічне пригнічення, і, як наслідок, висока ймовірність захворювання тварин.
Стосовно другого визначеного нами критерію, то при механічному роздаванні кормів з використанням індивідуальних дозаторів можливість отримання свиноматкою визначеної для неї індивідуальної кількості корму досить висока. Але дозатори регулюються

Фото 3. Великогрупове утримання свиноматок
з вільним доступом до корму

персоналом, що завжди проблематично. За годівлі свиноматок вручну ця проблема вирішується ще гірше через людський фактор. Отже, висновок — ця система утримання також не гарантує оптимальної годівлі, хоча умов для цього створює більше, ніж групова клітка.
Щодо управління стадом вона є найбільш зручною, бо дає можливість обслуговувати кожну тварину окремо. Однак ця система утримання є досить дорогою. Кожний клітка-бокс коштує приблизно 1000–1200 грн, а з підведенням комунікацій та монтажем системи кормороздавання ця цифра значно збільшується.

Свобода і “демократія”
З розвитком енергоощадних технологій з’явилася система утримання свиноматок на глибокій підстилці як незмінній протягом циклу або двох, так і періодично змінній. Ці технології також мають свої переваги і недоліки.
За утримання великими групами з використанням соломи (фото 3) для свиноматок є більш природні та більш комфортні умови. Вони мають великий простір для пересування, що дає змогу моціону. Наявність великої площі станка, достатньої кількості соломи в станку та необмеженої кількості корму в самогодівниці приводить до зниження агресії у свиноматки і, як наслідок, зниження рівня їх травматизму. Біологічне тепло, яке виділяє глибокий шар підстилки, та значні вологовбираючі можливості злакової соломи створюють взимку більш комфортні умови утримання. Але моніторинг та управління стадом тут значно гірші, ніж за використання раніш описаних систем утримання. Споживання корму за такої системи перевищує 6 кг, що призводить до значного його перевитрачання — майже вдвічі, і, як наслідок, кондиції свиноматок з другим та третім опоросом є надмірними: вони не вміщуються в типові європейські станки для опоросу. Народжувані ними поросята мають масу 1,8–2,1 кг, що, з одного боку, є дуже добрими стартовими умовами для їх виживання та росту, а, з іншого, —  надмірне навантаження на родові шляхи та надмірні кондиції спричинюють проблему з наступним приходом їх в охоту та з запліднюваністю.
З точки зору вартості — ця система є надзвичайно дешевою в будівництві та експлуатації, бо не потребує спеціалізованих приміщень, спеціалізованого обладнання. Для утримання свиноматок придатні приміщення будь-якої конструкції і навіть ангари. Негативною стороною цієї системи, поряд з уже перерахованими, є велика кількість (2 кг на свиноматку на добу) солом’яної підстилки та незручності в її розстиланні.
Вчені порівняли продуктивність свиноматок, яких утримували у період поросності великими групами на глибокій підстилці з

Фото 4. Система годівлі свиноматок за групового утримання типу Biofix

електронним дозуванням кормів, з продуктивністю їх аналогів, що утримували в індивідуальних станках. Опороси для свиноматок обох груп проводили в традиційних станках.
Встановлено, що свиноматки яких утримували великими групами на глибокій підстилці, народжували на 8,1% більше живих поросят, на 4,6% більше їх залишалось до відлучення. Однак, за словами дослідників, зв’язку між кількістю поросят і типом утримання не виявлено. Не виявлено також впливу сезону опоросу, маси поросят при народженні і тривалості лактації на вихід поросят до відлучення. При обох типах утримання він становив 13%. Утримання свиней великими групами на глибокій підстилці збільшило на 1 день, або 18,5%, тривалість приходу в охоту після відлучення та зменшило їх запліднюваність на 2,2 відсотка.

Удосконалена “демократія”
Враховуючи простоту, дешевизну та позитивні моменти утримання холостих свиноматок на глибокій підстилці, вченими та практиками різних країн впроваджувались різні вдосконалення цієї системи утримання з метою впорядкування годівлі свиноматок. У Голландії була розроблена система “добровільного” розташування свиноматок в індивідуальних станках на період годівлі. Ця система працює і нині в АЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області, в цеху відтворення свиноматок та їх утримання в перший період порісності. В Європі використовувалася система годівлі типу “кафетерій”, за якої свиноматок годували в індивідуальних станках за межами приміщення, переганяючи їх туди на час годівлі. Але обидві системи мають той недолік, що в індивідуальні станки потрапляють різні за масою та фізіологічним станом тварини, а нормування годівлі проводять за нормами на

Фото 5. Електронна кормова станція

середню свиноматку. Відповідно, більші тварини недоїдають, а менші — переїдають, бо оператор не в змозі ідентифікувати тварин через їх велику кількість. У Великій Британії розроблена і використовується система Biofix, за якої годівлю свиноматок проводять в індивідуальних кормомісцях, аналогічних тим, які показані на фото 4. Корм в кожне кормомісце подається поступово у міру поїдання його найповільнішою твариною. Передбачається, що кожна свиноматка отримує свою норму, бо якщо котрась із тварин відтіснить іншу, то остання займе її місце, а за цей період корму надійде незначна порція. Ця система не без вад попередніх двох, а, крім того, вона викликає роздратованість і агресію свиноматок, які їдять швидко. До недоліків цієї системи належить і її “вибагливість” щодо чистоти та консистенції комбікорму.
При годівлі за системою Spin денну порцію корму розсипають на солому в зону відпочинку свиноматок. Але це викликає конкурентну боротьбу за корм і, як наслідок, — агресію тварин, і призводить до постійного перемішування підстилки в зоні відпочинку.
Менше кормів, менше зусиль, більше кращих поросят!
Усі вищезгадані системи утримання не дають змоги організувати індивідуальне дозування годівлі тварин відповідно до їх фізіологічних

Фото 6. Система великогрупового утримання свиноматок з використанням глибокої підстилки та електронної годівлі

потреб вгодованості тощо. Ці проблеми були розв’язані за допомогою кормових станцій, розроблених у 80-ті роки минулого сторіччя (фото 5). Щодо визначених нами критеріїв: кормові станції дають можливість утримувати свиноматок групами, за потреби з використанням підстилки, що природно для них (фото 6). Це виключає агресію свиноматок відносно одна одної, бо відсутня конкуренція за корм та місце відпочинку, дає змогу контролювати тепловіддачу тіла за рахунок відпочинку (або в групі, або індивідуально). Тварина веде себе цілком природно, вживає корм у будь-який час, коли відчуває в цьому потребу. Водночас оператору надається можливість керувати годівлею індивідуально кожної свиноматки, спрощується система моніторингу і управління стадом за допомогою сепараторів, якими обладнана кормова станція.
За даними досліджень вчених університету Плімута, використання кормових станцій дало змогу підвищити запліднюваність свиноматок на 1,33%, багатоплідність — на 1,18 поросяти (на 3,4), зменшити річну вибраковку свиноматок на 4,4%. Застосування кормових автоматів дало можливість отримувати від свиноматки на 0,07 більше опоросів на рік, зменшити на 23,5% кількість непродуктивних днів на рік за рахунок зменшення прохолостів, збільшити на 0,3 голови вихід ділових поросят від свиноматки та скоротити на 100 кг витрати кормів у розрахунку на 1 свиноматку за цей самий період. Використання електронної годівлі підвищило, порівняно з утриманням в індивідуальних станках, приведення в охоту на 2,8%, прихід в охоту на сьомий день — на 7,2%, запліднюваність свиноматок — на 4,9%, масу гнізда поросят після народження на 1,0 кг та масу гнізда поросят при відлученні — на 0,9 кілограма.
Головна перевага цієї технології — відсутність людини. Кожна свиноматка ідентифікується автоматично, як тільки заходить до кормової станції. За нею закриваються і блокуються двері, щоб ніхто їй не заважав. Вона одразу починає отримувати порціями по 100 г зволожений корм з проміжком часу 30–40 с (ці параметри можна регулювати). Отже, 2,5 кг корму свиноматка отримує приблизно за 17 хв. Ще 2–3 хв система чекає, поки свиноматка сприйме, що годівля закінчена. Потім двері розблоковуються, і наступна свиноматка потрапляє в станцію, починається новий цикл. Таким чином одна станція за 1 годину може нагодувати три свиноматки, за добу — з урахуванням реального руху тварин — 50–60 голів. Отже, станція, що коштує близько 20 тис. грн., на кожну свиноматку утримання покладає приблизно 350 грн витрат на обладнання. Цікаво, що система забезпечує не лише годівлю. Кожна свиноматка, що виходить зі станції, прямує вузьким коридором до так званого сепаратора, який має два виходи. Якщо саме цю свиноматку треба переводити на опорос, вакцинувати, перевіряти кондицію або осіменяти, вона буде відокремлена в спеціальний невеликий загін. Завдання спеціаліста — один раз зайти в цей загін, побачити, хто був відібраний станцією та виконати відповідні дії. Якщо свиноматці не заплановано ніяких заходів, вона через сепаратор потрапляє назад в основний загін, де може відпочивати, пити воду, спілкуватися, з ким вона хоче.
Кожен день сумлінні оператори із запліднення проганяють через загони з свиноматками кнура для визначення перегулів, а система забезпечує автоматичне визначення свиноматок, що перебувають у стані охоти без втручання людини.
Як це відбувається? В загоні є станок з кнуром, відокремлений від загону з свиноматками майже повністю: є тільки невеликий отвір у спеціальному пристрої для визначення настання охоти. Свиноматка в стані охоти через цей отвір цікавиться кнуром, шукає з ним спілкування. Пристрій підраховує, скільки часу свиноматка провела біля кнура, скільки було візитів. Автоматично тварина позначається кольоровим маркером, і комп’ютер видає інформацію, на яку свиноматку слід звернути увагу. Сепаратор після годівлі також її відокремить.
Порівняно з утриманням свиноматок на глибокій підстилці з вільним доступом до корму, добова економія кормів становить 3 кг на свиноматку. На фермі у 150 свиноматок такого утримання це становить на добу 450 кг корму. У вартісному вимірі (якщо мова йде про якісний збалансований корм) — близько 400 грн, за рік це становить 146 000 грн. Система у повній конфігурації для утримання такої кількості свиноматок коштує приблизно саме такі гроші.
Якщо порівняти з ізольованими клітками, то з власного досвіду хочемо навести такі дані. Середня маса поросят, що народжувались після утримання свиноматки в ізольованій клітці, менша за масу поросят із кормової станції на 0,35 кг. Таке зменшення відповідає ймовірності втрат поросят на 14%. Ферма з трьома кормовими станціями продукує 4000 поросят на рік, відтак додатково отримує 4000 ґ 14% = 560 поросят. Маючи на кожному 300 грн прибутку, додатково отримуємо 168 000 грн. Це вже більше, ніж вартість системи, тобто термін окупності — менше року.
До уваги потрібно також узяти цифри високої збереженості маточного поголів’я. Скільки коштує нині сучасна генетика, знають усі, хто намагається мати на фермі продуктивне поголів’я. Ми думаємо, що господарям, які витрачають значні кошти на закупівлю ремонтних свинок, не байдуже, скільки ця свинка дасть повноцінних опоросів: два чи сім. А це залежить від умов, у яких вона утримується. В таблиці наведено результати порівняння продуктивності свиноматок за їхнього утримання в період поросності великими групами з вільним доступом до корму (1 група) та з аналогічним утриманням, але з використанням технології кормової станції (2 група).
Як свідчить таблиця, зі збільшенням віку свиноматок нормована годівля за системою кормової станції сприяє більш високому прояву відтворювальної здатності свиноматок та більш тривалому їх використанню.

М.Повод,
канд. с.-г. наук, доцент
В.Гетьман,
керівник ТОВ “Дніпро-гібрид”

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками

1
0