Утилізація післяспиртової барди і очищення стоків з одержанням білкового корму й біогазу

На спиртових заводах, що переробляють зерно, утворюється післяспиртова барда, яка містить практично всі компоненти вихідної сировини, окрім крохмалю. До того ж, барда збагачується залишковими спиртовими дріжджами, що збільшує її кормову цінність. За своїм хімічним складом свіжа зернова барда є добрим кормом, і раніше вона використовувалася на великих відгодівельних комплексах. Проте останніми роками ці комплекси у багатьох регіонах ліквідовано, і значна кількість барди не використовується.
У натуральному вигляді післяспиртова барда більш-менш ефективно може використовуватися, здебільшого, для годівлі великої рогатої худоби. У сушеному вигляді діапазон її використання поширюється на свиней, птицю, дрібних сільськогосподарських тварин і риб. До того ж, через подорожчання палива перевезення рідкої барди (з вмістом сухих речовин 5,5–7,0%) на великі відстані невигідне. Більш перспективним є корм із сухої барди.

Нами розроблено технологію утилізації відходів спиртозаводів, що переробляють зерно, з одержанням сухого білкового корму та біогазу і з очищенням стоків до рівня, прийнятного для скидання їх у водойми.
Згідно з цією технологією, з барди за допомогою центрифуги виділяється дробина, яку потім сушать на паровій сушарці. Фугат, який має ХСК 28–32 тис. мг/м3, зброджується метаноутворюючими бактеріями в анаеробному біореакторі з одержанням біогазу. Вихід біогазу — 15 м3/м3 фугату.
На одному заводі, потужністю 3000 дал етанолу за добу, можна одержати впродовж року 1,8 млн м3 біогазу і 6000 т білкового корму. Використання біогазу у котельній заводу заощаджує 1500 т умовного палива за рік. Аеробне доочищення фугату, що пройшов анаеробне попереднє очищення, разом з іншими менш забрудненими стічними водами провадиться в біотенках іммобілізованими на нерухомому носії мікроорганізмами. Цей технологічний прийом дає змогу закріпити на носії значну кількість мікроорганізмів-деструкторів органічних речовин, завдяки чому зростає продуктивність аеробного очищення стічних вод, відпадає необхідність утилізації надлишкового активного мулу, оскільки його приросту практично немає. Тому зі схеми очищення виключається ціла низка споруд, а саме: вторинний відстійник для виділення надлишкової біомаси, мінералізатор, мулові майданчики. Це робить очисні споруди малогабаритними, компактними, спрощує їх обслуговування, знижує витрачання електроенергії.
Собівартість сухої барди за цим варіантом становить близько 200 грн/т, тоді як з упарюванням фугату барди з наступним сушінням суміші упареного фугату і дробини — близько 600 грн/т.
Як видно з таблиці, суха барда містить доволі високу кількість сирого протеїну, а також вуглеводи, клітковину, жир, мінеральні речовини, вітаміни та амінокислоти, що підвищує її кормову цінність.
Інститут працює з промисловими підприємствами за прямими угодами. Він розробляє проектно-технічну документацію, здійснює авторський нагляд за будівництвом, виконує пуско-налагоджувальні роботи, навчає обслуговуючий персонал правильній експлуатації і техно-хімічному контролю за виробництвом сухої барди, біогазу і очищенням стічних вод.
Для впровадження розроблених технологій інститут шукає інвесторів.
М. Кошель, А. Дудник,
Ю. Каранов, В. Ліптус,
Б. Добриловський,
УкрНДІспиртбіопрод